33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"01" грудня 2014 р. Справа № 5019/1306/12
Суддя Гудзенко Я.О., розглянувши позов Фізичної особи-підприємця Качуровського Володимира Івановича до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області та Головного управління Державної казначейської служби України про стягнення 94 083, 23 грн., треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Рівненська дирекція Українського державного підприємства "Укрпошта" м. Рівне, Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області, за участю Прокуратури м. Рівне
За участю:
Від позивача: Гарголь В. В. (дов. № 1412 від 18.09.2014 р.)
Від відповідача-1: Боліщук І. Ю. (дов. №6 від 18.09.2014 р.);
Від відповідача-2: не з'явились;
Від третіх осіб: не з'явились;
Від органу прокуратури: Грицак Ю. М. (посв. №024979 від 20.03.2014 р.)
У серпні 2012 року фізична особа-підприємець Качуровський Володимир Іванович (далі - Позивач) звернувся в Господарський суд Рівненської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (далі - РВФДМУ по Рівненській області, Відповідач) про стягнення 201 779, 86 грн., з яких: 69 509, 88 грн. завдана матеріальна шкода (фактична вартість проведених робіт, внесених покращень з урахуванням ПДВ) в подвійному розмірі, в сумі 152 291, 74 грн.; 17 454, 14 грн. - сплачений розмір орендної плати - 70% до державного бюджету на рахунок відділення Держказначейства в м. Рівне з дати укладення договору № 664-2008, (з урахуванням ПДВ) в подвійному розмірі; 13 309, 38 грн. - сплачений розмір орендної плати - 30% балансоутримувачу РД УДППЗ «Укрпошта» з дати укладення договору № 664-2008 (з урахування ПДВ) в подвійному розмірі; 3 080, 00 грн. - вартість виготовлення кошторисної документації в подвійному розмірі (з урахуванням ПДВ); 15 034, 60 грн. - 3% річних, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання договору № 664-2008 недійсним.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 13.03.2014 року позов ФОП Качуровського В.І. до РВФДМУ по Рівненській області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Рівненської дирекції Українського державного підприємства "Укрпошта", Головного управління державного казначейства в Рівненській області про стягнення 94 083 грн. 23 коп., задоволено частково, стягнуто з РВФДМУ в Рівненській області на користь позивача 41 720 грн. 00 коп. та 834 грн. 40 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Крім того, стягнуто з позивача на користь РВФДМУ в Рівненській області 2 116 грн. 80 коп. витрат за проведення судової експертизи.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.06.2014 року рішення Господарського суду Рівненської області від 13.03.2014 року скасовано в частині задоволення позову про стягнення збитків в сумі 41 720, 00 грн. та 834, 40 грн. витрат на судовий збір. В цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові. В решті рішення залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.08.2014 року прийняті у справі рішення скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.
20 серпня 2014 року за результатами проведеного автоматичного розподілу справу передано на розгляд судді Кочергіній В.О.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22.08.2014 року порушено провадження у справі № 5019/1306/12 та призначено її розгляд на 09.09.2014 року з викликом сторін по справі.
Розпорядженням керівника апарату суду від 09.09.2014 року № 01-04/102/2014 у зв'язку із переведенням на посаду судді Господарського суду Хмельницької області Кочергіної В.О. призначено повторний автоматичний розподіл справи. Справу передано для розгляду судді Корсуну В.Я.
Ухвалами господарського суду Рівненської області від 09.09.2014 року суддею Корсуном В.Я. справу прийнято до свого провадження та відкладено її розгляд до 19.09.2014р. До участі у справі в якості Відповідача залучено Головне управління державної казначейської служби України.
Розпорядженням керівника апарату суду від 30.09.2014 року № 01-04/173/2014 призначено повторний автоматичний розподіл справи. Справу передано для розгляду судді Гудзенко Я. О.
Ухвалами суду від 3, 15 жовтня, 4 листопада 2014 року розгляд справи відкладався.
Ухвалою господарського суду від 12 листопада 2014 року продовжено строк розгляду справи до 15 грудня 2014 року, розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 1 грудня 2014 року.
В судовому засіданні 1 грудня 2014 року Позивач підтримав заявлені вимоги та наполягав на їх задоволенні. Відповідач-1 проти заявлених вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити. Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином..
