174/960/14-ц
2/174/472/2014
08 грудня 2014 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Ілюшик І.А.
при секретарі Заіка А.В.
за участі третьої особи ОСОБА_1
представника третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Вільногірського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4, до ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_1, Головне управління ДМС України у Харківській області, Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про надання дозволу на реєстрацію дитини за місцем проживання без згоди батька,-
30.09.2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_1, Головне управління ДМС України у Харківській області, Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області в якому посилається на те, що вони перебували у шлюбі від якого мають неповнолітню дитину, сина ОСОБА_4 Після розірвання шлюбу сторони мешкають окремо, а їх син мешкає з позивачем, з відповідача стягуються аліменти на утримання сина. У зв'язку з тим, що позивач постійно працює у м. Харкові і проживає у належній третій особі квартирі, вона має намір зареєструвати її з сином місце постійного проживання у м. Харкові. На цей час вона та син зняті з реєстрації по м. Вільногірську. Посилаючись на те, що відповідач не дає згоду на реєстрацію дитини за місцем її фактичного проживання, що порушує права дитини, без згоди батька у відділі міграційної служби усно відмовили у її реєстрації і реєстрації сина за місцем проживання у м. Харкові, вона просить суд надати дозвіл Головному управлінню Державної міграційної служби України у Харківській області на реєстрацію малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, за місцем його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1, без згоди на таку реєстрацію його батька, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явилася, подала заяву в якій просила розглядати справу за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити (а.с. 17).
Третя особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, позов підтримала.
Представник третьої особи в судове засідання з'явився позов та його обґрунтування підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити, враховуючи інтереси дитини.
Представник головного управління ДМС України у Харківській області та представник Виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області
в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, подали заяви про розгляд справи без їх участі. Їх неявка до судового засідання не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, шлюб з його матір'ю ОСОБА_3 розірвано за рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 14.03.2012 року, яке наданий час набрало законної сили. (а.с. 6).
Згідно довідки про склад сім'ї від 14.09.2014 року № 1657 та талону зняття з місця реєстрації в Україні, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зняті з реєстрації місця проживання у м. Вільногірську (а.с. 9, 32)
Твердження позивача про те, що вона та малолітній ОСОБА_4 проживають за адресою АДРЕСА_1 об'єктивно підтверджується заявою третьої особи та, актами народного депутата (а.с. 31, 54).
ОСОБА_3 на теперішній час зареєстрована у АДРЕСА_1 (а.с. 55), однак ОСОБА_4 у цьому житлі не зареєстровано.
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності третій особі по справі ОСОБА_1, що підтверджується копіями договору купівлі-продажу та витягу про державну реєстрацію прав (а.с. 7, 8).
ОСОБА_5 проживає в м. Вільногірську (а.с. 12).
На теперішній час позивач працює у м. Харкові, що підтверджується довідкою з місця роботи в зв'язку, з чим змінила місце проживання та мала намір зареєструвати місце проживання свого сина за адресою: АДРЕСА_1, в належній її матері квартирі. ОСОБА_4 відвідує школу у м. Харкові, що підтверджується довідкою від 24.09.2014 року № 166 (а.с. 23, 24).
На підставі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Однак суд при вирішенні справи залежно від встановлених обставин справи може задовольнити позов у повному чи меншому обсязі.
За приписами ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтями ст. 3,6 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини: держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Згідно ст. ст.7, 155 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення прав, які встановленні Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.
Згідно ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом 10 днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Для реєстрації особа подає: письмову заяву, паспортний документ (свідоцтво про народження дитини), квитанцію про сплату державного мита та ін. Діти віком від 15 до 18 років подають заяву особисто. Від імені дітей, які не досягли 15 років така заява подається обома батьками.
Відповідно до положень ч. 1, 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Згідно ст. 154 СК України батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.
Згідно п. 2.3. розділу 2 Наказу МВС України від 22.11.2012 року № 1077 «Про затвердження Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, відомості про дітей віком до 14 років, місце проживання яких реєструється з батьками, вносяться до заяви одного з них. Особа, яка досягла 14-річного віку, подає заяву про реєстрацію місця проживання особисто. При проживанні батьків за різними адресами для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, разом з одним з батьків надається письмова згода другого з батьків та довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним. Відомості про реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років, вносяться до картки реєстрації того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, та до адресної картки. До адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України надсилаються відомості про реєстрацію місця проживання того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, у графу 14 цих відомостей вноситься інформація про дитину (прізвище, ім'я, по батькові, стать, дата і місце народження).
Отже, передумовами проведення місця реєстрації дитини, яка не досягла десяти років разом з одним з батьків є його заява та письмова згода другого з батьків, довідка територіального підрозділу або адресно-довідкового підрозділу територіального органу ДМС України за місцем його проживання про те, що дитина не зареєстрована разом з ним. Слід звернути увагу на те, що відомості про реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років, вносяться до картки реєстрації того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини.
ОСОБА_3 на час розгляду справи зареєстрована за адресою АДРЕСА_1. Батько дитини не зареєстрований за цією адресою.
Суд вважає, що, ненадання відповідачем згоди на реєстрацію місця проживання дитини порушує передбачене законом право дитини на реєстрацію місця проживання.
Однак позов мє бути задоволено частково, виходячи з того, що Головне управління ДМС України у Харківській області є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на пердмет спору. Функція інституту третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, передусім зводиться до забезпечення захисту інтересів третьої особи, до запобігання можливому порушенню її прав. Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд має ухвалити рішення. Тому суд не може надати дозвіл третій особі, або зобов'язати її вчинити інші дії, якщо б така вимога була позивачем заявлена.
Також слід зазначити, що спір батьків щодо місця проживання (постійного місця проживання) малолітньої дитини вирішується в порядку, передбаченому ст. 161 СК України. Це питання не є предметом даного судового розгляду.
Виходячи з викладеного вище, суд вважає за можливе надати дозвіл на реєстрацію малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1, без згоди на таку реєстрацію його батька, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно з п. 35 Постанови № 10 Пленуму ВССУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
В даному випадку відповідач звільнений від сплати судового збору, оскільки є інвалідом другої групи (а.с. 18), тому судові витрати понесені позивачем в сумі 243 грн. 60 коп. слід компенсувати за рахунок держави.
На підставі ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-63, 88, 213-215, 294 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4, до ОСОБА_5, треті особи ОСОБА_1, Головне управління ДМС України у Харківській області, Виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про надання дозволу на реєстрацію дитини за місцем проживання без згоди батька - задовольнити частково.
Надати дозвіл на реєстрацію малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1, без згоди на таку реєстрацію його батька, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Судові витрати понесені позивачем в сумі 243 грн. 60 коп. компенсувати за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Вільногірського міського суду І.А.Ілюшик