Справа № 209/4118/14-ц
Провадження № 2/209/1534/14
іменем України
24 листопада 2014 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська
Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді Ковальової А.Б.
при секретарі Золотих Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу, Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом, -
Відповідач в судове засідання не з'явився, до судового розгляду справи заперечення проти позову або заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд встановити факт права власності померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, встановити факт складення заповіту ОСОБА_4 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, визнати за нею, позивачем, право власності на зазначену квартиру в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4. В обґрунтування позову посилається на те, що з 1986 року вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4, вони проживали однією сім'єю і вели спільне господарство. 15 липня 2000 року вони за спільні кошти на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, покупцем за яким був ОСОБА_4, придбали двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. В цей же день, 15 липня 2000 року, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті , склав на її користь заповіт, яким заповідав їй придбану квартиру, і цей заповіт був посвідчений тим же приватним нотаріусом ОСОБА_5, яка посвідчувала договір купівлі-продажу квартири. Влітку 2000 року вони разом із ОСОБА_4 вселилися до придбаної квартири і спільно мешкали в ній, і в період з 24 червня 2003 року до 30 травня 2006 року вона була зареєстрована у зазначеному житловому приміщенні. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер, і після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в якій вона, позивач, проживала разом із померлим до часу його смерті. Протягом встановленого законом шестимісячного строку після смерті ОСОБА_4 вона звернулася до ОСОБА_3, приватного нотаріуса Дніпродзержинського міського нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлого ОСОБА_4 та отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Також до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини звернувся його єдиний спадкоємець за законом першої черги син ОСОБА_2 Але у видачі свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_4 нотаріусом їй було відмовлено, оскільки в заповіті та в її, позивача, паспорті існують розбіжності в написанні її прізвища, а саме: в заповіті її прізвище зазначено «ОСОБА_1», а в паспорті «ОСОБА_1», і також право власності ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1, не зареєстровано в державному реєстру речових прав на нерухоме майно, і до теперішнього часу право власності на квартиру зареєстроване за продавцем квартири за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу ОСОБА_6. Зазначене пояснюється тим, що після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_4 не зареєстрував договір купівлі-продажу в ОКП «Дніпродзержинське БТІ», а потім з 01 січня 2013 року не зареєстрував за собою право власності на квартиру в реєстраційній службі Дніпродзержинського міського управління юстиції. Не зважаючи на відсутність реєстрації на померлим права власності на придбану ним квартиру, вона належала ОСОБА_4 з моменту передачі йому нерухомого майна, яке він придбав на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, що було передбачено законодавством, діючим на момент придбання квартири. Але через відсутність реєстрації права власності на спадкову квартиру та через розбіжності в написанні її прізвища в заповіті та в паспорті, вона позбавлена можливості нотаріально оформити свої права на квартиру як спадкоємець за заповітом і вимушена для захисту своїх прав звернутися до суду із цим позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, до судового розгляду справи надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, позов по суті та за обставинами справи підтримала в повному обсязі, просить його задовольнити і у випадку неявки відповідача - згодна на розгляд справи за його відсутності на підставі наданих доказів та ухвалення заочного рішення. Позивачу роз'яснений порядок перегляду заочного рішення за заявою відповідача.
Третя особа - приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, до судового розгляду справи надала заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності, заперечення проти позову від неї не надійшли.
