іменем України
Справа № 210/9043/13-к
Провадження № 1-кп/210/90/14
"10" грудня 2014 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
за участі сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12013040710002661 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, не одруженого, який працюючий в ПАТ «АМКР» слюсарем-сантехником, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 спільно з не встановленими особами, за попередньою змовою групою осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, маючи умисел на таємне викрадення майна, що належить ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та звернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, 27.08.2013 року, в період часу з 12.00 години до 13.00 години, перебуваючи на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», як працівник підприємства, а саме: слюсар сантехник технологічного цеху КХП, одягнений в форму та каску підприємства, реалізуючи свій злочинний намір, згідно розподілених ролей, сів до кабіни автомобіля «ДАФ», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_7 , який проїхав на територію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» через КПП № 14 та був завантажений шлаком, для того, щоб вказати тому на шлях подальшого руху автомобіля. Сівши до кабіни ОСОБА_4 вказав водієві ОСОБА_7 прослідувати на ділянку місцевості за цехом зважування та висипати шлак на землю, після чого останній вказав ОСОБА_7 переїхати на інше місце - територію технологічного цеху КХП. Переїхавши до вказаного місця, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, вийшов з кабіни автомобіля «ДАФ», д.н. НОМЕР_1 , підійшов до підйомного крану автомобіля КРАЗ д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , який там знаходився та почав допомагати загружати до автомобіля «ДАФ» теплообмінник ТКВ-1200 із нержавіючої сталі, вагою 9, 44 т, вартістю 18275,84 гривень. Після того, як теплообмінник погрузили до кузову автомобіля «ДАФ», ОСОБА_4 вказав водієві повернутися до ділянки місцевості за цехом зважування, де вже на нього чекав навантажувач UNC-200, за допомогою якого невстановленою особою було засипано зверху теплообмінника ТКВ-1200 шлак в кузов автомобіля «ДАФ». Після цього ОСОБА_4 знову сів до кабіни автомобіля «ДАФ» під керуванням водія ОСОБА_7 та разом з водієм прослідував на виїзд до КПП № 14. Однак, виконавши всі дії, які ОСОБА_8 вважав за необхідне вчинити, довести свій злочинний намір до кінці він не зміг, так як був викритий працівниками Департаменту безпеки ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг».
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, за наведених вище обставин не визнав в повному обсязі, дав покази, що його оговорили, крадіжки він не вчиняв, він дійсно перебував 27.08.2013 року на території косохім виробництва підприємства ПАТ «АМКР», дійсно під'їжджав до КПП в автомобілі ДАФ. В спецодяг переодягнувся так як був у шортах, а в шортах заборонено ходити. Пішов до жінки, з'ясував з нею відносини, потім скористався послугами водія, щоб під'їхати. Зазначав, що був закритий переїзд, автомобіль, в якому він перебував, стояв на переїзді, він постукав до водія у кабінку, попросив підвести його, хотів поїхати в баню переодягнутись, а їхав з фільтровального насосу. Того дня не працював, був на ПАТ «АМКР» в особистих справах, їздив до жінки, ім'я якої не бажає називати. До погрузки-вигрузки теплообмінника не причетний. Був затриманий на КПП разом з водієм. До викрадення теплообмінника не причетний. Всі звинувачення у відношенні до нього є надуманими.
Допитана в судовому засідання представник потерпілого ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_5 судові показала, що ОСОБА_8 був затриманий на КПП підприємства при спробі крадіжки теплообмінника, у зв'язку з чим на підприємстві проводилась інвентаризація, збирались пояснення, встановлювались збитки. Усі матеріали перевірки на підприємстві надавались слідчому.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК України кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема статтею 185 КК України (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою), - якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_8 являється працівником ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», тобто на нього розповсюджується дія п. 3 ч.1 ст. 477 КПК України, судом встановлено, що потерпіла сторона не відмовляється від своєї заяви про притягнення ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності за фактом замаху на крадіжку. У зв'язку з цим, підстав для закриття кримінального провадження в ході судового розгляду не встановлено.
Покази обвинуваченого ОСОБА_8 були перевірені судом шляхом дослідження показань свідків та наявних в матеріалах справи письмових доказів під час судового розгляду.
У відповідності до ч.1 ст.337 КПК України судом здійснений розгляд справи в межах висунутого обвинувачення згідно із обвинувальним актом.
Суд, здійснюючи оцінку наявних в матеріалах справи доказів, приймає до уваги тільки ті, що є власно доказами, тобто допустимими та належними у розумінні ст.ст. 85,86 КПК України.
Так свідок ОСОБА_7 судові показав, що в 20-х числа серпня 2013 року йому зателефонували на мобільний запропонували роботу, на яку він погодився. Потім він зустрівся з невідомою йому людиною біля «Коксохім», який вручив йому пропуск. Йому повідомили, що він має привести на території АМКР шлак, після КПП підібрати людину і слідувати вказівкам цієї особи. Того дня він під'їхав до КПП, метрів за 50-100 підібрав людину, та слідував вказівкам, які давала ця людина. Приїхав до вказаного людиною місця, вигрузив шлак, там уже стояв кран, він під'їхав до нього заднім ходом за вказівкою крановика, в машину погрузили якусь трубу, потім знову засипали вигружений раніше шлак. Поїхали назад до КПП, машину оглянули, шлагбаум відкрили, почали виїжджати, але дорогу перекрив Автомобіль «Шкода Октавія» чорного кольору. Вийшло два хлопці, які представились працівниками Департаменту безпеки «АМКР», та вказали заїхати назад на комбінат, т.я. виїхав не повністю. Хвилин 40 вони спілкувались з людиною, яку він підібрав. Потім поїхали на місце погрузки-вигрузки, де здійснили вигрузку шлаку та предмету, схожого на трубу. Потім його з автомобілем доставили до Дзержинського РВ. Людину, яка сіла до нього в авто, раніше він не знав. Цією людиною є ОСОБА_10 обвинувачений у справі. На момент подій він був одягнутий у комбінезон та каску з логотипом «АМКР». Людина, яка вручила пропуск на територію «АМКР», сказала, що його буде чекати через 50-100 метрів працівник підприємства. Під час слідування в кабіні ОСОБА_10 , давав йому вказівки, куди їхати, де зупинятись.
Свідок ОСОБА_11 , який працює на ПАТ «АМКР» судові показав, що того дня, в серпні 2013 року, коли була виявлена машина з шлаком та металом, він йшов до столової та бачив автомобіль білого кольору, іномарка, можливо ДАФ чи Мерседес, длінномер, тягач, на якій зверху стояла людина в формі ПАТ «АМКР». Потім свідка викликала охорона, охорона підвезла до цього автомобілю, який був заповнений шлаком. Приїхала міліція, департамент безпеки ПАТ «АМКР», вигрузили шлак, під ним металева труба. Біля машина стояла людина в формі ПАТ «АМКР», якою є обвинувачений. Стверджувати, що саме обвинувачений був зверху напівпричепу, свідок не може, т.я. спостерігав здалеку, однак форма у нього була ж така, як і в обвинуваченого, який потім стояв біля автомобілю після приїзду міліції. Звернув увагу на людину, яка була зверху напівпричепу, оскільки він не мав взагалі ременів безпеки.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 судові показав, що він має у користуванні кран, який взяв в оренду. В серпні 2013 року, за тиждень до подій, йому подзвонила людина на ім'я ОСОБА_12 , яка запитала, чи може він погрузити бочку, вагою близько 15 тон, він погодився. Оговорили суму, він надав необхідні реєстраційні дані для пропуску, та в оговорений час прибув в оговорене місце, зустрів з цією людиною, яка дала йому пропуск та сказала куди їхати та що роботи. Потім він приїхав на ПАТ «АМКР», погрузив металеву бочку, та виїхав. Бочку він грузив в автомобіль, в якому крім водія була людина в формі ПАТ «АМКР». На 90% цією людиною може бути обвинувачений, однак стовідсотково стверджувати цього не може, т.я. ця людина, яка сиділа в кабіні, а потім виходила під час навантаження та допомагала у навантаженні була в спец формі, в захисній касці, в окулярах. Ця людина «зацепила» стропами бочку, а потім «відцепила» стропи. Після цього він виїхав з території ПАТ «АМКР».
Суд вважає, що вищеназвані показання свідків є правдивими і відносяться до належних і допустимих доказів по справі, які у сукупності з іншими доказами підтверджують причетність обвинуваченого до скоєння інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.
Зазначений висновок суд робить на підставі аналізу показань обвинуваченого та свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , шляхом їх співставлення із дослідженими в ході судового розгляду письмовими доказами, речовими доказами, у тому числі й камер з відооспостереження, що були встановлені на КПП ПАТ «АМКР», та які визнано в якості речових доказів у кримінальному провадженні.
Так, із витягу з ЄРДР у кримінальному провадженні № 12013040710002661 вбачається, що 27.08.2013 року до ЄРДР внесено відомості про те, що від оперативного чергового ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» надійшло повідомлення про те, що на контрольно-перепускному пункті коксохімічного виробництва затримано вантажний автомобіль «ДАФ» д.н. НОМЕР_1 з металоконструкціями на котрі відсутні документи (а.с. 1 Т. 1 мат. к.п.).
Протоколом огляду місця події від 27.08.2013 року, проведеного в період часу з 15.30год.25хв до 15год.50 хв., та фототоблицями до нього, зафіксовано перебування транспортного засобу марки «Даф» д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстровано на громадянку ОСОБА_13 на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», який був розташований на дільниці № 2, та при огляді якого, в причепі виявлено камінці сірого кольору приблизно об'ємом 11 тон. (а.с. 6-9 Т. 1 мат. к.п.).
З листа ПАТ «АМКР» від 28.08.2013р. за № 15-474 вбачається, що підприємство звернулось до Дзержинського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності слюсаря ОСОБА_8 , який намагався здійснити крадіжку теплообмінника (а.с. 12 Т. 1 мат. к.п.)
Відповідно до гарантійної розписки від 27.08.2013 року провідний спеціаліст ОСОБА_14 прийняв на відповідальне зберігання теплообмінник з нержавіючої сталі ТВК-1200 загальною вагою 9,44т. який був виявлений на території КХП ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" у напівпричепі д.н. НОМЕР_3 до автомобіля ДАФ д.н. НОМЕР_1 (а.с. 22).
Відповідно до протоколу засідання робочої інвентаризаційної комісії від 28.08.2013 року при огляді цеху, виявлено недоїмку металобрухту в кількості - 9,44 т. (а.с.29 Т. 1 мат. к.п.).
З акту комісійного огляду від 28.08.2013 вбачається, що комісією при огляді встановлено, що на площадці збору та зберігання металобрухту технологічного цеху знаходиться металобрухт від капітальних ремонтів в кількості 4632т. Затриманий металобрухт, переданий правоохоронним органом на відповідальне зберігання знаходиться на охоронюваній території складу № 446, та є металобрухтом від демонтажу теплообмінника ТКВ-1200 в кількості 9,44тон.(а.с. 30 Т.1 мат. к.п.)
Як вбачається з акту про порушення Департаменту по безпеці від 27.08.2013 року, було встановлено, що ОСОБА_8 , який працює слюсарем-сантехніком, в неробочий час знаходився в кабіні автомобіля ДАФ д.н. НОМЕР_1 , який був затриманий при виїзді через КПП № 14 під час спроби вчинити крадіжку теплообмінника з території підприємства (а.с.36 Т. 1 мат. к.п.).
Згідно акту від 27.08.2013 року ОСОБА_8 відмовився від дачі пояснень за фактом його затримання на території ПАТ «АМКР» в неробочий час (а.с. 39 Т.1 мат. к.п.).
Факт виявлення спроби крадіжки у сукупності підтверджується письмовими матеріалами перевірки департаменту безпеки ПАТ «АМКР», а саме актами огляду, актами про порушення, пояснювальними записками працівників підприємства (а.с.27-48 Т.1 мат. к.п.).
Також матеріалами кримінального провадження підтверджено факт перебування обвинуваченого ОСОБА_8 27.08.2013 року в день подій на лікарняному з діагнозом «гостра кропивниця» (а.с. 19-20, Т.2 мат. к.п.).
Однак, суд вважає недопустимим доказом вини обвинуваченого у пред'явленому звинуваченні протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 жовтня 2013 року, оскільки останній складено із суттєвими порушеннями ст. 228 КПК України (Т. 1, а.с. 207-209).
Так, зі змісту ст. 228 КПК України вбачається, що особа, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Перед тим як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред'являються. З метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання може проводитися в умовах, коли особа, яку пред'являють для впізнання, не бачить і не чує особи, яка впізнає, тобто поза її візуальним та аудіоспостереженням. Про умови проведення такого впізнання та його результати зазначається в протоколі. Про результати впізнання повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання. За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.
