Справа № 758/13025/14-ц
Категорія 48
04 грудня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Зарицької Ю. Л. ,
при секретарі - Сотніковій І. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивачка звернулась до суду з зазначеним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.01.2004 року між сторонами було укладено шлюб. Також позивачка зазначила, що від шлюбу вони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивачка зазначила, що протягом останніх десяти років сімейне життя з відповідачем поступово погіршувалось, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між ними. Спільного господарства сторони не ведуть, мають окремий бюджет, мешкають окремо, тому позивачка і просила шлюб розірвати.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав зазначених вище, також зазначила про те, що сімейні відносини неодноразово припинялись за її ініціативою. Також позивачка зазначила про те, що вона вже ставила питання про розірвання шлюбу з відповідачем в 2008 році. Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи тим, що хоче зберегти шлюб та сім'ю, проти задоволення позову заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 03 січня 2004 року між сторонами Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб (а.с. 3).
Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4), та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5).
Сімейні відносини між сторонами не склались, позивачка втратила до відповідача почуття любові, поваги, взаєморозуміння, довіри, спільного господарства не ведуть, фактично шлюбно-сімейні відносини припинились, за час перебування у шлюбі між сторонами постійно виникали непорозуміння і сварки.
На думку позивачки сумісне життя і збереження сім'ї стали неможливими.
Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до п. 10 Постанови № 11 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.07 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку за умови встановлення, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
За весь цей час примирення сторони не досягли, подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам позивачки.
З урахуванням наведеного вище, суд не вважає за можливе в подальшому сім'ю сторін зберегти міцною та здоровою та вважає за необхідне їх шлюб розірвати.
На підставі ст. 51 Конституції України, ст. ст. 56, 104, 110, 112 СК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
Позов задоволити.
Шлюб, зареєстрований 03 січня 2004 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві (а/запис № 10) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Ю. Л. Зарицька