29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"05" грудня 2014 р.Справа № 924/1319/14
Господарський суд Хмельницької області у складі cудді Гладія С.В., розглянувши матеріали
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „УКРАГРОСОЮЗ", м. Хмельницький
до Ладигівської сільської ради с. Ладиги, Старокостянтинівського району
до товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго", м. Київ
про визнання незаконним та скасування рішення № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності
про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 11.05.2012 року
за участю третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору сільськогосподарського кооперативу „Губинський", с. Губин, Старокостянтинівського району
до Ладигівської сільської ради, с. Ладиги Старокостянтинівського району
до товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго", м. Київ
про визнання незаконним та скасування рішення № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності
Представники сторін:
Від позивача: Лозинський М. В. - за довіреністю від 05.09.2014р.
Іваньков Є. С. - за довіреністю від 24.09.2014р.
Від відповідача 1: Білий В. Г. - сільський голова
Від відповідача 2: Галицький А. В. - директор
Григоренко А. Є. - за довіреністю від 18.09.2014р.
Від третьої особи: Лучковський В. В. - за довіреністю від 05.09.2014р.
В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Ладигівської сільської ради № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності на земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції, яка розташована по вул. Центральній, 1/2 у с. Губин, Старокостянтинівського району, а також просить визнати недійсним договір оренди нерухомого майна від 11.05.2012 року, що укладений між Ладигівською сільською радою та ТОВ „РесурсЕкоЕнерго", посвідчений державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-699.
В обґрунтування позову посилається на те, ТОВ „УКРАГРОСОЮЗ" 30.06.2011 року придбало у СК „Губинський" об'єкт нерухомості - нежитлову будівлю гідроелектростанції (ГЕС) загальною площею 205,5 кв.м., що знаходиться в с. Губин, Старокостянтинівського району. 12.07.2011 року між сторонами вищезазначеного договору складено акт приймання-передачі від 12.07.2011 року, за яким СК „Губинський" передав ТОВ „УКРАГРОСОЮЗ" об'єкти, а саме гідроелектростанцію (ГЕС), водозабірний канал для ГЕС з шлюзом, спускний канал із шлюзом, переливний канал, шлюзний водоскид (в кількості 6 шлюзів), прибережні укріплення.
В подальшому, в процесі отримання всіх необхідних дозвільних документів на провадження діяльності гідроелектростанції, товариству стало відомо, що частина придбаного майна безпідставно була передана Ладигівською сільською радою в оренду іншій юридичній особі.
В п. 1.4 Договору оренди зазначається, що об'єкт оренди належить Орендодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого виконкомом Ладигівської сільської ради. Підставою для реєстрації за Ладигівською сільською радою права власності було рішення № 4 від 13.05.2010 року.
Зазначає, що про означене рішення товариству стало відомо 12.09.2011 року, коли товариство отримувало довідку Ладигівської сільської ради, в якій було вказано, що споруда № 1 - водоскид з бутової кладки, споруда № 2 - земляна дамба знаходяться на балансі Ладигівської сільської ради станом на вересень 2011 року.
Посилається на те, що у Ладигівської сільської ради не було підстав для прийняття рішення про оформлення права власності на спірні об'єкти нерухомого майна (земляна дамба з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції), оскільки права на дані об'єкти не передавались на баланс органу місцевого самоврядування. Посилається також на те, що Ладигівською сільською радою право власності на спірні об'єкти, як на безхазяйне майно, було оформлено з порушенням вимог ч. 2 ст. 335 Цивільного кодексу України, тобто, без відповідного рішення суду.
В обґрунтування порушеного права посилається на те, що ТОВ „УКРАГРОСОЮЗ" 30.06.2011 року придбало у СК „Губинський" об'єкт нерухомості - не житлову будівлю гідроелектростанції (ГЕС) загальною площею 205,5 кв.м., що знаходиться в с. Губин, Старокостянтинівського району. З моменту придбання будівлі ГЕС права позивача вже були порушеними внаслідок прийняття Ладигівською сільською радою оспорюваного рішення, яким ТОВ „УКРАГРОСОЮЗ" позбавлено можливості використовувати будівлю ГЕС за її призначенням, без земляної дамби з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції, на які відповідач незаконно оформив право власності. Просить позов задоволити.
Відповідачі - (Ладигівська сільська рада та ТОВ „РесурсЕкоЕнерго") у відзивах на позов та їх представники в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаються на те, що майно, яке передане в оренду ТОВ „РесурсЕкоЕнерго", є комунальною власністю та належить територіальній громаді сіл Ладигівської сільської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (САС № 799065), виданим 25.06.2010р. виконавчим комітетом Ладигівської сільської ради, та зареєстрованим 25.06.2010р Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації.
Право власності у відповідача-1 виникло та було оформлено відповідно до вимог законодавства 25.06.2010 - на дату, що передувала даті придбання позивачем нежитлової будівлі гідроелектростанції - 30.06.2011.
Згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.06.2011р. позивач придбав у сільськогогосподарського кооперативу „Губинський" нежитлову будівлю гідроелектростанції загальною площею 205,5 кв.м., що знаходиться в с. Губин Старокостянтинівського району Хмельницької області, по вул. Центральна, 1а.
Відповідно, право власності у відповідача-1 та право оренди на окреме індивідуально-визначене майно у відповідача-2 виникли раніше, ніж у позивача взагалі виникло право власності на нежитлову будівлю, що свідчить про відсутність порушених прав позивача.
Посилаються також на те, що майно, належне на праві власності Ладигівської сільської ради, що передане в оренду ТОВ „РесурсЕкоЕнерго", не входить до складу придбаної Позивачем нежитлової будівлі, а отже не є власністю Позивача, що підтверджується як технічною документацією (паспортом на гідровузол, витягом БТІ та витягом БТІ з реєстру прав власності від 08.09.2011, виданим для оформлення договору оренди на цілу земляну дамбу з водоскидом і водозабором, в яких перелічені виключно три об'єкти нерухомості, саме які і передані в оренду відповідачу-2: земляна дамба, водоскид, водозабір.
За договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.06.2011р. у власність позивача перейшов лише один об'єкт нерухомого майна, а саме нежитлова будівля гідроелектростанції, що підтверджується відповідним витягом про державну реєстрацію прав, виданим 12.07.2011р. Старокостянтинівським БТІ.
Зазначають також, що посилання позивача на те, що передані в оренду відповідачу-2 об'єкти нерухомого майна (майно) є невід'ємною частиною нежитлової будівлі, придбаної позивачем згідно з вищевказаним договором купівлі-продажу, не мають належного підтвердження. Акт приймання-передачі від 12.07.2011 року не має відношення до договору купівлі-продажу від 30.06.2011р., оскільки в договорі чітко визначений один об'єкт нерухомості та визначено пунктом 5 договору, що позивач вже прийняв цей об'єкт нерухомості на момент укладення цього договору. Сам акт приймання-передачі також не містить вказівок на його відношення до вищезгаданого договору купівлі-продажу. Перелік нерухомого майна, зазначений в даному акті приймання-передачі, виходить за рамки придбаної Позивачем нерухомості.
Посилаються на те, що акт приймання-передачі від 12.07.2011р., в якому зазначені інші об'єкти, що не були предметом купівлі-продажу, в акті приймання-передачі від 12.07.2011р. мова йде про ГЕС в цілому, як різновид електростанцій, в той же час за договором купівлі-продажу від 30.06.2011р. до позивача перейшло право власності не на ГЕС (гідроелектростанцію), а виключно на одну не житлову будівлю гідроелектростанції. Тобто, право власності на інші об'єкти нерухомості, крім не житлової будівлі гідроелектростанції, у позивача не виникало. З зазначених підстав просять в позові відмовити.
Ухвалою господарського суду від 22.09.2014р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - сільськогосподарський кооператив „Губинський" с. Губин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області.
