Справа № 461/12917/14-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/783/595/14 Доповідач: ОСОБА_2
08 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5 ,
прокурора: ОСОБА_6 ,
адвоката: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24 листопада 2014 р. про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
Слідчим відділом Прокуратури Львівської області проводилось досудове слідство у кримінальному провадженні №42013150000000164, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2013 р. за фактом перевищення службових повноважень службовими особами Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України.
Приводом для відкриття даного кримінального провадження послужила ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області від 04 вересня 2013 р. про перевірку фактів можливого застосування фізичного і психічного насильства стосовно ОСОБА_8 працівниками Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з метою змусити його підписати явку з повинною по факту нападу 09.10.2008 р. на громадянина ОСОБА_9 та заволодіння його особистим майном.
За результатами проведеного досудового розслідування 29 листопада 2013 р. вказане кримінальне провадження постановою слідчого було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Дану постанову слідчого ОСОБА_8 та його представник - адвокат ОСОБА_7 оскаржили до суду, внаслідок чого ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2014 р. її скасовано та зобов'язано слідчого провести ряд додаткових слідчих дій.
Виконуючи ухвалу слідчого судді, слідчий слідчого відділу Прокуратури Львівської області ОСОБА_10 прийшов до переконання про наявність підстав для закриття кримінального провадження, у зв'язку з чим 01 жовтня 2014 р. виніс відповідну постанову, якою кримінальне провадження з перевірки доводів ОСОБА_8 щодо застосування до нього працівниками Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області незаконних методів дізнання та досудового слідства повторно закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Не погоджуючись з даною постановою слідчого, адвокат ОСОБА_7 звернувся до Галицького районного суду м. Львова зі скаргою на неї, яка ухвалою слідчого судді від 24 листопада 2014 р., що оскаржується апелянтом у цьому судовому провадженні, залишена без задоволення.
У поданій апеляційній скарзі на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24 листопада 2014 р. про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження адвокат ОСОБА_7 звертає увагу на обставини, які, на його переконання, свідчать про винесення такої ухвали з порушенням вимог матеріального і процесуального права. Апелянт вважає, що наведені ним в скарзі на постанову слідчого доводи слідчим суддею місцевого суду не спростовано, сформульовані в ухвалі висновки не відповідають фактичним обставинам справи та не вказано мотиви, з яких вбачається недоцільність проведення слідчим додаткових процесуальних дій для встановлення об'єктивної істини. Крім цього, наполягає на тому, що слідчий ОСОБА_11 , у провадженні якого перебувала кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_8 , досудове слідство проводив упереджено, у зв'язку з чим протиправно вилучив з матеріалів кримінальної справи постанову про призначення ОСОБА_8 судово-медичної експертизи і висновок експерта за результатами проведення в його присутності цієї експертизи. Одночасно апелянт категорично не погоджується з висновками слідчого судді на підтримання позиції слідчого прокуратури щодо неможливості проведення слідчих дій з працівниками міліції, які, як встановлено, на даний час перебувають у зоні проведення антитерористичної операції, адже, на його думку, процесуальне законодавство не містить перешкод для виклику даних осіб з метою проведення з ними окремих процесуальних дій, а можливі труднощі з їх явкою до слідчого не є підставою для закриття провадження. Тим паче, як наголошує адвокат ОСОБА_7 у своїй апеляційній скарзі, вжиті слідчим заходи щодо встановлення місцезнаходження даних працівників міліції свідчать про впевненість слідчого у важливості їх участі в слідчих діях. В апеляційній скарзі також порушено питання про врахування письмових пояснень свідка ОСОБА_12 від 28 листопада 2014 р., здобутих стороною захисту, в яких вказаний свідок стверджує про те, що він 11 жовтня 2008 р. особисто був присутнім у приміщенні Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області і бачив, як працівники міліції били ОСОБА_8 , змушуючи останнього до певних дій, та по цим фактам він готовий свідчити в суді. Із вказаних пояснень адвокат ОСОБА_7 робить висновок про затримання працівниками міліції його підзахисного ОСОБА_8 власне 11 жовтня 2008 р., а тому вважає за доцільне з огляду на цю обставину уточнити висновки судово-медичної експертизи. З урахуванням викладеного апелянт просить ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24 листопада 2014 р. про відмову у задоволенні його скарги на постанову слідчого слідчого відділу Прокуратури Львівської області ОСОБА_10 від 01 жовтня 2014 р. про закриття кримінального провадження №42013150000000164 скасувати і постановити нову ухвалу, якою вищевказану постанову слідчого скасувати, зобов'язавши його вчинити наступні процесуальні дії:
