Справа № 760/16422/14-к
Провадження № 1-кп/760/708/14
03.10.2014 Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря
судовий засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду м. Києва кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Термез Республіки Узбекистан, громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , із неповною вищою освітою, працездатного, офіційно не працюючого, військовозобов'язаного, розлученого, такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_6 , 23.05.2014 приблизно о 18 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Шкода-Фабія», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався про проїзній частині проспекту Повітрофлотського в правій смузі руху, зі сторони вул. Волинська в напрямку Жилянського шляхопроводу в м. Києві, зі швидкістю руху 85 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 60 км/год.
В цей же час проїзну частину проспекту Повітрофлотського навпроти АЗС «Талісман» по нерегульованому пішохідному переходу, зліва направо відносно руху вищевказаного автомобіля переходила пішохід ОСОБА_8 .
Під час руху ОСОБА_6 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункту «б», 18.4 та 12.4 Правил дорожнього руху України:
- 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
- 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
- 18.4: якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека;
- 12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_6 виявилась у тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «Шкода-Фабія», д.н.з. НОМЕР_1 рухався по вищевказаній проїзній частині зі швидкістю, яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці дороги, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким в лівій смузі руху пригальмував автомобіль, який надав дорогу пішоходу ОСОБА_8 , не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом та не дав дорогу пішоходу ОСОБА_8 , в наслідок чого, на нерегульованому пішохідному переході, який розташований навпроти АЗС «Талісман» в м. Києві скоїв наїзд на останню.
В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження від яких померла цього ж дня в КМКЛ № 17 м. Києва.
Згідно висновку судово-медичної експертизи від 24.06.2014 № 1613 ОСОБА_8 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми (внутрішньочерепна травма) - забійна рана лобної ділянки праворуч з крововиливом у м'які покриви голови відповідно, синці на обличчі, розповсюджені крововиливи під м'яку мозкову оболонку, крововилив у шлуночки головного мозку, закрита травма грудей та живота - переломи ребер праворуч, розрив брижі тонкої кишки, крововилив у заочеревинний простір, ушкодження нижньої порожнистої вени у черевному відділі, скупчення крові у порожнині очеревини (до 2 л), відкритий перелом правої плечової кістки, розповсюджені крововиливи у м'які тканини правого стегна по зовнішній поверхні, рана на передній поверхні правого стегна у нижній третині, крововилив по передньо-зовнішній поверхні правої гомілки на висоті 26 см від підошов, крововилив на передньо-внутрішній поверхні лівої гомілки на висоті 32 см від підошов. Смерть ОСОБА_8 настала в результаті множинних переломів кісток скелета з ушкодженням внутрішніх органів. Вищевказані ушкодження, спричинені ОСОБА_8 , мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням смерті. Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б», 18.4 та 12.4 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю і показав, що він 23.05.2014 приблизно о 18 годині 00 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем «Шкода-Фабія», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався про проїзній частині проспекту Повітрофлотського в правій смузі руху, зі сторони вул. Волинська в напрямку Жилянського шляхопроводу в м. Києві, зі швидкістю руху 85 км/год., наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу навпроти АЗС «Талісман», перед яким в лівій смузі руху пригальмував автомобіль, не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість свого автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом та не дав дорогу пішоходу ОСОБА_8 , в наслідок чого, скоїв на неї наїзд. У вчиненому щиро розкаявся. Крім того повністю визнав цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди у сумі 43184, 64 грн. та частково визнав цивільний позов в частині стягнення моральної шкоди у сумі 100 000 грн.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 показав, що він 23.05.2014 отримав телефонне повідомлення про те, що його матір в цей день збив автомобіль, в результаті чого вона померла у лікарні. Крім того, заявив цивільний позов (з урахуванням уточнень) до обвинуваченого про стягнення матеріальної шкоди на суму 43184, 64 грн. та моральної шкоди у сумі 300 000 грн. Також, вважав за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Незважаючи на визнання обвинуваченим вини, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доводиться дослідженими у судовому засіданні доказами, наданими стороною обвинувачення:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди з фототаблицями від 23.05.2014 та схемою пригоди, з яких встановлено місце вчинення ДТП, розташування транспортного засобу, місце наїзду на пішохода та ушкодження автомобіля (а.с.67-83);
- медичним висновком від 23.05.14, з якого встановлено, що у обвинуваченого ОСОБА_6 ознак сп'яніння не виявлено (а.с. 84);
- висновком експерта № 1613, з якого встановлено, що ушкодження, спричинені ОСОБА_8 , мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень та знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням її смерті (а.с.85-89);
- висновком експерта від 20.06.2014 № 330/ат, з якого встановлено, що при дослідженні автомобіля «Шкода-Фабія», д.н.з. НОМЕР_1 , ознак, які б свідчили про несправність гальмівної системи, рульового управління та ходової частини не виявлено (а.с. 90-100);
- висновком експерта від 23.07.2014 № 407/ат, з якого встановлено, що в діях водія автомобіля «Шкода-Фабія», д.н.з. НОМЕР_1 Бурмістрова ОСОБА_9 , з технічної точки зору, експертом вбачаються невідповідності вимогам п. 12.4 ПДР України, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної ДТП (а.с 105-112).
