29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"09" грудня 2014 р.Справа № 924/1793/14
Господарський суд Хмельницької області у складі:
судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Концерну "Військторгсервіс" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізонторг" м. Старокостянтинів
про зобов'язання звільнити приміщення, що було передано за недійсним договором оренди №1/04/13 від 01.04.2013р.
Представники сторін:
позивача: Києнко Я.Д. - представник за довіреністю №395 від 29.07.2014 р.
відповідача: Желінський В.М. - представник за довіреністю від 27.10.2014 р.
Косань В.Л. - представник за довіреністю від 01.12.2014 р.
Повне рішення складено 09.12.2014р.
Суть спору: позивач - Концерн "Військторгсервіс" звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізонторг" про зобов'язання останнього звільнити приміщення, що було передано за недійсним договором оренди №1/04/13 від 01.04.2013р.
В обґрунтування позову посилається на договір оренди №1/04/13 від 01.04.2013р., укладений між ТОВ "ДПА Компані" та ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" на підставі якого відповідачу у строкове платне користування було передано майно, а саме:
- авто гаражі, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- комбінат побутового обслуговування, м. Старокостянтинів, вул. Миру, 1/3;
- будівля будинку водія, м.Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- господарський склад, м.Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- приміщення кафе "Орбіта", м. Старокостянтинів, вул. Миру, 1/3;
- продовольчий магазин, м. Старокостянтинів, вул. Софіївська, 1;
- овоческлад, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- промисловий склад, м.Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- прохідна, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- столярна майстерня, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- торговий центр, м.Старокостянтинів, вул. Есенська, 2.
В подальшому рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.02.2014р. було визнано недійсним договір оренди №1/04/13 від 01.04.2013р.
Однак відповідач до теперішнього часу незаконно займає вищевказані приміщення, у зв'язку з чим позивач просить суд зобов'язати ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" звільнити приміщення, що було передано останньому за недійсним договором оренди №1/04/2013р. від 01.04.2013р.
Представник позивача в судовому засіданні на позовних вимогах наполягає, вважає їх правомірними та обґрунтованими поданими доказами.
В додатковому письмовому поясненні від 09.12.2014 р. позивач перераховує вказані вище об'єкти з зазначенням площ, які необхідно звільнити.
Представником позивача надано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю подання доказів, а саме: копії договору постачання комунальних послуг з платіжними дорученнями на підтвердження оплати з боку відповідача спожитих послуг після моменту укладення акту приймання-передачі, копії договорів суборенди, фотодокази на підтвердження факту займання приміщень відповідачем. При цьому позивачем вказано про підтримання позову у повному обсязі та саме до відповідача.
В задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи, належить відмовити, оскільки представником позивача не наведено жодних підстав передбачених статтею 77 ГПК України, для можливості суду відкласти розгляд справи, як це передбачено вказаною вище статтею.
Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що у останнього є в наявності договори суборенди відповідача з третіми особами про передачу спірних об'єктів. Однак вказаних договорів суду не надано.
Крім того, представник позивача просив суд залучити в якості третьої особи ТзОВ "ДПА Компані". В задоволенні даного клопотання належить відмовити, оскільки як вбачається з пояснення позивача, останній просить суд саме відповідача звільнити дані приміщення, жодної вимоги до ТзОВ "ДПА Компані" не заявлено. З наявного в справі акта від 31.07.2014 р., вбачається, що відповідач здійснив передачу приміщень ТзОВ "ДПА Компані". Також за твердженнями позивача, вказані приміщення перебувають в суборенді інших осіб, а не вказаного вище товариства.
Представники відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов заперечує проти позовних вимог, просить провадження у справі припинити, оскільки 31.07.2014р. між ТОВ "ДПА КОМПАНІ" та ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" було складено акт приймання-передачі майна, яке предметом позову. Крім того зі змісту цього акту вбачається, що акт складений на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2014р., залишеного без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2014р. та Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2014р. у справі №924/105/14.
При цьому відповідач звертає увагу суду на те, що вказані приміщення за договором оренди передавалися ТОВ "ДПА КОМПАНІ", тому відповідач повернув ці приміщення ТОВ "ДПА КОМПАНІ".
Враховуючи вищенаведене, на думку відповідача, у даній справі відсутній предмет спору.
Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке.