06.10.2014р. в судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - СК „Губинський" подала позовну заяву з самостійними вимогами на предмет спору, а саме просить визнати незаконним та скасувати рішення № 4 від 13.05.2010р., що прийняте виконавчим комітетом Ладигівської сільської ради про оформлення права власності на земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції, яка розташована по вул. Центральній, 1/2 у с. Губин.
В обґрунтування поданого позову посилається на те, що гідроелектростанція на р. Случ у с. Губин Старокостянтинівського району, як цілісний майновий комплекс на момент прийняття відповідачем 1 оспорюваного рішення належала кооперативу „Губинський" і відповідно перебувала на його балансі, що підтверджується книгою обліку основних фондів „СГК Губинський". Гідроелектростанцію та її складові частини кооператив не передавав на баланс Ладигівської сільської ради. Відповідно, означене майно станом на 13.05.2010 року залишалось у володінні СГК „Губинський", у зв'язку з чим у Ладигівської сільської ради не було підстав для прийняття рішення про оформлення права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, оскільки дані об'єкти не передавались кооперативом „Губинський" на баланс органу місцевого самоврядування та не перебували на відповідному обліку як безхазяйні речі.
Зазначає, що Ладигівською сільською радою не дотримано встановленого законом порядку набуття у комунальну власність спірних об'єктів нерухомого майна, що виявляється у відсутності жодного рішення суду про передачу сільській раді у комунальну власність нерухомого майна (земляної дамби з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції). Просить позов задоволити.
Відповідачі - (Ладигівська сільська рада та ТОВ „РесурсЕкоЕнерго") у відзивах на позов та їх представники в судовому засіданні проти позову заперечують, посилаються на те, що будь-яких доказів, які б підтверджували, що земляна дамба з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції дійсно є власністю Третьої особи, останньою не надано.
Зазначають, що третя особа ще 10.12.2009р. звернулась до Відповідача-1 із відповідною заявою, в якій сама же і просила Відповідача-1 надати дозвіл на оформлення права власності виключно на будівлю ГЕС. Жодних інших посилань на те, що ця будівля є майновим комплексом, та складається ще з інших об'єктів нерухомості, в т.ч. з земляної дамби з водоскидом і водозабором, у вищевказаній заяві Третьої особи не зазначено. Рішенням Відповідача-1 № 5 від 17.12.2009 року було оформлено право власності на будівлю гідроелектростанції за Третьою особою. Тобто, Третя особа оформила на себе право власності виключно на окреме нерухоме майно - не житлову будівлю гідроелектростанції.
Земляна дамба з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції є комунальною власністю та належить Територіальній громаді сіл Ладигівської сільської ради в особі Відповідача-1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (САС № 799065), виданого 25.06.2010р. виконавчим комітетом Ладигівської сільської ради, та зареєстрованого 25.06.2010 Старокостянтинівським БТІ.
Право власності у Відповідача-1 на майно було оформлено відповідно до вимог законодавства, чинного, на момент прийняття відповідного рішення Відповідачем-1.
Майно, належне на праві власності Відповідачу-1 не входить до складу не житлової будівлі гідроелектростанції, а отже не є власністю Позивача та й не було у власності Третьої особи. Це підтверджується як технічною документацією (паспортом на гідровузол, так і вищевказаним витягом БТІ та витягом БТІ з реєстру прав власності від 08.09.2011р., виданим для оформлення договору оренди на цілу земляну дамбу з водоскидом і водозабором, в яких перелічені виключно три об'єкти нерухомості, саме які і передані в оренду Відповідачу-2: земляна дамба, водоскид, водозабір.
Посилається на те, що за Договором купівлі-продажу не житлового приміщення від 30.06.2011р. у власність Позивача від Третьої особи перейшов лише один об'єкт нерухомого майна, а саме не житлова будівля гідроелектростанції, що підтверджується і відповідним витягом про державну реєстрацію прав, виданого 12.07.2011р. Старокостянтинівським БТІ, що ще раз підтверджує, та уточнює, що Третій особі раніше належав на праві власності один об'єкт нерухомості - не житлова будівля гідроелектростанції, а не комплекс об'єктів нерухомості.
