11 грудня 2014 р.Справа №804/20426/14
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 27.11.2014 року № 45289030, -
10 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Осельського Є.С. про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.11.2014 року № 45289030.
Ухвалою суду від 11 грудня 2014 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.
Разом з позовною заявою заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у Дніпропетровській області Осельського Є.С. про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.11.2014 року № 45289030.
В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що до моменту набуття рішенням суду по справі законної сили (зокрема у разу його апеляційного оскарження) може пройти тривалий час, за який державним виконавцем на законних підставах можуть бути вжити заходи примусового виконання оскаржуваної постанови, що, на думку позивача, завдасть шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення остаточного рішення по цій адміністративній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
За ч.3, ч.4 ст. 117 КАС України, забезпечення позову в адміністративних справах допускається двома способами: шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та шляхом заборони вчиняти певні дії.
Розглянувши клопотання, суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до п.17 а.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Клопотання про забезпечення адміністративного позову має бути обґрунтованим та підтвердженим належними доказами. Виходячи із змісту клопотання та позовної заяви, суд вважає заявлене клопотання необґрунтованим, оскільки відсутні докази, які підтверджують необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а саме такі, що доводять існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також доводять існування реальної загрози невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Суд зазначає, що заява не містить інформації щодо того, що в період з моменту звернення з позовом до часу розгляду позовної заяви відбудеться порушення прав заявника.
Також, позивачем не надано і доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання в подальшому рішення суду, прийнятого у цій справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання про забезпечення позову ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 КАС України.
Суддя В.В. Кальник