“24» січня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого суддів:
Гнатенка А.В., Данчука В.Г., Косенка В.Й,
Волкова О.Ф., Гуменюка В.І., -
У травні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом, в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3. Після його смерті залишилося майно: двокімнатна квартира АДРЕСА_1, гараж, автомобіль марки “Москвич 2141», грошові вклади в ощадбанку. Посилаючись на те, що він є спадкоємцем першої черги і що про смерть батька йому стало відомо 25 квітня 2004 року, просив визнати причину пропуску строку для прийняття спадщини поважною та поновити його, визнати недійсним свідоцтво про право власності на спадкове майно, видане ОСОБА_2, визнати за ним право на квартиру, гараж, автомобіль та ½ частину грошових вкладів. Під час судового розгляду позивач змінив свої вимоги та просив суд визнати за ним право власності на ½ частину спірної квартири, ½ частину грошових вкладів, ½ частину автомобіля.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 7 лютого 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: позивачу продовжено строк на прийняття спадщини, визнано недійсним свідоцтво про право власності за законом, видане ОСОБА_2 Четвертою Запорізькою державною нотаріальною конторою 23 березня 2004 року НОМЕР_1, в частині визнання права власності на ½ частину спадкової маси (квартира АДРЕСА_1, автомобіль “Москвич 2141», 1990 року випуску, грошові вклади з відсотками та компенсаційними виплатами на розрахункових рахунках ВАТ “Державний ощадний банк України», які належали померлому ОСОБА_3. За ОСОБА_1 визнано право власності на ½ частину зазначеного спадкового майна.
Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 28 квітня 2005 року рішення суду першої інстанції скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
В касаційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, просить його скасувати з залишенням в силі рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за такими підставами.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі статтею 339 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції, якщо встановить, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом.
Підставою скасування рішення суду першої інстанції апеляційний суд обґрунтовано визнав невідповідність фактичним обставинам справи висновків місцевого суду про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини. Вважаючи, обставини, на які посилався позивач, недоведеними, суд апеляційної інстанції ухвалив нове рішення і відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 у зв'язку з його необґрунтованістю.
Істотного порушення норм процесуального права під час апеляційного розгляду справи або неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права судом касаційної інстанції не виявлено. За таких обставин, колегія суддів вважає рішення апеляційного суду законним і обґрунтованим.
Враховуючи викладене, колегія суддів у відповідності до ст. 337 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Керуючись статтями 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 28 квітня 2005 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко
Судді: В.Г. Данчук
В.Й. Косенко О.Ф. Волков
В.І. Гуменюк