25 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого Степашка О.І.
суддів: Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Костенка М.І., Усенко Є.А.
при секретарі Міненку О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу державної податкової інспекції у Малинівському районі м. Одеси на постанову Одеського господарського суду від 10 жовтня 2005 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року в справі № 23-13/15-04-352А за позовом житлово-будівельного кооперативу «Верстатобудівник-3» до державної податкової інспекції у Малинівському районі м. Одеси про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,
В січні 2004 року житлово-будівельним кооперативом «Верстатобудівельник-3» заявлений позов, з врахуванням уточнень, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Малинівському районі м. Одеси від 16.10.2003, 11.11.2003, 09.12.2003, якими позивачу донараховано податок на прибуток штрафні санкції за несплату цього податку, та податкових повідомлень-рішень від 16.10.2003, 11.11.2003, 09.12.2003 про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.
Позовні вимоги обґрунтовувалися безпідставністю здійсненого донарахування податку на прибуток, з огляду на приписи підпункту 7.9.1. пункту 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», неправомірністю застосування санкцій повідомленням-рішенням за порушення норм з обігу готівки, та незаконністю проведеної перевірки, за результатами якої були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на безпідставність вимог.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Постановою господарського суду Одеської області від 10 жовтня 2005 року, залишеною з змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року, позов задоволено частково. Скасовані податкові повідомлення-рішення в частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 63 800 грн. та штрафних санкцій в сумі 31 900 грн. та повідомлення-рішення в частині визначення податковим зобов'язанням штрафних санкцій, застосованих за порушення норм з обігу готівки. В решті позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що після коригування сум валових доходів та валових витрат за період з І кв. 2001 року по І кв. 2003 року у позивача наявне від'ємне значення об'єкту оподаткування, а тому нарахування податку на прибуток за даний період та штрафних санкцій у зазначеному розмірі є безпідставним, та що визначення штрафних санкцій за порушення норм з обігу готівки як податкового зобов'язання, не ґрунтується на законі.
В касаційній скарзі ДПІ у Малинівському районі м. Одеси просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові, посилається на порушення норм матеріального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Метою діяльності позивача є будівництво житлового будинку за рахунок коштів членів кооперативу.
Пайові (дольові) внески членів кооперативу призначені для фінансування будівництва житлового будинку і по суті є коштами цільового призначення.
Витрати позивача, пов'язані з виконанням договорів, укладених з організаціями та приватними особами по будівництву будинку, здійснюються за рахунок пайовиків та дольовиків кооперативу.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач у період з І кв. 2001 року по І кв. 2003 року всупереч положенням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств включив до складу валових доходів отримані пайові (дольові) внески від членів кооперативу, а до складу валових витрат - вартість придбання матеріалів і здійснення робіт по будівництву, та суми повернення пайових внесків.
Проте, після коригування сум валових доходів та валових витрат за період з І кв.2001 року по І кв.2003 року, у позивача наявне від'ємне значення об'єкту оподаткування, а тому нарахування податку на прибуток за даний період та штрафні санкції по цьому податку є безпідставним.
Оскільки позивач не надав доказів, які б спростували нарахування податкових зобов'язань зі сплати податку на прибуток та штрафної санкції у ІУ кв. 2000 року та у П кв.2003 року, суди правильно відмовили в задоволенні цієї частини вимог.
Також суди встановили наявність порушень щодо касових операцій та норм з регулювання обігу готівки і обґрунтовано визнали правомірним застосування штрафних санкцій але визнали неправомірним віднесення їх до податкових зобов'язань.
Враховуючи викладене, суди вірно дійшли висновку про часткове задоволення позову.
Доводи касаційних скарг висновки судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Ухвалені судові рішення відповідають вимогам закону і матеріалам справи. Підстав для їх зміни чи скасування не встановлено.
Керуючись ст. ст. 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргудержавної податкової інспекції у Малинівському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського господарського суду від 10 жовтня 2005 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 13 грудня 2005 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом одного місяця з дня виникнення виняткових обставин може бути оскаржена до Верховного Суду України.
Головуючий О.І. Степашко
Судді М.І. Костенко
Л.В. Ланченко
Н.Г. Пилипчук
Є.А. Усенко
З оригіналом згідно: