№ 2-5895-14
(№760-19187-14-ц)
21. 11. 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Бобровника О. В.
при секретарі: Мурга Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 - про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позивач при зверненні до суду мотивувала свої вимоги тим, що квартира АДРЕСА_1 є державною, в квартирі прописана позивач та її брат - відповідач.
Позивач зазначає, що відповідач за місцем реєстрації не проживає понад 6 місяців, особистих речей в квартирі не має, обов'язків, які випливають згідно договору найму державної квартири не виконує, в зв'язку з чим позивач вимушена нести додаткові витрати по утриманню житла.
Позивач посилаючись на те, що відповідач з 2006 року проживає за іншою адресою, просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, а також відсутність позивача в якій також зазначено, що представник позивача позов підтримує в повному обсязі, просить суд про задоволення позову та не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника до суду не направив, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, жодних заяв чи клопотань до суду не подавав.
Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є державною, в квартирі прописана позивач - ОСОБА_1 та її брат, відповідач - ОСОБА_2
Вбачається, що ОСОБА_2 з 2006 року проживає не за місцем своєї реєстрації, особистих речей в квартирі АДРЕСА_1 не має, обов'язків, які випливають згідно договору найму державної квартири не виконує, в зв'язку з чим позивач вимушена нести додаткові витрати по утриманню житла, в зв'язку з чим позивач просила суд про задоволення позову, на що слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 72 ЖК УРСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням в внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Згідно зі ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадяни України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований, але не проживає в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 тривалий час, тобто понад шість місяців, що підтверджується копією Акту № б/н про не проживання особи за місцем реєстрації від 03. 09. 2014 року (а.с. 4), а також копією довідки № 44-1389/07 від 03. 09. 2014 року (а.с. 9).
Оцінюючи встановлені обставини справи та відповідні їм норми закону, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів суму сплаченого судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 71, 72 ЖК УРСР, ст. ст. 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226, 228 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: