Справа № 199/4782/14-ц
(2/199/2547/14)
Іменем України
28 жовтня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
при секретарі Грицай А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Головне управління ДМС України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням - домоволодінням АДРЕСА_1.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що йому на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 29.09.1990 року, реєстровий №108, належить домоволодінням АДРЕСА_1.
Зі згоди позивача у 2001 році у вказаному домоволодінні тимчасово був зареєстрований знайомий позивача відповідач по справі ОСОБА_2, однак фактично в будинку ніколи не мешкав.
Відповідач до теперішнього часу продовжує бути зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1, але в будинку не проживає з 2002 року, його особисті речі відсутні, тому позивач просив суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - домоволодінням АДРЕСА_1.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав письмову заяву, якою підтримав позовні вимоги у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував, справу просив слухати у його відсутність.
Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлявся належним чином - через оголошення у газеті «Вісті Придніпров'я» від 31.07.2014 року №58 (1551), тому суд зі згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Представник третьої особи - ГУ ДМС України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день слухання справи повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 29.09.1990 року, реєстровий №108, належить домоволодінням АДРЕСА_1.
Зі згоди позивача 12.06.2001 року у вказаному домоволодінні був зареєстрований відповідач ОСОБА_2, однак фактично в будинку ніколи не мешкав та його особисті речі в відсутні.
Факт непроживання ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1 підтверджується довідкою голови квартального комітету від 05.06.2014 року №117236 та актом про непроживання від 05.06.2014 року.
Нормами статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (Ст. ст. 319 та 321 ЦК України).
Оскільки відповідач ОСОБА_2 за вказаною не проживає з 2002 року, що знайшло своє підтвердження в суді, тому суд вважає визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - домоволодінням АДРЕСА_1.
Також суд вважає стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243,6 грн. витрат по платі судового збору.
Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 169, 208, 209, 212, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Головне управління ДМС України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - домоволодінням АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 243,6 грн. витрат по платі судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається з дня отримання копії рішення.
Суддя: