Справа № 202/10148/14-ц
4-с/0202/94/2014
11 листопада 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: Бєсєди Г.В.
при секретарі: Подгородному П.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства ДТЕК «Дніпрообленерго» на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, заінтересована особа: ОСОБА_1 -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» зі скаргою на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якій просив суд визнати дії державного виконавця щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірними та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12.08.2014 року щодо виконання судового наказу № 2н/0417/1057/2012, виданого 22.06.2012 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 929 грн. 01 коп.
В обґрунтування поданої скарги представник ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» зазначив, що підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження є не відповідність судового наказу п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ньому не зазначений ідентифікаційний номер боржника (фізичної особи). Однак, дані дії ПАТ «Дніпрогаз» вважає неправомірними, посилаючись на ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» якою передбачено, що державний виконавець має право та зобов'язаний вживати передбачені законом заходи примусового виконання рішень, своєчасно та повному обсязі вчиняти дії, в тому числі з метою захисту інтересів стягувача та отримувати від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні дані для проведення виконавчих дій. Зазначають, що у державного виконавця відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, а наявність інших, вказаних у виконавчому документі, даних, надає можливість з'ясувати необхідні додаткові відомості самим державним виконавцем в ході примусового виконання.
В судове засідання представник Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій всі викладені вимоги та обставини в скарзі підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити скаргу.
Державний виконавець Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції не з'явився в судове засідання, про час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини не явки суду повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу порушено їх права чи свободи.
Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 22 червня 2012 року був виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» суми в розмірі 929 грн. 01 коп., який ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» направив до Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції .
Постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління від 12.08.2014 року на підставі п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу №2н/0417/1057/2012, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська у зв'язку з відсутністю ідентифікаційного номеру та дати народження боржника.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України „ Про виконавче провадження" з зазначеними змінами у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.
Отже, основним у зазначеному положенні Закону є те, що такі дані зазначаються у виданому судом виконавчому документі, за наявності їх у суду, а тому посилання на відсутність ідентифікаційного номера боржника та дати народження боржника, суперечить вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».
Таким чином, у разі відсутності в матеріалах справи даних про ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності чи індивідуальний ідентифікаційний код для фізичних осіб і зазначення про це у виданому судом виконавчому документі у державного виконавця відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого документа.
У п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну.
Отже, у разі не зазначення індивідуального ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків) у рішенні суду, виконавчому документі, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків) боржника, а відсутність індивідуального ідентифікаційного номеру боржника у виконавчому документі не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження.
Отже, дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції є неправомірними, скарга ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» є обґрунтованою та постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, керуючись 383-387 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, заінтересована особа: ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12 серпня 2014 року - неправомірними.
Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 12 серпня 2014 року, винесену державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрити виконавче провадження щодо виконання судового наказу 2н/0417/1057/2012, виданого Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 22 червня 2012 року.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано до апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя: Г.В. Бєсєда