Будь-яких інших доказів, правовстановлюючих чи інших документів, в т.ч. витягів чи технічного паспорту, які б підтверджували, що Третій особі належить або належало на праві власності майно, а саме об'єкти нерухомості, які передані Відповідачем-1 в оренду Відповідачу-2, Третьою особою не надано, що свідчить про те, що права чи законні інтереси Третьої особи не порушені, а тому просить в позові відмовити.
Крім того, відповідачем (ТОВ „РесурсЕкоЕнерго") подано заяву про застосування строку позовної давності, у зв'язку з чим просить в позові позивачу та третій особі відмовити.
Відповідно до довідки Хмельницького управління ПАТ „Електро", Хмельницьким управлінням ПАТ „Електро"(Хмельницька механізована колона № 13) протягом 1947-1960р.р. було побудовано ряд гідроелектростанцій, в тому числі за колгоспні кошти було проведено реконструкцію гідровузла (будівля, гребля, обвідний канал, вхідний канал) млина в с. Губин Старокостянтинівського району Хмельницької області та перебудовано в ГЕС.
Відповідно до акту від 20.10.1994 року було проведено передачу майна КП „Старокостянтинівський завод продтоварів" в обмін на натуральну сировину колгоспу ім. В. Ульянова, а саме приміщення млина, гребля містки.
Сільськогосподарський кооператив „Губинський" с. Губин є правонаступником КСП „Губинський", який є правонаступником колгоспу ім. Ульянова с. Губин, що підтверджується довідкою Старокостянтинівської райдержадміністрації від 30.04.2014 року за № 49/750-14/2014 та статутом СК „Губинський" (п. 1.8).
Згідно акту від 24.05.1996 року документальної ревізії фінансово-господарської діяльності КСП „Губинське" приєднаного до КСП „Іскра", до складу КСП „Кубинське", серед іншого входило містки - 3 шт., гребля, млин.
Рішенням правління СК „Губинський" (протокол засідання правління кооперативу від 10.04.2001 року) було постановлено виділити необхідні кошти на проведення ремонту та реконструкції млина в гідроелектростанцію, а також на ремонт греблі, містків.
20.08.2009 року між СГК „Губинський" та Ладигівською сільською радою складено акт, відповідно до якого, у зв'язку з тим, що господарство знаходиться в стані банкрутства і не має коштів для ремонту доріг, містків, які знаходяться на балансі СГК „Губинський" було передано на баланс Ладигівської сільської ради та знято з балансу СГК „Губинський" дороги по селу Губин в кількості 6,4 км, містки в кількості 2 шт.
10.12.2009 року СГК „Губинський" звернувся з заявою № 55 до Ладигівської сільської ради в якій просив надати дозвіл на оформлення права власності на будівлю ГЕС (вул. Центральна, 1а, яка знаходиться на балансі СГК „Губинський".
Рішенням виконавчого комітету Ладигівської сільської ради № 5 від 17.12.2009 року „Про оформлення права власності" вирішено оформити право власності на будівлю гідроелектростанції за сільськогосподарським кооперативом „Губинський" в с. Губин, вул. Центральна, 1а (п. 1 Рішення).
Рішенням виконавчого комітету Ладигівської сільської ради № 4 від 13.05.2010 року „Про оформлення права власності" вирішено оформити право власності на земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції, яка знаходиться на балансі Ладигівської сільської ради в с. Губин, вул. Центральна, 1/2, Старокостянтинівський район, Хмельницька область. (п. 1 Рішення).
25.06.2010 року виконавчим комітетом Ладигівської сільської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно якого земляна дамба з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції, що знаходиться за адресою: Хмельницька область Старокостянтинівський район, с. Губин, вул. Центральна, 1/2 , належить на праві комунальної власності територіальній громаді сіл Ладигівської сільської ради, що підтверджується також і витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно Старокостянтинівського БТІ від 25.06.2010 року за № 26530613.
