Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/11399/13-к
01 грудня 2014 року Подільський районний суд м. Києва у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілих ОСОБА_9 ,
захисника ОСОБА_10 ,
обвинуваченого ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №1-КП/758/04/14, кримінальне провадження під час досудового розслідування №12012110070000671 по обвинуваченню:
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, працюючого неофіційно, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , індивідуальний номер картки платника податків № НОМЕР_1 , раніше судимого:
- вироком Харківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2000 року за ч.2 ст.140, ч. 2 ст.142, ч. 3 ст. 144 і ч.3 ст.193, ст.42 КК України 1960 року до семи років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, звільненого умовно-достроково від відбування покарання у виді позбавлення волі 20 травня 2003 року, згідно постанови Бориспільського районного суду Київської області з не відбутим строком покарання 1 рік 6 місяців 13 днів,
у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України,-
06 жовтня 2005 року, близько 23 години, ОСОБА_11 разом зі своєю знайомою ОСОБА_12 на належному їй автомобілі марки «Мерседес-Бенц» приїхав у двір будинку АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_12 .
ОСОБА_11 зупинив автомобіль біля 3-го під'їзду вказаного будинку. Після зупинки автомобіля, ОСОБА_13 залишила салон зі сторони передніх правих дверей пасажира, а ОСОБА_11 затримався в салоні автомобіля на незначний проміжок часу.
Після того, як ОСОБА_13 перебувала вже поряд з автомобілем, вона почула як ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які перебували неподалік місця зупинки автомобіля «Мерседес-Бенц», на якому приїхали ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , поруч з господарською будівлею напроти входу до під'їзду №3 будинку АДРЕСА_2 , голосно розмовляли, при цьому, використовуючи нецензурні слова. На зауваження ОСОБА_12 щодо голосного використання нецензурних слів при розмові, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у відповідь останній висловили образи.
Почувши образи на адресу ОСОБА_12 , ОСОБА_11 підійшов до ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , з якими раніше знайомий не був, та в грубій формі зробив зауваження останнім.
В подальшому, між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з одного боку, та ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , з іншого, виник словесний конфлікт, під час якого обидві сторони стали висловлювати образи по відношенню один до одного, намагаючись демонструвати перевагу один над одним.
Після цього ОСОБА_11 з пакетами в руках разом із ОСОБА_13 направилися в бік під'їзду №3 будинку АДРЕСА_2 .
В цей час, зі сторони ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 продовжувалися висловлюватися образливі слова вслід ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , а ОСОБА_11 відповідав їм.
Після цього ОСОБА_15 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, дістав з салону автомобіля, що належав ОСОБА_17 , биту для гри в бейсбол та побіг вслід ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , яких вже наздогнав біля дверей входу до під'їзду зазначеного будинку.
Почувши, та згодом побачивши, що ОСОБА_15 наближається з битою в руках, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , перебуваючи біля вхідних дверей під'їзду №3, розвернулися обличчям до ОСОБА_15
Фещенко ОСОБА_18 з метою запобігти наближенню ОСОБА_15 до ОСОБА_11 , стала між ними.
ОСОБА_15 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, розмахував битою та погрожував нею ОСОБА_11 , при цьому завдав останньому сильний удар по голові. Не змігши завадити конфлікту, ОСОБА_13 опинилася збоку ОСОБА_11 та ОСОБА_15 .
ОСОБА_11 з метою захисту від зазначеного суспільно-небезпечного посягання з боку ОСОБА_15 , перебуваючи у стані необхідної оборони, дістав з кишені свого одягу складний кишеньковий ніж і почав розмахувати ним перед собою, а ОСОБА_15 зі свого боку продовжував погрожувати битою.
ОСОБА_15 , зрозумівши що ОСОБА_11 має перевагу в силі та проявляє агресивну поведінку по відношенню до нього, усвідомлюючи, що останній має намір спричинити йому ушкодження ножем, став задкувати від ОСОБА_11 , продовжуючи розмахувати перед ним битою. При цьому ОСОБА_15 завдав другий удар по голові ОСОБА_11 .
В цей час ОСОБА_16 з метою допомогти ОСОБА_15 кинув у ОСОБА_11 рульову тягу, яку заздалегідь взяв у автомобілі ОСОБА_17 .
Згідно висновку експерта № 1023/И від 28.11.05 у ОСОБА_11 виявлені два лінійних забійних поранення м"яких тканин тім"яної дільниці, крововиливи на правому та лівому передпліччі, по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров"я строком більше 6 днів, але менше 21 дня.
Реально сприймаючи погрози з боку ОСОБА_15 розправитись з ним, побоюючись за своє життя, однак, маючи інші можливості захисту, в тому числі покинути місце події, зайти в під"їзд будинку, переконатись, чи немає місце зменшення агресивності дій з боку потерпілого, ОСОБА_11 не переконався, чи не відмовився ОСОБА_15 від подальших активних дій направлених на заподіяння йому тілесних ушкоджень, чи немає ОСОБА_15 наміру зупинити напад, цього не зробив, а з метою вбивства ОСОБА_15 , перевищуючи межі необхідної оборони, скористався вимушеною зупинкою потерпілого ОСОБА_15 , якому шлях до відступу перегородив шлагбаум, що розташований на прибудинковій території будинку, перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_11 наявним у нього ножем умисно завдав ОСОБА_15 трьох ударів ножем в область життєво-важливих органів тулуба. Впевнившись, що ОСОБА_15 перестав вчиняти будь-які активні дії, ОСОБА_11 забрав у ОСОБА_15 биту з собою, підібрав рульову тягу, яку в нього кидав ОСОБА_16 , та залишив місце події.
Після спричинення ОСОБА_11 указаних поранень ОСОБА_15 протягом нетривалого часу стояв на місці, а потім впав на землю. Згодом його бригадою швидкої медичної допомоги було доставлено до Київської міської клінічної лікарні №17, де він і помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 5 годині 45 хвилин.
Відповідно до висновку експерта №304/4109 від 25.11.2005, у ОСОБА_15 виявлено наступні тілесні ушкодження:
- колото-різане поранення грудей на передній поверхні грудної клітини зліва, проникаюче в ліву плевральну порожнину з пошкодженням по ходу ранового каналу підшкірно-жирової клітковини, 7 ребра, а також передньої поверхні крайового відділу нижньої долі лівої легені;
- колото-різане поранення живота на боковій поверхні черевної стінки зліва, проникаюче в черевну порожнину в 10-му міжребер'ї з пошкодженням по ходу ранового каналу підшкірно-жирової клітковини, косих м'язів живота, нижнього краю селезінки, а також наскрізне поранення лівої нирки через лоханку та ворота з пошкодженням ниркової артерії;
- колото-різане поранення живота на передній черевній стінці справа, проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням по ходу ранового каналу підшкірно-жирової клітковини, прямих м'язів живота, брижі товстого кишківника з верхньо-брижовими судинами, дванадцятипалої кишки та голівки підшлункової залози, зачеревної клітковини та аорти.
Всі зазначені колото-різані поранення мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Смерть ОСОБА_15 настала внаслідок колото-різаних поранень грудей та живота з пошкодженням внутрішніх органів та кровотечі.
Допитаний обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України не визнав повністю та пояснив, що 6 жовтня 2005 року після 23 години, він, будучи тверезим, разом із своєю знайомою ОСОБА_19 на автомобілі "Мерседес" під'їхав до будинку АДРЕСА_2 . Припаркував він автомобіль напроти під'їзду будинку АДРЕСА_2 . Біля будинку він бачив групу хлопців, яких до цього не знав. Поки він припарковував автомобіль, ОСОБА_20 з нього вийшла, зробила цим хлопцям декілька зауважень з приводу їхньої лайки нецензурними словами. На зауваження хлопці відповіли нецензурною лайкою. В цей час він вже вийшов з автомобіля, тому теж зробив цим хлопцям зауваження, однак, вони на них не відреагували. В цей час він тримав пакет із покупками в руках, в правій руці у нього також був ключ від автомобіля, який із футляра викидався кнопкою і який сторонні особи могли сприйняти як ніж. Він зрозумів, що ніякого сенсу з ними розмовляти немає, а тому разом із ОСОБА_19 направився бік під'їзду. Словесний конфлікт його і хлопців продовжувався по дорозі, де всі спілкувались в досить грубій формі. В цей час за спиною він почув висловлювання в свій бік з погрозою застосувати щодо нього биту. Коли він знаходився вже біля під'їзду в будинок він почув топіт ніг та крики в його адресу.
Він розвернувся і побачив, що до них підбігає один із хлопців з битою в руках. Лариса теж повернулась і побачивши цього хлопця, стала між ним ( ОСОБА_11 ) та цим хлопцем. Не зреагувавши на зауваження ОСОБА_20 , хлопець наніс йому удар по голові, через неї. Після удару в нього відразу пішла кров і почала сильно боліти голова. З рук у нього випали пакети на асфальт, він інстинктивно відштовхнув ОСОБА_12 в бік, а сам відстрибнув у бік від під'їзду будинку. Хлопець знову накинувся на нього з битою та наніс ще один удар цією битою. В цей час боковим зором він побачив, ще одного хлопця, який біг до нього як він розумів з металевою трубою. В нього ( ОСОБА_11 ) з собою був ніж, який він купив у цей же день на ринку «Петрівка». Після цього він дістав цього ножа, розклав його за допомогою кнопки, і почав розмахувати ним перед собою, з метою свого захисту та захисту ОСОБА_20 . Розмахував він цим ножем, тримаючи його у правій руці й розмахував ним з права на ліво. Він просив хлопця зупинитись, однак, ці прохання були марними. В цей час інший хлопець, який, як йому зараз відомо, в руках тримав металеву тягу, вдарив його нею по правій руці. Під час бійки він із хлопцем з битою постійно переміщувалися, цей хлопець весь час нападав на нього, а він оборонявся від його нападів. У ході бійки він все ж вихопив у цього хлопця биту. Під час того, як він розмахував ножем, він не відчув, що наніс хлопцю з битою пошкодження ножем. Цього він також і не бачив оскільки кров залила йому очі та окуляри, в яких він був одягнений. Після цього, коли він витер обличчя, то побачив, що біля нього нікого вже не було. На асфальті лежала металева тяга, яку він взяв разом із битою та заніс її у квартиру до ОСОБА_20 . Він погоджується з майновими затратами потерпілих на поховання ОСОБА_15 та витратами на послуги захисника, які понесли потерпілі. Однак, він категорично заперечує протни позовних вимог потерпілих про відшкодування моральних збитків, так як вважає, що діяв в межах закону захищаючись від нападу з боку ОСОБА_15 .
Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що 6 жовтня 2005 року його син ОСОБА_21 перебував у дворі будинку, де вони проживали (будинок АДРЕСА_2 ) разом зі своїми друзями. На той час сину виповнилось 17 років. У той вечір він декілька разів забігав додому і повідомляв, що скоро прийде. Через деякий час, приблизно о 22.55 год. забігли його друзі, серед яких і ОСОБА_22 , і повідомили, що ОСОБА_23 підрізали. Після цього він вибіг на вулицю і побачив ОСОБА_23 , який лежав навпроти 4 під'їзду. У подальшому він звернув увагу, що у сина розрізані два боки. Піднявши футболку він побачив на серці рану. Оглянувши сина він зрозумів, що сина 3 рази вдарили ножем. Далі він викликав швидку медичну допомогу. Карета швидкої приїхала о 23.30 год. і забрала сина й він поїхав із ним. Лише вранці його пустили до сина і він в нього трохи побув. Потім поїхав додому, а коли приїхав то там дізнався, що син помер. Сина він характеризує з позитивного боку. Зі слів свідків йому відомо, що на початку конфлікту ОСОБА_11 присталяв до шиї сина ніж, порізав шию, йшла кров. Саме це він вважає спровокувало сина на активні дії і нанесення битою удару ОСОБА_11 по голові. Биту сину дали його знайомі. Вважає, що ОСОБА_11 не захищався. А вже після того, як син не вчиняв будь-яких активних дій протии нього, він переслідував його на протязі 38 метрів, маючи намір його вбити, наносячи удари ножем у життєво важливі частини тіла, Звертає увагу на покази, які свідки давали на початку досудового слідства, які вважає правдивими. Просить засудити ОСОБА_11 за вчинення навмисного вбивства і призначити суворе покарання, він також повністю підтримує позовні вимоги.
Потерпіла ОСОБА_8 суду дала показання, що 5 жовтня 2005 року вони всі повернулися з відпочинку. Ввечері 6 жовтня 2005 року її син зустрівся у дворі їх будинку зі своїми друзями. У цей вечір він періодично забігав додому. В останній раз він забіг і повідомив, що проведе дівчат та прийде додому. Приблизно через 10 хвилин після цього до них додому забіг ОСОБА_22 і повідомив, щоб вони викликали швидку, оскільки ОСОБА_23 підрізали. Почувши це її чоловік одразу вибіг на вулицю, а вона почала викликати швидку медичну допомогу. Далі вона також вийшла на вулицю і біля 4 під'їзду побачила ОСОБА_23 , який лежав. Поруч із ним був її чоловік та ОСОБА_24 . Також на вулиці були ОСОБА_14 , ОСОБА_16 . ОСОБА_23 забрала швидка. Вранці вона дізналася, що він помер у лікарні. Від друзів сина відомо, що вони і син дійсно були у стані сп'яніння, дійсно нецензурно лаялись. Виник конфлікт із ОСОБА_11 , який вступив у цей конфлікт, приставляв до горла сина ніж. Порізав шию сину, який відбивався палицею, відходив, вперся у шлагбаум, хотів його обійти , однак, в цей момент ОСОБА_11 завдав йому ударів ножем. Хто дав сину біту вона не знає. Заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_14 дав суду показання, що на час допиту всіх деталей обставин події не па'ятає, бо пройшло багато часу. Він із друзями приїхав у двір будинку, де сиділи, чи вживали спиртні напої не пам'ятає. В дворі був він. ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_24 . Потім була бійка між ОСОБА_15 та ОСОБА_11 , в наслідок чого ОСОБА_15 отримав ножові поранення. Також пам'ятає, що ОСОБА_11 приїхав у двір на автомобілі, з ним була жінка. Конфлікт розпочався через те, що він із друзями голосно говорили. Зараз не пам'ятає, хто до кого підходив. Не пам'ятає, чи бачив ніж у когось в руці. Він не пам'ятає, щоб ОСОБА_15 хтось приставляв ніж під горло. ОСОБА_15 брав биту з автомобіля. Не пам'ятає, чи наносив ОСОБА_15 удари ОСОБА_11 . Він не може згадати як і чим наносилися тілесні пошкодження ОСОБА_15 . Конфлікт відбувся біля під"їзду, потім ОСОБА_15 відмахувався битою чи палицею від обвинуваченого та йшов назад і наштовхнувся на шлагбаум, обійшов його, потім до нього підійшов обвинувачений і забрав палицю, а потім ОСОБА_23 повільно опустився на асфальт і вони побачили у нього порізи. Не може стверджувати що обвинувачений наносив удари, обвинуваченого бачив зі спини. Він також бачив як ОСОБА_25 кидав рульову тягу на ОСОБА_11 . Не пам'ятає, чи була кров на обличчі обвинуваченого, чи був він в окулярах. Раніше обставини подій він пам'ятав краще. Чи послідовні були його покази раніше не пам'ятає. Його не просив батько ОСОБА_15 давати потрібні покази для засудження ОСОБА_11 .
Згідно досліджених показань свідка ОСОБА_14 від 3 березня 2008 року видно, що з ОСОБА_26 він підтримував приятельські стосунки. Вони разом проводили вільний час в компанії спільних знайомих, гуляли у дворі. До 06.10.05 р. ОСОБА_11 та ОСОБА_13 він не знав.
06.10.2005 року, приблизно о 21.00 год., він та ОСОБА_27 приїхали до двору будинку по АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_28 . Там була компанія з кількох осіб. Здається вони пили пиво. ОСОБА_21 також пив пиво, проте враження, що він перебуває у стані сп'яніння не було. Вони із Загороднім приєдналися до цієї компанії, сиділи на лавочці, спілкувалися. Приблизно через годину-півтори вся компанія рушила до станції метро «Шевченко», щоб провести додому двох дівчат. Там він ( ОСОБА_29 ) взяв собі пива. ОСОБА_21 та інші з компанії також взяли собі пива, здається - кожен по пляшці. Не пив тільки ОСОБА_27 , оскільки керував автомобілем (пікап Таврія), на якому вони з ним і приїхали. Провівши дівчат, компанія повернулася до двору будинку по АДРЕСА_2 . На цей час в компанії залишились: він ( ОСОБА_29 ), ОСОБА_27 , ОСОБА_21 , ОСОБА_30 , хлопець на ім'я ОСОБА_31 (його прізвище, здається ОСОБА_32 ). Вони всі повернулися до вказаного двору, продовжували там пити пиво на лавочці, спілкуватися. Спілкувалися вони достатньо голосно, не виключає, що їх могли почути сусіди. Вони вживали ненормативну лексику, проте ні до кого не чіплялись. Автомобіль Загороднього був припаркований за кутом трансформаторної будки на асфальтному майданчику.
Приблизно о 23.00 год. неподалік від них припаркувався автомобіль «Мерседес», сріблястого кольору. На цей час їх компанія розташовувалась наступним чином: ОСОБА_33 та ОСОБА_34 стояли поблизу автомобіля Загороднього та спілкувались між собою. Вони ( ОСОБА_34 та ОСОБА_33 ), в принципі, могли бачити з місця свого розташування як під'їхав вказаний автомобіль, але він ( ОСОБА_29 ) на 100% не впевнений. Він же ( ОСОБА_29 ), ОСОБА_35 та ОСОБА_31 стояли під ліхтарем на тій стороні дороги, де припаркувався «Мерседес» - ближче від « ОСОБА_36 » до кута трансформаторної будки. Найближче до «Мерседеса» стояв ОСОБА_31 , за ним ОСОБА_28 . Він ( ОСОБА_29 ) був найдальше від цього автомобіля. Коли під'їхав «Мерседес» вони втрьох розмовляли між собою, достатньо голосно, із застосуванням нецензурної лексики. Проте нецензурну лексику вони вживали лише в своїй розмові, ні до кого її не застосовуючи. Коли «Мерседес» під'їхав, то припаркувався дуже близько біля них, але на них не наїхав. Вони при цьому не відходили. В принципі вони йому не заважали паркуватись, проте, аби їх не було, водію легше було б стати біля бровки. Він ( ОСОБА_29 ) точно не може сказати в якій послідовності з машини вийшли чоловік (як згодом з'ясувалося - ОСОБА_37 ) та жінка ( ОСОБА_38 ), оскільки на це уваги не звернув, а просто почув звук відкриття дверей авто. Взагалі вони до жінки та чоловіка з автомобіля не звертались, просто продовжували спілкуватись між собою. Жінка при цьому звернулась у їх бік та зробила їм зауваження з приводу того, що вони голосно нецензурно виражаються. Він ( ОСОБА_29 ) особливої уваги на це не звернув, проте хтось з хлопців, чи ОСОБА_21 , чи ОСОБА_31 щось грубо відповіли цій жінці. При цьому ОСОБА_21 казав, що це його сусідка. В цей час до тієї жінки (вона стояла на відстані приблизно 1 метра від них, біля дверей «Мерседеса») підійшов водій - лисий чоловік в окулярах ( ОСОБА_37 ) і став також на відстані приблизно 1 метр від них. При цьому у ОСОБА_37 в руках було два поліетиленові пакунки. Пятибратов, відповідаючи на їх репліку в бік жінки, достатньо грубо став вимагати, щоб їх компанія розходилася. Вони втрьох не відреагували на вимоги ОСОБА_37 і продовжували стояти там, де і стояли. Напевно останнього «зачепило», що вони його не послухали і він ( ОСОБА_37 ), знаходячись на тому ж місці, де й стояв, взявши пакети в одну руку, іншою дістав з кишені куртки чи брюк (точно не пам'ятає) викидний ніж у складеному стані. При цьому ОСОБА_37 демонстративно викинув лезо ножа та сказав, щось типу «вам, що незрозуміло?». Після того, як в руці ОСОБА_37 з'явився ніж, він ( ОСОБА_29 ), ОСОБА_35 та ОСОБА_31 почали відходити від ОСОБА_37 в різні сторони. Побачивши, що вони відходять, ОСОБА_37 поклав ніж в кишеню, взяв пакети в обидві руки та разом з ОСОБА_38 повернувся до них спиною і почав прямувати в сторону під'їзду. При цьому ОСОБА_37 , ОСОБА_21 та ОСОБА_31 продовжували один одному щось викрикувати образливе, але не зближалися. Жінка намагалася завести ОСОБА_37 до під'їзду і вони прямували саме в напрямку під'їзду. В якийсь момент ОСОБА_21 дістав з автомобіля Загороднього дерев'яну бейсбольну биту (йому було відомо, що бита є в машині) та, утримуючи її в руках, підбіг до ОСОБА_37 . Той розвернувся до ОСОБА_4 обличчям. Спочатку вони просто штовхались. Їх намагалась розборонити жінка. В цей час він ( ОСОБА_29 ), та інші з їх компанії знаходились осторонь. В якийсь момент штовханини ОСОБА_21 наніс ОСОБА_37 один чи два удари битою по голові. Після цих ударів ОСОБА_37 не падав, навколішки не ставав, а, навпаки, дістав з кишені ножа та, розмахуючи ним, попрямував на ОСОБА_39 . Останній, побачивши в руці у ОСОБА_37 ніж, почав задкувати в сторону шлагбаума, відмахуючись від наступаючого ОСОБА_37 битою. При цьому ОСОБА_37 намагався схопити ОСОБА_4 , наздогнати. Таким чином ОСОБА_37 та ОСОБА_35 пройшли приблизно 7-10 кроків. Поки ті йшли хтось з хлопців - чи ОСОБА_40 , чи ОСОБА_31 кинули в бік ОСОБА_37 кермову тягу, яка також була в автомобілі Загороднього. Наскільки він ( ОСОБА_29 ) пам'ятає, в ОСОБА_37 цією тягою так і не влучили. До цього моменту вказаною тягою ОСОБА_37 ніхто не бив та з нею до нього не наближався. ОСОБА_21 , задкуючи та відступаючи від ОСОБА_37 , відмахувався битою, поки не уперся ногами (на рівні сідниць) у шлагбаум. ОСОБА_35 цього не очікував і начебто розгубився. Скориставшись цією ситуацією, ОСОБА_37 швидко наблизився до ОСОБА_35 впритул і одразу почав наносити останньому удари ножем в область тулубу. Наскільки він ( ОСОБА_29 ) пам'ятає, ОСОБА_37 тримав ніж у правій руці. При цьому ОСОБА_37 наніс ножем декілька ударів. ОСОБА_21 закричав. У цей момент ОСОБА_37 вихопив з рук ОСОБА_35 биту, після чого розвернувся та попрямував до під'їзду.
З приводу раніше даних ним показань ОСОБА_14 пояснив, що, коли слідчий прокуратури ОСОБА_41 допитував його в приміщенні Подільського РУ, то жодного тиску він на нього не здійснював. До того, як він зайшов до кабінету, де його допитував слідчий, то йому, ОСОБА_33 та ОСОБА_40 батько ОСОБА_35 казав, що необхідно говорити. До того, як вони прибули до ОСОБА_42 , він також неодноразово проговорював, як саме і що треба говорити. Батько ОСОБА_35 їм не погрожував, детально не інструктував, проте дійсно було спільно погоджено, що вони всі будуть давати показання, які б співпадали. Слід врахувати, що на той момент вони були дуже налякані смертю їх товариша та співчували його батькам. При першому допиті він казав, що саме ОСОБА_37 зразу почав їх ображати. Це не так, вони дійсно виражались нецензурно, після чого жінка зробила їм зауваження, вони огризнулись на її адресу і лише тоді ОСОБА_37 грубо їм сказав щось типу «валіть звідсіля». По-друге, ОСОБА_37 , коли до них підійшов, ніж до горла нікому не приставляв, та не намагався ним вдарити чи робити різкі рухи в їх сторону, він просто демонстративно викинув лезо ножа, намагаючись зробити це ефектно та налякати їх тим, що в нього взагалі є ніж. По-третє, першим фізичну силу застосував ОСОБА_28 , вдаривши ОСОБА_37 битою по голові, після чого той вже достав ніж та почав наступати на ОСОБА_39 . В ході свого попереднього допиту батько ОСОБА_4 знаходився під дверима кабінету, періодично входив та казав репліки з приводу його показань. Слідчий робив йому зауваження та просив покинути кабінет.
На запитання слідчого, коли ОСОБА_37 наступав на ОСОБА_4 з ножем та змушував того відступати до шлагбауму, то він це робив зряче, чи закриваючись від ударів битою просто розмахував ножем перед собою? Скільки кроків вони так пройшли? свідок відповів, що ОСОБА_37 зряче йшов на ОСОБА_4 і ножем не розмахував, просто тримав його в руці. Він просто намагався наздогнати ОСОБА_15 .. ОСОБА_21 також не дуже розмахував перед ним битою, в основному просто відходив. Не було такої ситуації, що ОСОБА_37 , захищаючись від ударів битою, всліпу розмахує перед собою ножем. Просто він наступав на ОСОБА_39 , а той відходив. Так вони пройшли приблизно 7 - 10 кроків.
Під час допиту в суді апеляційної інстанції ( т.10, а.с. 65-77) ОСОБА_14 давав показання, що ніж у ОСОБА_11 в руках побачив вже після того, як ОСОБА_15 вдарив його битою по голові. Коли ОСОБА_11 наступав на ОСОБА_15 , у нього ОСОБА_16 кидав рульову тягу. Причиною того, що ОСОБА_15 взяв биту він вважає, те що він був у себе в дворі, а на нього кричали. Під час оголошення перших показів (т.1 а.с.78-87 від 07.10.2005 року та показів від 17.11.2005 року т.1 а.с. 177-178) він вказав, що з ними не згоден, зокрема заперечує, що ОСОБА_11 приставляв до горла ОСОБА_15 ніж, такого не було. В подальшому він почав стверджувати, що можливо дійсно він бачив ніж в руках у ОСОБА_11 ще біля автомобіля.
