09 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Мазурик О.Ф.
при секретарі: Прохоровій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про зобов'язання надати житло, розглянути заяву та відшкодування моральної шкоди,
рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 02.08.2012 року, яке ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14.11.2012 року залишене без змін, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про зобов'язання надати житло, розглянути заяву та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
24.07.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд вказаного рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що при вирішенні справи суд не застосував Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки він є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС та Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме ст. 12 даного Закону, якою передбачено порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями. Також зазначив, що під час розгляду справи про надання житла, йому не було відомо про вказані Закони.
Справа № 2610/8716/12 № апеляційного провадження: 22-ц-796/14650/14
Головуючий у суді першої інстанції: Волокітіна Н.Б.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2014 року в задоволенні заяви про перегляд рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. А саме, вважає, що суд не врахував, що рішення прийняте на підставі завідомо неправдивих показів у суді представника Київської міської державної адміністрації. Суд також не врахував, що відповідно до постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06.03.2013 року від віднесений до першої категорії осіб, постраждалих внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС, що відповідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дає право на першочергове отримання житла. Крім того, суд розглянув справу без урахування підстав, на які він посилався.
У судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у його відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, що обставини передбачені ст. 361 ЦПК України для перегляду рішення відсутні.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Так, відповідно до ст. 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Згідно з п. 1 ч. 2 цієї статті однією з підстав перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 362 ЦПК України заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.
Заявник істотними для справи обставинами вважає не застосування судом Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки він є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме ст. 12 даного Закону, якою передбачено порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при розгляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Відтак рішення суду з підстав неправильного застосування норм матеріального права може бути переглянуте у апеляційному та касаційному порядку, проте з цих підстав рішення не може бути скасоване у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Посилання апелянта на ту обставину, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.03.2013 року його віднесено до осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії суд першої інстанції правильно не визнав нововиявленою обставиною, оскільки ці обставини встановлені після набрання рішенням законної сили, а за вимогами ст. 363 ЦПК України такі обставини мали б існувати на час ухвалення рішення.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законна і обґрунтована і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді