Справа №173/6/14-ц
Провадження №2/173/304/2014
01 липня 2014 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
у складі:
головуючого судді Трофимової Н.А.
при секретареві Зубачевській О.А.
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ганнівської сільської ради Верхньодніпровського району, третя особа: Бюро технічної інвентаризації Верхньодніпровського району, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, -
08.01.2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Ганнівської сільської ради Верхньодніпровського району, третя особа: Бюро технічної інвентаризації Верхньодніпровського району, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування. Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3. померла ОСОБА_2. Після її смерті, залишилась спадщина - житловий будинок з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1, на земельній ділянці, площею 0.25 га. До моменту своєї смерті ОСОБА_2 не оформила своє право власності на будинок та не отримала свідоцтво про право власності. 05.04.2007р. ОСОБА_2 склала заповіт на користь позивача. 26.12.2013р. він звернувся до державного нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину на будинок, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва, у зв»язку з тим, що надані ним документи не дають змоги встановити факт належності житлового будинка померлій, у зв»язку з відсутністю правовстановлюючого документу, на підставі чого просить визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними побудовами, розташований в АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.
В судове засідання позивач з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Надалі позивач в судові засідання не з'являвся, про час, день та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача, в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві. Надалі представник позивача в судові засідання не з'явися, Надав суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутністю (а.с. 30)
Відповідач - Ганнівська сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Надав суду заяву в якій просив розглянути цивільну справу без участі представника (а.с. 16).
Третя особа: Комунальне підприємство «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації», в судове засідання з'явилася, суду пояснила, що в матеріалах інвентарної справи домоволодіння, яка розташоване за адресою: АДРЕСА_1, міститься копія рішення Виконавчого комітету Верхньодніпровського районної ради народних депутатів від 22.01.1988р. за №14/1, відповідно до якого визнано право власності на жили будинки громадян сіл Ганнівської сільської ради, зокрема ОСОБА_2 - АДРЕСА_1. Подальше оформлення права власності на зазначений будинок не здійснювалося. Інших відомостей щодо відчуження будинку в матеріалах інвентарної справи не міститься.
Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Рішенням Виконавчого комітету Верхньодніпровського районної ради народних депутатів від 22.01.1988р. за №14/1, визнано право власності на жили будинки громадян сіл Ганнівської сільської ради, зокрема ОСОБА_2 по АДРЕСА_1. Виконавчому комітету Ганнівської сільської ради оформити видачу свідоцтв про право особистої власності, підготованих Верхньодніпровським БТІ, власникам жилих будинків відповідно до списку (а.с.26).
Відповідно до Додатку №1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966 року, Рішення Виконавчого комітету відповідної ради про визнання права власності є правовстановлюючим документом.
Проте, як убачається з інвентарної справи на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2, подальше оформлення права власності не здійснювала.
Відповідно до ст. 155 ЖК України (в ред. Закону, який діяв на час виникнення права власності у спадкодавця), житлові будинки, які знаходяться в особистій власності громадян, не можуть бути у них вилучені, власник не може бути позбавлений права користування житловим будинком, крім випадків, встановлених законодавством Союзу РСР та Української РСР.
Згідно з ч.3 ст. 9 ЖК України (в редакції Закону від 30.07.1983р.), громадяни мають право мати в особистій власності житловий будинок (частину будинку) відповідно до законодавства Союзу РСР та Української РСР.
Таким чином, само по собі не оформлення свідоцтва про право власності не є підставою для позбавлення права власності, оскільки таки наслідки не передбачені діючим на тай час законодавством, тому ОСОБА_2 набула право власності на вищезазначений будинок.
25.04.2007 року ОСОБА_2 склала заповіт, в якому зробила розпорядження на випадок її смерті та заповідала гр. ОСОБА_1, в цілому все своє майно, де б воно не знаходилося і в чому б воно не заключалось, і взагалі все те що буде належать спадкодавцю по закону на день смерті. Заповіт посвідчений секретарем Ганнівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області Лиманською Н.І. та зареєстровано в реєстрі за №9 (а.с.4).
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 08.01.2008р. виконавчим комітетом Ганнівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області (а.с.5).
Відповідно до Листа завідувача Верхньодніпровською державною нотаріальною конторою від 28.05.2014р. за № 418/01-16, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_2, 10 червня 2008 року заяву про прийняття спадщини за заповітом подав онук ОСОБА_1 (а.с. 23).
Постановою від 26.12.2013р. державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори відмовив представнику позивача у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, оскільки надані документи не дають змоги встановити факт належності житлового будинку померлої ОСОБА_2 (а.с.6).
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (чч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України).
Згідно зі ст.ст. 1217, 1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Статтею 1268 ЦК України, передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268, ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст.ст. 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищевикладене, а також те що, позивач є спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину шляхом звернення до нотаріальної контори з відповідною заявою; заповіт не скасований та не визнаний недійсним; наявність інших спадкоємців судом не встановлена, відповідач проти задоволення позову не заперечує, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Обов'язок суду вирішити питання про розподіл судових витрат передбачений ст. ст. 214, 215 ЦПК України.
При цьому суд зазначає, що норми ст. ст. 88, 214, 215 ЦПК України, носять імперативний характер та не можуть бути змінені за згодою сторін (за виключенням випадків укладання мирової угоди).
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 362 грн. 10 коп.(а.с.1).
Керуючись ст.ст. 1216 - 1218, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 214-215, 217-218 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Ганнівської сільської ради Верхньодніпровського району, третя особа: Бюро технічної інвентаризації Верхньодніпровського району, про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1), право власності на на житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3.
Стягнути з Ганнівської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 362 (триста шістдесят дві) грн. 10 коп.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.А. Трофимова