Враховуючи те, що нез'явлення Відповідача-2 в судове засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, Відповідач-2 не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача-2, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 01.12.2014 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, Відповідача-1 та прокуратури, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд Рівненської області, -
26 серпня 2008 року між Позивачем (Орендарем) та Відповідачем (Орендодавцем) укладено Договір оренди державного майна № 664-2008 (далі - Договір, т. 1, а.с. 20-21,), за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно (далі - Майно): нежитлові приміщення площею 55,3 кв.м на 1 поверсі гуртожитку, розташованого по вул. Київська, 12 у м. Рівне, що перебувають на балансі РД УППЗ «Укрпошта». Вартість Майна визначена згідно зі звітом про оцінку і складає за незалежною оцінкою станом на 30 червня 2008 року - 218450,00 грн. Майно передане в оренду для розміщення офісу (п.п. 1.1., 1.2. Договору).
У відповідності до п. п. 3.1. та 3.3. Договору Орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна», затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786 (далі - Методика розрахунку) та за результатами конкурсу на право оренди державного майна, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - липень 2008 року - 2716,97 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
1 вересня 2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору оренди державного майна № 664-2008 від 26.08.2008 року (т. 1, а.с. 23, далі Додаткова угода), відповідно до п. 1 якої пункти 1.1., 1.2. та 1.3. Договору сторони погодили викласти у наступній редакції:
« 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 57,7 кв.м на 1 поверсі гуртожитку, розташованого по вул. Київська, 12 у м. Рівне, що перебувають на балансі РД УППЗ «Укрпошта»»;
« 1.2. Майно передається в оренду: 40,3 кв.м - для розміщення офісу; 5 кв.м - розміщення ксерокопію вальної техніки для надання населенню послуг ксерокопіювання; 12,4 кв.м - розміщення архіву»;
« 3.1. Орендна плата визначається на підставі «Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна», затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786 зі змінами та доповненнями. Розмір орендної плати за базовий місяць - липень 2008 року становить без ПДВ - 2085,36 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць».
Актом прийому-передачі нерухомого майна від 26.08.2008 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно: нежитлові приміщення площею 55,3 кв.м на 1 поверсі гуртожитку, розташованого по вул. Київська, 12 у м. Рівне, що перебувають на балансі РД УППЗ «Укрпошта». (т. 1 а.с. 22).
Договір, згідно п. 10.1., укладено строком на 2 роки та 11 місяців - з 26.08.2008 р. по 26.07.2011 р. включно.
У вересні 2008 року Рівненською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" видано Дефектний акт, в якому перераховано перелік необхідних робіт в орендованому приміщенні (т. 1 а.с. 25).
Листом від 03.09.2008 № 11-04-02657 (т. 1 а. с. 24) РВФДМУ надало Позивачу дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень в орендованих нежитлових приміщеннях у відповідності до дефектного акта за заявою Позивача.
Разом з тим, РВ ФДМУ погоджено перелік ремонтно-будівельних робіт та зведений кошторис їх виконання, який складено приватним підприємством "Експертбудсервіс".
Листом від 16.12.2008 № 01-20/228 РД УДППЗ "Укрпошта" як балансоутримувач надало дозвіл на проведення ремонтних робіт (т. 1 а.с. 27).
Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 22.12.2008 №190 (т. 1 а.с. 28) Позивачу дозволено здійснити реконструкцію частини орендованого нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 57,7 кв.м в гуртожитку на вул. Київській, 12 в м. Рівному під офіс з влаштуванням окремого входу та благоустроєм прилеглої території без зміни цільового призначення та встановлення гральних автоматів. Підприємця зобов'язано: оформити право користування земельною ділянкою; отримати вихідні дані для розроблення проектної документації; погодити проектну документацію в управлінні містобудування та архітектури, а також з відповідними службами, що видали технічні умови на інженерне забезпечення проектів; провести експертизу проектної документації; укласти договір на вивезення сміття; дозвіл на виконання будівельних робіт отримати в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області. В рішенні зазначено, що виконання будівельних робіт без вказаного дозволу вважається самочинним і тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
Підприємцем, шляхом залучення підрядних організацій, виконано ремонтно - будівельні роботи у орендованому приміщенні.
