Справа № 202/38242/13-ц
Провадження 2/0202/1733/2014
Іменем України
28 листопада 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.
при секретарі Голобородько О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Швейно-торгівельна фірма «Дніпро» про визнання незаконними дій та зобов'язання здійснити певні дії , -
10.12.2013 року позивачка звернулася до суду із позовною заявою до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Швейно-торгівельна фірма «Дніпро» про визнання незаконними дій та зобов'язання здійснити певні дії. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка в своїй позовній заяві, уточненій позовній заяві посилалася на те, що вона, ОСОБА_1 1951 р.н., є вдовою учасника ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії померлого інваліда війни II групи ОСОБА_2 смерть якого пов'язана з виконанням військових обов'язків у складі в/ч НОМЕР_1 і завданням Уряду, статуси якого вставлено п.1 ст. 14 Закону України «Прос статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та у відповідності до п.1 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», про що доводять документи, посвідчення та довідки МСЕК.
На час смерті свого чоловіка - ОСОБА_2 вона знаходилася на його утриманні.
Її звернення до суду зумовлено відмовою відповідача - підприємства де її чоловік, на час призову на військові збори для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, працював трактористом, на її заяву щодо надання довідки встановленого зразка про його заробітну плату нараховану за 9 днів травня, 18 днів червня, 2-х днів липня 1987 року в радіоактивно -забрудненій зоні відчуження №3.
Після аварії на ЧАЕС Урядами колишні СРСР та УРСР ухвалено безліч рішень з грифом «таємно» щодо оплати праці осіб - ліквідаторів. І хоча таємність зняли, ще в середині 1990 років багато з документів для керівників підприємств залишилися невідомими і до сьогодні.
У відповідності до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV нею досягнуто пенсійного віку і вона має право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Зразок необхідної довідки нової форми затверджено 12.10.2012 року наказом №644 Мінсоцполітики України, а Пенсійним Фондом України розроблено методику розрахунку її заповнення.
Відповідно до п.17 Порядку представлення і оформлення документів для перерахунку пенсії, згідно Закону 1058 Постановою правління ПФУ №22-1 від 22.11.2005 р., затверджено, що довідки про зарплату, як передбачено вимогами ст.15 Закону, повинні надавати підприємства, в яких ліквідатори - інваліди працювали у цей період, на підстави особових розрахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану і виплачену заробітну плату. При цьому роз'яснено, що якщо особа, яка працювала в зоні відчуження менше днів чим це є в одному календарному місяці, то вона має право за його бажанням на нарахування пенсії із заробітку отриманого за дні роботи в 30-ти км. зоні відчуження за фактично відпрацьований час.
Вважаючи, що зарплата її померлого чоловіка була розрахована не вірно, вона 22.08.2013 р. звернулась до відповідача - підприємства, на якому працював її чоловік та звідки він був призваний на військові збори для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з заявою перерахувати нараховану за дні роботи в зоні відчуження зарплату та надати довідку встановленого зразка.
Аналогічний запит про неможливість без довідки встановленого зразка перерахувати пенсію померлому ОСОБА_2 здійснило і Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська.
29.08.2013 року підприємство-відповідач надало письмову відповідь №131 про відмову в перерахунку у зв'язку з реорганізацією і списання первинних документів, при цьому визнали, про зберігання особових рахунків заробітної плати.
Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17.05.1986 року №964 заробітна плата у третій зоні небезпеки, про що свідчить архівна довідка №36832 від 02.04.2007 року Галузевого державного архіву Міноборони України та відповідно до рішення Урядової комісії №87 від 07.08.1986 року, розраховувалася за роботу в зоні №3 у чотирикратному розмірі, за основним місцем роботи зберігався середній заробіток, тобто ще один крат.
В довідці №74 від 23.05.2013 року підприємство-відповідач зазначило, що збережена фактична зарплата при 8-ми годинному робочому дні у березні, квітні 1987 року склала відповідно 170 та 172 крб., а годинна тарифна ставка 0,50 крб.
Відповідно до п.4 Постанови Держкомпраці СРСР і секретаріату ВЦСПС від 07 травня 1986 року №153/10-43 для робітників безпосередньо занятих на роботах в зоні підвищеної радіації було встановлено 6-ти годинний робочий день та 6-ти денний робочий тиждень.
