справа № 208/9656/14-к
№ провадження 1-кп/208/539/14
Іменем України
11 грудня 2014 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:
Головуючого, судді - ОСОБА_1 ,
При секретарі - ОСОБА_2 ,
За участю:
Прокурора - ОСОБА_3 ,
Потерпілого - ОСОБА_4 ,
Обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
провів судовий розгляд у відкритому судовому засіданні у місті Дніпродзержинську Дніпропетровській області, кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Воєводівка Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта середньо - спеціальна, не працюючого, холостого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 14.11.2003 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 81, ст. 17, ч. 2 ст. 81, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України, від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки, звільнений із зали суду;
- 11.04.2006 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.289, 69, 70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст..71 КК України, частково приєднано не відбутий строк 6 місяців згідно вироку суду Заводського районного м. Дніпродзержинська від 14.12.1998 року, до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений умовно-достроково з місця позбавлення волі на невідбутий термін 6 місяців 3 дні 03.04.2007 року.
у скоєні кримінального правопорушення
за ч. 3 ст. 185 КК України,
суд -
встановив:
В 20-х числах липня 2014 року, точна дата скоєння кримінального правопорушення в ході досудового слідства не встановлено, близько 02.00 години, ОСОБА_5 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, діючи умисно, таємно, прибув до домоволодіння АДРЕСА_2 , власником якого є потерпілий ОСОБА_6 , яке огорожено огорожею, через яку ОСОБА_5 переліз, таким чином потратив на територію зазначеного домоволодія, де впевневшись що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно на реалізацію свого злочинного умисла, ОСОБА_5 , підійшов до гаражу, розташованому на території зазначеного домоволодіння, в який проник через горіще, де зберігалося майно потерпілого ОСОБА_6 ..
Знаходячись в приміщенні гаражу, ОСОБА_5 побачив 4 колеса з легкосплавними дисками, та 4 колеса без дисків, а саме: 2-а колеса «Гудієр» 205x60x16, вартістю одного 420 гривень, на суму 840 гривень, 4-й колеса «Кордіант» 205x65x15, вартість одного колеса с диском 850 гривень, на суму 3400 гривень та 2 колеса «Данлоб» 205x55x16, вартістю 1-го колеса 420 гривень, на суму 840 гривень, загальна сума становить 5080 гривень, якими ОСОБА_5 діючи умисно, з корисливих мотивів, заволодів.
Заволодівши викраденим майном, ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду у розмірі 5080 гривень, та викраденим розпорядився на власний розсуд.
Вчинене ОСОБА_5 діяння а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, містить склад кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину за пред'явленним йому обвинувальним актом у повному обсязі і суду пояснив, що він знаходячись у скрутному матеріальному становищі, не маючи засобів для існування, вирішив вчинити крадіжку майна, тому, в 20-х числах липня 2014 року, він близько 02.00 години ночі прийшов до будинку АДРЕСА_2 , переліз через паркан, де заліз до гаражу через горище, де знайшов колеса для автомашини, а саме 4 колеса з легкосплавними дисками, та 4 колеса без дисків, які викотив до огорожі домоволодіння, та з допомогою драбини, перекинув їх через огорожу, після чого докотив їх до лісопосадки біля Залізничного вокзалу м. Дніпродзержинська. Викрадене колеса продав, а гроші витратив на власні потреби. Позовні вимоги потерпілого ОСОБА_7 , про стягнення з нього у відшкодування шкоди 2520 гривень, та 10000 гривень у відшкодування заподіяної моральної шкоди, визнає повністю.
Прохає суд врахувати визнання ним своєї вини у скоєні кримінального правопорушення, що він щиро кається у скоєному кримінальному правопорушенні, а тому просить суворо не карати і розглядати справу згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, є його добровільною позицією.
Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що в 10-х числах липня 2014 року він був у домоволодінні по АДРЕСА_2 , яке є його власністю, та залишаючи його, всі хвіртки та двері приміщень і огорожі зачиняв. Вже в 20-х числах, він повернувся до домоволодіння та виявив, що з гаражу, який розташований на території цього ж домоволодіння, пропали колеса, а саме: 4 колеса з легкосплавними дисками, та 4 колеса без дисків, з них 2-а колеса «Гудієр» 205x60x16, вартістю одного 420 гривень, на суму 840 гривень, 4-й колеса «Кордіант» 205x65x15, вартість одного колеса с диском 850 гривень, на суму 3400 гривень та 2 колеса «Данлоб» 205x55x16, вартістю 1-го колеса 420 гривень, на суму 840 гривень, загальна сума становить 5080 гривень.
Тому, він прохає стягнути з ОСОБА_5 2520 гривень у відшкодування неповернутого йому майна, яке було викрадено обвинуваченим, та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10000 гривень, завдану йому внаслідок крадіжки, яку він зазнав в силу психологічного стресу від крадіжки, втрати спокою, звичайного образу життя. Не заперечує щодо розгляду провадження в порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнає свою вину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, кваліфіковане за ч. 3 ст. 185 КК України, погоджуючись з кваліфікацією вчиненого ним діяння, та прокурор і потерпілий не заперечували щодо встановлених обставин, суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого за інкримінованим йому кримінальним правопорушенням.
Таким чином, суд приходить до висновку що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 скоєне ним мало місце, і містить склад кримінального правопорушення передбаченого - ч. 3 ст. 185 КК України, в якому він винен.
З врахуванням зазначеного, за скоєне кримінальне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 підлягає покаранню.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд виходить з вимог ст. 65 КК України, обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин.
Згідно до вимог ст. 67 КК України, обставин обтяжуючих покарання за скоєне кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_5 , не встановлено.
Згідно до вимог ст.66 КК України, обставинами що пом'якшують покарання за скоєне кримінальне правопорушення ОСОБА_5 , є визнання обвинуваченим своєї вини у повному обсязі, його щире каяття, скоєння злочину внаслідок тяжкого матеріального становища.
Враховуючи характери і ступінь суспільної небезпеки скоєного, тяжкість скоєного злочину, згідно до вимог ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше судимий та вчинив новий корисний злочин, враховуючи його характеризуючи данні, його відношення до скоєного, щире каяття у скоєному, визнання вини, визнання позовних вимого потерпілого, часткове повернення майна потерпілому, позицію потерпілого щодо міри покарання відносно обвинуваченого, суд приходить до висновку, що достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_8 та попередження нових злочинів з його сторони, є покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням вимог ст.ст. 75, 76 КК України.
Позовні вимоги заявлені потерпілим ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_5 на його користь 2520 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, та 10000 гривень у відшкодування моральної шкоди, згідно до вимог ст..ст. 22, 23, 1166, 1167, 1177 ЦК України, який підтриманий потерпілим і прокурором під час судового розгляду та визнаний обвинуваченим, суд вважає обґрунтованим та підлягаючим задоволенню.
На підставі вище зазначеного та керуючись вимогами ч. 3 ст. 349, ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
Визнати винуватим ОСОБА_5 у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Призначити ОСОБА_5 покарання:
- за ч. 3 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
У відповідності до вимог ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання, з випробуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, встановив іспитовий строк тривалістю два роки.
Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов'язання - залишити до набрання вироком законної чинності.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, на користь ОСОБА_7 :
- 2520 (дві тисячі п'ятсот двадцять) гривень 00 копійок - у відшкодування матеріальної шкоди,
- 10000 (десять тисяч ) гривень 00 копійок - у відшкодування моральної шкоди;
всього 12520 (дванадцять тисяч пятьсот двадцять) гривень 00 копійок.
Речові докази: 2 колеса с дисками та 2 диска, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 , - залишити у ОСОБА_9 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, через місцевий суд.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1