Між СГК „Губинський" (Продавець) та ТОВ „УКРАГРОСОЮЗ" (Покупець) 13.06.2011 року укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, згідно умов якого СК „Губинський" продав, а ТОВ „УКРАГРОСОЮЗ" купив не житлову будівлю гідроелектростанції загальною площею 205,5 кв. м., що знаходиться в с. Губин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області по вул. Центральній, 1а (п. 1 Договору). Договір посвідчено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Романішиним Я. О. та зареєстровано в реєстрі за № 1272.
19.08.2010 року рішенням № 2 сорок другої сесії Ладигівської сільської ради п'ятого скликання „Про передачу в оренду майнового комплексу" вирішено передати в оренду ТОВ „РесурсЕкоЕнерго" майновий комплекс, що складається з дамби, водозабору для гідроелектростанції та водоскиду, що знаходиться на річці Случ в с. Губин Старокостянтинівського району Хмельницької області строком на 35 років для відновлення та використання за цільовим призначенням. (п. 1 Рішення).
19.11.2010 року між Ладигівською сільською радою (Орендодавець) та ТОВ „РесурсЕкоЕнерго" (Орендар) укладено договір оренди майна, відповідно до умов якого (п. 1.1 Договору) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування гідротехнічну споруду, надалі майно, що розміщене за адресою вул. Центральна, 1/2 , с. Губин, Старокостянтинівський район.
Згідно акту приймання-передачі від 19.11.2010 року, Ладигівська сільська рада передала, а ТОВ „РесурсЕкоЕнерго" прийняло майно: водоскид; земельна дамба; водозабір для ГЕС.
12.07.2011 року між СГК „Губинський" та ТОВ „Украгросоюз" складено акт приймання-передачі, згідно умов якого СГК „Губинський" здав, а ТОВ „Украгросоюз" прийняв гідроелектростанцію „ГЕС"; водозабірний канал для ГЕС з шлюзом; спускний канал із шлюзом; переливний канал; шлюзний водоскид (в кількості 6 шлюзів); прибережні укріплення.
16.03.2012 року рішенням № 3 сімнадцятої сесії Ладигівської сільської ради шостого скликання „Про передачу в оренду майнового комплексу" вирішено передати в оренду ТОВ „РесурсЕкоЕнерго" майновий комплекс, що складається з земляної дамби, водозабору та водоскиду для гідроелектростанції, що знаходиться на річці Случ в с. Губин Старокостянтинівського району, Хмельницької області, строком на 35 років для відновлення та використання за цільовим призначенням. (п. 1 Рішення).
На підставі рішення № 3 від 16.03.2012 року, між Ладигівською сільською радою (Орендодавець) та ТОВ „РесурЕкоЕнерго" (Орендар) укладено нотаріально посвідчений договір оренди нерухомого майна, за умовами якого (п. 1.1 Договору) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції розташованої за адресою Хмельницька область, Старокостянтинівський район, село Губин, вул. Центральна 1/2.
Позивач (ТОВ „УКРАГРОСОЮЗ), вважаючи, що порушено його право власності на майно (не житлову будівлю гідроелектростанції), що придбано ним за договором купівлі продажу від 30.06.2011 року звернувся з позовом до суду в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Ладигівської сільської ради № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності на земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції, яка розташована по вул. Центральній, 1/2 у с. Губин, старокостянтинівського району, а також просить визнати недійсним договір оренди нерухомого майна від 11.05.2012 року, що укладений між Ладигівською сільською радою та ТОВ „РесурсЕкоЕнерго", посвідчений державним нотаріусом Старокостянтинівської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 1-699.