При 6-ти годинному в зоні відчуження робочому дні у травні 1987 р. - 138 роб. год., у червні 1987 році - 156 роб. год., у липні 1987 року - 162 роб. год.
Постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 р. №665-195 ( Постанови Ради Міністрів УРСР та УКРПРОФРОФА від 10.06.1986 р. №207 -7) на працівників підприємства незалежно від відомчої належності, які були призвані на військові збори для виконання робіт на ЛНА та ЧАЕС в 30-ти км. зоні відчуження, на період проведення цих робіт, розповсюджена дія пунктів 1 та 10 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 р. №524-156 щодо обов'язкового підвищення тарифних ставок, посадових окладів на 100%, тобто в 2 рази.
Таким чином годинна тарифна ставка при 6-ти годинній праці в зоні відчуження складає : 0,50 крб.х173,1 год. : 152,5 год. = 0,57 крб., а при її підвищенні в два рази 0,57 крб. х 2 = 1,14 крб.
Оплата праці за дні роботи в зоні відчуження при коефіцієнті кратності 4, при 6 -ти годині праці згідно методики розрахунку ПФУ:
Травень 1987 року - 1,14 крб. х 6 год. х 9 дн. х 4 кр. = 246,24 крб.; Червень 1987 року - 1,14 крб. х 6 год. х18 дн. х 4 кр. =492,48 крб.; Липень 1987 року - 1,14 крб. х 6 год. х 2 дн. х 4 кр. = 54,72 крб.
КЗпП Української РСР передбачено доплату за працю в зоні відчуження у недільні дні проводити відповідно до ст.107 за фактично відпрацьовані години у подвійному розмірі. А тому доплата за недільні 24,31 травня та 21,28 червня 1987 року при 6-ти годинній праці складає: травень 1987 року - 1,14 крб. х 6 год. х 2дн. х 4 кр. = 54,72 крб.; червень 1987 р. - 1,14 крб. х 6 год. х 2 дн. х 4 кр. = 54,72 крб.
Згідно Інструкції Деркомпраці СРСР і Секретаріату ВЦСПС від 22.04.1984 року №95/4-132 та Постанови ЦК КПРС « Про середній заробіток і оплату за неповний місяць» від 02.04.1980 р., середній місячний заробіток за час виконання обов'язків на військових зборах обчислюється з підстав фактично нарахованої заробітної плати за два останні, попередніх місяців роботи. При цьому в середній заробіток, крім основної заробітної плати, включаються надбавки, доплати та інше, включаючи твердий гарантований приробок.
Середня зарплата за основним місцем роботи за один день березня , квітня 1987 року: березень -22р.дн. , зарплата -170 крб.; квітень - 22 р. дн., зарплата -172 крб.; березень -170 крб. :22 дн. = 7,7 крб.; квітень -172 крб. : 22 дн. =7,8 крб. ; 170 крб. +172 крб. = 342 крб.; 22 дн. + 22 дн. = 44 дн.; 342 крб. : 44 дн. = 7,8 крб..
Збережена середня зарплата за дні роботи в травні, червні, липні 1987 року в зоні відчуження: травень - 7,8 крб. х 9 дн. = 70,2 крб.; червень - 7,8 крб. х18 дн. = 140,4 крб.; липень - 7,8 крб. х2 дн. = 15,6 крб.
Оплата праці призваних на спеціальні збори та які безпосередньо приймали участь у роботах в зоні відчуження провадиться згідно вимог Розпорядження Ради Міністрів СРСР №1031 від 23.05.1986 року, на них розповсюджено порядок підвищення оплати праці та виплати одноразової винагороди - премії Постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 р. №665-195 ( Постанови Ради Міністрів УРСР та УКРПРОФСОФА від 10.06.1986 р. №207-7) та Роз'яснення від 08.01.1987 року Держкомпраці УРСР №05/2-25-2, 03-51-8 де передбачено встановлення граничного розміру премії 60% тарифної ставки.
Таким чином премія за роботу в зоні небезпеки розміром 60% складає: травень 1987 року - 1,14 крб. х 6 год. х 9 дн. х 4 кр. х 0,6 = 147,74 крб.; червень 1987 року - 1,14 крб. х 6 год. х 18 дн. х 4 кр.х 0,6 = 295,48 крб.; липень 1987 року - 1,14 крб. х 6 год. х 2 дн. х 4 кр. х 0,6 = 32,83 крб.
