2-5794/14
760/18807/14-ц
09 вересня 2014 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, -
Позивач звернулася до суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, а саме визнання за нею права власності на ? частину автомобіля марки «CHERY», моделі «TIGGO», 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1 та стягнення на її користь з відповідача грошових коштів в сумі 30362 грн. 50 коп. з поточного рахунку НОМЕР_3 в ПАТ «Дельта Банк», грошових коштів в сумі 10000 грн. з рахунку фізичної особи НОМЕР_2 в ПАТ КБ «Приватбанк», грошових коштів в сумі 2500 доларів США з рахунку фізичної особи НОМЕР_4 в ПАТ КБ «Приватбанк» та 10000 грн. моральної шкоди.
03.09.2014 ухвалою суду відкрито провадження по справі і за заявою позивача винесено ухвалу про забезпечення позову, якою накладено арешт на автомобіль та грошові кошти відповідача.
08.09.2014 позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача НОМЕР_5 в ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 320649.
Позивач вмотивовує заяву тим, що остання направлена проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити або знецінити його.
Вивчивши заяву та матеріали позову, приходжу до наступного висновку.
Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 152 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів позову 08.01.2013 між відповідачем та ПАТ КБ «Приватбанк» було укладено договір №SAMDN25000732023733 (Вклад «Мультивалютний, 12 мес.»), згідно якого відповідач відкрив депозитні рахунки в гривні НОМЕР_4, в доларах США НОМЕР_5 та євро НОМЕР_6 і вніс 5000 доларів США на рахунок НОМЕР_5.
Натомість, як вбачається з мотивувальної частини позовної заяви, позивач серед іншого просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 2500 доларів США з рахунку НОМЕР_4 в ПАТ КБ «Приватбанк».
Так, метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.
Однак, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Оскільки суд розглядає справи виключно в межах позовних вимог, то на даний час констатує відсутність підстав для задоволення заяви від 08.09.2014.
Як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя