справа №176/1785/14-ц
провадження №2/176/825/14
Іменем України
30 жовтня 2014 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області
у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,
при секретарі Ханіній М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 19 червня 2014 року звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, де просить розірвати шлюб зареєстрований між нею та ОСОБА_1 20 вересня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтоводського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 257. Свої вимоги обґрунтувала тим, що подружні стосунки між ними припинені у 2012 року і з цього часу кожен із них має своє особисте життя. При цьому, зазначає, на спробах зберегти сім'ю і відновити шлюбні відносини, однак до належних результатів це не призвело. Причиною зазначеного вважає несумісність характерів, що призвела до їх відчуження.
Позивач, як і відповідач, у судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. У матеріалах справи містяться заяви сторін, де ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять справу розглядати за їх відсутності. При цьому, позивач позовні вимоги підтримує і просить шлюб розірвати, а відповідач позов визнає, також зазначаючи на необхідність розірвання шлюбу зареєстрованого між ним та ОСОБА_1.
Повно, всебічно та об'єктивно дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини.
Сторони знаходяться у шлюбі зареєстрованому 20 вересня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтоводського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 257 (а.с. 4). При цьому, дошлюбне прізвище позивача ОСОБА_1.
Позивач та відповідач мають спільну неповнолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого являються відповідно свідоцтва про народження останнього (а.с. 3).
Однак, із 2012 року подружніх стосунків сторони не підтримують, ведуть окреме господарство.
При цьому, за твердженнями позивача, вони намагались зберегти сім'ю і відновити шлюбні відносини, однак належних результатів зазначені спроби не дали і подружні відносини не були поновлені.
За таких обставин, позивач, як і відповідач, наполягаючи на розірванні шлюбу, вважаючи, що примирення між ними не можливе.
За змістом ст. 24 СК України, добровільність шлюбу - одна з основних його засад, що є чинною не лише на стадії реєстрації, а являється довічною рисою. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до статей 105 та 112 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя за рішенням суду, яке постановляється у випадку встановлення, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них чи інтересам їхніх дітей.
За змістом ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно зі ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, якщо це не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, за наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене те, що позивач та відповідач просять шлюб розірвати, вважаючи що він існує лише формально і примирення між ними не можливе, від спільного життя мають неповнолітню дитину, що досягла однорічного віку, суд вважає що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам дитини, а відтак позов необхідно задовольнити.
Судові витрати, відповідно ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути із відповідача на користь позивача.
При цьому, позивач, яка змінила своє прізвище, у зв'язку із реєстрацією шлюбу, бажає у подальшому іменуватись прізвищем ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 104, 105, 110, 112 СК України, ст.ст. 88, 174, 213-215, 294 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.
Шлюб зареєстрований між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, 20 вересня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтоводського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 257- розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу ОСОБА_1 залишити прізвище - ОСОБА_1.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Жовті Води Дніпропетровської області, зареєстрованого і проживаючого за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки міста Жовті Води Дніпропетровської області, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 понесені судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області у десятиденний строк з дня проголошення, через Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Жовтоводського міського суду І.А. Павловська