Таким чином за 9 днів травня, 18 днів червня, 2-х днів липня 1987 року праці в зоні відчуження №3 заробітна плата її померлого чоловіка повинна бути розрахована та оплачена з врахуванням вищевказаних Постанов та Розпоряджень в розмірі: Травень 1987 року - 54,72 +70,2 +246,24+ 147,74 = 518,90 крб.; Червень 1987 року - 54,72 + 140,4 + 492,48 +295,48 = 983,08 крб.; Липень 1987 року - 15,6 + 54,72 +32,83 = 103,15 крб. Всього 518,90+983,08+103,15= 1605,13 крб. Довідка повинна бути видана відповідно до встановленого зразка і форми. Підтвердження наведених доказів є Висновок Судової-економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз №3454 від 21.07.20014 року.
Просили суд: зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю «Швейно-торгівельна фірма «Дніпро», у зв'язку зі змінами Умов та Порядку обчислення пенсій інвалідам Чорнобиля, встановлених 23.11.2011 року, Постановою КМУ №1210, виходячи виключно з підстав Висновку №3454 від 21 липня 2014 року судово-економічної експертизи, здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати її померлого чоловіка ОСОБА_2 за його працю 9-ти дні травня, 18 - ти днів червня, 2-х днів липня 1987 року в особливо небезпечній радіаційно-забрудненій зоні відчуження №3 при виконання ним завдання Уряду та військових обов'язків в складі в/ч НОМЕР_1 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і надати ОСОБА_1 , для пред'явлення Управлінню Пенсійного Фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, довідку затвердженого 12.10.2012 року Наказом №644 Мінсоцполітики України форми і зразка «Про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 -1990 роках».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити. В подальшому відповідно до заяви просив суд розглядати справу в його відсутності та задовольнити позовні вимоги позивача.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти позову та надали суду заперечення, а в подальшому відповідно до поданої заяви просили суд розглядати справу без участі представника відповідача та просили суд ухвалити рішення враховуючи Висновок №3454 від 21.07.2014 року судово-економічної експертизи.
Суд, вислухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є жінкою померлого ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - ОСОБА_2 . Згідно до трудової книжки ( а.с.14 ) ОСОБА_2 з 21.05.1985 року працював у Дніпропетровському виробничому швейному об'єднанні «Дніпро» правонаступник ТДВ « Швейно-торговельна фірма «Дніпро» - трактористом. Після аварії на Чорнобильській АЕС його було призвано на спеціальні військові збори і у складі в/ч НОМЕР_1 він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 18.05.1987 року по 12.07.1987 року, дані обставини підтверджуються довідкою № 36832 від 03.04.2007 року, що видана ОСОБА_3 МО України (а.с.9) та записами у військовому квитку ( а.с.15). Під час виконання робіт отримав велику дозу радіаційного опромінювання - 9,64 бер., внаслідок чого став інвалідом 2 групи з втратою працездатності в розмірі 70% безстроково (довідка сер. МСЕ -ДНА-01 №241214, а.с.10). Після закінчення зборів ОСОБА_2 повернувся на постійне місце роботи, де йому була виплачена заробітна плата за виконання цих робіт. ОСОБА_2 помер.
Згідно до ст.15 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами.
У зв'язку з призначенням пенсії в разі втрати годувальника, позивачка, як дружина померлого звернулася до відповідача з заявою про надання їй довідки про заробітну плату померлого чоловіка за час роботи в радіаційно-забрудненій зоні відчуження №3 при виконанні ОСОБА_2 військових обов'язків в складі в/ч НОМЕР_1 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивачка, вказала, що зарплата її чоловіка була розрахована не вірно та є заниженою та довідка була видана не встановленого зразка.
В ході розгляду справи судом була призначена судова економічна експертиза. Відповідно до п.3 Висновку судово-економічної експертизи №3454 від 21.07.2014 року проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса в обсязі наданих документів, з урахуванням діючого законодавства, підвищення годинної тарифної ставки мінімум на 80% (тобто в 1,8 рази) та премії в максимальному розмірі - 60%, заробітна плата померлого ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2 за роботу в 3-й зоні небезпеки у 1987 році у складі в/ч 37528 за 9 днів травня, 18 днів червня та 2-х днів липня 1987 року обчислена в загальній сумі -1406,42 руб. , в тому числі: травень 1987 - 451,18 руб.; червень 1987 року -868,54 руб.; липень 1987 - 86,70 руб.
Підвищення тарифних ставок при обчисленні оплати праці особам, які працювали на території радіоактивного забруднення, передбаченого Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 07.05.1986 №524-156 « Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств та організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» та статтею 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ ( в редакції Закону від 28.02.1991 року).
За роботу в 3-й зоні небезпеки у 1987 році у складі в/ч 37528 за 9 днів травня, 19 днів червня та 2-х днів липня 1987 року премія ОСОБА_2 обчислена в загальній сумі - 429,29 руб., в тому числі травень 1987 року -133,23 руб.; червень 1987 року - 266,46 руб.; липень 1987 року - 29,60 руб.
При обчислені оплати праці особам, які працювали на території радіоактивного забруднення, нарахування премії передбачено п.4 Постанови Ради Міністрів УРСР та УКППРОФСОФА від 10.06.1986 №207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення робітників підприємств, організацій та установ, Чорнобильської АЕС та запобіганню забруднення навколишнього середовища» (Постанова Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС від 05.06.1986 №665-195) де передбачено (мова оригіналу) «4) установили работникам предприятий, организаций и учреждений, выполняющих работы, связанные с ликвидацией последствий аварии на Чернобыльской АЭС и предотвращением загрязнения окружающей среды, дополнительную оплату труда за работу в ночное время в размере 35 процентов часовой тарифной ставки) оклада) за каждый работы в ночное время и мксимвльный раз мер премии - 60 процентов тарифной ставки ( оклада) в месяц ».
Отже оплата праці ліквідаторів аварії на ЧАЕС врегульована Постановою Держкомітету СРСР по праці та соціальним питанням від 07 травня 1986 року № 153/10-43, Постановою Ради Міністрів УРСР від 08 травня 1986 року № 168-5, Розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 23 травня 1986 року № 1031рс та Постановою Ради Міністрів УРСР від 10 червня 1986 року № 207-7. Тобто, відповідно до вимог цих Постанов, при обчисленні заробітної плати ОСОБА_2 за час перебування останнього на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підлягає збереженню середній заробіток за вказаний період; розрахункова тарифна ставка за період роботи в зоні відчуження підлягає обчисленню виходячи з 6-ти годинного робочого дня; тарифна ставка підлягає підвищенню на 100 %; заробіток повинен нараховуватися з кратністю 4 за роботу у зоні № 3; оплата праці за вихідні та святкові дні повинна провадитися у подвійному розмірі, також повинна бути нарахована премія в розмірі 60 %. Видачу довідки про заробітну плату за період перебування на роботах з ліквідації аварії на ЧАЕС ОСОБА_2 за місцем його постійної роботи було здійснено з порушеннями вимог вказаних нормативних актів, а тому вимоги позивача знайшли своє підтвердження та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги позивача задоволені, то із відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Керуючись: Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 24,49,106,107, 232, 233 КЗпП України, ст. ст. 3,7,11, 27, 31, 59, 60, 61, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Швейно-торгівельна фірма «Дніпро» про визнання незаконними дій та зобов'язання здійснити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Товариство з додатковою відповідальністю «Швейно-торгівельна фірма «Дніпро», у зв'язку зі змінами Умов та Порядку обчислення пенсій інвалідам Чорнобиля, встановлених 23.11.2011 року, Постановою КМУ №1210, виходячи виключно з підстав Висновку №3454 від 21 липня 2014 року судово-економічної експертизи, здійснити перерахунок ОСОБА_1 заробітної плати її померлого чоловіка ОСОБА_2 за його працю 9-ти дні травня, 18 -ти днів червня, 2-х днів липня 1987 року в особливо небезпечній радіаційно-забрудненій зоні відчуження №3 при виконання ним завдання Уряду та військових обов'язків в складі в/ч НОМЕР_1 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і надати ОСОБА_1 , для пред'явлення Управлінню Пенсійного Фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, довідку затвердженого 12.10.2012 року Наказом №644 Мінсоцполітики України форми і зразка «Про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 -1990 роках».
Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Швейно-торгівельна фірма «Дніпро» на користь держави судовий бір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.П. Слюсар