Справа № 11-сс/796/2426/2014 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
8 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
власника майна ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу старшого прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2014 року,
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління МВС України ОСОБА_9 , погодженого із старшим прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві спільної сумісної власності належить підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ухвали суду, слідчий суддя, враховуючи те, що договір між подружжям щодо виділення в натурі часток кожного з них у праві спільної сумісної власності на квартиру не укладався, у судовому порядку поділ майна не здійснювався, при цьому, відносно підозрюваного ОСОБА_8 обрано, як альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, в розмірі 80 мінімальних заробітних плат, яка була ним внесена у визначеному законом порядку, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 8.11.2014 року накладено арешт на належний ОСОБА_8 автомобіль марки TOYOTA RAV 4, 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що є співмірним із санкцією статті, за якою йому пред'явлено підозру та розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , а тому слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно задоволенню не підлягає.
В апеляційній скарзі прокурор вказує, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та такою, що винесена з істотним порушенням кримінального процесуального закону, а тому просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2014 року та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві спільної сумісної власності належить підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді, підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що право власності вказаної у клопотанні квартири зареєстровано за дружиною підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України ОСОБА_8 , ОСОБА_10 на підставі договору міни від 18.05.2010 р, а подружжя перебувають у шлюбі з 1.12.1995 р. по теперішній час, тобто це майно слід вважати набутим під час шлюбу, і на нього повинно бути накладено арешт, як захід забезпечення кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, думку власника майна та його захисника, які вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу прокурора такою, що не підлягає задоволенню, дослідивши доводи апеляції та вивчивши матеріали кримінального провадження та матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним слідчим управлінням МВС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014000000000471 від 11.10.2014 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, щодо ОСОБА_8 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , обіймаючи посаду першого заступника начальника Головного управління автоматики, телемеханіки та зв'язку Державної адміністрації залізничного транспорту, фактично виконуючи обов'язки начальника цього управління, тобто будучи службовою особою, з метою незаконного збагачення, вчинив одержання неправомірної вигоди в розмірі 100000 гривень, поєднаного із його вимаганням.
8.11.2014 р. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
8.11.2014 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до підозрюваного Поети м.В, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 80 мінімальних заробітних плат.
24.11.2014 р. слідчий слідчої групи ГСУ МВС України ОСОБА_9 , за погодженням із старшим прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини ОСОБА_5 , звернувся до Печерського районного суду клопотанням про арешт квартири АДРЕСА_1 , з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
25.11.2014 р. ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в клопотанні слідчого слідчої групи ГСУ МВС України ОСОБА_9 про накладення арешту на вказану квартиру, було відмовлено.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про арешт грошових коштів перевірялись судом першої інстанції, при цьому були вислухані доводи слідчого, думку підозрюваного ОСОБА_8 майна та його захисників, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Разом з тим, як встановлено під час апеляційного розгляду, рішення слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, не може бути визнано законним та обґрунтованим, а тому, як вважає колегія суддів, воно підлягає скасуванню, з прийняттям нової ухвали про задоволення клопотання слідчого.
Як вважає колегія суддів, посилання слідчого судді в ухвалі про відмову в задоволенні клопотання про арешт майна на відсутність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на вказану квартиру, оскільки арешт може бути накладено лише на особисте майно підозрюваного і на частку в праві спільної сумісної власності подружжя, яка у встановленому законом порядку не виділена, необґрунтоване.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 з 1.12.1995 р. і по теперішній час перебуває у шлюбі з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, ОСОБА_8 зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з дружиною.
Згідно інформації отриманої з Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за дружиною підозрюваного ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , на підставі договору міни від 18.05.2010 р.
Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№ 29823130 та № 29823610 від 21.11.2014 р.) відомості щодо права власності на квартиру АДРЕСА_1 - відсутні, тобто з 1.01.2013 р. Державна реєстраційна служба України не здійснювала дій стосовно державної перереєстрації права власності вказаної квартири.
Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За таких обставин, виходячи з положень ст. 60 СК України, колегія суддів вважає за необхідне накласти арешт на вказану квартиру, яка є спільною сумісною власністю підозрюваного ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_10 , як така, що набута за час шлюбу та приходить до висновку, що в матеріалах кримінального провадження наявна справжня потреба в накладенні арешту на майно, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на нерухоме та рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-які валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України, яка передбачає конфіскацію майна та спеціальну конфіскацію.
Крім вище викладеного, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, вважає за необхідне накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яку придбала дружина підозрюваного ОСОБА_12 , під час шлюбу з ОСОБА_8 , згідно договору міни від 18.05.2010 р.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб колегією суддів не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, колегія суддівприходить до висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на вказану квартиру, а тому ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.11.2014 р. підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення клопотання слідчого слідчої групи ГСУ МВС України ОСОБА_9 про арешт квартири, оскільки слідчим суддею, під час розгляду цього клопотання, допущено неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінально процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу старшого прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 листопада 2014 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління МВС України ОСОБА_9 , погодженого із старшим прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого слідчої групи Головного слідчого управління МВС України ОСОБА_9 , погодженого із старшим прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях про корупційні злочини Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 - задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвала Апеляційного суду м. Києва підлягає негайному виконанню.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
___________ _____________ _______________
( ОСОБА_2 ) ( ОСОБА_3 ) ( ОСОБА_4 )