1 квітня 2013 року між ТОВ "ДПА Компані" (орендодавець) та ТОВ "Старокостянтинівський Гарнізон торг" (орендар) підписано договір № 1/04/13, умовами якого встановлено, що цим договором регулюються правовідносини, пов'язані із переданням орендодавцем орендареві у строкове платне користування майна, а саме:
- авто гаражі, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- комбінат побутового обслуговування, м. Старокостянтинів, вул. Миру, 1/3;
- будівля будинку водія, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- господарський склад, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- приміщення кафе "Орбіта", м. Старокостянтинів, вул. Миру, 1/3;
- продовольчий магазин, м. Старокостянтинів, вул. Софіївська, 11;
- овоческлад, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- промисловий склад, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- прохідна, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- столярна майстерня, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б;
- торговий центр, м. Старокостянтинів, вул. Есенська, 2.
За п. 1.2. майно знаходиться в користуванні орендодавця у відповідності до договору №140/5/887 від 25 липня 2005 року спільної діяльності, укладеного між орендодавцем та Концерном "Військторгсервіс".
Пунктом 4.1. даного договору передбачено, що строк дії цього договору суборенди - до 24 липня 2020 року включно.
Згідно п. 12.1. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 12.1. договору та закінчується у строк, визначений п. 4.1. договору (п. 12.2.).
Відповідно до п.11.2. договору у разі припинення цього Договору Орендар зобов'язаний негайно повернути Орендодавцеві майно у стані, в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу.
Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.02.2014р. у справі №924/105/14, залишеного без змін Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2014р., визнано недійсним договір оренди №1/04/13 від 01.04.2013р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ДПА Компані" та товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський Гарнізонторг".
Зокрема судом встановлено, що ТОВ "ДПА Компані", виступаючи стороною за договором оренди, не було наділено відповідними повноваженнями на його укладання, з огляду на те, що загальна площа переданого в оренду майна складає 6 723,5 кв.м. Тобто товариство не входить в переліку суб'єктів, що наділені правом виступати орендодавцем, вказаного у спірному договорі майна.
Крім того, судом встановлено, що майно за спірним договором перебуває у власності держави в особі Міністерства оборони України на праві господарського відання у Концерну "Військторгсервіс" (балансоутримувач згідно п. 1.2. договору).
За актом приймання-передачі (повернення) основних фондів від 31.07.2014р. ТОВ "Старокостянтинівський Гарнізонторг" здійснило передачу (повернення) основних фондів, отриманих за договором оренди №1/04/13 від 01.04.2013р., а ТОВ "ДПА Компані" прийняло зазначене майно, а саме:
- нежитлове приміщення (авто гаражі) літ.А-1, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б площею 334,2 м2;
- нежитлове приміщення (комбінат побутового обслуговування) літ. А-ІІ, м. Старокостянтинів, вул. Миру, 1/3, площею 522,8 м2;
- нежитлове приміщення (будівля будинку водія) літ.А-1, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б, площею 30,4 м2;
- нежитлове приміщення (господарський склад) літ. А-1, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б, площею 280,0 м2;
- нежитлове приміщення (приміщення кафе "Орбіта") літ. А-ІІ, м. Старокостянтинів, вул. Миру, 1/3, площею 506,5 м2;
- нежитлове приміщення (продовольчий магазин) літ.А-1, м. Старокостянтинів, вул. Софіївська, 11, площею 412,1 м2;
- нежитлове приміщення (овоческлад) літ.А-1, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б, площею 273,7м2;
- нежитлове приміщення (промисловий склад) літ.А-1, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б, площею 633,1 м2;
- нежитлове приміщення (прохідна) літ. А-1, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б, площею 6,2 м2;
- нежитлове приміщення (столярна майстерня) літ.А-1, м. Старокостянтинів, вул. Попова, 73-б, площею 135,0 м2;
- нежитлове приміщення (торговий центр) літ. А-2, м. Старокостянтинів, вул. Есенська, 2, площею 3589,5 м2.
Підставою передачі вищевказаних нежитлових приміщень зазначено рішення господарського суду Хмельницької області від 26.02.2014р., залишеного без змін Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.05.2014р. та Постановою Вищого господарського суду України від 15.07.2014р. у справі №924/105/14, яким визнано недійсним договір оренди №1/04/13 від 01.04.2013р.
Вказаний акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
Враховуючи те, що ТОВ "Старокостянтинівський Гарнізонторг" незаконно займає приміщення, які було передано останньому за недійсним договором оренди №1/04/13 від 01.04.2013р., позивач звернувся з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.
Підстава позову - це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача.
Зі змісту позовної заяви та доданих до позовної заяви договорів вбачається, що підставою для звільнення нежитлових приміщень позивач вказує визнання недійсним в судовому порядку договору оренди №1/04/13 від 01.04.2013р.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.