Третя особа (СГК „Губинський) вважаючи, що прийняте виконавчим комітетом Ладигівської сільської ради рішення № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності порушує майнові права СГК „Губинський" звернувся до суду з самостійною вимогою на предмет спору в якій просить визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Ладигівської сільської ради № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності на земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції, яка розташована по вул. Центральній, 1/2 у с. Губин, Старокостянтинівського району
Аналізуючи матеріали справи та оцінюючи їх у сукупності, господарським судом враховується таке:
Щодо позовних вимог ТОВ „УКАГРОСОЮЗ":
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Вважаючи свої права порушеними, позивач зобов'язаний обрати спосіб захисту порушеного права, що відповідає вказаним нормам. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин (позивача) та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання. Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом. Аналогічні приписи містяться і в ст. 20 Господарського кодексу України.
Слід зазначити, що набуття особою процесуального статусу відповідача закон пов'язує не з дійсною наявністю матеріальних правовідносин сторін, а лише з фактом пред'явлення позову до особи.
Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, найменування сторони, яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій.
Суд неодноразово зобов'язував позивача надати докази, що підтверджують порушення його прав у зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом Ладигівської сільської ради спірного рішення № 4 від 13.10.2010 року та укладення договору оренди нерухомого майна від 11.05.2012 року між Ладигівською сільською радою та ТОВ „РесурсЕкоЕнерго" з огляду на дозволені способи захисту порушеного права та особу, яка порушила (оспорює, не визнає) порушене право позивача. (ухвали суду від 23.09.2014р., від 08.10.2014р., від 20.10.2014р., від 03.11.2014р). Дані вимоги суду позивачем не виконані.
З матеріалів справи вбачається, що право власності у відповідача-1 виникло та було оформлено 25.06.2010р. - на дату, що передувала даті придбання позивачем нежитлової будівлі гідроелектростанції - 30.06.2011р.
Згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 30.06.2011р. позивач придбав у СК „Губинський" нежитлову будівлю гідроелектростанції загальною площею 205,5 кв.м., що знаходиться в с. Губин Старокостянтинівського району Хмельницької області, по вул. Центральна, 1а.
Відповідно, право власності у відповідача-1 та право оренди на окреме індивідуально-визначене майно у відповідача-2 виникли раніше, ніж у позивача взагалі виникло право власності на нежитлову будівлю, що свідчить про відсутність порушених прав позивача.
Посилання позивача на те, що передані в оренду відповідачу-2 об'єкти нерухомого майна (майно) є невід'ємною частиною нежитлової будівлі, придбаної позивачем згідно з вищевказаним договором купівлі-продажу судом не приймаються, оскільки акт приймання-передачі від 12.07.2011 року не має відношення до договору купівлі-продажу від 30.06.2011р., так як в договорі чітко визначений один об'єкт нерухомості та визначено пунктом 5 договору, що позивач вже прийняв цей об'єкт нерухомості на момент укладення цього договору. Сам акт приймання-передачі також не містить вказівок на його відношення до договору купівлі-продажу. Перелік нерухомого майна, зазначений в даному акті приймання-передачі, виходить за рамки придбаної Позивачем нерухомості.
При цьому судом враховується, що до позивача перейшло право власності не на ГЕС (гідроелектростанцію), а виключно на одну не житлову будівлю гідроелектростанції. Тобто, право власності на інші об'єкти нерухомості, крім не житлової будівлі гідроелектростанції, у позивача не виникало.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи відсутність порушених прав позивача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.
Щодо позовних вимог СГК „Губинський":
Згідно зі ст. 19 Конституції України та ст. 24 Закону України „про місцеве самоврядування в Україні", органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами статей 10, 51, 59, 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.
Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.
Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до пунктів 1, 2 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" (зі змінами та доповненнями), акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004р. № 18-рп/2004, поняття „охоронюваний законом інтерес" що вживається в законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям „права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Так, в обґрунтування порушення спірним рішенням прав та охоронюваних законом інтересів третя особа посилається на те, що гідроелектростанція на р. Случ у с. Губин Старокостянтинівського району, як цілісний майновий комплекс на момент прийняття відповідачем 1 оспорюваного рішення належала кооперативу „Губинський" і відповідно перебувала на його балансі, що підтверджується книгою обліку основних фондів „СГК Губинський". Гідроелектростанцію та її складові частини кооператив не передавав на баланс Ладигівської сільської ради. Відповідно, означене майно станом на 13.05.2010 року залишалось у володінні СГК „Губинський", у зв'язку з чим у Ладигівської сільської ради не було підстав для прийняття рішення про оформлення права власності на спірні об'єкти нерухомого майна, оскільки дані об'єкти не передавались кооперативом „Губинський" на баланс органу місцевого самоврядування та не перебували на відповідному обліку як безхазяйні речі.