Судом встановлено, що між Позивачем та підприємствами було укладено ряд договорів виконання підрядних робіт, за умовами яких Позивачу було виконано підрядні роботи вартістю 1 200 грн., 1 160, 40 грн., 22 290 грн., 10 944 грн., 6 434, 40 грн., 5 517 грн., 15 000 грн. 10 400 грн. (т. 1 а.с. 201-205, 159, 171-174, 167-168, 164-166, 187, 193, 189-191, 195-196, 212-214,).
Позивачем вказані роботи оплачені в загальному розмірі 65 230, 02 грн. (т. 1 а.с. 121, 222, 198, 206, 207, 208-209, 216, 217, 218, 219).
Судом встановлено, що позивачем до Державного бюджету України сплачено, за період з жовтня 2008 року по лютий 2009 року, орендну плату сумою 7 733, 87 грн. та 6 059, 92 грн. орендної плати на рахунок Рівненської дирекції Українського ДП поштового зв'язку «Укрпошта» (т. 1 а.с. 58-64).
Крім того, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 р. у справі № 5002-34/901-2011, з Відповідача стягнуто несплачену орендну плату в розхмірі 10 468, 20 грн за період з лютого по грудень 2009 року.
Судом встановлено, що рішенням господарського суду Рівненської області від 19.02.2009 у справі № 3/1, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.2009, Договір з додатковою угодою до нього визнано недійсним, зобов'язано Позивача повернути державне майно, передане йому на виконання умов Договору. Рішення мотивовано тим, що РВФДМУ уклало Договір оренди без отримання погодження органу управління державним майном даного виду - Мінтрансзв'язку, тобто, при укладенні Договору не було дотримано вимог чинного законодавства. Вказане рішення набрало законної сили.
Суд вважає, що заявлені Позивачем вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно із ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій стороні завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
За умовами ч. 3 ст. 207 ГК України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним, припиняється з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює, в разі визнання договору недійсним, проведення між сторонами реституції, оскільки використання майна є річчю безповоротною, і відновити сторони в первісне становище неможливо. Тому такий договір може визнаватися недійсним і припинятися лише на майбутнє, а не з моменту укладення.
Частиною 1 п. 2.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року № 11 роз'яснено, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.
При цьому слід враховувати, що зобов'язання припиняються на майбутнє не на підставі відповідної вказівки в рішенні суду, а в силу закону, тому при визнанні недійсним правочину (господарського договору) зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду про визнання правочину (договору) недійсним, хоча б у судовому рішенні й не було зазначено про таке припинення.
З матеріалів справи вбачається, що майно було передане Позивачу 26.08.2008 р.
Господарським судами у справі № 5002-34/901-2011 про стягнення 36 466, 29 грн. недоотриманої орендної плати, пені та неустойки за час прострочення повернення об'єкту оренди встановлено, що з часу передання майна позивачу і до набрання законної сили рішенням господарського суду Рівненської області у справі № 3/1, тобто до ухвалення 08.12.2009 р. Львівським апеляційним господарським судом постанови, договірні орендні правовідносини сторін були наявні (т. 1 а.с. 30-36, 132).
Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.08.2012 р. у справі № 5002-34/901-2011 набрала законної сили (т. 2 а.с. 83-84).
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Тому, факти, встановлені у справі № 5002-34/901-2011 не потребують доказування у даній справі.
Суми орендних платежів, які сплачені Позивачем в період існування договірних орендних правовідносин з 26.08.2008 р. по 08.12.2009 р. не є збитками і не підлягають відшкодуванню відповідно до ст. 216 ЦК України, оскільки сплачені Позивачем за фактичне користування об'єктом оренди, а тому немає підстав для стягнення 13 983, 59 грн. (враховуючи заяву про зменшення позовних вимог) збитків як відшкодування орендної плати (т. 2 а.с. 167).
Стосовно вимог про стягнення 1 400 грн. втрат Позивача, понесених на виготовлення кошторисної документації суд зазначає наступне.
Підтверджуючи оплату кошторисної документації позивач посилається на квитанції № ПН 3989 від 24.09.2008 р. на суму 1 000 грн. та № ПН5154 від 20.10.2010 р. на 400 грн. в яких отримувачем коштів вказано КП «Графос» (т. 1 а.с. 65).
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що затверджений Відповідачем-1 зведений кошторисний розрахунок вартості невід'ємних поліпшень та локальний кошторис № 2-1-1 на будівельно-ремонті роботи нежитлового приміщення виготовлені ПП «Експертбудсервіс» (т. 1 а.с. 150-158).
