Справа № 669/1258/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Герасимчук Н.П.
Суддя-доповідач: Залімський І. Г.
01 грудня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Залімський І. Г.
судді: Сушко О.О. Смілянець Е. С.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області на постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
В жовтні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі про зарахування стажу та призначення пенсії.
Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 29.10.2014 року позов задоволено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що з 21.08.2014 року ОСОБА_1 виповнилося 55 років і вона, відповідно до п.7-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», має право дострокового виходу на пенсію за віком.
Позивач звернувся з заявою до відповідача про проведення перерахунку йому пенсії.
Проте, 20.10.2014 року отримав відповідь від відповідача із відмовою у зарахуванні до трудового стажу період догляду за матір'ю з 01.10.1996 по 20.02.2002 року та проведенні перерахунку пенсії через те, що документи, які подала позивач, не відповідали встановленому зразку (акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду не був складений органами Пенсійного фонду України, не було зазначено дату складання даного акту та копії паспортів свідків, не надано документів про вік престарілої особи).
22.10.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі про зарахування до трудового стажу період догляду за матір'ю з 01.10.1996 по 20.02.2002 року та проведенні перерахунку пенсії.
Постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 29.10.2014 року позов задоволено: визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області зарахувати до трудового стажу період догляду за престарілою особою; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період догляду за престарілою особою з 01 жовтня 1996 року по 20 лютого 2002 року та призначити пенсію за віком з дня виникнення права на пенсію.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 01 жовтня 1996 року по 20 лютого 2002 року позивач здійснювала догляд за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребувала постійного стороннього догляду та отримувала допомогу по догляду за нею, що підтверджується довідками Луганського обласного військового комісаріату №№ФЕ-10332 арх,Фв-40332арх від 11 квітня 2002 року.
Із свідоцтва про смерть престарілої ОСОБА_2 , за якою здійснювала догляд позивачка, серія 1-ЄД №300560, виданого 20 лютого 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Артемівського районного управління юстиції, актовий запис № 218 від 20.02.2002 року вбачається, що ОСОБА_3 померла у віці 87 років. Догляд за нею здійснювався з 01.10.1996 року, тобто після досягнення більше як 80 років. Вік особи, за якою здійснювала догляд позивачка, підтверджується і довідками Луганського обласного військового комісаріату № ФЄ-40332 арх. від 11 квітня 2002 року, згідно якої ОСОБА_3 , 1914 року народження.
На підтвердження обставин щодо здійснення постійного догляду за ОСОБА_3 надано акт вуличного комітету
Відповідно до п. 7-2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи. У цьому випадку розмір їх пенсії, обчислений відповідно до статті 27 та з урахуванням статті 28 цього Закону, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію.
Пунктом «є» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.
Згідно п. 14 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію, відповідно до законодавства.
Відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» час догляду за інвалідом I групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів). Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.
Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду за пенсіонером, який потребує догляду за життя ОСОБА_3 органами Пенсійного Фонду не складався і наразі можливість його складення втрачена в зв'язку із проведенням на території м. Луганськ антитерористичної операції.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що обов'язок складання Акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду за пенсіонером, який потребує догляду покладено на органи Пенсійного фонду України, тому відповідачем неправомірно відмовлено позивачці у зарахуванні до страхового стажу періоду догляду за престарілою з підстав відсутності Акту обстеження фактичних обставин здійснення догляду за престарілою, поклавши таким чином на позивачку обов'язок складання такого Акту.
Отже колегія суддів вважає доведеним висновок суду першої інстанції, щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 період догляду за престарілою особою з 01 жовтня 1996 року по 20 лютого 2002 року та призначити пенсію за віком з дня виникнення права на пенсію.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області, -залишити без задоволення, а постанову Білогірського районного суду Хмельницької області від 29 жовтня 2014 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О.
Смілянець Е. С.