09 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: головуючого судді: Махлай Л.Д.,
суддів: Левенця Б.Б., Мазурик О.Ф.
при секретарі: Прохоровій В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2014 року та на додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про зобов'язання видати ордер на житлове приміщення,
у квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голосіївської районної в Києві державної адміністрації про зобов'язання видати ордер на житлове приміщення.
В обґрунтування позову зазначав, що з 2004 року він разом з дружиною проживають у квартирі № АДРЕСА_1 на підставі рішення комісії АК «Київенерго». У 2012 році ПАТ АК «Київенерго» проводило перевірку документів мешканців будинку та мешканцям, які на законних підставах проживали у будинку, рішенням комісії було видано нові ордери, в тому числі і йому. Квартирну плату та плату за комунальні послуги він оплачує на підставі договорів, укладених ним з філіалом Енергосервіс» ПАТ АК «Київенерго». На звернення до КП «ЖЕО-111 Голосіївського району», яке обслуговує будинок, щодо укладення договору про надання послуг та вирішення питання реєстрації за місцем проживання він отримав відмову.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 21.07.2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26.09.2014 року стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 243, 60 грн. судового збору.
Справа № 752/5047/14-ц Апеляційне провадження № 22-ц-796/12985/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Шевченко Т.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Махлай Л.Д.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, суд не взяв до уваги, що ПАТ АК «Київенерго» та Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація винні в порушенні порядку видачі ордерів та в тому, що прийняли на обслуговування будинок без мешканців, які проживають на законних підставах у цьому будинку протягом 10-20 років та йому було видано ордер на вселення як працівнику підприємства та укладено договір про участь у витратах на утримання будинку з ПАТ АК «Київенерго». Будинок знаходиться в належному технічному стані та є житловим.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, а саме, відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», не стягується судовий збір за подання - позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади. Відповідач завдав йому моральну шкоду своєю бездіяльністю; незаконним рішенням про відмову у видачі ордера на квартиру та незаконним рішенням про прийняття на обслуговування будинку без мешканців.
У судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у його відсутності, за правилами ч. 2 ст. 305 ЦПК України.
Вислухавши доповідь судді, пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що будинок № АДРЕСА_1, 1976 року забудови, передано з 01.06.2013 року на баланс КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Голосіївського району» від ПАТ АК «Київенерго». Будинок було прийнято на обслуговування КП «ЖЕО-111 Голосіївського району» на підставі наказу від 03.06.2013 року № 25/05.
Рішенням Харківської районної ради народних депутатів м. Києва № 615 від 13.11.1989 року будинок № АДРЕСА_1 визнаний непридатним для проживання, оскільки згідно із висновком Головного державного санітарного лікаря м. Києва перебуває на території промислової зони ТЕЦ-5, а мешканці, які проживають у ньому, підлягають відселенню.
З 1992 року будинок № АДРЕСА_1 використовувався для власних потреб ТЕЦ-5 «Київенерго» та трестом «Південтеплоенергомонтаж».
Рішенням Київської міської ради від 01.12.2011 року № 748/6984 «Про передачу до сфери управління Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації житлового фонду для малосімейних на АДРЕСА_1» передано до сфери управління Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації житловий будинок № АДРЕСА_1.
Квартира АДРЕСА_1 є неприватизованою та належить до державного житлового фонду.
На підставі рішення комісії з надання права користування жилою площею в гуртожитках ПАТ «Київенерго» від 04.04.2012 року № 03/2012 ОСОБА_1 на сім'ю з 3-х осіб (він, дружина ОСОБА_4 та онука ОСОБА_5) був виданий ордер № 39 на жиле приміщення, площею 12,40 кв.м, яке складається з 1 кімнати, у квартирі АДРЕСА_1.
Згідно листа № 100-100/к-47/1-298 від 17.02.2014 року Голосіївська районна в м. Києві державна адміністрація на звернення ОСОБА_1 щодо укладення договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також проведення реєстрації за місцем проживання у квартирі АДРЕСА_1 повідомила про те, що не вправі видавати ордер на проживання громадян у будинку на території промислової зони ТЕЦ-5, оскільки вирішення даного питання перебуває у компетенції власника будинку, яким є Київська міська рада та у разі, якщо у встановленому законом порядку буде скасовано висновки Головного державного санітарного лікаря м. Києва та рішення органу місцевого самоврядування.
На звернення ОСОБА_1 про надання ордеру на вищевказану квартиру Голосіївська районна в м.Києві державна адміністрація надала йому відповідь від 26.02.2014 року № 100-100/к-47/1-338, про відсутність правових підстав для видачі ордеру.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності рішення адміністрації і профспілкового комітету, затвердженим виконавчим органом міської ради про надання спірної квартири позивачу.
Ухвалюючи додаткове рішення щодо стягнення судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, позивач не звільнений від сплати судового збору.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим у справі обставинам та нормам матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 52 ЖК УРСР жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.
Відповідно до ст. 53 цього ж Кодексу жилі приміщення в будинках громадського житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням органу відповідної організації та її профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідно районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.
З ордеру № 39 на жиле приміщення вбачається, що рішення про надання спірної квартири позивачу прийняте Комісією з надання права користування жилою площею в гуртожитку ПАТ «Київенерго». У матеріалах справи відсутнє спільне рішення адміністрації і профспілкового комітету ПАТ АК «Київенерго» про надання позивачу квартири у житловому будинку, а не у гуртожитку. Крім того, позивач при розгляді справи зазначив, що на обліку як такий, що потребує отримання житла перебуває у Деснянській, а не у Голосіївській районній в м. Києві державній адміністрації, оскільки зареєстрований у гуртожитку по АДРЕСА_2.
За відсутності належного рішення про надання спірного житлового приміщення суд першої інстанції правильно визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги щодо звільнення позивача від сплати судового збору є безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади.
Питання відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади не є предметом даного спору, а відтак позивач не звільняється від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законними і обґрунтованими і не можуть бути скасовані з підстав, викладених у апеляційних скаргах.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційні скарги ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 21 липня 2014 року та додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий
Судді