Справа № 201/14928/14-к
Провадження № - 1кп/201/632/2014
10 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 12014040650004000 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
- 25.06.2009 р. Червоногвардійським районним судом м. Дніпропетровська по ч. 3 ст. 185, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 21.10.2010 р. Кіровським районним судом м. Дніпропетровська по ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до трьох років одного місяця позбавлення волі;
- 04.03.2014 року Жовтневим районним судом м .Дніпропетровська по ч. 2 ст. 185, ст. 75, 76 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком три роки,
обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
ОСОБА_3 , маючи незняту та непогашену судимість за вчинення злочину проти власності, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, 28.07.2014 року близько 16-40 години, знаходячись у приміщенні магазину «Єва», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Б. Слави, 1, побачив майно, яке належить ТОВ «РУШ», а саме: компактну пудру марки «Максфактор «Фейсфініті», яке визначив як об'єкт свого злочинного посягання. Далі він, реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих спонукань та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, вчиняючи злочин повторно, шляхом вільного доступу, взяв до рук компактну пудру марки «Максфактор «Фейсфініті» у кількості 3 штуки, кожна вартістю 268 гривень, тобто таємно заволодів майном, яке належить ТОВ «РУШ», чим заподіяв матеріальних збитків на загальну суму 804 гривні. Після чого ОСОБА_3 залишив місце скоєння злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, а саме, таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.
Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, 11.11.2014 року близько 12:27 години, знаходячись у приміщенні магазину «Єва», розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Б. Слави, 1, побачив майно, яке належить ТОВ «РУШ», а саме: туш для вій марки «Лореаль», яке визначив як об'єкт свого злочинного посягання. Далі він, реалізовуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих спонукань та особистої зацікавленості, переконавшись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає і вони є таємними для оточуючих, вчиняючи злочин повторно, взяв до рук туш для вій марки «Лореаль» у кількості три штуки, кожна вартістю 125 гривень, тобто таємно заволодів майном, яке належить ТОВ «РУШ». Однак в цей час його дії були помічені працівником магазину. Далі, ОСОБА_3 , усвідомлюючи, що його дії припинили бути таємними, а стали відкритими для оточуючих, не викидаючи з рук туш для вій у кількості три штуки, вибіг із приміщення зазначеного магазину та при цьому не відреагував на заклик працівника магазину припинити злочин та продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, побіг з вищевказаним майном через двори в сторону ТЦ «Кодак». Тим самим, ОСОБА_3 довів свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, вичиненого повторно, до кінця, отримавши можливість розпоряджатися даним майном, чим спричинив матеріальну шкоду ТОВ «РУШ» на загальну суму 375 гривень.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 186 КК України, а саме, відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєних злочинах визнав у повному обсязі, підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті обставин, у скоєному розкаявся.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини кримінального провадження і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам кримінального провадження положення ст. 349 КПК України, ухвалив проводити судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованих йому злочинів доведена в повному обсязі і умисні дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, один з яких являється злочином середньої тяжкості, а інший тяжким, дані про особу обвинуваченого, який раніше був судимий за злочин проти власності, вчинив нові злочини під час іспитового строку, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, повне визнання своєї вини.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчинених злочинів, конкретним їх обставинам, даним про особу обвинуваченого, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, однак на шлях виправлення не став, продовживши вчинення аналогічних злочинів, крім того, таке покарання повністю буде відповідати встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, також, на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування до ОСОБА_3 , положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.
Після призначення покарання за кожен злочин окремо, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Враховуючи, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2014 року до трьох років позбавлення волі, суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання за ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком та вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2014 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання:
- за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;
- за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі;
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_3 покарання, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом часткового приєднання до призначеного цим вироком покарання, 2 місяців позбавлення волі - невідбутого покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.03.2014 року, визначивши остаточно до відбування чотири роки два місяці позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований відносно ОСОБА_3 ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12.11.2014 року залишити без змін до набрання вироком законної сили, але не більш ніж на 60 діб, тобто до 08 лютого 2014 року.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 відраховувати з 12 листопада 2014 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Суддя: ОСОБА_1