Позивачем не було подано суду доказів виготовлення кошторисної документації КП «Графос», у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що сплата 1 400 грн. на рахунок КП «Графос» не свідчить про зв'язок таких витрат Позивача із предметом спору у даній справі.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних в сумі 10 589, 76 грн., обрахованій як 3% річних від загальної суми витрат 83 493, 47 грн. за період прострочення, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду про недійсність договору оренди № 664-2008 (т. 2 а.с. 167).
Згідно приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відшкодування збитків не є простроченим грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 625 ЦК України, тому така позовна вимога є безпідставною.
Безпідставною є також вимога Позивача про стягнення як збитків вартості невід'ємних поліпшень, враховуючи наступні обставини.
Як вже було вказано вище, Позивачем в 2008 році було укладено ряд договорів на проведення ремонтних робіт та проведена оплата за виконані будівельні роботи у розмірі 65 230,02 грн.
Оскільки для правильного вирішення спору виникла необхідність у спеціальних знаннях, на підставі ст. 41 ГПК України у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, виконання якої доручено Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Згідно із ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Відповідно до Висновку судової будівельно-технічної експертизи Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Волинського відділення від 30.01.2014 № 7667-7668 та письмових пояснень до нього: вартість ремонтно-будівельних робіт по кошторису становить: 57 006 грн. без врахування ПДВ, в тому числі: прямі витрати 45 130 грн.; вартість ремонтно-будівельних робіт проведених фізичною особою-підприємцем Качуровським В.І. згідно актів приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) становить: 64 208 грн. без врахування ПДВ, в тому числі: прямі витрати 46 325 грн.; вартість ремонтно будівельних робіт проведених фізичною особою-підприємцем Качуровським В.І. по фактично виконаним обсягам, передбачених затвердженою кошторисною документацією, складає 41 720 грн. без врахування ПДВ, в тому числі: прямі витрати 30 100 грн. Також встановлено, що вартість та перелік ремонтних робіт (невід'ємних поліпшень, виконаних ФОП Качуровським В.І. (згідно з договорами підряду, актами приймання виконаних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт) не в повному об'ємі відповідає зведеному кошторисному розрахунку вартості невід'ємних поліпшень затвердженому Фондом (т. 2 а.с. 130-135).
Висновок експертизи на момент розгляду справи є чинним, не оспорений сторонами, та в силу ст. 42 ГПК України є доказом у господарському процесі.
На підставі дозволів, наданих РВФДМУ по Рівненській області та Рівненською дирекцією Українського ДП поштового зв'язку «Укрпошта» позивач виконав реконструкцію орендованого приміщення.
Пояснення позивача про те, що виконані будівельні роботи та невід'ємне поліпшення майна є поточним ремонтом, спростовуються наявними матеріалами справи.
Поточним ремонтом є комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне і своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Поточний ремонт повинен проводитися з періодичністю, яка забезпечує ефективну експлуатацію будівлі з моменту завершення її будівництва (капітального ремонту, реконструкції) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт, реконструкцію (ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", додаток Б).
Відповідно до ст. 18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом п. 5.6 договору оренди від 26.08.2008 року сторони погодили, що орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонту орендованого майна, за умови погодження з орендодавцем.
Отже, користування за договором майнового найму, яке не підлягає поверненню, включало також періодичне виконання поточного ремонту протягом існування договірних орендних правовідносин.
Перелік та обсяги робіт в актах приймання виконаних підрядних робіт (т.1 а.с. 104-119, 164-168, 171-174, 189-191, 195-196, 201-205, 212-214), враховуючи первісний склад переданого в оренду майна, свідчать про те, що виконані роботи, зокрема, роботи з мурування окремих ділянок внутрішніх стін із цегли (дверні проєми), пробивання прорізів у цегляних стінах вручну (дверний проєм в санвузол), улаштування перемичок із металевих балок, улаштування монолітних бетонних фундаментів, площадки та приступів (ганок в нежитлове приміщення) - не є поточним ремонтом, як стверджує позивач, а є реконструкцією.
Пунктом 6.1 договору оренди сторони визначили право орендаря з письмового дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переоснащення, що зумовлює підвищення його вартості (т. 1 а.с. 21).