- допитати у якості свідка ОСОБА_12 відповідно до
ст.224 КПК України щодо перебування та побиття ОСОБА_8 у Франківському РВ 11 жовтня 2008 року;
- допитати свідка, підсудного ОСОБА_8 відповідно до ст.224 КПК України щодо подій, описаних у заяві ОСОБА_8 від 25.09.2014 року, у частині неправомірних дій слідчого ОСОБА_11 , а також допитати у якості свідка слідчого ОСОБА_11 ;
- допитати у якості свідка судового експерта ОСОБА_13 відповідно до ст.224 КПК України щодо отримання постанови про проведення судово-медичної експертизи від 16 жовтня 2014 року (як уточнив апелянт в судовому засіданні в апеляційній скарзі допущено технічну помилку, а тому слід вважати, що мається на увазі висновок експерта від 16 жовтня 2008 року) слідчим СВ Франківського РВ ЛМУ ОСОБА_11 , факту проведення судово-медичної експертизи 16.10.2008 року ОСОБА_8 у присутності саме ОСОБА_11 (як вказано у висновку експерта №2785) та щодо виготовлення судовим експертом ОСОБА_13 висновку експерта №2785;
- провести огляд приміщень ОСОБА_8 у Львівському обласному бюро судово-медичної експертизи щодо установлення факту проведеної 16.10.2008 року судово-медичної експертизи ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ч.1 ст.237 КПК України;
- відповідно до ст.ст.159-160 КПК України витребувати від Львівського обласного бюро судово-медичної експертизи належно завірену копію постанови про призначення судово-медичної експертизи від 16 жовтня 2008року та висновку експерта № 2785 від 16.10.2008року; від Апеляційного суду Львівської області, де розглядається кримінальна справа №144-2124 (суддя ОСОБА_14 ) щодо обвинуваченого за ч.2 ст.186, ч.2 ст. 121, ч.4 ст.187 КК України ОСОБА_8 , - належно завірену копію протоколу судового засідання від 24.11.2009 року (т.4 а.с.148-149), де є покази свідка - слідчого ОСОБА_11 , а також належно завірену копію протоколу огляду і вилучення від 13.10.2008року (т.1 а.с.199), де нібито зафіксовано проведення огляду і виїмки речей у неповнолітнього ОСОБА_8 ;
- винести постанову про проведення судово-медичної експертизи щодо травмування носа при затриманні ОСОБА_8 та враховуючи нові обставини щодо затримання та побиття ОСОБА_8 працівниками міліції у Франківському райвідділі ЛМУ ГУВМС України у Львівській області винести постанову про додаткову судово-медичну експертизу і поставити перед експертом наступне питання: враховуючи, що терміни гоєння саден варіабельні і залежать від їх локалізації на тілі людини, глибини, розмірів, а також віку ( ОСОБА_8 на той час був неповнолітнім) і стану здоров'я, чи не могли виявлені у висновку експерта № 2785 ОСОБА_13 побої утворитися у вказаний ОСОБА_8 період 11, 12 та 13 жовтня 2008 року;
- провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях, як це передбачено ч.9 ст.224 КПК України, шляхом допиту ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;
- пред'явити ОСОБА_8 для впізнання ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;
- у порядку, передбаченому ст.229 КПК України, пред'явити речі, якими наносилися побої та страждання, для впізнання ОСОБА_8
- з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, провести слідчий експеримент у Франківському РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області в порядку, передбаченому ст.240 КПК України, за участі ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18
- при завершенні розслідування надати кримінальну справу для ознайомлення ОСОБА_8 і захиснику ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідача, аргументацію адвоката ОСОБА_7 на підтримання поданої ним апеляційної скарги, міркування прокурора ОСОБА_6 на її спростування з обґрунтуванням законності і обґрунтованості як постанови слідчого, так і ухвали слідчого судді місцевого суду, вивчивши матеріали судової справи, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження №42013150000000164 та обговоривши озвучені в судовому засіданні доводи сторін процесу, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження від 01 жовтня 2014 р. слідчий слідчого відділу Прокуратури Львівської області ОСОБА_10 обґрунтовує відсутністю доказів, які б могли об'єктивно свідчити про достовірність показів ОСОБА_8 щодо застосування до нього працівниками Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області незаконних методів дізнання та досудового слідства.