Таким чином, предметом позову є зокрема, вимога позивача зобов'язати ТОВ "Старокостянтинівський Гарнізонторг" звільнити приміщення, що було передано останньому за недійсним договором оренди №1/04/13 від 01.04.2013р.
Статтями 20, 147 Господарського кодексу України встановлено, що майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, які захищаються, зокрема шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення цих прав та законних інтересів.
Згідно з нормами статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до приписів статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та інших законів. До захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Предметом даного позову є вимога позивача (який володіє майном на праві господарського відання) про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом, зокрема, шляхом звільнення приміщень власника від неправомірного перебування у них відповідача.
Згідно з п.1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Судом приймається до уваги, що укладений між сторонами договір оренди №1/04/13 від 01.04.13р. визнано недійсним рішенням господарського суду Хмельницької області від 26.02.14 у справі №924/105/14. При цьому у рішенні суду не вказано про припинення дії договору оренди від 01.04.13р. на майбутнє, тому зазначений договір вважається недійсним з моменту укладення, оскільки згідно з ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Згідно з ч.3 ст.207ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення.
Згідно з ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено факт передачі (зміст акту приймання-передачі від 31.07.2014р.) ТОВ "Старокостянтинівський Гарнізонторг" нежитлових приміщень, які було передано останньому за недійсним договором оренди №1/04/13 від 01.04.2013р. Оригінал даного акту оглянуто судом в судовому засіданні, а належним чином засвідчену копію залучено до матеріалів справи. При цьому даний акт укладений на виконання рішення господарського суду по справі №924/105/14.
З огляду на викладене відповідач не знаходиться в приміщеннях прийнятих відповідно до договору оренди 1/04/13 від 01.04.2013 р., який визнаний недійсний. Так, відповідач лише прийняв у ТОВ "ДПА Компані" вказані приміщення на підставі акту передачі з посиланням на договір оренди 1/04/13 від 01.04.2013 р. (який визнаний недійсний), а після встановлення факту недійсності правочину, вчинив дії передбачені статтею 216 ЦК України та передав майно особі, від якої воно було прийнято в оренду.
Таким чином, зважаючи на те, що задоволення вимоги, щодо звільнення з певного приміщення (нерухомого майна) можливе у тому разі, якщо буде встановлено факт зайняття відповідачем приміщень, в т.ч. вказаних у недійсному договорі оренди, проте даний факт не доведений належними та допустимими доказами (спростовується актом від 31.07.2014 р.), позов саме до відповідача є необгрунтованим.
Окрім того, враховується, що за твердженнями позивача, приміщення знаходяться в суборенді у інших осіб, отже вимога про зобов'язання саме відповідача звільнити об'єкти нерухомості (які не займає ТзОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг") , не призведе до відновлення порушених прав та інтересів позивача.
Всупереч ст.33 ГПК України позивачем не надано доказів знаходження відповідача у вищезазначених приміщеннях, у зв'язку з чим безпідставними є вимоги про зобов'язання відповідача звільнити нежитлові приміщення.
Твердження позивача про знаходження відповідача в спірних приміщеннях, що на думку останнього може підтверджувати договір на постачання комунальних послуг, а також здійсненні комунальні платежі, судом до уваги не приймаються, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, та вказані докази не можуть підтверджувати знаходження відповідача в приміщення саме на підставі визнаного недійсним договору оренди. Так само як і доводи про наявність договорів суборенди, а також фотодокази щодо знаходження відповідача та його майна в спірних приміщеннях.
Крім того, позивачем в позовній заяві, зокрема в прохальній її частині, не конкретизовано, які саме приміщення необхідно звільнити, а лише вказано на приміщення, які були передані на підставі договору оренди №1/04/13 від 01.04.2013р.
За таких обставин, враховуючи підстави та предмет позову визначені позивачем (лише останній до початку розгляду справи по суті має право змінити підставу та предмет - ст. 22 ГПК України) позовні вимоги необґрунтовані, не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Не підлягає задоволенню клопотання відповідача про припинення провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету спору, з огляду на таке.
Відповідно до п. 4.4. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Згідно зі ст.49 ГПК України у зв'язку з відмовою в позові, судові витрати покладаються на позивача по справі.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 33, 43 ,44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові Концерну "Військторгсервіс" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізонторг" м. Старокостянтинів про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізонторг" звільнити приміщення, що було передано за недійсним договором оренди №1/04/13 від 01.04.2013р. відмовити.
Суддя С.В. Заверуха
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи,
2 - позивачу, ( 03151,м. Київ, вул. Молодргвардійська, 28-а),
3 - відповідачу, (31100, м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, 6 кв. 396).