Реконструкцією є перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).
З наданого позивачем аудиторського висновку аудиторської фірми «Аргумент» (т. 1 а.с. 42-45), висновку ЗАТ фірми «Техносервіс» про вартість майна - нежитлового приміщення будівлі гуртожитку площею 57,7 м2, що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Київській, 12 (т. 1 а.с. 46-53), з вищенаведених первинних документів, а також висновку судової будівельно-технічної експертизи (т. 2 а.с.130-143) вбачається, що відбулися зміни технічних характеристик приміщень, і після проведення реконструкції орендоване приміщення складається з наступних приміщень: кабінет площею 15,9 м2, кабінет площею 22,15 м2, коридор площею 2,9 м2. В орендованих приміщеннях проведено реконструкцію приміщень під офіс з влаштуванням окремого входу на вул. Київську. При цьому, також встановлено, що площа орендованого приміщення після проведеної реконструкції зменшилась і становить 56,95 м2, тоді як відповідно до п.1.2. додаткової угоди від 01.09.2008 р. до договору оренди державного майна, позивачеві було надано приміщення площею 57,7 м2 (т. 1 а.с. 23).
До того ж, згідно рішення Виконавчого комітету Рівненської міської ради від 22.12.2008 р. № 190 виконання реконструкції потребувало оформлення в установленому законодавством порядку (т. 1 а.с. 28).
Згідно із ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції чинній на момент проведення будівельних робіт Позивачем) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій».
За змістом ч.1 ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій» (в редакції чинній на момент проведення будівельних робіт, далі - Закон про Планування) фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).
Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону про Планування дозвіл на будівництво дає право замовникам на отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно-вишукувальних робіт та отримання дозволу на виконання будівельних робіт у порядку, визначеному цим Законом. Дозвіл на будівництво надається на підставі комплексного висновку щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації, державним будівельним нормам, місцевим правилам забудови (ч. 6 ст. 24 Закону про Планування).
Згідно із ч. 8 ст. 24 Закону про Планування комплексний висновок і проект рішення про дозвіл на будівництво готуються спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури протягом місяця від дня звернення заінтересованої особи. Свої висновки зазначені органи надають протягом двох тижнів від дня звернення спеціально уповноваженому органу з питань містобудування та архітектури.
Відповідно до ч. 14 ст. 24 Закону про Планування дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів.
Дозволи, надані на проведення будівельних робіт орендодавцем, також не звільняють орендаря як замовника будівництва від обов'язку одержання відповідного дозволу від державної архітектурно-будівельної інспекції.
Таким чином, судом встановлено, що ФОП Качуровський В.І. виконав будівельні роботи без відповідного дозволу територіального органу Державної архітектурно-будівельної інспекції України та не виконав інших вимог визначених рішенням Виконавчого комітету Рівненської міської ради №190, зокрема, не погодив проектну документацію в управлінні містобудування та архітектури, а також не провів експертизу проектної документації.
У спростування вказаного позивачем доказів не подано.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що виконані будівельні роботи є самовільним будівництвом.
Оскільки відсутні підстави для задоволення вимоги про відшкодування вартості невід'ємних поліпшень, суд не розглядає заяву Відповідача-1 про застосування строку позовної давності (т. 1 а.с. 136).
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене вище, заслухавши пояснення сторін по справі, враховуючи докази надані Позивачем на підтвердження заявлених вимог, - вимоги Позивача задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 1-2 Закону України "Про судовий збір", ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі відмови в позові покладаються на позивача та, крім того, на позивача покладаються витрати за проведення експертизи, сплачені відповідачем-1 квитанцією від 08.08.2013 року № 132 у розмірі 4 773, 60 грн. (т. 2 а.с. 156).
Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Фізичній особі-підприємцю Качуровському Володимиру Івановичу у задоволенні позові відмовити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Качуровського Володимира Івановича (АР Крим, м. Євпаторія, вул. Робоча, 27, код 2398011378) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Рівненській області (м. Рівне, вул. 16 липня, 77, код ЄДРПОУ 13989432) 4 773 (чотири тисячі сімсот сімдесят три) грн. 60 коп. витрат за проведення судової експертизи.
3. Видати наказ.
Повний текст рішення підписано 09.12.2014 р.
Суддя Гудзенко Я.О.