До такого висновку слідчий прийшов за результатами проведених слідчих дій на виконання ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2014 р., якою було скасовано попередню постанову слідчого про закриття кримінального провадження від 29 листопада 2013 р.
З таким висновком слідчого погоджується і колегія суддів, оскільки при вивченні матеріалів кримінального провадження №42013150000000164 з'ясовано, що слідчим проведено ряд допитів, зокрема ОСОБА_8 в якості потерпілого, його батьків - ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , працівника міліції ОСОБА_16 в якості свідків, а також слідчий експеримент із потерпілим ОСОБА_8 у приміщенні Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області. Потерпілий та свідки з його сторони дали показання про застосування працівниками міліції насильства до ОСОБА_8 .
У свою чергу, ОСОБА_16 , як працівник правоохоронного органу, якого потерпілий звинувачує у використанні незаконних методів слідства, категорично заперечив ці показання та спростував їх своїми поясненнями.
Ще до винесення першої постанови про закриття кримінального провадження від 29 листопада 2013 р. решта працівників міліції, на яких вказує потерпілий та його представник, а саме ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , були допитані слідчим в якості свідків та аналогічно дали показання про проведення дізнання і слідства щодо ОСОБА_8 в межах процесуального законодавства, а також зазначили, що потерпілий зі скаргами на насильство щодо нього не звертався (матеріали кримінального провадження №42013150000000164, а.с.61-68).
Як встановлено, ОСОБА_8 заявив про застосування до нього працівниками міліції насильства з метою отримання зізнавальних показів лише в суді при розгляді по суті у Франківському районному суді м. Львова кримінальної справи про його обвинувачення за ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186, ч.2 ст.186, ч.4 ст.187, ч.2 ст.121 КК України.
При цьому згідно отриманої слідчим в рамках кримінального провадження №42013150000000164 офіційної відповіді прокурора Франківського району м. Львова (лист №15-20/3398-вих.13 від 21.11.2013 р.) впродовж 2008-2009 років ОСОБА_8 до прокуратури скарг на незаконні дії працівників міліції в ході досудового слідства у кримінальній справі щодо нього не подавав (матеріали кримінального провадження №42013150000000164, а.с.18).
Призначеною слідчим перевіркою, яка здійснювалась відповідальним підрозділом Управління кадрового забезпечення ГУ МВС України у Львівській області, по факту можливого перевищення службовими особами Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України своїх службових повноважень, не здобуто даних, які б вказували на можливі очевидні порушення вимог законодавства працівниками міліції, щодо яких потерпілий і його представник вимагають розслідування (матеріали кримінального провадження №42013150000000164, а.с.20-45).
З метою перевірки показань ОСОБА_8 слідчим оглядався журнал реєстрації доставлених в ІТТ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області осіб, з якого слідує, що на момент поступлення ОСОБА_8 скарг на стан здоров'я не висловлював (матеріали кримінального провадження №42013150000000164, а.с.37-41, 126-134).
Наведене підтверджується також інформацією, наданою на запит слідчого Львівським слідчим ізолятором, про те, що при медичному огляді взятого під варту підозрюваного ОСОБА_8 не виявлено у нього ушкоджень шкірних покривів (саден, синців) та такий при поступленні на стан здоров'я не скаржився (матеріали кримінального провадження №42013150000000164, а.с.70).
