08 грудня 2014 року суддя Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва Г.В. Крижанівська, перевіривши відповідність вимогам ст.ст.294, 295ЦПК України апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено. Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану Броварського міськвиконкому, актовий запис № 478, розірвано. Шлюб слід вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 31 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений процесуальний строк для її подання.
Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 26 листопада 2014 року дану апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з невизнанням поважними зазначених апелянтом підстав пропуску процесуального строку для її подання та надано строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з дня отримання копії даної ухвали. Апелянту роз'яснено необхідність зазначення інших належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.
На виконання вимог даної ухвали 04 грудня 2014 року представник відповідача подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій зазначила аналогічні причини пропуску строку, що були вказані в апеляційній скарзі, лише додала, що у неї не було матеріальної можливості скористатися допомогою адвоката.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, встановлення статтею 297 ЦПК України порядку про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду не є порушенням права на справедливий судовий захист і не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Справа № 752/20424/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/14893/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Хоменко О.Л.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
Згідно ч. 3 ст. 297 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 294, 297 ЦПК України, -
У відкритті апеляційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2014 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя: Г.В. Крижанівська
Т.О. Невідома