Представник третьої особи - Реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції в судове засідання не з'явився, до судового розгляду справи від в.о. начальника реєстраційної служби Рудь-Мірзахаятова О.В. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника реєстраційної служби , заперечення проти позову від третьої особи не надійшли.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача, приватного нотаріуса ОСОБА_3 та представника реєстраційної служби Дніпродзержинського міського управління юстиції згідно вимог частини 2 ст. 158 ЦПК України, відповідно до якої особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 повторно в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином рекомендованими поштовими відправленнями за його зареєстрованим місцем проживання - АДРЕСА_2, про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надав. В зв'язку з тим, що суд не має відомостей про причину неявки відповідача, який був повідомлений належним чином, і який про причини своєї неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав, суд відповідно до ст.169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), так як вважає, що є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, і потреба дачі особистих пояснень відповідачем відсутня.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі даних чи доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В зв'язку з тим, що позивач не заперечує проти розгляду справи по суті у відсутність відповідача, суд, з її згоди, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Судом досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні:
- технічний паспорт на квартиру, розташовану по АДРЕСА_1 (а.с. 7-8), яким підтверджуються технічні характеристики квартири, її загальна площа 57,5 кв.м., житлова площа 33,2 кв.м.;
- довідка про склад сім'ї від 14 жовтня 2005 року (а.с. 9), якою підтверджується факт реєстрації позивача у квартирі АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_4 , як його співмешканки станом на 14 жовтня 2005 року;
- довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру (а.с. 10), якою підтверджується факт присвоєння позивачу номеру платника податків на прізвище ОСОБА_1;
- свідоцтво про смерть (а.с. 11), яким підтверджується факт і дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4;
- заповіт (а.с. 12), яким підтверджується факт складення ОСОБА_4 15 липня 2000 року заповіту на користь ОСОБА_1 та нотаріальне посвідчення цього заповіту;
- договір купівлі-продажу квартири від 15 липня 2000 року (а.с. 13), яким підтверджується факт укладення між ОСОБА_4, як покупцем, та ОСОБА_6, як продавцем, договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, та факт нотаріального посвідчення цього договору приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрованого в реєстрі за № 848;
- роз'яснення приватного нотаріуса ОСОБА_3 від 08 квітня 2014 року (а.с. 14), яким підтверджується факт відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ОСОБА_4 через розбіжності у прізвищі позивача у заповіті та в паспорті та через відсутність реєстрації за померлим права власності на спадкову квартиру;
- лист ОКП «Дніпродзержинськ БТІ» від 28 березня 2014 року (а.с. 15), яким підтверджується фаут відсутності на підприємстві реєстрації права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 на паперових носіях;
- акт про проживання ТОВ «Крона» від 15 квітня 2014 року ( а.с. 17), яким підтверджується факт проживання позивача разом із померлим ОСОБА_4 з липня 2000 року до дня смерті спадкодавця,
- копія паспорту позивача (а.с. 18), якою підтверджується її особа громадянина України , видача паспорту у січні 2000 року на прізвище ОСОБА_1 і факт реєстрації позивача у спадковій квартирі з 24 червня 2003 року по 30 травня 2006 року;
- спадкова справа № 13/2014 після померлого ОСОБА_4 (а.с. 39 -67), якою підтверджується факт заведення Спадкової справи приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу на підставі заяви про прийняття спадщини за законом від імені ОСОБА_2 та на підставі заяви про прийняття спадщини за заповітом від імені ОСОБА_1
Вивчивши письмові докази та матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
У судовому засіданні судом встановлені наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно з липня 2000 року знаходилася у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4, і вони разом проживали у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, в цій же квартирі позивач була зареєстрована в період з 24 червня 2003 року по 30 травня 2006 року, що підтверджується актом про проживання, що складений ТОВ «Крона» 15 квітня 2014 року на підставі свідчень сусідів позивача - мешканців квартир АДРЕСА_3 (ОСОБА_10) та АДРЕСА_4 (ОСОБА_11), та відмітками в паспорті позивача про реєстрацію та зняття з реєстраційного обліку по зазначеній квартирі (а.с. 8-9).
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу квартири, який був укладений 15 липня 2000 року між ним, як покупцем, та ОСОБА_6, як продавцем, і який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_9, зареєстрований в реєстрі за № 848 ( а.с. 13).
Але ОСОБА_4 дійсно після укладення договору купівлі-продажу квартири не зареєстрував цей договір в Дніпродзержинському БТІ, хоча в договорі нотаріусом було зазначено, що у відповідності до ст. 227 ЦК України ( 1963 р.) цей договір підлягає реєстрації в БТІ.
Суд також встановив, що в день укладення договору купівлі-продажу, тобто 15 липня 2000 року, ОСОБА_4 склав заповіт, в якому на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: квартиру, що йому належить та знаходиться у АДРЕСА_1, він заповідає ОСОБА_1. Цей заповіт також був посвідчений приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований в реєстрі за № 849 (а.с. 12).