Однак, представлений стороною звинувачення протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками не відповідає положенням ч. 7 ст. 288 КПК України, оскільки слідчим пред'являлись не фотознімки, а їх ксерокопії, які візуально суттєво різняться між собою. Крім того свідок ОСОБА_9 , вказував в ході допиту, що впізнав особу по зросту, осанці, кольору волосся, а як вбачається з ксерокопій фотознімків, на ньому місяться ксерокопії фотографій різних за зовнішнім видом, віковими групами, одягом, зачіскою осіб..
При цьому, ст. 228 КПК України не передбачає можливості пред'явлення ксерокопій фотознімків для впізнання. Крім того, на момент проведення таких слідчих дій ОСОБА_8 не утримувався під вартою, до свідків не застосовано заходів безпеки, тому у слідчого не було жодних перешкод для здійснення впізнання в порядку ч. 4 ст. 228 КПК України.
Виходячи з наведеного, суд не визнає протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, складений 31.10.2013року у якості належного та допустимого доказу вини ОСОБА_8 , та не покладає його у якості доказу доведеності вини обвинуваченого (Т. 1, а.с. 207-209).
З таких же підстав суд визнає неналежним та недопустимим доказом вини обвинуваченого протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.11.2013 року щодо свідка ОСОБА_11 (а.с. 57-59 Т.2 мат. к.п.).
Судом в порядку ст. 359 КПК України досліджено речовий доказ у кримінальному провадженні - відео з камер спостереження КПП № 14 за 27.08.2013року на дисковому носії. На вказаному носії міститься три відео файли з камер в'їзду, виїзду та поворотної камери. В першому відео файлі на 01год.14хв. міститься запис, який фіксує в'їзд через КПП транспортного засобу «ДАФ» білого кольору, длінномер, тягач. На третьому відео файлах зафіксовано в'їзд та виїзд автомобілю «краз» д.н. НОМЕР_2 на територію ПАТ «АМКР» та з його території через КПП (час на записі 03:24:53-03:25:12; 03:50:45-03:51:46)
Суд здійснив аналіз досліджених в ході судового розгляду доказів та провів їх перевірку на належність і допустимість і вважає, їх достовірними і правдивими, оскільки вони не суперечать одне одному і показанням обвинуваченого в частині: часу, місця, обставин вчинення злочину, а саме: перебування обвинуваченого ОСОБА_8 під час лікарняного 27.08.2013 року на ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», його перебування 27.08.2013 року в кабіні автомобілю ДАФ, д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_7 в період часу з 12.00год. і до моменту зупинки на КПП, так і на момент виявлення теплообміннику ТКВ-1200 у вказаному автомобілі.
Крім того, свідок ОСОБА_7 , який безпосередньо керував автомобілем «ДАФ», д.н. НОМЕР_1 і був безпосереднім очевидцем подій 27.08.2013 року, також вказує на обвинуваченого, який чекав на його прибуття, зустрів його на території ПАТ «АМКР», сів до нього у кабіну, вказував йому маршрут руху, наказував здійснення вигризки шлаку, погрузки якогось металевого предмету, який виявився теплообмінником, потім вказував на необхідність завантаження поверх теплообмінника шлаку. Свідок в ході допиту також судові вказав, що під час погрузки-вигрузки обвинувачений виходив з кабіни, керував завантаженням, потім сів назад до кабіни, та вони поїхали на виїзд до КПП, де їх мали зустріти. Обвинувачений у свою чергу не заперечував того факту, що дійсно в період часу з 12год. був на території ПАТ «АМКР», хоча перебував на лікарняному, що дійсно сів у кабіну до автомобілю яким керував ОСОБА_7 , а потім їх зупинила охорона ПАТ «АМКР», коли кабіна автомобілю «ДАФ» перетнула КПП, а напівпричеп залишився на території КПП.
Також факт перебування ОСОБА_8 на території ПАТ «АМКР» в день подій підтвердив свідок ОСОБА_11 , а свідок ОСОБА_9 ствердив, що особа, яка здійснювала погрузку бочки та стояла на автомобілі, на який він краном грузив металеву бочку, з імовірністю в 90% за осанкою, зростом, кольором волосся, є особою, яка є обвинуваченим у справі.
Також в ході допиту свідка ОСОБА_9 судом встановлено, що йому у райвідділі представили трьох людей, серед яких був ОСОБА_8 , і він вказав саме на ОСОБА_8 як на особу, яка здійснювала навантаження бочки в автомобіль за допомогою крану. Потім йому представили протокол пред'явлення фотознімків для впізнання, на якому теж було фото ОСОБА_8 , на яке він і вказав.
