ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21694/14 03.12.14
за позовом Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ"
до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
про визнання недійсною Додаткової угоди № 27108К7-25 від 01.11.2013р. до Кредитного договору № 27108К7 від 27.03.2008р.
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
Від позивача: Васьковський Є.В. (дов.)
Від відповідача: Головіна О.І. (дов.)
У судовому засіданні 03.12.2014р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання Додаткової угоди № 27108К7-25 від 01.11.2013р. до Кредитного договору № 27108К7 від 27.03.2008р. недійсною.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2014р. порушено провадження у справі № 910/21694/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.11.2014р.
04.11.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
05.11.2014р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшли документи по справі та відзив на позовну заяву.
Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в судовому засіданні 05.11.2014р. надав суду пояснення по справі.
Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" у судове засідання 05.11.2014р. не з'явився, вимог ухвали Господарського суду м. Києва № 910/21694/14 від 10.10.2014р. не виконав, однак, від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва 05.11.2014р. розгляд справи №910/21694/14 відкладено на 03.12.2014р.
Представник позивача - Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" у судовому засіданні 03.12.2014р. надав суду письмові пояснення до позову та документи по справі, надав пояснення по суті позовних вимог, позов підтримав та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в судовому засіданні 03.12.2014р. надав суду пояснення по суті заперечень на позов та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 03.12.2014. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд
Між Відкритим акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (змінено найменування на Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України"), (відповідач, банк) та Закритим акціонерним товариством "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство "Бліц-Інформ"), (позивач, позичальник), укладено Договір про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного підтвердженого непокритого акредитиву № 27108К7 від 27.03.2008 (далі - Кредитний договір), з подальшими змінами Договорами про внесення змін №27108К7-1 від 13.06.2008, №27108К7-2 від 30.12.2008, №27108К7-3 від 31.03.2009, №27108К7-4 від 09.04.2009, №27108К7-5 від 10.04.2009, №27108К7-6 від 31.07.2009, №27108К7-7 від 01.09.2009, №27108К7-8 від 29.10.2009, №27108К7-9 від 30.12.2009, №271081(7-10 від 16.02.2010, №27108К7-11 від 07.04.2010, №27108К7-12 від 29.04.2010, №27108К7-13 від 30.06.2010, №27108К7-14 від 30.11.2010, №27108К7-16 від 31.05.2011, №27108К7-19 від 31.01.2012, №27108К7-22 від 28.09.2012, № 27108К7-25 04.02.2014, № 27108К7-27 від 05.03.2014, № 27108К7-28 від 31.03.2014.
Відповідно до умов Кредитного договору, банк надає позичальнику в межах наданого забезпечення кредит з лімітом заборгованості 990 000,00 євро, строком погашення 26.03.2009р. на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Договором про внесення змін № 27108К7-5 від 10.04.2009 до Кредитного договору сторонами були внесені зміни, згідно з якими було встановлено ліміт-кредитної лінії на рівні 10 642 500,00 грн.
Додатковою угодою № 27108К7-25 від 01.11.2013р. сторони вирішили змінити назву Договору про кредитування шляхом відкриття безвідкличного документарного підтвердженого непокритого акредитиву № 27108К7 від 27.03.2008р. на Кредитний договір № 27108К7 від 27.03.2008р., починаючи з 31.07.2009р.
Також, Додатковою угодою № 27108К7-25 від 01.11.2013р. викладено в новій редакцій індивідуальний графік погашення процентів та комісії, внесені зміни до Кредитного договору в частині встановлення процентної ставки за користування кредитом на період з 01.11.2013р. по 28.02.2014р. розмірі 0,1% річних, з 01.03.2014р. - 10% річних.
Згідно з Додатковою угодою № 27108К7-25 від 01.11.2013р. сторони доповнили пункт 5.1. новим абзацом наступного змісту: "у випадку невиконання позичальником зобов'язання, передбаченого п. 7.8. Договору, плата за управління кредитом підвищується до рівня 0,7% від суми кредитної заборгованості за Договором щомісячно, починаючи з першого числа місяця, в якому не виконано таке зобов'язання та до кінця місяця, в якому зазначене зобов'язання буде виконано".
Додатковою угодою № 27108К7-25 від 01.11.2013р. сторонами доповнено статтю 7 Договору новим пунктом 7.8. наступного змісту: "7.8. Сплачувати банку щомісячно, не пізніше останнього числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому укладена Додаткова угода № 27108К7-25 від 01.11.2013р. до цього Договору, не менше екв. 1500000,00 грн. у наступній послідовності: у рахунок погашення зобов'язань за Кредитним договором від № 27112V1 від 05.01.2012; у рахунок погашення прострочених процентів за всіма кредитними договорами, укладеними між банком та позичальником, перелік яких наведений в статті 1 Кредитного договору в терміні "Індивідуальний графік погашення процентів та комісій" (після повного погашення заборгованості за Кредитним договором №27112 V 1 від 05.01.2012)".