Що стосується висновку експерта №2785 від 16 жовтня 2008 р., яким зафіксовано наявність ран на шкірі ОСОБА_8 , то слідчий, на думку колегії суддів, прийшов до вірного переконання, що неспівпадіння дати описаних ОСОБА_8 подій, пов'язаних з його утриманням працівниками міліції і вчинюваних ними насильницьких дій, і дати можливого спричинення тілесних ушкоджень, визначеної експертним шляхом, не дає можливості зробити категоричний висновок про отримання потерпілими тілесних ушкоджень власне внаслідок застосування працівниками міліції до нього фізичної сили під час перебування його в приміщенні Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області.
Більше того, як слідує із зазначеного висновку експерта ОСОБА_8 не заявляв про спричинення йому тілесних ушкоджень працівниками міліції. Навпаки, у своїх поясненнях експерту, зафіксованих у висновку (матеріали кримінального провадження №42013150000000164, а.с.50), він вказав на побутовий характер їх виникнення (впав з ліжка в ІТТ) та категорично заперечив можливість отримання від будь-кого тілесних ушкоджень в період з 09 жовтня 2008 р. і до часу проведення експертизи 16 жовтня 2008 р.
Не ставили питання про розслідування факту побиття і батьки ОСОБА_8 , а також його захист на досудовому слідстві.
За таких обставин та з урахуванням тривалого часу, який сплинув з моменту описаних ОСОБА_8 та його адвокатом ОСОБА_7 подій, немає достатніх підстав вважати встановленим факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 власне працівниками міліції у зв'язку з розслідуванням щодо нього кримінальної справи.
Посилання адвоката ОСОБА_7 на пояснення ОСОБА_12 , здобуті захистом 28 листопада 2014 р., в яких останній заявляє про те, що він 11 жовтня 2008 р. був доставлений у Франківський РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та особисто бачив, як працівники міліції били ОСОБА_8 , колегія суддів вважає безпідставними. Про даного свідка не було заявлено під час розслідування кримінального провадження за фактом можливого перевищення влади та службових повноважень працівниками міліції, його пояснення не надавалися й суду під час розгляду скарги адвоката ОСОБА_7 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження. Крім цього, апеляційна інстанція враховує те, що у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_8 за ч.2 ст.186, ч.2 ст. 121, ч.4 ст.187 КК України ОСОБА_12 давав прямо протилежні показання і це зафіксовано у вироку Франківського районного суду м. Львова від 11 жовтня 2010 р. (матеріали кримінального провадження №42013150000000164, а.с.210-224). А тому оцінювати пояснення ОСОБА_12 від 28 листопада 2014 р., додані адвокатом ОСОБА_7 до його апеляційної скарги, поза межами розгляду вищевказаної кримінальної справи у цьому провадженні немає підстав.
Враховуючи викладене, постанову слідчого слідчого відділу Прокуратури Львівської області ОСОБА_10 від 01 жовтня 2014 р. про закриття кримінального провадження слід вважати законною та обґрунтованою. На переконання колегії суддів, слідством вичерпано усі можливі процесуальні засоби для перевірки доводів ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про застосування працівниками Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області фізичної сили для отримання від підозрюваного зізнавальних показань.
Працівників міліції, щодо яких порушується питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності допитані. Повторно допитувати з їх числа тих, хто на даний час перебувають в зоні проведення антитерористичної операції, виконуючи свій службовий обов'язок перед державою, і для виклику яких на допит є об'єктивні перешкоди, пов'язані з проведенням військових дій у місці їх перебування, не видається за доцільне, оскільки вони уже давали свої показання з приводу відомих їм обставин, а адвокат ОСОБА_7 не вказує у своїй апеляційній скарзі, чим ці показання можуть бути доповнені.
Слідчий суддя місцевого суду з достатньою повнотою перевірив доводи адвоката ОСОБА_7 , який звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, та дав їм належну оцінку у своїй ухвалі. Порушень норм кримінального процесуального законодавства при розгляді зазначеної скарги не встановлено.
Доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 висновків слідчого судді місцевого суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, не спростовують та обґрунтованість цієї ухвали під сумнів не ставлять.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24 листопада 2014 р. про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_7 на постанову слідчого слідчого відділу Прокуратури Львівської області ОСОБА_10 від 01 жовтня 2014 р. про закриття кримінального провадження - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4