З урахуванням досліджених в суді доказів, які є належними і допустимими, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він своїми діями вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином, особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно не працює, розлучений, такий, що не має судимості, військовозобов'язаний, обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття та часткове відшкодування завданої шкоди, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено, і тому суд вважає за необхідне призначити необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, а оскільки його виправлення вбачається можливим без ізоляції від суспільства, на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання, визначити йому іспитовий строк та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст.76 КК України.
Суд вбачав за можливе не застосовувати до ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами, враховуючи його особу, а саме те, що він офіційно не працює та орендує автомобіль для надання послуг з перевезення контрагентів замовника, має на утриманні батьків пенсійного віку, думку потерпілого та наявний цивільний позов.
До початку судового розгляду, у відповідності до ст. 128 КПК України, потерпілим заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої злочином, обгрутновуючи його понесеними витратами на поховання та спорудження пам'ятнику, а моральну емоційними стражданнями, внаслідок злочину та витратами, пов'язаних з відновленням психічного стану. У заявленому позові позивач просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 300000 грн., матеріальну шкоду в розмірі 43184, 64 грн.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити цивільний позов в межах доведеності, представник потерпілого просив задовольнити цивільний позов в повному обсязі посилаючись на доведеність всіх обставин, обвинувачений визнав позов частково, а саме визнав в частині матеріальної шкоди в розмірі 43184, 64 грн., однак в частині відшкодування моральної шкоди позов визнав в розмірі 100000 грн.
Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд враховує положення ст. 129 КПК України та бере до уваги доведеність підстав та розміру заявленого цивільного позову.
Представником потерпілого (цивільного позивача), на обґрунтування поданого цивільного позову, в частині розміру матеріальної шкоди, були надані копії договорів замовлень, товарних та фіскальних чеків.
Відповідно до копій договорів замовлень, фіскальних чеків, квитанцій та накладних (а.с. 39-43) сума витрат ОСОБА_4 на поховання, судово-медичне дослідження, виготовлення та встановлення пам'ятнику становить 63184, 64 грн.
На підставі ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наведених підстав, суд вважає доведеними та такими, що підлягають задоволенню витрати ОСОБА_4 на поховання, судово-медичне дослідження, виготовлення та встановлення пам'ятнику, оскільки вони підтвердженні відповідними документами, а з урахуванням часткового відшкодування обвинуваченим матеріальної шкоди у сумі 20000 грн., з нього на користь потерпілого підлягає стягненню матеріальна шкода у сумі 43184, 64 грн.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, фізичних, психологічних тощо), яких зазнав потерпілий, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У відповідності до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено з яких міркувань було визначено розмір шкоди та якими доказами це підтверджено.
Відповідно до вимог ЦК України розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеню вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача.
Враховуючи викладене, суд зважає на те, що обвинувачений ОСОБА_6 офіційно не працює, має на утримані батьків пенсійного віку, один з яких є інвалідом ІІ групи (а.с. 19-21, 113), та вважає за необхідне, з урахуванням визнання обвинуваченим суми моральної шкоди у розмірі 100000 грн., зменшити розмір відшкодування моральної шкоди потерпілого ОСОБА_4 до 150000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 124 КПК України, процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта слід покласти на обвинуваченого.
За викладеним, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
На підставі п. п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави вартість проведених автотехнічних експертиз від 20.06.2014 № 330/ат та від 23.07.2014 № 407/ат в розмірі 1229 (тисячу двісті двадцять дев'ять) грн. 80 коп.
Цивільний позов потерпілого задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 150000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4 43184 (сорок три тисячі сто вісімдесят чотири) гривень 64 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_1