Колегія суддів критично відноситься до показань, які свідок ОСОБА_14 давав на досудовому слідстві 7 жовтня 2005 року, 17 листопада 2005 року, 24 листопада 2005 року (останні в ході очних ставок з ОСОБА_11 та свідком ОСОБА_12 ), в тій їх частині, яка суперечить показанням від 3 березня 2008 року, оскільки вони, в тій частині, яка суперечить, не логічні та не узгоджуються з усіма матеріалами справи.
Колегія суддів також звертає увагу на непослідовні покази свідка ОСОБА_14 з приводу того, чи був в руках ОСОБА_11 ніж ще біля автомобіля на початку конфлікту, чи погрожував він ним. Наявні протиріччя згідно вимог закону колегія трактує на користь обвинуваченого.
Свідок ОСОБА_16 на час розгляду справи помер, тому суд на виконання вимог Розділу Х1 « Перехідні положення» КПК України 2012 року, досліджував його покази, отримані до набрання чинності цим Кодексом, у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно досліджених судом показань свідка ОСОБА_16 видно, що з ОСОБА_26 він познайомився приблизно за пів року до його смерті. У них були спільні знайомі. Він може охарактеризувати ОСОБА_4 як добру людину, хорошого друга. Про будь-які конфлікти за участю ОСОБА_4 або бійки він нічого сказати не може, йому про такі факти невідомо. До 06.10.2005 року ОСОБА_11 та ОСОБА_12 він ніколи не знав та не бачив.
Увечері 06.10.2005 року їх компанія (він, ОСОБА_30 , ОСОБА_43 , дівчина на ім'я ОСОБА_44 , ОСОБА_21 ) зібрались у дворі будинку по АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_21 . Вони сиділи на лавочці, пили пиво - по пляшці-дві. ОСОБА_21 враження перебування у стані сп'яніння не створював. Згодом приїхали ОСОБА_22 та ОСОБА_27 . Ті приїхали на службовому автомобілі Загороднього - Таврія Пікап, який припаркували на заасфальтованій ділянці поблизу трансформаторної будки. Потім він (Мозговий), ОСОБА_45 та ОСОБА_23 провели ОСОБА_46 та ОСОБА_47 до станції метро «Шевченко», де взяли собі ще по пляшці пива та повернулися до двору, в якому залишались ОСОБА_40 з ОСОБА_48 . У дворі вони продовжували спілкуватися. В якийсь момент він ( ОСОБА_32 ), ОСОБА_23 та ОСОБА_45 відійшли від ОСОБА_33 та ОСОБА_34 - останні стояли біля машини ОСОБА_34 за кутом трансформаторної будки. Вони ж втрьох стояли та спілкувались між собою поблизу дороги, з фасадної сторони трансформаторної будки. Можливо вони розмовляли голосно і застосовували ненормативну лексику, проте ні до кого не чіплялись. В цей час до місця, де вони стояли під'їхав автомобіль «Мерседес», з якого вийшла жінка (з пасажирського сидіння) та лисий чоловік (з місця водія). Він ( ОСОБА_32 ) не пам'ятає, чи робила їм жінка зауваження, чи ні з того приводу того, що вони голосно висловлювались. Також він не пам'ятає, щоб хтось з їх компанії цій жінці щось відповідав. Потім до них (на відстань приблизно 1 метр) підійшов вказаний лисий чоловік (як згодом з'ясувалося - ОСОБА_37 ) та почав в грубій формі вимагати, щоб вони розходилися. В руках ОСОБА_37 тримав пакети, проте, як він їх тримав - однією рукою, чи обома, він ( ОСОБА_32 ) не пам'ятає. Він ( ОСОБА_32 ) вирішив не стояти в безпосередній близькості від ОСОБА_37 та почав відходити за «Мерседес» до кута трансформаторної будки, протилежного куту, за яким були ОСОБА_40 та ОСОБА_48 . В якийсь момент він ( ОСОБА_32 ) побачив, що у ОСОБА_37 в одній руці з'явився якийсь предмет. Тоді він точно не бачив, що це саме ніж. ОСОБА_37 витягнув руку з тим предметом в бік ОСОБА_4 та ОСОБА_49 , які залишалися на тих місцях, де й були раніше. При цьому ОСОБА_37 до них не наближався, різких рухів не робив. Після цього ОСОБА_50 та ОСОБА_21 відійшли за трансформаторну будку, а ОСОБА_37 разом з жінкою (як потім з'ясувалося - ОСОБА_12 ) розвернувся спиною до хлопців, сховав зазначений предмет у кишеню та, тримаючи пакети в руці, попрямував в бік під'їзду. В цей час ОСОБА_21 вибіг із-за кута трансформаторної будки та підбіг до ОСОБА_37 . При цьому в руках у ОСОБА_4 була бейсбольна бита, яку він ( ОСОБА_32 ) раніше бачив в автомобілі ОСОБА_51 . ОСОБА_37 розвернувся до ОСОБА_4 обличчям, а де в цей момент знаходилась ОСОБА_38 , він не пам'ятає. Далі ОСОБА_21 наніс один сильний удар битою по голові ОСОБА_37 . Його здивувало, що ОСОБА_37 не розгубився після цього удару. Після цього удару ОСОБА_37 опустив пакети на землю та дістав з кишені предмет, що був у нього раніше. Тоді він ( ОСОБА_32 ) помітив, що то був саме ніж. Після цього ОСОБА_21 почав задкувати від ОСОБА_11 в бік шлагбауму. В свою чергу ОСОБА_37 наступав на ОСОБА_35 , а той, відступаючи, відмахувався битою. Він ( ОСОБА_32 ) в цей момент підбіг до машини ОСОБА_51 , взяв звідтіля рульову тягу, якою жбурнув в бік ОСОБА_37 , проте не влучив. Останній, не звертаючи на це уваги, продовжував наступати на ОСОБА_15 і, наздогнавши того вже біля шлагбауму, наніс ОСОБА_15 декілька ударів ножем в область тулубу. Після цього ОСОБА_37 вирвав з рук ОСОБА_4 биту та направився в бік під'їзду. В цей час він (Мозговий) та ОСОБА_50 побігли до ОСОБА_39 . Той вже почав падати - спочатку впав на руки ОСОБА_33 , яка підбігла першою, а потім - на асфальт. На тілі у ОСОБА_35 вони побачили поранення. Він (Мозговий) побіг в якийсь з під'їздів за допомогою та попросив мешканців першого поверху викликати швидку. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_15 помер у лікарні.
Наступного дня, коли вже було відомо, що ОСОБА_21 помер, їх компанія приходила до родини ОСОБА_35 висловити своє співчуття. Вони розповідали батьку ОСОБА_39 , як все відбувалося. Він також розповідав, однак хлопцям та дівчатам з компанії було відомо про те, що до цього він був учасником бійки, в якій хтось отримав тілесні ушкодження, і з цього приводу його опитували у міліції. Щоб «не світитися по справі», щоб не накликати на себе неприємностей всі вони домовились, що всі казатимуть, що його (Мозгового ) на місці події нібито не було. Він не пам'ятає, чи обговорювались тоді ще якісь питання з приводу дачі показів, оскільки не прислуховувався до розмови з моменту, коли було вирішено не говорити про його присутність на місці події. Хто окрім них тоді знаходився у квартирі, він не пам'ятає, бо по квартирі ходило багато людей, як він зрозумів родичів. З боку батька ОСОБА_4 на нього жодного тиску не здійснювалось.
Під час допиту в суді апеляційної інстанції ( т.10 а.с. 60 - 76) ОСОБА_16 давав показання, що бачив, як ОСОБА_11 приставляв щось до горла ОСОБА_15 . Він не бачив як ОСОБА_15 наносив удари битою по голові ОСОБА_11 . Це йому відомо зі слів інших свідків. Він дійсно кидав рульову тягу у ОСОБА_11 , щоб той відійшов від ОСОБА_15 .
Свідок ОСОБА_17 дав показання, що на даний час він погано пам'ятає обставини події. Пам'ятає, що він, ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_24 , ОСОБА_15 були в подвір"ї будинку. Пили пиво, однак, він не пив, оскільки був за кермом. Через деякий час він хотів поїхати з ОСОБА_24 і відійшов. Вони були за трансформаторною будкою. В цей час до нього підбіг ОСОБА_15 та попросив біту. Зі слів ОСОБА_15 йому погрожували. Він взяв біту та побіг до під"їзду, де був ОСОБА_11 з дівчиною. На скільки він пам'ятає в руках у ОСОБА_11 були пакети. ОСОБА_15 з ОСОБА_11 спорили, а потім ОСОБА_15 завдав удару ОСОБА_11 в область голови. Потім він пам'ятає, що ОСОБА_15 відходив і впав поблизу шлагбаума. ОСОБА_16 брав у нього рульову тягу та кидав її в сторону ОСОБА_11 .. Він бачив як ОСОБА_15 падав. Де під час падіння знаходився ОСОБА_11 , не пам'ятає. В руках ОСОБА_11 не бачив палиці чи ножа. Коли він з ОСОБА_14 підбіг до ОСОБА_15 , то побачили кров та порізи на його на тілі в районі живота. Коли ОСОБА_15 брав биту, він не бачив, де знаходиться ОСОБА_11 з дівчиною. Розмову між ОСОБА_11 та ОСОБА_15 не чув. Коли ОСОБА_16 підбіг та взяв рульову тягу, в цей момент ОСОБА_15 та ОСОБА_11 знаходились майже біля під"їзду. Перед цим ОСОБА_16 , підійшовши до нього, запитав чи є щось тяжке, може гайковий ключ. Здається рульова тяга, коли її кинув ОСОБА_16 , нікого не зачепила і впала у кущах, оскільки нічого не було чути.
Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_14 і повідомив, що ОСОБА_15 помер. Вечором зателефонував ОСОБА_14 та сказав, що батько ОСОБА_15 хоче з ними поговорити. Він під"їхав, там були також ОСОБА_14 , ОСОБА_24 та ОСОБА_16 . Крім батьків у квартирі був, ще один чоловік, здається адвокат. Він казав, що мають все говорити однаково, щоб не розбігались покази. В цій розмові казали, щоб не згадували ОСОБА_16 , казати, що була не бита, а палиця. ОСОБА_16 вони мали не згадувати, оскільки у нього була судимість із застосуванням зброї. Відмінності у перших показах були, оскільки вони спочатку домовились, що говорити, а потім він вже говорив правду, як все було.
Згідно оголошених показань свідка ОСОБА_51 , які той надав 4 березня 2008 року вбачається, що з ОСОБА_26 він познайомився приблизно за півтора року до його смерті. Вони разом працювали на фірмі, яка здійснювала оздоблення приміщень для банкетів. У них склалися нормальні приятельські стосунки. З ОСОБА_11 та ОСОБА_12 він (Загородній) до подій 06.10.05 р. знайомий не був, раніше їх ніколи не бачив.
