Справа № 466/2739/14-к
14 листопада 2014 року Шевченківський районний суд м. Львова
В складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова кримінальне провадження № 12013150090004513 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Карачинів, Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.197 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 з березня 2006 року по листопад 2013 року, перебував у трудових відносинах із ТзОВ «Ферозіт», яке знаходиться у м. Львові по вул. Шевченка, 317 «В» та згідно наказу генерального директора ТзОВ «Ферозіт» №05-к від 02.04.2012 року прийнятий на підприємство на посаду сторожа.
В період часу з 23.00 год. 12.11.2013 року по 00.00 год. 13.11.2013 року ОСОБА_5 будучи ознайомленим із посадовою інструкцією сторожа ТзОВ «Ферозіт», в порушення п.п. 2.8 та 2.9. вищевказаної інструкції, згідно яких він зобов'язний здійснювати контроль за ввезенням та вивезенням товарно-матеріальних цінностей, сировини і готової продукції, про що вносити відповідні дані в облікову документацію та не допускати випадків ввезення та вивезення на територію підприємства сировини, матеріалів, готової продукції, або інших товарно-матеріальних цінностей без належно оформлених документів, а при виявлені таких фактів затримувати таких осіб та негайно повідомляти про це заступника генерального директора з економічної безпеки, а також при необхідності міліцію. Заступивши на добове чергування на пост №3 ТзОВ «Ферозіт», яке знаходиться у м. Львові по вул. Шевченка 317 «В», випустив з території ТзОВ «Ферозіт» працівника підприємства ОСОБА_6 на належному йому автомобілі марки «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки останній повідомив, що його автомобіль несправний та попросив дозволу виїхати через ворота для вантажного транспорту, на що ОСОБА_5 погодився та не оглянувши, пропустив через пост згаданий автомобіль, в якому на той час перебувало 50 мішків хімічної добавки до сухих будівельних сумішей «Bermocol M-70» вартістю 43 тис. 785 грн., таємно викрадені ОСОБА_6 , що було зумовлено неналежним виконанням ОСОБА_5 своїх посадових обов'язків по збереженню та охороні вказаного майна та спричинило тяжкі наслідки для ТзОВ «Ферозіт», а саме крадіжку товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 43 тис. 785 грн.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_5 , вчинив неналежне виконання особою, якій доручено охорона чужого майна своїх обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки для власника майна, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. І97 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та пояснив, що він з березня 2006 року по листопад 2013 року, перебував у трудових відносинах із ТзОВ «Ферозіт», яке знаходиться у м. Львові по вул. Шевченка, 317 «В» та згідно наказу генерального директора ТзОВ «Ферозіт» №05-к від 02.04.2012 року прийнятий на підприємство на посаду сторожа. В період часу з 23.00 год. 12.11.2013 року по 00.00 год. 13.11.2013 року, заступивши на добове чергування на пост №3 ТзОВ «Ферозіт», яке знаходиться у м. Львові по вул. Шевченка 317 «В», випустив з території ТзОВ «Ферозіт» працівника підприємства ОСОБА_6 на його автомобілі марки «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки останній повідомив, що його автомобіль несправний та попросив дозволу виїхати через ворота для вантажного транспорту, на що він погодився та не оглянувши, пропустив через пост згаданий автомобіль, в якому на той час перебувало 50 мішків хімічної добавки до сухих будівельних сумішей «Bermocol M-70». У вчиненому щиро розкаюється та просить суворо не карати.
Допитаний в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що з ТзОВ «Ферозіт» неодноразово працівниками вчинялися крадіжки майна, за що обвинувачений ОСОБА_5 , як сторож отримував винагороду по 50грн., оскільки випускав з території автомобілі з товарно-матеріальними цінностями. Щодо обрання міри покарання обвинуваченому, просив застосувати максимальне покарання, передбачене ст. 197 КК України.
Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_5 своєї вини, його винуватість у вчинені злочину повністю і об'єктивно доводиться іншими доказами, зібраними в ході досудового та судового слідства.
Показаннями представника потерпілого ОСОБА_4 даними в судовому засіданні, про те, що йому відомо, що з ТзОВ «Ферозіт» неодноразово працівниками вчинялися крадіжки майна, за що обвинувачений ОСОБА_5 , як сторож отримував винагороду з кожної машини, яка виїжджала з території, однак при передачі коштів ОСОБА_5 присутній не був.
Показаннями свідка ОСОБА_7 даними в судовому засіданні про те, що він працює директором економічної безпеки ТзОВ «Ферозіт». Безпосереднім свідком подій він не був та повідомив, що ОСОБА_5 міг не знати про те, що ОСОБА_6 вивозить на своєму авто 50 мішків хімічної добавки до сухих будівельних сумішей «Bermocol M-70». Крім того зазначив, що йому зі слів відомо про те, що ОСОБА_5 отримував кошти від ОСОБА_6 за те, що без огляду випускав з території автомобіль, однак при передачі коштів ОСОБА_5 , він присутній не був.
Показаннями свідка ОСОБА_8 даними в судовому засіданні про те, що він на той час працював заступником генерального директора з економічної безпеки ТзОВ «Ферозіт». Повідомив, що 13.11.2013 року ОСОБА_5 пропустив через пост з території ТзОВ «Ферозіт» працівника підприємства ОСОБА_6 на його автомобілі марки «Сітроен» д.н.з. НОМЕР_1 , не оглянувши його, в якому на той час перебувало 50 мішків хімічної добавки до сухих будівельних сумішей «Bermocol M-70». Крім того зазначив, що йому зі слів ОСОБА_6 відомо про те, що ОСОБА_5 отримував кошти за те, що без огляду випускав з території автомобілі, однак передачі коштів ОСОБА_5 він ніколи не бачив.
Показаннями свідка ОСОБА_6 даними в судовому засіданні про те, що він дійсно 12.11.2013 року повідомив ОСОБА_5 про те, що його автомобіль несправний та попросив дозволу виїхати через ворота для вантажного транспорту, на що він погодився та не оглянувши, пропустив через пост його автомобіль, в якому на той час перебувало 50 мішків хімічної добавки до сухих будівельних сумішей «Bermocol M-70». Зазначив, що жодних коштів за це ОСОБА_5 не давав, оскільки скористався його довірою.
Оцінюючи показання представника потерпілого та свідків, суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться в об'єктивному зв'язку з матеріалами кримінальної справи, стверджуються іншими об'єктивними доказами.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197 КК України повністю та об'єктивно доведена та його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ст. 197 КК України, так як своїми умисними діями він вчинив неналежне виконання особою, якій доручено охорона чужого майна своїх обов'язків, що спричинило тяжкі наслідки для власника майна.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 міру покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, його наслідки, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, його позитивну характеристику з місця проживання та реєстрації, щире каяття, що є обставинами, які пом'якшують покарання, обставин, які обтяжують покарання суд не вбачає та приходить до висновку, що міру покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді штрафу.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (одна тисяча сімсот гривень) в доход держави.
Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
СуддяОСОБА_1