Справа № 11-кп/796/1397/2014 Суддя у першій інстанції ОСОБА_1
Категорія - ст. 314 КПК України Суддя-доповідач ОСОБА_2
03 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора прокуратури Голосіївського району м. Києва ОСОБА_7 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2014 року у кримінальному провадженні № 12014100010007869 щодо
ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2014 року у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014100010007869 щодо ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України, повернуто прокурору Голосіївського району м. Києва для усунення виявлених недоліків.
Судове рішення про невідповідність обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України мотивовано тим, що обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України викладено не конкретно, без дотримання вимог ст. 91 КПК України.
Крім того, як указав суд, в результаті неповного аналізу даних про те чи була ОСОБА_8 причетна або не причетна до підроблення довідок № 17 від 02.09.2013 року та № 14 від 29.08.2014 року, при складанні обвинувального акта прокурор не повно відобразив фактичні обставини кримінальних правопорушень у зазначеній частині, що не узгоджується й з правовою кваліфікацією її дій.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2014 року та призначити новий розгляд кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду.
Обґрунтовуючи апеляційне прохання, прокурор стверджує, що у суду не було законних підстав для повернення обвинувального акта щодо ОСОБА_8 прокурору, оскільки зазначений процесуальний документ за своїм змістом повністю відповідає положенням ч. 2 ст. 291 КПК України. При цьому, вимоги суду в частині дослідження й викладення в обвинувальному акті додаткових фактичних обставин, зокрема, щодо причетності або непричетності ОСОБА_8 до підроблення офіційних документів, є незаконними, оскільки суперечать приписам ст. 337 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За приписами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, зі стадії підготовчого судового засідання суд має право повернути прокурору обвинувальний акт у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
За змістом положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Статтею 291 КПК України визначені вичерпні вимоги до обвинувального акта. Зокрема, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України передбачає, що формулювання обвинувачення в обвинувальному акті наводиться після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких, відповідно до диспозиції певної статті (частини статті) Кримінального кодексу України, можна встановити в діях обвинуваченого склад кримінального правопорушення. Саме в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта суд першої інстанції здійснює судовий розгляд, як це передбачено приписами ст. 337 КПК України.
Однак, всупереч вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт щодо ОСОБА_8 взагалі не містить формулювання обвинувачення. В ньому викладені лише фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими та правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, а тому висновок суду про те, що обвинувачення ОСОБА_8 наведене в обвинувальному акті без дотримання вимог ст. 91 КПК України є обґрунтованим.
За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині й погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акта щодо ОСОБА_8 вимогам ч. 2 ст. 291 КПК України у зв'язку з відсутністю в цьому процесуальному документі сформульованого обвинувачення, що є підставою для повернення його прокурору для усунення недоліків.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Між тим, висновки суду, як підстава повернення обвинувального акта, про неповноту викладення в ньому обставин причетності або непричетності ОСОБА_8 до підроблення офіційних документів та наявності в її діях складу й іншого кримінального правопорушення, ніж ті, за якими їй висунута підозра, суперечать вимогам кримінального процесуального законодавства, в тому числі й положенням ст.ст. 291, 314, 337 КПК України, оскільки ці висновки виходять за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового розгляду.
Так, під час перевірки можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду, що є завданням підготовчого судового засідання, правова оцінка відповідності викладених в обвинувальному акті встановлених обставин вчинення кримінальних правопорушень повинна бути дана тільки відносно загальних критеріїв відповідності ознакам статей (частин статей) Кримінального кодексу України кримінальна відповідальність за якими, на думку прокурора, повинна настати відносно обвинуваченого.
При цьому, викладені в обвинувальному акті щодо ОСОБА_8 фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, відповідають наведеній правовій кваліфікації цих правопорушень.
До того ж, у відповідності до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги прокурора про незаконність вимоги суду щодо викладення в обвинувальному акті обставин, які б свідчили про причетність або непричетність ОСОБА_8 до кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 358 КК України, є обґрунтованими, а зазначене підлягає виключенню із судового рішення.
Таким чином, апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні підлягає частковому задоволенню, ухвала підготовчого судового засідання суду першої інстанції - зміні шляхом виключення з її мотивувальної частини висновку, який суперечить приписам кримінального процесуального закону.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора прокуратури Голосіївського району м. Києва ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2014 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014100010007869 щодо ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 222 КК України повернуто прокурору змінити.
Виключити з мотивувальної частини ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2014 року посилання на необхідність викладення в обвинувальному акті обставин причетності або непричетності ОСОБА_8 до кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 358 КК України.
В решті ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності з дня оголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ________________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4