06.10.05 року приблизно о 21.00 год. він ( ОСОБА_40 ) та ОСОБА_22 приїхали на машині «Таврія-пікап» у двір будинку АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_35 . Там вони застали компанію знайомих: ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , хлопця на ім'я ОСОБА_31 , двох дівчат, імен яких він на даний час не пам'ятає. Всі з цієї компанії, окрім здається ОСОБА_33 , пили пиво, в тому числі й ОСОБА_21 . Останній враження перебування у стані сп'яніння не створював. Вони всі разом спілкувались, після чого хлопці пішли проводжати тих двох дівчат до станції метро «Шевченко». Він (Загородній) та ОСОБА_33 проводжати дівчат не ходили, а залишились чекати біля машини у дворі. Через деякий час повернулись ОСОБА_21 , ОСОБА_50 , ОСОБА_31 . Кожен з них був з пляшкою пива. Він ( ОСОБА_40 ) пива не пив, оскільки був за кермом. Вони продовжували спілкуватись, обговорювали поїздку ОСОБА_52 до ОСОБА_54 . Потім вони з ОСОБА_33 поступово відійшли від загальної компанії та стали спілкуватися між собою. Станом на 23.00 год. вони з ОСОБА_33 стояли поблизу його машини, яку він припаркував біля трансформаторної будки на окремому майданчику. ОСОБА_21 , ОСОБА_50 та ОСОБА_31 стояли за кутом будки поблизу дороги. Як саме ті стояли він не бачив, а лише чув як вони розмовляли. Розмовляли вони досить голосно, можливо із застосуванням ненормативної лексики, але він до їх розмови не прислуховувався. Того моменту, як поблизу хлопців припаркувався «Мерседес», він ( ОСОБА_40 ) не бачив. Чи бачила це ОСОБА_33 , сказати не може. Будь-якого конфлікту він не чув. Хлопці продовжували голосно розмовляти між собою. В якийсь момент до них з ОСОБА_33 підбігли ОСОБА_50 та ОСОБА_28 . При цьому останній гучно крикнув: «Давай биту». ОСОБА_21 знав, що у нього ( ОСОБА_40 ) в машині є справжня бейсбольна бита. Після того, як ОСОБА_21 закричав «Давай биту», він ( ОСОБА_40 ) спитав, навіщо. Той відповів «Там мужик дістав ножа». При цьому ОСОБА_35 самостійно із салону дістав биту та побіг в бік під'їзду. Тоді він ( ОСОБА_40 ) звернув увагу, що в напрямку під'їзду, спиною до них, прямують лисий чоловік з пакетами у обох руках (як згодом з'ясувалося - ОСОБА_11 ) та жінка ( ОСОБА_12 ). Коли ОСОБА_21 підбігав до ОСОБА_37 та цієї жінки, то крикнув щось типу «що лисий, думаєш як є ніж, то самий крутий». Пятибратов обернувся до ОСОБА_52 , а ОСОБА_38 стала поміж них. Між ними виникла штовханина. В ході штовханини ОСОБА_21 через жінку наніс ОСОБА_37 один удар по голові битою. Жінка відбігла від них до під'їзду. Після удару ОСОБА_37 не впав, а, кинувши на землю пакети, почав наступати на ОСОБА_39 . Чи був в цей момент в руках у ОСОБА_37 ніж, він ( ОСОБА_40 ) не бачив, оскільки в цей момент до нього підбіг ОСОБА_31 та просив дати якийсь гайковий ключ. Він йому тоді сказав, що на передньому сидінні пікапу лежить рульова тяга. Руслан схопив тягу та кинув її в бік ОСОБА_37 , проте не влучив. ОСОБА_21 продовжував задкувати, відмахуючись битою, влучаючи по тулубу ОСОБА_37 , а той наступав на нього. Тоді він ( ОСОБА_40 ) також не бачив чітко, що знаходиться в руках ОСОБА_37 . ОСОБА_21 , задкуючи, уперся ногами в шлагбаум, що було для нього несподіваним і майже зупинився, проте, все ж таки встиг обійти цей шлагбаум. Скориставшись тим, що ОСОБА_35 замешкався, ОСОБА_37 швидко наблизився до того впритул та здійснив декілька рухів, наче бив його кулаком по ребрах. Після цих ударів ОСОБА_21 зупинився. Він не падав, а залишився стояти обличчям до ОСОБА_37 . Останній більше ударів ОСОБА_35 не наносив, а вирвав у нього з рук биту, після чого розвернувся та попрямував до під'їзду. При цьому ножа в руках ОСОБА_37 він ( ОСОБА_40 ) також не розгледів. Взагалі, думка про те, що у ОСОБА_37 був ніж, у нього виникла вже тоді, коли він побачив на тілі ОСОБА_35 порізи. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_15 помер у лікарні.
Наступного дня йому подзвонила ОСОБА_33 , чи ОСОБА_45 , точно він не пам'ятає, та сказали, що дзвонив батько ОСОБА_52 та просив прийти до них додому. Тоді вже було відомо, що ОСОБА_21 помер. Того ж дня, або наступного, він, ОСОБА_50 , ОСОБА_31 , та ОСОБА_33 прийшли додому до ОСОБА_35 . До цього будь-яких пояснень міліції чи прокуратурі вони ще не надавали. Вдома у ОСОБА_35 батько ОСОБА_55 розпитав їх, що трапилось, про що вони йому відверто розповіли як все було та хто і що бачив. При цьому ОСОБА_45 казав йому, що ніж до горла лисий не приставляв. На час розмови в квартирі окрім них були присутні: батько ОСОБА_52 та якийсь адвокат чи юрист - сусід ОСОБА_35 (він приходив в капцях). Після того, як вони все розповіли, то батько ОСОБА_52 сказав їм, що того негідника необхідно посадити, оскільки він вбив їх друга. При цьому він їм не погрожував, просто просив, закликаючи їх до співчуття. В принципі, вони з цим погодились. Тоді ж з'ясувалось, що ОСОБА_31 раніше проходив чи свідком чи підозрюваним по якомусь конфлікту із застосуванням холодної зброї. Адвокат сказав, що про присутність на місці ОСОБА_31 згадувати не варто, оскільки це зможе викликати недовіру до його показань. Вони погодились, що не будуть вказувати на присутність ОСОБА_31 . Він точно не пам'ятає, хто саме, запропонував казати, що лисий, перед тим як його вдарив битою ОСОБА_28 , приставляв до горла останнього ніж. Принаймні всім тоді було відомо, що цього насправді не було. Крім того, всім було відомо, що, коли під'їхала машина, з неї вийшла жінка та зробила ОСОБА_31 , ОСОБА_56 та ОСОБА_57 зауваження, щоб вони не висловлювались нецензурно, на що хтось з них, здається ОСОБА_31 , грубо відповів, що це не її справа. Після цього, лисий і втрутився у конфлікт. Вони домовились, що будуть казати, що лисий до них почав чіплятись першим. Також адвокат (сусід) сказав їм, що не варто говорити, що бита була у нього в машині, оскільки це може піддати сумнівам їх показання. Домовились, що вони будуть казати, що їм невідомо звідкіля взялась якась палиця у ОСОБА_35 . Про тягу вирішили казати, що її дійсно дістали з його машини та кинули в лисого для захисту ОСОБА_39 . При цьому вирішили, що тягу кидав начебто він (щоб не згадувати ОСОБА_31 ), для того щоб захистити ОСОБА_23 . В принципі, їх до дачі таких показань ніхто не примушував, батько ОСОБА_52 лише «бив на жалість» та просив допомогти поквитатися за смерть його сина та їх друга. Всі з них погодились на це добровільно.
Надалі, при допиті його слідчим прокуратури в Подільському РУ батько ОСОБА_15 був за дверима кабінету, де його допитували. Попередньо він повторював йому, що необхідно казати. Жодного тиску з боку слідчого чи працівників міліції на нього у зв'язку з цією справою не здійснювалось.
Під час допиту в суді Апеляційної інстанції ( т.10 а.с.49-75) ОСОБА_17 підтвердив оголошені покази від 04 березня 2008 року а також покази під час відтворення обстановки і обставин події 22 липня 2008 року ( т.5 а.с.4-24), в той же час повністю або частково заперечував пояснення та покази, в тому числі на очних ставках від 24 листопада 2005 року (т.1 а.с.188- 195), при цьому посилаючись, що давав такі покази по рекомендації батьків ОСОБА_15 .
Колегія суддів критично відноситься до показань, які свідок ОСОБА_17 давав на досудовому слідстві 24 листопада 2005 року в тій їх частині, яка суперечить показанням від 4 березня 2008 року, оскільки вони, в тій частині, яка суперечить, не логічні та не узгоджуються з усіма матеріалами справи.
Колегія суддів також на користь обвинуваченого трактує непослідовні покази свідка ОСОБА_51 про те, чи бачив він ніж в ОСОБА_11 біля автомобіля на початку конфлікту чи не бачив.
Вжитими заходами в тому числі шляхом приводів, доручень в порядку ст. 333 КПК України судова колегія не змогла забезпечити явку в судове засідання свідка ОСОБА_24 і вважає, що вжиті заходи є вичерпаними.
Тому досліджуючи згідно вимог Розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року покази свідка ОСОБА_24 від 4 березня 2008 року, які здобуті згідно КПК 1960 року, судова колегія звертає увагу на її твердження про те, що у вечері 6 жовтня 2005 року у дворі будинку по АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_28 , зібралась їх компанія. У той вечір вони зібрались для того, щоб послухати розповідь ОСОБА_52 про подорож до ОСОБА_54 . Спочатку там були присутні вона, її подруга ОСОБА_58 , хлопець ОСОБА_59 , дівчина на ім'я ОСОБА_44 , ОСОБА_15 . Вони сиділи на лавочці, хлопці пили пиво. ОСОБА_21 не створював враження, що перебуває у стані сп'яніння. Взагалі в їх компанії не зловживали спиртними напоями. Згодом до них приєдналися ОСОБА_22 та ОСОБА_27 , які приїхали на робочій машині ОСОБА_34 - Таврія-пікап. Загородній припаркував машину на асфальтованому майданчику, який прилягає до дороги у дворі, неподалік від трансформаторної будки. Вони всі разом продовжували спілкуватися. Потім дівчата сказали, що їм потрібно їхати додому. ОСОБА_28 , ОСОБА_31 та ОСОБА_50 пішли їх проводжати до станції метро «Шевченко», а вона та ОСОБА_40 залишились біля його машини і спілкувались між собою. Потім повернулись хлопці і вони продовжили спілкуватися всі разом. З якогось часу вона із Загороднім дещо відділилися від хлопців та стали спілкуватися між собою. При цьому вони знаходились поблизу машини Загороднього, за кутом трансформаторної будки. Вони стояли майже впритул до машини - ОСОБА_17 обличчям до неї та спиною до стіни трансформаторної будки, а вона ж стояла обличчям до кута трансформаторної будки, проте інших хлопців за кутом не бачила. Те, що хлопці там стояли, вона знала, оскільки звідтіля лунати їх голоси. Вони між собою розмовляли достатньо голосно, також вживали у розмові ненормативну лексику. До змісту їх розмови вона не прислуховувалась, була зосереджена на спілкуванні із ОСОБА_60 . Те, як до хлопців під'їхала машина вона не бачила. В якийсь момент вона почула жіночий голос, що лунав з того місця, де стояли хлопці. Цим голосом було зроблено зауваження з приводу того, що не слід голосно нецензурно виражатися. Вона ( ОСОБА_48 ) особливо на це зауваження уваги не звернула, оскільки була зосереджена на спілкуванні із ОСОБА_60 . Через декілька секунд вона почула як хтось з їхніх хлопців кричав в їх із ОСОБА_61 бік «давай биту». Вона ( ОСОБА_48 ) злякалась цього неочікуваного гучного крику і, не розвертаючись, побігла в кущі у бік, протилежний дорозі та тому місцю, з якого кричали. Вона відбігла до кущів приблизно на 8-10 метрів з того місця, де стояла. В кущах вона трішки присіла та розвернулась обличчям до дороги. Там вона побачила наступну картину: ОСОБА_28 , в руках якого була бита (цю биту вона раніше бачила в автомобілі Загороднього), задкуючи, відступав від раніше не відомого їй лисого чоловіка (як згодом стало відомо - ОСОБА_11 ). Вона бачила, як ОСОБА_35 , відступаючи, відмахувався від ОСОБА_37 битою, а останній, утримуючи в руці якийсь предмет, махав ним в бік ОСОБА_35 . Тоді вона не бачила, чим саме той махав, навіть не здогадувалась, що то був ніж (це вона зрозуміла, коли вже побачила рани на тілі ОСОБА_35 ). Пересуваючись таким чином ОСОБА_37 та ОСОБА_21 пройшли кілька кроків до шлагбаума, біля якого ОСОБА_37 впритул наблизився до ОСОБА_52 і вирвав з його рук биту. Вона ( ОСОБА_48 ) була дуже сильно налякана цією бійкою, точно сказати, коли саме ОСОБА_37 наносив удари ножем ОСОБА_35 , не може, чи під час того, як ОСОБА_35 відступав від ОСОБА_37 чи, коли вони зупинилися біля шлагбауму. Після того, як ОСОБА_37 вихопив биту з рук ОСОБА_35 , останній продовжував стояти на ногах, але вперся руками в коліна та почав хитатися. Пятибратов же в цей час відвернувся від нього та попрямував до під'їзду. Коли ОСОБА_37 пішов, вона ( ОСОБА_48 ) відразу підбігла до ОСОБА_35 , який, хитаючись, впав їй на руки. Тоді вона та інші хлопці виявили на його тілі рани, а вона особисто зрозуміла, що ОСОБА_35 били ножем чи іншим колюче-ріжучим предметом. Від отриманих ушкоджень ОСОБА_15 помер у лікарні.
Після цієї події вона їздила в лікарню з батьками ОСОБА_39 . Наступного дня вона дізналася, що ОСОБА_21 помер. Того ж дня вона приходила до двору ОСОБА_52 зі свою подружкою ОСОБА_62 ( ОСОБА_63 ), вони заходили додому до батьків ОСОБА_39 . Вона не пам'ятає чи казала хлопцям, щоб вони прийшли. Пригадує, що того ж дня до квартири ОСОБА_35 прийшли ОСОБА_31 , ОСОБА_40 , і ОСОБА_29 . До цього часу ніхто з них пояснення в міліції чи прокуратурі не давав і, наскільки вона пам'ятає, того ж дня ОСОБА_37 витягли з квартири, де він переховувався, а їх мали опитати працівники міліції. Окрім названих осіб (вона точно не пам'ятає чи залишилась ОСОБА_64 ), були також батько ОСОБА_52 та їх сусід. Спочатку кожен з них розповів, що вони бачили. Батько ОСОБА_52 сказав, що чоловіка, який вбив його сина та їх друга треба посадити. Вони всі співчували горю ОСОБА_35 та розділяли таку думку. З'ясувалось, що ОСОБА_31 колись був учасником конфлікту із зброєю. Сусід сказав, що не слід казати про присутність ОСОБА_31 на місці події, оскільки це може викликати недовіру до наших показів. Вирішили, що про ОСОБА_31 не згадувати. Крім того, батько ОСОБА_52 казав, що необхідно давати такі покази, відповідно до яких, саме ОСОБА_37 був ініціатором конфлікту, і від нього походила загроза. Незважаючи на те, що хлопці казали, що ОСОБА_37 демонстрував ніж, але не погрожував ним, до горла нікому не підставляв, батько ОСОБА_35 сказав, що необхідно говорити, що він підставляв його до горла ОСОБА_39 . Також він казав, що необхідно говорити, що ОСОБА_37 сам спровокував конфлікт, а також те, що невідомо звідкіля у ОСОБА_52 взялася бита. Вони з цим погодилися, оскільки співчували родині ОСОБА_35 . Відповідно до цих вказівок вона й давала в подальшому показання. Також, коли її допитували слідчі прокуратури, та в суді, то перед цим батько ОСОБА_52 в розмові з нею уточнював, що їй необхідно говорити. Також вона зауважила, що при цьому їх ніхто не бив та не залякував, давати неправдиві показання вони погодились добровільно, співчуваючи родині ОСОБА_35 .
