Справа № 761/33915/14-ц
Провадження №6/761/2021/2014
20 листопада 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
судді Сіромашенко Н.В.,
при секретарі Бульбі І.А.,
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за поданням старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Савчук К.П., заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України,-
Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Савчук К.П. звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_4
В обґрунтування вимог посилається на те, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист №2-10659/10 від 14 червня 2010 року, виданий Шевченківським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 29 березня 2010 року, і до 04 грудня 2023 року.
14 липня 2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та запропоновано боржнику добровільно виконати рішення суду.
В порядку примусового виконання виконавчого листа встановлено, що за боржником рухоме і нерухоме майно не зареєстроване.
Виклики державного виконавця боржник ігнорує.
Станом на 31 жовтня 2014 року існує заборгованість по сплаті ОСОБА_4 аліментів на загальну суму 61855,83 грн.
У зв'язку з тим, що рішення суду боржником добровільно не виконується та вчиняються перешкоди щодо вчинення виконавчих дій, рішення суду залишається не виконаним.
У відповідності до ч.2 ст. 377-1 ЦПК України суд розглядає подання без виклику сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
14 червня 2010 року Шевченківським районним судом міста Києва було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 29 березня 2010 року, і до повноліття ОСОБА_5, тобто од ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
У відповідності до ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у місті Києві 14 липня 2010 року на підставі вказаного виконавчого листа державним виконавцем ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Савчук К.П. було відкрито виконавче провадження.
Проте вказане рішення суду боржником не виконано.
Відповідно до ч.1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
У відповідності до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Згідно з п.2 ч.1 ст.6 вказаного Закону громадянин України може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконанні зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.
За змістом цього пункту передбачається можливість обмеження у виїзді для громадян суб'єктів цивільних відносин, які мають неврегульовані відносини до судового розгляду.
Відповідно до ст.8 даного Закону у разі відмови громадянину у виїзді за кордон він може оскаржити цю дію у судовому порядку.
Проте стаття 19 ЗУ «Про державну прикордонну службу України» вказує, що обмеження права громадян на виїзд з України належить до виключної компетенції Адміністрації Державної прикордонної служби України, а пункт 8 зазначеної статті покладає на державну прикордонну службу України обов'язок запобігання і недопущення в'їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно з законодавство не дозволено в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено в праві виїзду з України
За викладених обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення подання державного виконавця щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_7
Керуючись ст.ст. 208, 212, 213, 214, 377-1 ЦПК України,-
Відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві Савчук К.П., заінтересовані особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Ухвала підлягає оскарженню до апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: