(додаткова)
"09" грудня 2014 р.Справа № 915/397/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мишкіної М.А., Будішевської Л.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2014 р.
у справі № 915/397/14
за позовом Міського комунального підприємства "Миколаївводоканал"
до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 152-ріш. від 24.12.2013р.
У березні 2014 року Міське комунальне підприємство "Миколаївводоканал" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 152-ріш від 24.12.2013 року.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.05.2014 року (суддя -Фролов В.Д.) позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог, визнано недійсним та скасовано рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2013р. № 152-ріш у справі № 1-26.213/146-2013 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2014р., апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено. Рішення господарського суду Миколаївської області від 26 травня 2014 року у справі № 915/397/14 скасовано. Позов задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано п. 5 рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2013р. № 152-ріш щодо накладення на МКП «Миколаївводоканал» за вчинення порушення, зазначеного в пункті 3 цього рішення, штрафу відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в розмірі 68 000 грн. В решті частині позову відмовлено.
10.11.2014р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшла заява Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про прийняття додаткової постанови, якою вирішити питання про розподіл сум судового збору. В обґрунтування вищезазначеної заяви відповідач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не здійснив розподіл сум судового збору.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви виходячи з такого.
Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету. Додаткове рішення, ухвала можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Роз'ясненнями, що містяться в п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012р. № 6 визначено, що прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення. Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється».
Оскільки порушене за ініціативою відповідача питання відшкодування витрат зі сплати судового збору не стосується суті спору, а виключно розподілу судових витрат, апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути вказане питання без виклику сторін. Згідно із ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. З огляду на викладене колегія суддів вважає за необхідне прийняти додаткову постанову в порядку ст. 88 ГПК України щодо розподілу господарських витрат у справі.
Враховуючи, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 року апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено та оскаржуване рішення господарського суду Миколаївської області від 26.05.2014 року у справі скасовано, а також те, що відповідач згідно з п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, то з позивача Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» підлягає стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в сумі 609 грн. за розгляд апеляційної скарги.
Також, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 31.07.2014 року позов задоволено частково, визнано недійсним та скасовано п. 5 рішення адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2013р. № 152-ріш щодо накладення на МКП «Миколаївводоканал» за вчинення порушення, зазначеного в пункті 3 цього рішення, штрафу відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в розмірі 68 000 грн., а в решті частині позову відмовлено, то на підставі ч. 4 ст. 49 ГПК України з відповідача Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь позивача Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 609 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 49, 88, 99, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд
Стягнути з Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161, код 31448144) до спеціального фонду Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору сумі 609 грн. за розгляд апеляційної скарги.
Стягнути з Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (54030, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41, код 22440366) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54008, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 161, код 31448144) витрати зі сплати судового збору в сумі 609 грн.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мишкіна М.А.
Будішевська Л.О.