4 березня 2008 року вона давала показання так, як вона пам'ятає подію, нічого не приховуючи та нічого не перекручуючи. Слідчим при допитах жодного тиску не здійснювалось. Раніше дані нею показання не відповідають тому, що вона насправді бачила.
Колегія суддів критично відноситься до показань, які свідок ОСОБА_24 давала на досудовому слідстві 7 жовтня 2005 року, 18 жовтня 2005 року, 18 липня 2006 року та 24 листопада 2005 року (останні в ході очних ставок з ОСОБА_11 та свідком ОСОБА_12 ) в тій їх частині, яка суперечить показанням від 4 березня 2008 року, оскільки вони, в тій частині, яка суперечить, не логічні та не узгоджуються з усіма матеріалами справи.
Свідок ОСОБА_12 давала показання, що 6 жовтня 2005 року вона разом із ОСОБА_11 на її автомобілі під'їхали до будинку, де вона проживає ( АДРЕСА_2 ). Біля під'їзду стояли хлопці, одного з яких вона знала, це був ОСОБА_35 . Хлопці висловлювались голосно нецензурною лайкою, а тому вона зробила їм зауваження. В цей час ОСОБА_11 ще знаходився у автомобілі. В той час, як вона брала речі в багажнику автомобіля ОСОБА_11 вийшов із салону автомобіля та підійшов до багажника. Після цього до нього підійшли хлопці. Він з одним з них взялися за барки сорочки, можливо у нього в руках був викидний ключ від її автомобіля. У подальшому вона підізвала до себе ОСОБА_11 , коли знаходилась біля свого під'їзду, а хлопців попросила розходитися. ОСОБА_11 підійшов до неї та тримав в руках пакети. Після цього до них підбігли троє хлопців, у когось з них була дерев'яна палиця. Ще один із хлопців мав залізну палицю, а третій був без нічого. Вона стояла між хлопцями і ОСОБА_11 . Хлопці намагалися нанести останньому удари, предметами, які були при них. У перший раз їм не вдалося попасти по ньому, а вдруге був нанесений удар ОСОБА_11 по голові і в нього пішла кров. Після удару ОСОБА_11 почав битись із хлопцем і вони змістились від під'їзду. В цей час вона пішла викликати міліцію. Її квартира розташована на 3 поверсі. Після того, як вона зайшла до квартири та взяла телефон зайшов ОСОБА_11 , який приніс биту і металевий прут.
На досудовому слідстві під час розслідування справи згідно вимог КПК України 1960 року свідок ОСОБА_12 давала показання, що станом на 2005 рік вона підтримувала дружні стосунки з ОСОБА_11 . Увечері 06.10.2005 року, приблизно о 23.00 год., вона разом із ОСОБА_11 , після відвідування супермаркету, поверталися до неї додому на її власному автомобілі «Мерседес» сріблястого кольору. За кермом був ОСОБА_11 . Заїхавши у двір будинку АДРЕСА_2 , де вона мешкала, ОСОБА_11 припаркував автомобіль поблизу кута трансформаторної будки. Біля цього кута, ближче до дороги, стояли троє хлопців, які голосно спілкувались між собою. Серед них був і син сусідів по будинку - ОСОБА_65 . Родину ОСОБА_35 до того вона знала, оскільки вони були її сусідами, жодних відносин з ними не підтримувала. Вона вийшла з машини першою та зупинилася біля капоту в очікуванні, поки ОСОБА_11 заглушить двигун та забере з автомобіля пакунки із супермаркету. Вона знаходилась на відстані приблизно 1-2 метри від тих трьох хлопців. Останні достатньо голосно спілкувались між собою та вживали ненормативну лексику. Вона звернулась до них із зауваженням, сказавши щоб не лаялись. Хтось з цих хлопців досить грубо відповів на її зауваження. В цей момент ОСОБА_11 , почувши грубі висловлювання на її адресу, також достатньо грубо сказав хлопцям, щоб ті розходились, однак ті і на його адресу також почали образливо висловлюватися. На ґрунті взаємних грубощів між ОСОБА_11 та вказаними хлопцями виник словесний конфлікт. Не бажаючи продовження даного конфлікту, вона сказала ОСОБА_11 , щоб той не заводився із хлопцями та йшов з нею додому. Сама вона обійшла машину, взяла сумки з багажника, а потім почала йти в бік під'їзду. ОСОБА_11 також пішов в напрямку під'їзду з двома раніше взятими ним з машини пакетами, які він ніс в обох руках. Вона йшла поруч з ним. На цей час хлопці вже розосередились. Хлопці продовжували вигукувати образливі слова на адресу ОСОБА_11 , а він продовжував рухатися в бік під'їзду разом із нею, проте огризався в бік хлопців. Потім вона почула, як хтось із хлопців закричав «Давай биту». Через декілька секунд вона почула за спиною тупіт. Вони з ОСОБА_11 обернулися. За ними біг ОСОБА_35 , а в руках тримав предмет, схожий на биту, досить довгу. ОСОБА_35 знову почав казати щось образливе в бік ОСОБА_11 . Останній також йому відповідав якимись грубими виразами. ОСОБА_21 демонстрував готовність застосувати биту. Вона злякалася та почала кричати, щоб не били ОСОБА_11 та не звертали уваги на те, що він їм відповідає. Вона також намагалася вклинитися між ОСОБА_11 та ОСОБА_26 , щоб не допустити застосування сили. В цей момент ОСОБА_21 через неї наніс ОСОБА_11 удар по голові битою. У того одразу пішла кров. Наскільки вона пам'ятає, то саме тоді ОСОБА_11 випустив з рук пакети. Пятибратов кричав, щоб вона бігла до під'їзду. Вона, не озираючись, побігла до під'їзду та сховалася там. Звідтіля вона вже побачила, що ОСОБА_11 наступає на ОСОБА_52 , а той відмахується від нього битою. Ножа в руках ОСОБА_11 вона не бачила, а також не бачила, як він наносив удари ОСОБА_35 , оскільки з-за напіввідкритих дверей під'їзду оглядовість у неї було обмежена. Потім вона побачила, що в бік під'їзду рухається ОСОБА_11 із битою та залізякою в руках. Обличчя у нього було в крові. Вони вдвох хутко піднялись до її квартири та закрились в ній. В квартирі вона намагалася з'ясувати, що трапилось, проте ОСОБА_11 толком не міг нічого відповісти. Було видно, що Пятибратов шокований. Вона також була дуже знервована. Тільки-но вона почала обробляти рану на голові ОСОБА_11 перекисом водню, у двері подзвонили працівники міліції, які потім і стали з'ясовувати обставини подія. Тоді вона і зрозуміла, що ОСОБА_11 наніс ножові поранення ОСОБА_56 від яких останній згодом помер.
Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_12 , у яких вона повідомляла, що біля під'їзду, безпосередньо перед нанесенням ОСОБА_11 тілесних ушкоджень до них з ОСОБА_11 підбігли троє хлопців, у одного з яких була бита, у другого залізна палиця. а третій був без нічого, оскільки ці показання, окрім тих, що був один ОСОБА_15 з битою повністю спростовуються показаннями інших безпосередніх очевидців цих подій, зокрема, ОСОБА_14 , ОСОБА_51 , ОСОБА_16 і ОСОБА_24 , які одностайно підтвердили, що біля під'їзду з битою до ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підбігла лише одна особа, це був ОСОБА_15 , а всі інші у цей момент стояли осторонь від цих подій та вказаних осіб. Слід зазначити, що на досудовому слідстві свідок ОСОБА_12 теж не повідомляла про те, що біля під'їзду до них з ОСОБА_11 підбігли саме троє осіб, а акцентувала увагу лише на одному ОСОБА_56 з битою, який і заподіяв ОСОБА_11 тілесні ушкодження. Окрім того, суд критично відноситься й до показань свідка ОСОБА_12 у тій частині, що на першому етапі конфлікту, неподалік від автомобіля, ОСОБА_11 з її слів нібито можливо взяв ОСОБА_15 за сорочку, оскільки решта безпосередніх очевидців про цей факт не повідомляли. Суд вважає, що надавши ці показання ОСОБА_12 намагалася у такий спосіб сприяти ОСОБА_11 , який є її знайомим, уникнути кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину, шляхом перекручування подій та обставин, які мали місце 06.10.05 р., з метою переконати, що у даній ситуації мала місце з боку ОСОБА_11 виключно необхідна оборона від нападу трьох озброєних осіб.
Свідок ОСОБА_66 суду дав показання, що він проживає у кв. АДРЕСА_3 , ввечері у дворі будинку, де він проживає, стояв автомобіль, а біля нього група молодих осіб, які вели себе шумно. Коли стемніло він почув крики, а тому підійшов до вікна і побачив, що рухається чоловік у світлому одязі наче робот, а перед ним біжить хлопець. Цим хлопцем був ОСОБА_21 . У чоловіка, що рухався наче робот був в руках предмет похожий на палицю. Цим предметом він вдарив хлопця по спині, який пробіг під шлагбаумом і втік. У подальшому вийшов на вулицю на крик про допомогу, де побачив пораненого ОСОБА_52 . Потерпілий був на рівні 4 під'їзду, щоб було ближче до швидкої допомоги, вони перенесли його на 3-10 метрів.
На досудовому слідстві свідок ОСОБА_66 дав аналогічні за змістом. однак більш детальніші показання, зокрема, що за адресою: АДРЕСА_4 він проживає з 2000 року. Його квартира знаходиться на третьому поверсі третього під'їзду вказаного будинку. У двір будинку виходять два вікна його квартири з двох різних кімнат. З одного вікна добре проглядається двір будинку, зокрема: ліва частина трансформаторної будки, асфальтний майданчик для парковки автомобілів. З іншого вікна (кімнати, ближчої до сходинкової клітини під'їзду №3) огляд обмежений: справа - виступом будинку, а знизу - дахом лоджії 2-го поверху. З родиною ОСОБА_35 він будь-яких стосунків не підтримує, знає лише, що вони проживають в одному з ним будинку.
Події, що увечері 06.10.05 відбувалися у дворі його будинку, він моментами спостерігав через вікно кімнати, де огляд кращий. Цього дня, приблизно о 22.00-23.00 год., він знаходився вдома. Попередньо він припаркував свій автомобіль ОСОБА_67 на вищевказаній заасфальтованій ділянці, яка розміщувалась зправа від дороги за трансформаторною будкою. Періодично він на нього поглядав з вікна. Точно не може сказати коли, але поряд із його автомобілем припаркувався розмальований пікап. Протягом часу, що він перебував вдома у той вечір, з двору лунали голосні викрики - там була молодь. Вони голосно спілкувались між собою. Скільки чоловік було в компанії, точно назвати не може, проте - не менше 5. Серед хлопців була одна дівчина. Коли він виглядав з вікна, то в основному дивився на свою машину. Він виглядав тоді, коли посилювався шум. Компанія крутилась біля свого пікапу та неподалік від нього. Коли він (Трегуб) в черговий раз виглянув у вікно, то побачив, що між пікапом та його машиною стоїть один з хлопців та дівчина з вказаної компанії. Інші з цієї компанії були не так близько біля його машини, а тому він не звернув особливої уваги на їх точне місцезнаходження, оскільки дивився лише в бік своєї машини. Приблизно через 10-20 хв. він почув більш голосні викрики та знов підійшов до вікна. Він побачив, як по дорозі в напрямку 3-го під'їзду з боку шлагбауму йде лисий чоловік (як з'ясувалося згодом - ОСОБА_11 ). Рухався останній якось дивно, наче робот. В руці у ОСОБА_37 був якийсь довгий предмет, схожий на пряму палку. Чи заходив ОСОБА_37 в під'їзд, чи ні - він (Трегуб) не бачив, тому що огляду заважав виступ будинку. Згодом йому (Трегубу) стало відомо, що того вечора у дворі були заподіяні ножові поранення його сусіду ОСОБА_68 , від яких той помер у лікарні.
Свідок ОСОБА_69 дала показання, що до вчинення ОСОБА_11 злочину останнього не бачила. З потерпілими нормальні відносини. Коли відбулися події, вона почула шум у дворі, а саме емоційну розмову, у зв”язку із чим виглянула у вікно. Там вона побачила, як ОСОБА_11 спілкується з колом молодих осіб. Потім той підійшов до автомобіля взяв пакети, при цьому розмова між ними продовжувалася. По дорозі до під”їзду куди йшов ОСОБА_11 із жінкою розмови ще були. Потіп вона бачила як ОСОБА_21 пішов до під'їзду за ОСОБА_70 , в руках у нього булла палиця, яку йому хтось дав. Далі вона пішла викликати міліцію, оскільки почула звук удару. Коли вона знову виглянула у вікно то побачила, що ОСОБА_21 пройшов за шлагбаум, і через деякий час упав. Потім до нього підбігла дівчина і кликала на допомогу. Швидкої допомоги довго не було. У подальшому вибіг батько ОСОБА_23 і теж почав викликати швидку допомогу. Вона не бачила, як наносив ОСОБА_21 , вона також не бачила, ОСОБА_71 бив ножем ОСОБА_52 .
Згідно протоколу огляду місця події від 06.10.2005 року та фототаблиці до нього, під час огляду в квартирі АДРЕСА_5 , де проживає ОСОБА_12 , було виявлено та вилучено дерев'яну бейсбольну биту зі слідами бурого кольору, рульову тягу від автомобіля, ніж зі слідами бурого кольору ( т.1 а.с.7-15). Фактичні дані, що містяться в цьому документі, колегія суддів визнає належними, допустимими і достовірними.
Згідно протоколу особистого обшуку затриманого від 07.10.2005 року у ОСОБА_11 вилучені його особисті речі, а саме: куртка, джинси, туфлі, футболка, в яких він був одягнений у момент вбивства ОСОБА_15 ( т.1 а.с.57-58). Фактичні дані, що містяться в цьому документі, колегія суддів визнає належними, допустимими і достовірними
Згідно протоколу огляду від 17.10.2005 року було оглянуто вилучені речі ОСОБА_11 , у які той був одягнений під час учинення інкримінованого злочину, зокрема, це кросівки, джинси (т.1 а.с.106). Фактичні дані, що містяться в цьому документі, колегія суддів визнає належними, допустимими і достовірними
Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 13.03.2008 року та відеозаписом цієї слідчої дії, свідок ОСОБА_14 на місці події - у дворі будинку АДРЕСА_2 - продемонстрував розташування всіх учасників події, а також конкретні дії кожного з них в ході події злочину, чим підтвердив дані під час останнього допиту, який відбувся 03.03.2008 р., показання та уточнив їх. Під час цього відтворення обстановки та обставин події свідок ОСОБА_14 серед іншого продемонстрував, який чином діяв ОСОБА_11 та ОСОБА_15 , а також вказав на місце, де останньому були нанесені ОСОБА_11 ножові поранення (т.4 а.с.51-74).
Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 22.07.2008 року та відеозаписом цієї слідчої дії, свідок ОСОБА_17 на місці події - у дворі будинку АДРЕСА_2 - продемонстрував розташування всіх учасників події, а також конкретні дії кожного з них в ході події злочину, чим підтвердив дані під час останнього допиту, який відбувся 04.03.2008 р., показання та уточнив їх. Під час цього відтворення обстановки та обставин події свідок ОСОБА_17 серед іншого продемонстрував, яким чином ОСОБА_11 , після нанесення йому ОСОБА_26 удару битою по голові почав останнього переслідувати, а також вказав на місце, де останньому були нанесені ОСОБА_11 удари (т.5 а.с.4-25).
Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин події від 23.07.2008 року та відеозаписом цієї слідчої дії, свідок ОСОБА_24 на місці події - у дворі будинку АДРЕСА_2 - продемонструвала розташування всіх учасників події, а також конкретні дії кожного з них в ході події злочину, чим підтвердила дані під час останнього допиту, який відбувся 4 березня 2008 року показання та уточнила їх. Під час цього відтворення обстановки та обставин події свідок ОСОБА_24 серед іншого продемонструвала, яким чином ОСОБА_11 переслідував ОСОБА_52 ( т.5, а.с.27-41).
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 304/4109 від 25.11.2005 року при судово-медичному дослідженні на трупі ОСОБА_15 виявлено наступні тілесні ушкодження:
а) колото-різане поранення грудей, розташоване на передній поверхні грудної клітини зліва, проникаюче в ліву плевральну порожнину з пошкодженням по ходу раньового каналу підшкірно-жирової клітчатки, 7-го ребра, а також передньої поверхні крайового відділу нижньої долі лівої легені;
б) колото-різане поранення животу на боковій поверхні черевної стінки зліва, проникаюче в черевну порожнину в 10-му міжребер"ї з пошкодженням по ходу раньового каналу підшкірно-жирової клітчатки, косих м'язів животу, нижнього краю селезінки, а також, згідно даним медичної картки стаціонарного хворого: наскрізне поранення лівої нирки через лоханку та ворота з пошкодженням ниркової артерії;
в) колото-різане поранення живота на передній черевній стінці зправа, проникаюче в черевну порожнину з пошкодженням по ходу раньового каналу підшкірно-жирової клітчатки, прямих м'язів животу, брижі товстого кишківника з верхньо-брижовими судинами, дванадцятипалої кишки та голівки підшлункової залози, зачеревної клітчатки і аорти;
г) ділянки осаднення шкіри на обличчі, а також подряпина на передній поверхні шиї зліва.
Всі зазначені вище колото-різані поранення мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Колото-різані поранення утворились від дії плоского колото-різаного предмета, типу клинка ножа, який має обушок та лезо. Смерть ОСОБА_15 настала внаслідок вищевказаних колото-різаних поранень грудей та живота з пошкодженням внутрішніх органів і розвитком крововтрати. Ділянки осаднення шкіри на обличчі виникли від дії тупого предмета, а подряпина на передній поверхні шиї зліва від дії гострого предмета. Ділянки осаднення шкіри на обличчі, а також подряпина на передній поверхні шиї зліва відносяться до легких тілесних ушкоджень. Всі виявлені тілесні ушкодження мають ознаки прижиттєвих.
Під час токсилогічного дослідження крові потерпілого ОСОБА_15 виявлено 1,59 промили етилового спирту, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння. ( т.1 а.с. 110-121).
Фактичні дані, що містяться в цьому висновку експертизи, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 198 від 18.09.2008 року, підтверджено висновки первинної судово-медичної експертизи № 304/4109 від 25.11.2005 року щодо наявних на трупі ОСОБА_15 тілесних ушкоджень, ступеню їх тяжкості, часу їх утворення (06.10.2005 року близько 23.00 год.), а також предмету, яким вони були заподіяні та що виникли вони за життя, а також щодо причини смерті ОСОБА_15 . Крім того додатково експертною комісією визначено наступне, зокрема: ніж в руках ОСОБА_11 був розташований наступним чином: гострий його край (лезо) був направлений до пальців, спинка - до зап'ястка; спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_56 були у короткий термін часу; ушкодження у ОСОБА_15 та пошкодження його одягу могли виникнути при взаємному розташуванні потерпілого ( ОСОБА_15 ) і нападника ( ОСОБА_11 ) в динамічному стані в положенні „обличчя до обличчя", що не суперечить показанням свідків ОСОБА_51 , ОСОБА_24 і ОСОБА_14 , які ті давали відповідно 22.07.2008 року, 23.07.2008 року та 13.03.2008 року при відтворенні обстановки і обставин події; пошкодження на фуфайці ОСОБА_15 (побутова назва - футболка) у вигляді роз'єднання трикотажу правого рукава по внутрішньому бічному шву виникло внаслідок розриву трикотажу від перерозтягування при схопленні нападником одягу потерпілого в ділянці правого плеча з подальшим розтягуванням в напрямку до себе; вбачається чітка послідовність утворення рани №1 на трупі ОСОБА_15 (колото-різане поранення грудей) та відповідних його розташуванню пошкоджень на фуфайці і джемпері ОСОБА_15 , а саме: зазначені рана не грудях та пошкодження одягу виникли при витягуванні нападником ножа з тіла потерпілого,; фуфайки, залишенням його в пошкодженні на джемпері та подальшим рухом ножа (відносне тіла нападника) справа наліво, практично в сагітальній площі, тобто не розмахування ножем як стверджував ОСОБА_11 (т.5 а.с. 124-155).
Фактичні дані, що містяться в цьому висновку експертизи, суд визнає належними допустимими і достовірними.
Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1023/И від 28.11.2005 року, при судово-медичному освідуванні ОСОБА_11 у нього виявлені наступні тілесні ушкодження: два лінійних забійних поранення м'яких тканин тім'яної дільниці, крововиливі на правому та лівому передпліччі, по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я строком більше 6 днів, але менше 21 дня. Вказані тілесні ушкодження заподіяні тупим предметом (предметами) в результаті не менш ніж 6-ти травматичних впливів (дерев'яною битою, металевим предметом) і могли утворитися 06.10.2005 року, (т.1 а.с.153-154).
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 199 від 08.09.2008 року, підтверджено висновки первинної судово-медичної експертизи № 1023/И від 28.11.2005 року щодо наявних у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, ступеню їх тяжкості та часу їх утворення (т.5 а.с.162-175).
Згідно висновку криміналістичної експертизи №634 від 07.12.2005 року, ніж та бита, вилучені в квартирі АДРЕСА_5 не є холодною зброєю, а є відповідно - складним кишеньковим ножем та спортивним інвентарем.
Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 410 від 07.11.2005 року, на курточці, вилученій у ОСОБА_11 , виявлена кров самого ОСОБА_11 , а на туфлях, вилучених у ОСОБА_11 , виявлено кров ОСОБА_15 (т.1 а.с.125-131).
Фактичні дані, що містяться в цих висновках експертиз, суд визнає належними, допустимими і достовірними.
Згідно висновку судово-цитологічної експертизи № 268/ц від 24.11.2005 року, на ножі, вилученому в квартирі АДРЕСА_5 , виявлено кров та нашарування, походження яких можливо від ОСОБА_15 , на биті вилученій там же, виявлено кров ОСОБА_11 (т.1 а.с. 135-138).
Відповідно до висновку судової медико-криміналістичної експертизи № 308-МК від 07.12.2005 року, поранення на тілі ОСОБА_15 могли бути спричинені ножем, виявленим та вилученим в квартирі АДРЕСА_5 , який належав ОСОБА_11 (-т.1 а.с.143-148).
Згідно висновку амбулаторної комплексної психолого-психіатричної експертизи № 1506 від 08.11.2005 року, згідно якого ОСОБА_11 психічно здорова людина, на момент вчиненого злочину міг усвідомлювати вчинювані дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_11 не потребує в застосуванні відносно нього примусових заходів медичного характеру. В період учиненого злочину ОСОБА_11 не перебував у стані фізіологічного афекту, а також іншому емоційному стані, яке б істотно вплинуло на його свідомість та діяльність. Фактичні дані, що містяться в цьому висновку експертизи, суд визнає належними, допустимими і достовірними (т.1, а.с.158-161).
Суд оглянув в судовому засіданні речові доказами, зокрема, речі ОСОБА_11 , у яких той перебував одягненим у момент вчинення інкримінованого злочину, на яких містяться сліди злочину, а саме це куртку чоловічу та туфлі, биту, на якій містяться сліди бурого кольору та відеокасети, на яких зафіксовані слідчі дії, за участю свідків, які всі безпосередньо досліджені судом, окрім ножа.
Суд, з об'єктивних причини не мав можливості безпосередньо дослідити речовий доказ - ніж, яким було учинено ОСОБА_11 злочин. Сталося це в зв'язку із його втратою. З досліджених матеріалах вбачається, що орган досудового розслідування посилається, що при направленні справи до суду ще в порядку КПК 1960 року, цей речовий доказ був у пакеті, разом з іншими речовими доказами. Попередній склад суд, який розглядав справу в порядку КПК України 1960 року, під час судового розгляду, у присутності всіх учасників судового розгляду, відкривав пакет із речовими доказами, який був опечатаний і при безпосередньому дослідженні його вмісту не виявив там ножа. Вжитими судом заходами, які на думку суду є вичерпними, встановити місце знаходження ножа не вдалося.
Не було встановлено місце знаходження ножа і під час розгляду кримінального провадження в порядку КПК України 2012 року.
Безпосереднє не дослідження судом речового доказу по справі, а саме ножа, на думку суду істотно не може вплинути на законність та обґрунтованість прийнятого рішення, оскільки жоден із учасників судового розгляду не ставив під сумнів наявність даного речового доказу до цього, у тому числі й підсудний ОСОБА_11 , збереглися його фото та детальний опис, які були зроблені в ході проведення судово-цитологічної, криміналістичної та судової медико-криміналістичної експертиз, які суд дослідив.
Згідно вимог ч.1 ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням , яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Згідно ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 87 КПК України недопустимими, зокрема, є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; отримання доказів внаслідок катування; порушення права особи на захист; отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитись від давання показань та відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; порушення права на перехресний допит; отримання показань від свідка, який надалі буде визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні.
Також необхідно враховувати, що згідно п.8 Розділу Х1 « Перехідні положення» КПК України 2012 року, допустимість доказів, отриманих до набрання чинності цим Кодексом, визначається у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Суд, дослідивши запропоновані учасниками процесу докази прийшов до висновку, що вони є відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Дослідивши та перевіривши надані учасниками процесу докази, оцінюючи їх сукупність з точки зору достатності, допустимості та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, колегія суддів прийшла до висновку про доведеність вчинення ОСОБА_11 злочину передбаченого ст. 118 КК України, як вбивство при перевищені меж необхідної оборони.
Судова колегія також вважає, що в діях ОСОБА_11 відсутній склад злочину передбачений ч. 1 ст. 115 КК України і його дії підлягають перекваліфікації на ст. 118 КК України.
Судова колегія критично відноситься до показань підсудного ОСОБА_11 , у яких він заперечує наявність у нього умислу на позбавлення життя ОСОБА_15 , повідомляючи при цьому, що у тій ситуації, яка виникла 6 жовтня 2005 року, мала місце з його боку необхідна оборона від нападу ОСОБА_15 та його друзів, а не умисне позбавлення життя в тому числі при перевищені меж необхідної оборони.
Колегія суддів, виходячи з кількості, локалізації, тяжкості тілесних ушкоджень заподіяних потерпілому, не погоджується з доводами захисника, що має місце лише заподіяння тілесних ушкоджень, а не вбивство.
Судова колегія також не погоджується з доводами сторони обвинувачення, потерпілих і їх представника, що має місце навмисне вбивство із помсти та вважає, що запропоновані докази, як то фактичні дані, які містяться в показах свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_51 , ОСОБА_12 , ОСОБА_69 , ОСОБА_66 у досліджених згідно вимог Розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року показах свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_24 , протоколах оглядів, висновків експертиз, долучених документів не підтверджують вчинення ОСОБА_11 злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України і зроблені висновки органів досудового розслідування є неправильними.
Так, органи досудового розслідування та прокурор, обвинувачуючи ОСОБА_11 в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_56 , стверджують що ОСОБА_11 висловив ОСОБА_14 , ОСОБА_56 та ОСОБА_16 вимогу, щоб ті розходились, на яку ті не реагували і продовжували образливо висловлюватись на адресу ОСОБА_11 , який наполягаючи на своїй вимозі, дістав з кишені свого одягу складний кишеньковий ніж, викинув лезо ножа та, тримаючи ніж перед собою, не направляючи його на вказаних хлопців, висловив свою вимогу з приводу того, щоб останні розходились.
Разом з тим, протягом досудового та судового слідства ОСОБА_11 зазначав про те, що в руках у нього знаходився ключ від автомобіля «Мерседес». При цьому, він продовжує послідовно стверджувати, що цей ключ відкривається шляхом викидання при натисканні на кнопку, та цим ключем він закривав автомобіль, коли він разом з ОСОБА_13 приїхали до будинку останньої.
Під час допитів свідок ОСОБА_14 вказував на те, що дійсно ключ від автомобіля «Мерседес» відкривається шляхом натискання на кнопку, як викидний ніж, та його розмір, приблизно, як два сірникових коробки.
Свідок ОСОБА_17 показав про те, що він знаходився за кутом бойлерної і не бачив взагалі початку конфлікту; свідок ОСОБА_16 зазначав про те, що він не бачив, що було в руках ОСОБА_11 , оскільки пішов за інший кут бойлерної у своїх справах; свідок ОСОБА_14 давав суперечливі показання щодо обставин початку конфлікту та того, чи бачив він в руках ОСОБА_11 ніж чи ні, вказавши про те, що він відійшов від ОСОБА_15 та ОСОБА_11 в бік ОСОБА_51 , коли ОСОБА_11 підійшов до них.
Згідно оголошених показань свідка ОСОБА_24 , ОСОБА_11 віддав ключ від автомобіля ОСОБА_13 .
Свідок ОСОБА_69 вказувала, що, коли вона визирнула у вікно, ОСОБА_11 був біля правих дверцят машини, уже з кульками. Від дверцят пасажира, він пішов з кульками до дверцят водія, щоб її закрити, і закривав її ключем.
Під час додаткового розслідування оглядався ключ від автомобіля «Мерседес», аналогічний тому, який мав ОСОБА_11 06 жовтня 2005 року.
На переконання колегії суддів, по своїх зовнішніх ознаках він дійсно міг був сприйнятий оточуючими як ніж.
Дані, які містяться у протоколах відтворення обстановки та обставин подій із свідками ОСОБА_61 , ОСОБА_24 та ОСОБА_14 , місце перебування кожного свідка під час початку конфлікту, а також можливість кожного із них побачити (з урахуванням часу доби, освітлення), не виключає, що ключі від автомобіля вони могли сприйняти як ніж. ( т.5 а.с. 4-24, 27-40, т. 4 а.с. 51-75).
На думку колегії суддів подряпина на шиї потерпілого, на яку як підтвердження приставляння ОСОБА_11 ножа до горла ОСОБА_15 на початку конфлікту посилаються потерпілі та їх представник, могла виникнути під час розмахування ножем ОСОБА_11 вже після подій, які відбулися біля під'їзду будинку. На це вказує і висновок експерта №198 від 18 вересня 2008 року ( т.5, а.с.124-155) про те, що утворення подряпини на шиї потерпілого могло виникнути при у рухах ножем (відносно тіла нападника) справа наліво або зліва направо в горизонтальній площині (розмахування), і виключається її виникнення внаслідок «приставляння ножа до шиї».
ОСОБА_11 як під час досудового слідства, так і судових розглядів послідовно вказував на те, що ОСОБА_15 йому було заподіяно удар битою по голові, після чого у нього обличчя залило кров'ю, він дістав ніж та став ним відмахувався від ОСОБА_15 , який продовжував наносити йому удари битою. Крім того, ОСОБА_11 , послідовно зазначає про те, що його бив ще один хлопець рульовою тягою, оскільки ОСОБА_72 знаходився попереду нього, а праворуч - йому додатково ще наносили удари.
Як вбачається із системного аналізу оголошених показань свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_24 , у ОСОБА_11 дійсно після удару битою обличчя було у крові.
З показів свідків ОСОБА_51 , ОСОБА_14 вбачається, що свідок ОСОБА_16 дійсно кидав у бік ОСОБА_11 та ОСОБА_15 рульову тягу від автомобіля, підтверджував ці обставини і свідок ОСОБА_16 .
Вказані обставини на думку колегії суддів підтверджують покази ОСОБА_11 про мотиви його дій, які були направлені на свій захист.
Згідно висновку експерта № 199 від 8 вересня 2008 року, у ОСОБА_11 на момент освідування 10 жовтня 2005 року мали місце наступні тілесні ушкодження:
А) 2 забійні рани (рани з нерівними краями, які ушиті медичними швами) в тім'яній ділянці довжиною 4,5 см та 2.5 см;
Б) синці (продовгуватої та невизначеної форми, жовто-фіолетового кольору) розміром від 5х1,5 см до 8х6 см: один на задній ( тильній) поверхні правого передпліччя у верхній третині; один на задній (тильній) поверхні правого передпліччя в нижній третині, один на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині, один по задній поверхні ділянки лівого ліктьового суглобу.
Вищезазначені ушкодження виникли від не менш ніж 6-кратної дії травмую чого предмету (предметів), і відносяться: кожен, із зазначених в підпункті а) - до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я) кожен із зазначених в підпункті б) - до легкого тілесного ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Морфологія вищезазначених тілесних ушкоджень з урахуванням їх локалізації дозволяють стверджувати про те, що вони могли утворитися 06 жовтня 2005 року в короткий термін часу; визначити чітку послідовність виникнення даних ушкоджень неможливо.
Характер, кількість та локалізація всіх вищезазначених тілесних ушкоджень дозволяють стверджувати про те, що всі вони виникли внаслідок не менш ніж 6-кратної дії тупого (тупих) предмета (предметів) з обмеженої поверхнею контакту, яким.. може бути дерев'яна бита; синці на верхніх кінцівках могли виникнути при захисті від нанесених ударів. Стосовно обставин отримання ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, а саме розташування ОСОБА_11 та нападника, способу нанесення; напрямків таких ударів, то існуючі судово-медичні дані не суперечать показам-свідків ОСОБА_14 (від 13 та 25 березня 2008 року), ОСОБА_16 ( від 25 березня 2008 року), ОСОБА_51 (від 22 липня 2008 року) та ОСОБА_24 (від 23 липня 2008 року): утворення однієї або обох забійних ран внаслідок удару дерев'яною битою по голові ОСОБА_11 при взаєморозташуванні ОСОБА_11 та нападника в статичному стані в положенні «обличчя до обличчя», утворення однієї забійної рани та всіх синців внаслідок ударів дерев'яної бити (при її рухах шляхом відмахування) при взаєморозташуванні ОСОБА_11 та нападника в динамічному стані в положенні «обличчя до обличчя» ( т.5, а.с.162-175).
Вказаний висновок, на переконання колегії суддів, підтверджує в сукупності з іншими доказами вчинення ОСОБА_11 вбивства ОСОБА_15 при перевищенні меж необхідної оборони.
Колегія суддів не погоджується з доводами органу досудового розслідування, прокурора, потерпілих та їх представника, що ОСОБА_11 діяв з мотивів помсти за нанесені ОСОБА_15 образи та тілесні ушкодження, а також на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин мав умисел позбавити життя ОСОБА_15 з помсти і його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.115 КК України.
ОСОБА_11 послідовно вказує про те, що він намагався забрати у ОСОБА_15 биту і їх з ОСОБА_15 пересування на місцевості відбувалося неподалік 3 під'їзду.
Свідок ОСОБА_69 стверджувала, що вона бачила, як ОСОБА_15 побіг за ОСОБА_11 . Більше вона не бачила нічого, а тільки почула стукіт. У них над під'їздом козирки і зі свого балкона вона нічого не бачила. Хлопці все стояли і дивилися, ніхто нікуди не йшов. Через якийсь час дуже повільно вийшов ОСОБА_15 його погойдувало. Він пішов уздовж будинку, незважаючи на те, що хлопці стояли осторонь. Він зайшов за шлагбаум, який раніше був біля їхнього будинку, зупинився, трохи розвернувся і став повільно осідати на землю, і впав. Він пролежав так якийсь час, потім дівчина крикнула йому, щоб він вставав. Ніяких рухів не було, а потім вона до ОСОБА_15 підійшла, і почала його смикати, але, мабуть, він був без свідомості.
Колегія суддів звертає увагу на висновок експерта № 198 від 18 вересня 2008 року (т. 5 а.с.124-155) про виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_15 і пошкоджень його одягу могло бути за обставин, на які посилається ОСОБА_11 , що, зокрема:
- утворення подряпини - при рухах ножем (відносно тіла нападника) справа наліво або
зліва направо в горизонтальній площині (розмахування), і виключається внаслідок
«приставляння ножа до шиї»;
- утворення пошкодження на фуфайці № 8 - при рухах ножем (відносно тіла нападника)
справа наліво або зліва направо в горизонтальній площині (розмахування), при цьому нижній
край джемпера був піднятий догори;
- утворення пошкодження на фуфайці № 5 - охоплення одягу потерпілого в ділянці
правого плеча з подальшим розтягуванням в напрямку до себе;
- утворення пошкодження на джемпері № 4 та пошкодження на фуфайці № 5 - при русі
ножем (відносно тіла нападника) зліва направо практично в горизонтальній площині
(розмахування), можливо з попереднім схопленням одягу потерпілого в ділянці правого плеча;
- утворення пошкодження на фуфайці № 6 та рани № 1 - при витягуванні ножа з
фуфайки, залишенням його в пошкодженні на джемпері № 4 та подальшим рухом ножа
відносно тіла нападника) справа наліво практично в сагітальній площині (не розмахування) -
тобто має місце чітка послідовність виникнення даних пошкоджень одягу та рани № 1;
- утворення пошкодження на фуфайці № 9 та рани № 3 - при русі ножа (відносно тіла нападника) зліва направо практично в горизонтальній площині (можливо, при розмахуванні), при цьому нижній край джемпер був піднятий догори;
- Утворення рани №2: - при правильному визначенні орієнтації морфології кінців рани при дослідженні трупу - при русі ножа (відносно тіла нападника) справа наліво практично в горизонтальній площині (можливо, при розмахуванні., з подальшим рухом тіла потерпілого вперед та вправо, вилученням ножа або без руху потерпілого і вилученням ножа шляхом дії в зворотньому напрямку; при іншій орієнтації морфології кінців рани при дослідженні трупу - за умови попередньої зміни положення ножа в руці нападника і русі ножа (відносно тіла нападника) справа наліво в горизонтальній площині (можливо, при розмахуванні).
Характер, об'єм та локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_15 дозволяють стверджувати про можливість здійснювати потерпілим під час і після спричинення йому даних ушкоджень активних дій (що не суперечить показам свідків при проведенні слідчих дій в 2008 році). Встановити, які саме активні дії та на протязі якого часу міг їх здійснювати потерпілий після спричинення йому конкретного поранення, неможливо.
Оцінюючи всі докази в їх сукупності, вирішуючи питання про перекваліфікацію дій обвинуваченого з ч.1 ст. 115 КК України на ст. 118 КК України колегія суддів бере до уваги, що за нормативним визначенням умисне вбивство ( ст.115 КК України) з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на життя людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв'язком між зазначеними діяннями та наслідками, а з суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямими умислом), коли винний усвідомлює, що може заподіяти смерть особи, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо припускає їх настання.
Такі самі ознаки об'єктивної та суб'єктивної сторони характерні і для умисного вбивства, вчиненого при перевищенні меж необхідної оборони ( ст.118 КК України). Проте, на відміну від умисного вбивства, відповідальність за вчинення якого передбачена ст.115 КК України обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, передбаченого ст.118 КК України, є мотив діяння - захист винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.
Згідно із частиною першою ст.36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту (частина третя статті 36 КК України).
Отже, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов'язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони перевищення її меж, суд у кожному випадку, враховуючи конкретні обставини справи повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання і акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.
До критеріїв визначення правомірності необхідної оборони належать: наявності суспільно небезпечного посягання, його дійсність та об'єктивна реальність, межі захисних дій які б не перевищували меж необхідності, а шкода особі, яка здійснює посягання, не перевищувала б ту, яка для цього необхідна.
З фактичних обставин та матеріалів кримінального провадження вбачається, що на час першого етапу конфлікту ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які перебували неподалік місця зупинки автомобіля «Мерседес-Бенц», на якому приїхали ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , голосно розмовляли, при цьому, використовуючи нецензурні слова.
На правомірне зауваження ОСОБА_12 щодо голосного використання нецензурних слів при розмові, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у відповідь останній висловили образи, розуміючи, що це вони роблять відносно старшої особи та жінки, яку супроводжує чоловік.
На думку суду правомірним було те, що, почувши такі образи на адресу ОСОБА_12 , ОСОБА_11 підійшов до ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , зробив зауваження останнім. Судова колегія вбачає, що це могло бути у досить грубій формі, при цьому колегія не встановила, що свої вимоги ОСОБА_11 супроводжував погрозою ножем.
В подальшому, між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з одного боку, та ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , з іншого, виник словесний конфлікт, в ході якого обидві сторони стали висловлювати образи по відношенню один до одного, намагаючись демонструвати перевагу один над одним. При цьому ОСОБА_73 став вимагати від ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , щоб вони залишили місце конфлікту. Однак, останні не відреагували на вимогу ОСОБА_11 та продовжували висловлювати образи по відношенню до нього та ОСОБА_12 після цього конфлікт закінчився
ОСОБА_11 з пакетами в руках разом із ОСОБА_13 направилися в бік парадного №3 будинку АДРЕСА_2 .
В цей час, зі сторони ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 продовжувалися висловлюватися образливі слова вслід ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Конфлікт, який розпочався було вичерпано і ОСОБА_11 з ОСОБА_13 йшли в бік парадного №3 будинку АДРЕСА_2 .
На думку колегії суддів після цього розпочався другий етап конфлікту, де ОСОБА_15 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння середнього ступеню тяжкості, дістав з салону автомобіля, що належав ОСОБА_17 , биту для гри в бейсбол та побіг вслід ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , яких вже наздогнав біля дверей входу до парадного зазначеного будинку.
Почувши, та згодом побачивши, що ОСОБА_15 наближається з битою в руках, ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , перебуваючи біля вхідних дверей парадного №3, розвернулися обличчям до ОСОБА_15
Фещенко ОСОБА_18 , з метою запобігти наближенню ОСОБА_15 до ОСОБА_11 , стала між ними. ОСОБА_15 в цей час розмахував битою та погрожував нею ОСОБА_11 при цьому завдав останньому сильний удар по голові. Не змігши завадити конфлікту, ОСОБА_13 опинилася збоку ОСОБА_11 та ОСОБА_15 .
ОСОБА_11 з метою захисту від зазначеного суспільно-небезпечного посягання з боку ОСОБА_15 , перебуваючи у стані необхідної оборони, дістав з кишені свого одягу складний кишеньковий ніж і почав розмахувати ним перед собою, а ОСОБА_15 зі свого боку продовжував погрожувати битою.
ОСОБА_15 , зрозумівши що ОСОБА_11 має перевагу в силі та проявляє агресивну поведінку по відношенню до нього, усвідомлюючи, що останній має намір спричинити йому ушкоджень ножем, став задкувати від ОСОБА_11 , продовжуючи розмахувати перед ним битою. При цьому ОСОБА_15 завдав другий удар в область голови ОСОБА_11 .
В цей час ОСОБА_16 з метою допомогти ОСОБА_56 кинув у ОСОБА_11 рульову тягу, яку заздалегідь взяв у автомобілі ОСОБА_51 .
Згідно висновку експерта № 1023/И від 28.11.05 у ОСОБА_11 виявлені два лінійних забійних поранення м"яких тканин тім"яної дільниці, крововиливи на правому та лівому передпліччі, по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров"я строком більше 6 днів, але менше 21 дня.
Реально сприймаючи погрози з боку ОСОБА_15 розправитись з ним, побоюючись за своє життя, однак, маючи інші можливості захисту, в тому числі покинути місце події, зайти в під'зд будинку, переконатись чи немає місце зменшення агресивності дій з боку потерпілого, ОСОБА_11 не переконався, чи не відмовився ОСОБА_15 від подальших активних дій направлених на заподіяння йому тілесних ушкоджень, чи немає намір ОСОБА_15 зупинити напад, цього не зробив, а з метою вбивства ОСОБА_15 , умисно, перевищуючи межі необхідної оборони, скористався вимушеною зупинкою потерпілого ОСОБА_15 , якому шлях до відступу перегородив шлагбаум, що розташований на прибудинковій території будинку, ОСОБА_11 , перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , умисно завдав ОСОБА_56 трьох ударів ножем в область життєво-важливих органів тулуба. Впевнившись, що ОСОБА_15 перестав вчиняти будь-які активні дії, ОСОБА_11 забрав у ОСОБА_15 биту з собою, підібрав рульову тягу, яку в нього кидав ОСОБА_16 та залишив місце події.
Викладені обставини свідчать, що ОСОБА_11 зазнав суспільно небезпечного посягання достатньої інтенсивності з боку ОСОБА_15 , яке було реальним, і внаслідок його активних дій мав підстави побоюватися за своє життя.
За таких обставин колегія суддів не погоджується з доводами сторони обвинувачення, потерпілих та їх представника про те, що мотивом дій ОСОБА_11 були особисті неприязні стосунки, які виникли під час сварки.
Натомість із фактичних обставин справи випливає, що між нападом ОСОБА_15 з битою на ОСОБА_11 та його рішенням застосувати ніж не існувало розриву в часі, достатнього для осмислення (оцінки) ситуації та виникнення умислу на вбивство з помсти.
Рішення про застосування ножа він приймав під впливом факторів, які зумовлювали вжиття заходів для свого захисту. Саме ці фактори були спонукальними та визначальними (домінуючими) у виборі поведінки, до якої ОСОБА_11 фактично вдався.
Водночас застосований засіб захисту (ніж) та заподіяння шкоди у вигляді позбавлення життя за даних конкретних обставин справи не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, а відтак ОСОБА_11 вийшов за межі заходів, необхідних для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів, тобто перевищив межі необхідної оборони.
Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до п.п. 1, 10 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права і презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Статтею 8 цього Кодексу встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У ст. 17 КПК України вказується, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Аналогічні положення закріплено у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, який зазначає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України, стала частиною національного законодавства України.
Законом України від 23 лютого 2006 року передбачено, що норми Конвенції та практика Європейського суду з прав людини мають застосовуватись в Україні як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії (скарга № 10590/83) від 06.12.1988 року, в конкретній справі звернено увагу, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, оскільки обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши всі докази по справі колегія суддів перекваліфіковує дії ОСОБА_11 з ч.1 ст.115 КК України на ст.118 КК України і вважає беззаперечно встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у вбивстві, вчиненому при перевищені меж необхідної оборони, ОСОБА_11 учинив злочин, передбачений ст.118 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину передбаченого ст.118 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії не тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий, реально відбував міру покарання за попереднім вироком, учинив цей злочин, менш ніж через два з половиною роки після звільнення з місць позбавлення волі, за місцем проживання характеризується позитивно, на час учинення інкримінованого злочину працював, де характеризувався позитивно, одружений, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, визнаний осудним.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_11 , згідно ст. 66 КК України судом не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_11 , згідно п.1 ч.1 ст.67 КК України суд визнає - рецидив злочинів, оскільки ОСОБА_11 маючи непогашену у встановленому законом порядку судимість за умисні злочини вчинив новий умисний злочин.
Колегія суддів також бере до уваги, що ОСОБА_11 певний час перебував під вартою під час досудового розслідування і судових розглядів і згідно ч.5 ст.72 КК України цей час підлягає зарахуванню йому у строк відбування покарання.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_11 покарання у виді реального позбавлення волі.
Колегія суддів переконана, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_11 та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Суд також прийшов до висновку, що позовні вимоги потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про стягнення з підсудного ОСОБА_11 матеріальної шкоди та їх вимога про відшкодування витрат по оплаті ними послуг адвоката у загальному розмірі 33 415 грн. 48 коп. підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину, вправі при провадженні кримінальної справи пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого, цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальним провадженням.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.118 Кримінального процесуального кодексу України до процесуальних витрат відносяться витрати на правову допомогу.
Частина 1 ст.124 цього ж кодексу передбачає, що у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого документально підтверджені процесуальні витрати.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У ст.1201 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Колегією суддів під час судового розгляду достовірно встановлено, що в результаті смерті ОСОБА_15 , у спричиненні якої винен ОСОБА_11 , потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , які є батьками ОСОБА_15 , заподіяно матеріальну шкоду. Ця шкода складається з витрат, які вони зробили на поховання ОСОБА_15 , поминки та встановлення й реставрацію надгробного пам'ятника, зокрема: 3 537 грн. та 195 грн. 88 коп. - на поховання та витрати на кладовищі; 700 грн. 54 коп. - за розтин трупа; 6 246 грн. 39 коп. - поминальний обід у 2005 році; 6 072 грн. 39 коп. - поминальний обід у 2006 році; 3 050 грн. - виготовлення надгробного пам'ятника; 8 813 грн. 28 коп. - реставрація надгробного пам'ятника та витратні матеріали для цього, а всього на загальну суму 28 615 грн. 48 коп. Із розміром цих витрат також погодився обвинувачений ОСОБА_11 .
З матеріалів справи також видно, що адвокат ОСОБА_9 була допущена до участі у розгляді справи як представник потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . За послуги останньої потерпілими було сплачено 4 800 гривень, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру, а тому і ці процесуальні витрати потерпілих повинні бути стягнуті з підсудного ОСОБА_11 на користь потерпілих у повному обсязі.
Що ж стосується відшкодування моральної шкоди, про яку просять потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , то вона на думку суду підлягає частковому відшкодуванню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода може відшкодовуватись грішми.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної ОСОБА_7 і ОСОБА_8 від протиправних дій ОСОБА_11 , пов'язаних із вчиненням умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони їх сина ОСОБА_15 , суд бере до уваги ступінь та глибину душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку із смертю їх сина, а також негативні зміни в їх житті, які сталися у зв'язку із цим, значні психологічні травми та погіршення стану здоров'я.
З урахуванням цього, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що потерпілим ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заподіяно моральну шкоду на суми по 80 000 грн. кожному, які повинні бути стягнуті з ОСОБА_11 до якого пред'явлено позов та який винен у її заподіянні.
Суд також вважає за необхідне керуючись ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_11 в дохід держави судові витрати за проведення експертизи.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, Розділу Х1 «Перехідні положення» КПК 2012 року, колегія суддів,-
ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ст.118 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.
Зарахувати у строк покарання ОСОБА_11 час перебування під вартою у період із 7 жовтня 2005 року по 7 грудня 2005 року та з 15 серпня 2008 року по 12 січня 2013 року.
Звільнити ОСОБА_11 від відбування призначеного покарання у зв'язку з його фактичним відбуттям.
Запобіжний захід ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про не виїзд.
Цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та витрат по оплаті послуг адвоката ОСОБА_9 в частині матеріальної шкоди та витрат по оплаті послуг адвоката ОСОБА_9 задовольнити у повному обсязі, а в частині відшкодування моральної шкоди частково.
Стягнути з ОСОБА_11 (індивідуальний номер картки платника податків № НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8 : на відшкодування матеріальної шкоди - 28 615 грн. 48 коп.; на відшкодування моральної шкоди - 160 000 гривень, по 80 000 гривень кожному потерпілому; на відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката ОСОБА_9 - 4 800 гривень.
З метою забезпечення виконання цивільних позовів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 арешт, накладений на все майно та цінності ОСОБА_11 зберегти.
Стягнути із ОСОБА_11 (індивідуальний номер картки платника податків № НОМЕР_1 ) на користь держави витрати за проведення експертизи у розмірі 353 грн. 07 коп.
Речові докази: туфлі, куртку та джинси, які належать ОСОБА_11 - повернути останньому, оскільки він є їх власником; спортивну биту та рульову тягу, які зберігаються при справі - знищити; чотири відеокасети, на яких зафіксовано результати слідчих дій, після знищення відеозаписів повернути до прокуратури Подільського району м.Києва для подальшого використання їх у роботі.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СуддяОСОБА_2 , ОСОБА_3 В ОСОБА_74 .