Зазначає, що Ладигівською сільською радою не дотримано встановленого законом порядку набуття у комунальну власність спірних об'єктів нерухомого майна, що виявляється у відсутності жодного рішення суду про передачу сільській раді у комунальну власність нерухомого майна (земляної дамби з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції).
Водночас, рішенням виконавчого комітету Ладигівської сільської ради № 4 від 13.05.2010р. було вирішено оформити право власності на означений об'єкт за відповідачем 1, що позбавляє третю особу належним чином оформити своє право власності та в подальшому використовувати майно у своїй господарській діяльності.
Приписами статей 316, 321, 328 Цивільного кодексу України унормовано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Як встановлено судом, відповідно до акту від 20.10.1994 року було проведено передачу майна КП „Старокостянтинівський завод продтоварів" в обмін на натуральну сировину колгоспу ім. В. Ульянова, а саме приміщення млина, гребля містки.
Сільськогосподарський кооператив „Губинський" с. Губин є правонаступником КСП „Губинський", який є правонаступником колгоспу ім. Ульянова с. Губин, що підтверджується довідкою Старокостянтинівської райдержадміністрації від 30.04.2014 року за № 49/750-14/2014 та статутом СК „Губинський" (п. 1.8).
Згідно акту від 24.05.1996 року документальної ревізії фінансово-господарської діяльності КСП „Губинське" приєднаного до КСП „Іскра", до складу КСП „Кубинське", серед іншого входило містки - 3 шт., гребля, млин.
Рішенням правління СК „Губинський" (протокол засідання правління кооперативу від 10.04.2001 року) було постановлено виділити необхідні кошти на проведення ремонту та реконструкції млина в гідроелектростанцію, а також на ремонт греблі, містків.
Послідуюче обслуговування приміщення млина (ГЕС), дамби, водоскидуі водозабору для ГЕС підтверджується первинними бухгалтерськими документами, зокрема нарядами на виконання робіт, звітністю форми 2-буд.(квартальна), що подавалась в управління статистики у Старокостянтинівському районі сільськогосподарським кооперативом „Губинський". Таким чином, вищезазначені докази свідчать про те, що спірні об'єкти нерухомості увійшли до складу статутного капіталу СГК „Губинський", що за своєю правовою природою свідчить про набуття сільськогосподарським кооперативом прав на таке майно.
Посилання ж відповідача 1 на те, що згідно акту приймання передачі від 20.08.2009 року складеного між СГК „Губинський" та Ладигівською сільською радою, спірне майно було передане на баланс сільської ради судом не приймається, оскільки відповідно до даного акту на баланс Ладигівської сільської ради було передано лише дороги по селу Губин в кількості 6,4 км та містки в кількості 2 шт. Доказів, які б доводили зворотнє суду не надано.
З огляду наведеного, а також враховуючи, що приміщення млина (ГЕС), гребля містки були включені до статутного капіталу СГК „Губинський" суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань третьої особи, на те, що власником означених об'єктів нерухомості є саме вона, як правонаступник КСП „Губинський", який в свою чергу був правонаступником колгоспу ім. Ульянова.
Водночас, доказів набуття відповідачем 1 права власності на спірні об'єкти (земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції), як на безхазяйну річ в порядку, передбаченому ст. 335 ЦК України, суду не надано, що свідчить як про невідповідність спірного рішення виконавчого комітету Ладигівської сільської ради актам цивільного законодавства України, що визначають підстави для набуття права власності, так і про порушення таким рішенням прав та законних інтересів третьої особи, як власника спірного майна.
Відповідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно ст. 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, виходячи з аналізу суб'єктного складу та правової кваліфікації відносин сторін, враховуючи доведеність третьою особою наявності в нього прав та законних інтересів щодо спірних об'єктів (земляна дамба з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції), що розташовані в с. Губин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області, по вул. Центральній, 1/2, як і враховуючи відсутність правових підстав для оформлення права власності на вказані об'єкти нерухомості за відповідачем 1, як органом місцевого самоврядування, суд дійшов висновку, що вимога третьої особи про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ладигівської сільської ради № 4 від 13.05.2010р. підлягає задоволенню як така, що доведена третьою особою та не спростована у встановленому порядку відповідачами 1, 2.
При винесенні даного рішення судом також було враховано, що виконавчий комітет Ладигівської сільської ради, як виконавчий орган Ладигівської сільської ради, не є юридичною особою у розумінні ст. 80 ЦК України, не наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, не може бути позивачем та відповідачем у суді, що свідчить про підставність пред'явлення вказаної позовної вимоги саме до Ладигівської сільської ради, як органу місцевого самоврядування чий акт (рішення) оскаржується в судовому порядку.
Що ж до клопотання відповідача 2 про застосування наслідків спливу строків позовної давності для захисту порушеного права, передбачених ст. 267 ЦК України, слід зазначити наступне.
Приписами статей 256, 257 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
З огляду наведеного, а також враховуючи, що про порушення своїх прав та законних інтересів третя особа дізналась з ухвали суду від 23.09.2014 року, якою СГК „Губинський" було залучено до участі у справі в якості третьої особи, у той час, як з позовом у даній справі останній звернувся до господарського суду Хмельницької області 08.10.2014 року, що підтверджується відбитком печатки канцелярії господарського суду Хмельницької області № 05-08/2529/14 від 08.10.2014р., суд дійшов висновку, що строк позовної давності для захисту порушеного права, встановленого ст. 257 ЦК України та про застосування наслідків спливу якого було заявлено відповідачем 2, третьою особою не пропущено.
Витрати по сплаті судового збору, в силу вимог статті 49 ГПК України, покладаються судом на позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні позову та на відповідача 1 у зв'язку з задоволенням позову третьої особи, та не покладаються на відповідача 2, в діях якого відсутні порушення.
Керуючись статтями 1, 2, 4-5, 12, 13, 33, 34, 43-49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові товариства з обмеженою відповідальністю „УКРАГРОСОЮЗ", м. Хмельницький до Ладигівської сільської ради с. Ладиги, Старокостянтинівського району, до товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго", м. Київ про визнання незаконним та скасування рішення № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності, про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна від 11.05.2012 року відмовити.
Позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору сільськогосподарського кооперативу „Губинський", с. Губин, Старокостянтинівського району до Ладигівської сільської ради, с. Ладиги Старокостянтинівського району, до товариства з обмеженою відповідальністю „РесурсЕкоЕнерго", м. Київ про визнання незаконним та скасування рішення № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності задоволити.
Визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Ладигівської сільської ради № 4 від 13.05.2010 року про оформлення права власності на земляну дамбу з водоскидом і водозабором для гідроелектростанції, яка розташована по вул. Центральній, 1/2 у с. Губин, Старокостянтинівського району.
Стягнути з Ладигівської сільської ради (с. Ладиги, Старокостянтинівського району, Хмельницької області, код 04405337) на користь сільськогосподарського кооперативу „Губинський" (с. Губин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області, код 22784634) - 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено: 10.12.2014р.
' Суддя С.В. Гладій
Пом. судді: І.М. Вальчук
Віддрук. 6 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу, (м. Хмельницький, вул. Зарічанська,14/1а, кв. 52)
3 - відповідачу, (с. Ладиги, Старокостянтинівського р-ну, Хмельницької обл.)
4,5 - відповідачу (м. Київ, вул. Васильківська,1, та м. Хмельницький, вул. Театральна,36)
6- третій особі (с. Губин, Старокостянтинівського району, Хмельницької області).