Зважаючи на надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_4 зробив заповіт саме на користь ОСОБА_1, але при складанні заповіту нотаріус ОСОБА_9 ,через відсутність паспорту особи, на користь якої посвідчувався заповіт, виконала помилку при перекладі прізвища спадкоємця за заповітом з російської мови на українську, зазначивши її прізвище «ОСОБА_1» замість «ОСОБА_1».
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 помер (а.с. 11- свідоцтво про смерть), і після його смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в якій ОСОБА_4 проживав з 2000 року до часу смерті, що підтверджується довідками ТОВ «Абонент ХХІ» (а.с. 42, 43).
Спадкоємцем першої черги за законом померлого ОСОБА_4 є його син - відповідач у справі ОСОБА_2, а спадкоємцем за заповітом - позивач ОСОБА_1. І спадкоємець за законом, і спадкоємець за заповітом своєчасно звернулися до приватного нотаріуса ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с. 40, 41). При цьому відповідач у своїй заяві стверджував, що в разі наявності заповіту, складеного не на його користь, він не має права на обов'язкову частку в спадщині, тобто є працездатним за віком і за станом здоров'я.
Згідно Витягу із Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), зроблений ОСОБА_4 15 липня 2000 року заповіт був чинним на момент його смерті ( а.с. 45), що свідчить про те, що право на спадкування після померлого ОСОБА_4 має право позивач, як спадкоємець за заповітом.
Але через відсутність реєстрації за померлим права власності як на паперових носіях, яку виконувало ОКП «Дніпродзержинське БТІ», так і в електронному реєстрі, яку з 01 січня 2013 року виконує реєстраційна служба міського управління юстиції, позивач дійсно позбавлена можливості нотаріально оформити спадщину та отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Приймаючи до уваги, що при укладенні договору купівлі-продажу квартири сторонами були дотримані вимоги закону щодо його нотаріального посвідчення, і квартира, яка була предметом договору, передана покупцю ОСОБА_4 у власність, в якій він зареєструвався і яка була його єдиним постійним місцем проживання до дня смерті, суд вважає, що ОСОБА_4 правомірно набув право власності на квартиру АДРЕСА_1, оскільки реєстрація права власності на придбане нерухоме майно у 2000 році не була обов'язковою умовою для набуття права власності.
Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1, яка є спадкоємицею за заповітом після померлого ОСОБА_4, своєчасно прийняла спадщину, звернувшись протягом шестимісячного строку після смерті спадкодавця до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, суд вважає, що є підстави для визнання квартири АДРЕСА_1 спадковим майном ОСОБА_4 і для визнання за ОСОБА_1 права власності на зазначену квартиру в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_4
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Відповідно до ч.1 ст. 128 ЦК України (1963 р.) право власності у набувача за договором виникає з моменту передачі речі.
Відповідно до ст. 227 ЦК України (1963 р.) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування згідно ст. 1217 ЦК України здійснюється за заповітом або законом.
Відповідно ч.1 до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті
Відповідно до ч.1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може отримати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до ч.1 ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
На підставі вивчених судом матеріалів справи, з'ясованих обставин справи, які досліджені доказами, суд дійшов до висновку, що на момент смерті ОСОБА_4 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, яку він заповідав саме позивачу ОСОБА_1, і вона має право на спадщину у вигляді цієї квартири, як спадкоємець за заповітом.
Керуючись ч. 4 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", ст. ст. 128, 227 ЦК України (1963р.), ст.ст. 1216, 1217, 1223, 1296, 1297, 1298 ЦК України, ст. ст. 8, 10, 57, 59, 60, 158, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, приватний нотаріус Дніпродзержинського міського нотаріального округу, Реєстраційна служба Дніпродзержинського міського управління юстиції про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом, - задовольнити.
Встановити факт права власності померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 на квартиру, загальною площею 57,5 кв.м., в тому числі житловою площею 33,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Встановити факт заповідання ОСОБА_4 квартири, загальною площею 57,5 кв.м., в тому числі житловою площею 33,2 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4 право власності на квартиру, загальною площею 57,5 кв.м., в тому числі житловою площею 33,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що є підставою для реєстрації за ОСОБА_1 права власності на зазначену квартиру в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: А.Б. Ковальова