№ К-10848/06
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
19жовтня 2006 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Карася О.В., Шипуліної Т.М., Маринчак Н.Є., Степашка О.І.
при секретарі
судового засідання
Павлушку Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 31.08.2005 р.
у справі№ 28/534господарського суду м. Києва
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромтехніка»
до
за участю третіх осібДержавної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
Товариства з обмеженою відповідальністю «Донполімер»
Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва
провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2005 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2005 р., позов задоволено: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 15.08.2003 р. № 1032304/0 про визначення ТОВ «Укрпромтехніка» податкового зобов'язання за платежем з ПДВ в сумі 1 642,00 грн., в тому числі 1 095,00 грн. - основний платіж та 547,00 грн. - штрафні санкції, накладені на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; від 15.08.2003 р. № 1042304/0 про зменшення в картці особового рахунку позивача суми бюджетного відшкодування за грудень 2002 року на 7 998 905,00 грн.
Судові рішення вмотивовані тим, що позивач правомірно у відповідності з вимогами підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив до податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість ПДВ в сумі 8 000 000,00 грн., нарахованого у зв'язку з придбанням у ТОВ «Донполімер» трансмісійного електронного мікроскопу «ТЕSLA ВС 513» № 804359 та підтвердженого податковою накладною № 1 від 13.12.2002 р.
В касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 1.32 ст.1, пункту 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить відмовити в задоволенні скарги, як необґрунтованої.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач на підставі договору купівлі-продажу № 1-2002 від 22.11.2002 р. придбав у ТОВ «Донполімер» трансмісійний електронний мікроскоп «ТЕSLА ВС 513» № 804359 вартістю 48000000,00 грн., в тому числі ПДВ 8000000,00 грн.
На вказані вартість продажу та нараховану суму ПДВ позивач отримав від продавця податкову накладну № 1 від 13.12.2002 р., за датою отримання якої включив до податкового кредиту в податковій декларації за грудень 2002 року податок в зазначеній сумі.
В цьому ж місяці позивач на підставі контракту № 25/11 від 25.11.2002 р., укладеного з фірмою-нерезидентом «WaltonBusinessInk» / США / експортував вказаний трансмісійний електронний мікроскоп / вантажна митна декларація від 28.12.2002 р. /. При цьому ціна, по якій позивач продав зазначений товар на експорт, склала 40115645,00 грн., що за курсом Національного банку України, встановленого на дату експорту, відповідало 7523000,00 дол.США.
Задовольняючи позов та визнаючи правомірним формування позивачем податкового кредиту за рахунок зазначеної суми ПДВ, нарахованої у зв'язку з придбанням товару у ТОВ «Донполімер», суди попередніх інстанцій не взяли до уваги, що згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» обов'язковою умовою виникнення у платника податку права на включення до податкового кредиту сум податку, сплаченого /нарахованого/ у зв'язку з придбанням у податковому звітному періоді товарів /робіт, послуг/, є віднесення згідно встановлених законом правил податкового обліку вартості цих товарів /робіт, послуг/ до валових витрат, а в разі придбання основних фондів чи нематеріальних активів - до витрат, що підлягають амортизації.
Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.
Виходячи із змісту пункту 1.32 ст.1 цього Закону неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи щодо заниження позивачем на значну суму ціни продажу придбаного у ТОВ «Донполімер» товару порівняно з ціною його придбання при тому, що продаж здійснювався позивачем через кілька днів після цього, що виключає зміну якісних характеристик товарів або зміну кон'юктури ринку, свідчать про відсутність зв'язку витрат позивача на придбання цього товару з його господарською діяльністю з точки зору вимог податкового законодавства. А відтак у позивача не було передбачених підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підстав для включення до податкового кредиту суми ПДВ, нарахованої у зв'язку з придбанням зазначеного товару.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права-це панування права в суспільстві.
Конституційний Суд України в рішенні від 02.11.2004 р. у справі № 1-33/2004 (справа про призначення судом більш м'якого покарання) роз'яснив, що верховенство права вимагає від держави його втілення як у правотворчу, так і правозастосовну діяльність.
Як зазначив Конституційний Суд України, справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Визначаючи права та обов'язки платника ПДВ, законодавець виходив з принципу їх справедливого співвідношення. Реалізація господарюючим суб'єктом законодавчо закріпленої свободи підприємницької діяльності не повинна йти в розріз із зазначеним принципом.
Встановивши повно і правильно обставини справи, суди попередніх інстанцій разом з тим внаслідок порушення норм матеріального права дали невірну юридичну оцінку цим обставинам, що спричинило помилковість висновку суду щодо прав і обов'язків сторін у справі та призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
З огляду на зазначене та відповідно до ст. 229 КАС України постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову з вище викладених підстав.
Керуючись ст. 220, 223, 229, 230,232 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва задовольнити.
Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2005 року, рішення господарського суду міста Києва від 30.03.2005 р. та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Карась О.В.
Шипуліна Т.М.
Маринчак Н.Є.
Степашко О.І.
З оригіналом згідно
Суддя Усенко Є.А.