Додаткова угода № 27108К7-25 від 01.11.2013 до Кредитного договору, від імені ПрАТ "Бліц-Інформ" підписана президентом товариства - Мельнічуком Сергієм Івановичем.
Позивач вказує, що відповідно до Звіту про фінансові результати за 2012 рік та балансу станом на 01 січня 2013 року балансова вартість активів ПрАТ "Бліц-Інформ" становила 1 405 898,00 грн.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що Додаткова угода №27108К7-25 від 01.11.2013 до Кредитного договору була підписана зі сторони позичальника президентом ПрАТ "Бліц-Інформ" з перевищенням наданих йому повноважень, без отримання попереднього погодження Загальних зборів акціонерів, оскільки спірна Додаткова угода є значним правочином у розумінні ч. 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства".
Також, позивач зазначає, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2013 року у справі №910/953/13 положення п. 14.4.1 Статуту визнано судом ПрАТ "Бліц-Інформ" недійсними.
Відповідач, позовні вимоги заперечив та не визнав їх у повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач вказує, що Додаткова угоди № 27108К7-25 від 01.11.2013 до Кредитного договору всупереч твердженням позивача не являється значним правочином, а сторонами було здійснено виконання Кредитного договору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
З системного аналізу вищевикладених положень, суд дійшов висновку, що між сторонами склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.
В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Частиною 3 ст. 92 Цивільного кодексу України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, не повинна перевищувати своїх повноважень.
Згідно ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів (ст. 159 ЦК України).
Додаткова угода № 27108К7-25 від 01.11.2013 до Кредитного договору, від імені ПрАТ "Бліц-Інформ" підписана президентом товариства - Мельнічуком Сергієм Івановичем, що діяв на підставі Статуту.
На час укладення спірного договору позивач здійснював свою діяльність на підставі Статуту, який затверджений рішенням Загальних зборів акціонерів від 23.08.2011р., оформлених протоколом № 01 та зареєстрований Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.09.2011р., номер запису 10661050063000372.
Пунктом 14.1 Статуту ПрАТ "Бліц-Інформ" передбачено, що органами управління товариством є: Загальні збори акціонерів - вищий орган; Президент Товариства - виконавчий орган; Ревізійна комісія Товариства - орган контролю.
У пункті 14.4. Статуту ПрАТ "Бліц-Інформ" встановлено, що виконавчим органом товариства є президент товариства, який здійснює управління поточною діяльністю товариства.
Відповідно до п. 14.4.1. Статуту ПрАТ "Бліц-Інформ" визначено, що до повноважень президента відносяться, зокрема, розпорядження майном товариства, укладення зміна, тлумачення та припинення (розривання) господарських договорів (правочинів) і контрактів.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. у справі № 910/953/13 визнано недійсними положення п. 14.4.1 Статуту ПрАТ "Бліц-Інформ" про повноваження виконавчого органу - президента товариства щодо розпорядження майном товариства та укладення, зміни тлумачення та припинення (розірвання) господарських договорів (правочинів) і контрактів.
З огляду на наведене положення п. 14.4.1 Статуту ПрАТ "Бліц-Інформ" про повноваження виконавчого органу - президента товариства щодо розпорядження майном товариства та укладення, зміни тлумачення та припинення (розірвання) господарських договорів (правочинів) і контрактів не застосовується судом при вирішенні даного спору.
Разом з тим, згідно з п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в надані ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 58 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. № 514-VI положення якої кореспондуються із нормами ст. 161 ЦК України, передбачено, що виконавчий орган акціонерного товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, встановлених статутом акціонерного товариства і законом. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. № 514-VI, особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені акціонерного товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства.
Частиною 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. №514-VI визначені питання виключної компетенції загальних зборів акціонерів, до яких належать, зокрема, прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства (п. 22).
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. №514-VI, рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.
Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.
У разі неприйняття наглядовою радою рішення про вчинення значного правочину питання про вчинення такого правочину може виноситися на розгляд загальних зборів.
В підтвердження своєї позиції про те, що Додаткова угода № 27108К7-25 від 01.11.2013 до Кредитного договору є значним правочином у розумінні ч. 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства", позивач посилається на Звіт про фінансові результати за 2012 рік та Баланс станом на 01 січня 2013 року, згідно яких, як стверджує позивач, балансова вартість активів ПрАТ "Бліц-Інформ" становила 1 405 898,00 грн.
Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності затвердженого Міністерством фінансів України від 07.02.2013р. № 73, баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) - звіт про доходи, витрати, фінансові результати та сукупний дохід.
Згідно зі Звіту про фінансові результати за 2012 рік та Балансу станом на 01 січня 2013 року вбачається, що одиницею виміру балансу та звіту про фінансові результати є тисяча гривень.
Таким чином, відповідно до Звіту про фінансові результати за 2012 рік та Балансу станом на 01 січня 2013 року ПрАТ "Бліц-Інформ", вартість активів ПрАТ "Бліц-Інформ" за вказаний звітний період становить 1 405 898 000,00 грн.
Окрім того, ПрАТ "Бліц-Інформ" було надано відповідачу довідку від 01.11.2013р. №1112/5, якою повідомлялось, що станом на 01.01.2013 вартість активів ПрАТ "Бліц-Інформ" складає 1 405 898 тис. грн.
Вищевстановлені судом обставини та наявні в матеріалах справи документи спростовують доводи позивача стосовно того, що балансова вартість активів ПрАТ "Бліц-Інформ" становить 1 405 898,00 грн.
Оскільки, у 2013 році, за даними фінансової звітності ПрАТ "Бліц-Інформ", 10 відсотків вартості активів ПрАТ "Бліц-Інформ" складали 140 589 800,00 грн., а ліміт заборгованості за Кредитним договором становить 10 642 500, 00 грн. та Додатковою угодою № 27108К7-25 від 01.11.2013р. визначено обов'язок позивача сплачувати не менше екв. 1500000,00 грн.: у рахунок погашення зобов'язань за Кредитним договором від № 27112V1 від 05.01.2012; у рахунок погашення прострочених процентів за всіма кредитними договорами, укладеними між банком та позичальником, перелік яких наведений в статті 1 Кредитного договору в терміні "Індивідуальний графік погашення процентів та комісій" (після повного погашення заборгованості за Кредитним договором №27112 V 1 від 05.01.2012), то суд дійшов висновку про помилковість та безпідставність посилань позивача на те, що спірна Додаткова угода № 27108К7-25 від 01.11.2013р. до Кредитного договору є значним правочином.
Враховуючи те, що згідно з відомостями річної фінансової звітності ПрАТ "Бліц-Інформ" ринкова вартість послуг, що є предметом Додаткової угоди №27108К7-25 від 01.11.2013р. до Кредитного договору, становить менше 10 відсотків вартості активів, то оспорювана Додаткова угода №27108К7-25 від 01.11.2013р. не суперечить положенням п. 22 ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства".
З огляду на вищевстановлені судом обставини, враховуючи положення Статуту ПрАТ "Бліц-Інформ", укладення президентом ПрАТ "Бліц-Інформ" Додаткової угоди №27108К7-25 від 01.11.2013 до Кредитного договору не потребувало попереднього погодження Загальними зборами акціонерів ПрАТ "Бліц-Інформ" та здійснене без перевищення наданих йому Статутом повноважень.
Щодо посилань позивача на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. у справі № 910/953/13 визнано недійсними положення п. 14.4.1 Статуту ПрАТ "Бліц-Інформ" про повноваження виконавчого органу - президента товариства щодо розпорядження майном товариства та укладення, зміни тлумачення та припинення (розірвання) господарських договорів (правочинів) і контрактів, то суд зазначає, що визнання судом недійсними установчих документів юридичної особи не створює підстав для того, щоб вважати недійсними правочини, вчинені такою юридичною особою з іншими особами.
Судом, також, враховано, що позивачем було надано відповідачу довідку від 01.11.2013р. № 1114/5, якою повідомлено ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України", що станом на 01.11.2013р. (на дату укладення спірного правочину) зміни в статутні документи ПрАТ "Бліц-Інформ" не вносились, останні зміни до статутних документів внесені 22.09.2011р.
Разом з тим, наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України).
Судом встановлено, що після укладання спірної Додаткової угоди № 27108К7-25 від 01.11.2013 до Кредитного договору, ПрАТ "Бліц-Інформ" було здійснено дії щодо схвалення правочину, а саме: позивачем здійснювалось погашення кредитних зобов'язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками з рахунку позивача.
З огляду на вищевстановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсною Додаткової угоди № 27108К7-25 від 01.11.2013р. до Кредитного договору № 27108К7 від 27.03.2008р.
Підсумовуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання Додаткової угоди № 27108К7-25 від 01.11.2013р. до Кредитного договору № 27108К7 від 27.03.2008р. недійсною.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Бліц-Інформ" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання Додаткової угоди № 27108К7-25 від 01.11.2013р. до Кредитного договору №27108К7 від 27.03.2008р. недійсною відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 08.12.2014р.
Суддя О.В. Гулевець