Суд відхиляє доводи обвинуваченого, що він перебував, будучи на лікарняному, на території ПАТ «АМКР» в неробочий для нього день по власним справам, оскільки обвинувачений перебував на підприємстві у звичайній робочій формі, тобто був одягнутий у спецодяг з логотипом ПАТ «АМКР», окуляри, каску, взуття, вільно пересувався територією цеху, заходив на підприємство через КПП, переодягнувся, заходив до бані.
Так, згідно з ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Обвинуваченому роз'яснено його права, які він в достатньому обсязі розуміє, в тому числі й правом представлення доказів, однак жодних доказів щодо підтвердження його версії подій, а саме, того що він прибув на територію підприємства до жінки для з'ясування стосунків, судові не представлено.
На підставі досліджених судом доказів, аналізуючи у сукупності покази обвинуваченого, свідків, письмові матеріали кримінального провадження, речові докази, які суд визнає належними, достатніми та допустимими, суддів приходить до висновку, що провина обвинуваченого ОСОБА_8 у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, за ознаками замаху на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, не доведеного до кінця з причин, які не залежали від волі особи доведена в повному обсязі.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_8 слід визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, не доведеного до кінця з причини які не залежали від волі винного.
При цьому, суд враховує, що злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб'єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об'єктивну сторону складу злочину.
Так з показів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 вбачається, що вони прибули на територію підприємства ПАТ «АМКР» за домовленістю для виконання робіт, отримали від невстановлених осіб перепустки, та відповідні кошти за свою роботу. Свідка ж ОСОБА_7 на території ПАТ «АМКР» вже очікував заздалегідь підготовлений до вчинення злочину ОСОБА_8 , який керував маршрутом, та надав вказівки, приймав участь у розвантаженні-навантажені, та який мав намір виїхати з території ПАТ «АМКР» разом з водієм, однак був затриманий на КПП.
Постановою від 28 листопада 2013 року виділено матеріали досудового розслідування за № 12013040710002661 відносно невстановленої особи, щодо вчинення нею кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України (Т.2 мат.к.п. а.с. 61).
Крім того, суд враховує положення ст. 15 КК України, згідно з яким замахом на злочин є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. Кримінальна відповідальність за замах на злочин настає за статтею 15 і за тією статтею Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає відповідальність за закінчений злочин.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Пом'якшуючі та обтяжуючи покарання згідно з ст. 66-67 КК України судом не встановлено
Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке в силу ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу винного, який на момент вчинення злочину раніше не судимий, не одружений, офіційно працевлаштований, дітей або інших непрацездатних осіб не має, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, посередню характеристику з місця проживання, відсутність обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Невизнання обвинуваченим вини суд розцінює як його позиціє для захисту.
Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому повинно бути призначено покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України. При цьому, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України.
Однак, суд дійшов висновку, що з урахуванням даних про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, думку потерпілої, яка просила застосувати міру покарання у вигляді штрафу, відсутність тяжких наслідків від вчиненого, дає підстави для звільнення обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням.
За таких обставин, на думку суду, виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів можливо досягти без ізоляції його від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробовуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2-4 ст. 76 КК України.
Суд, керуючись ст.65 КК України вважає, що таке покарання за своїм видом і розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним злочинів, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Долю речових доказів суд визначає з урахуванням ст. 100 КПК України.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Захід забезпечення кримінального провадження - особисте зобов'язання - залишити без змін до набрання вироку законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_8 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком тривалістю в 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 п. 2, 3, 4 КК України покласти на ОСОБА_8 обов'язки не виїжджати за межі м. Кривого Рогу на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекцїї.
Захід забезпечення кримінального провадження - особисте зобов'язання - залишити без змін до набрання вироку законної сили.
Речові докази по кримінальному провадженню - транспортну перепустку №0179 зберігати в матеріалах кримінального провадження; відео з камер спостереження КПП №14 за 27.08.2013 року на дисковому носії в кількості 1 шт. зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження 12013040710002661 залишити в матеріалах справи № 210/9043/13-к пр-ня № 1-кп/210/90/14.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня проголошення, засудженим, що перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії вироку.
На виконання ч.6 cт.376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1