ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" листопада 2014 р. Справа № 809/3501/14
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду М.І.Кишинський, розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Тисменицької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності,-
Тисменицька об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області (надалі-позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі-відповідач) про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач по справі, як суб'єкт підприємницької діяльності всупереч вимогам законодавства України більше одного року не подає податкову звітність.
Судом, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
Відповідач по справі, отримала копію зазначеної ухвали, однак заперечення або заяви про визнання позову у строк передбачений статтею 183-2 КАС України суду нею не подано.
Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа розглядається судом не за місцезнаходженням відповідача, даний адміністративний позов підлягає розгляду в строк визначений пунктом 3 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до висновку, що позов обґрунтований, та такий, що підлягає до задоволення.
В частині 2 статті 67 Конституції України зазначено, що усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Пунктом 16.1.3 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Як встановлено судом, відповідачем не подана звітність з січня 2011 року до часу звернення позивача з адміністративним позовом до суду, не подавав податкову звітність, що підтверджується довідкою №73/17/17/12 від 13.08.2014 року. Також, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується довідкою №56/25/10-427 від 11.09.2014 року, що у відповідача станом на 11.09.2014 року не має податкового боргу із сплати податків.
Пунктом 5 частини 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" неподання протягом року органам державної податкової служби документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Згідно положень пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобовязаний за кожний встановлений ПК України звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до ПК України незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Таким чином, суд приходить до висновку, що неподання більше року, органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вчинене всупереч статті 67 Конституції України, статті 128 Господарського кодексу України, статті 16 Податкового кодексу України і у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1).
Після набрання постановою законної сили, копію постанови направити державному реєстратору Реєстраційна служба Тлумацького районного управління юстиції в Івано-Франківській області (78000 площа Данила Галицького 17, м. Тлумач, Тлумацький район, Івано-Франківська область) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя М.І.Кишинський
Постанова складена 24 листопада 2014 року.