27.10.2014 Справа №607/15588/14-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючогої - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
провівши в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області підготовче судове засідання у судовому провадженні № 607/15588/14-к на підставі обвинувальнного акта у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12014210000000086 від 10 квітня 2014 року про обвинувачення
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ланівці Тернопільської області, мешкнця АДРЕСА_1 , працює на посаді директора Приватного підприємства " "Природній дар", не судився,
у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України N 222-VII ( 222-18) ) від 18 квітня 2013 року)
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Прокурор у підготовчому судовому засіданні висловив думку про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
З думкою прокурора, кожен окремо погодилися обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_6 .
Суд, заслухавши міркування прокурора, обвинуваченого та його захисника ,вивчивши обвинувальний акт з додатками приймає до уваги наступне :
у відповідності до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Як слідує з обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12014210000000086 від 10 квітня 2014 року - " ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.2 ст.369- 2 КК України, вчиненого при наступних обставинах.
На початку березня 2014 року ОСОБА_7 , перебуваючи в місті Тернополі на проспекті Злуки поблизу магазину "Берізка", звернувся до ОСОБА_3 з приводу можливості позитивного вирішення питання, пов'язаного із терміновим оформленням права власності на нерухоме майно, яке належить його покійній матері, а саме: на житлову квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_2 .
В цей час, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди за вплив на нотаріуса з метою прийняття ним в користь ОСОБА_7 позитивного рішення щодо термінового оформлення та посвідчення правовставнолюючого документу для набуття останнім права власності на вищевказану квартиру.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 під час наступної зустрічі із ОСОБА_7 , 27 березня 2014 року, близько 14 години перебуваючи по проспекту Злуки в м. Тернополі поблизу магазину „Берізка", повідомив ОСОБА_7 , що завдяки своїм знайомствам, має можливість шляхом впливу на нотаріуса, вирішити питання, пов'язане із терміновим оформленням та посвідченням правовстановлюючого документу для набуттям ним права власності на житлову квартиру, яка належить його покійній матері. При цьому, ОСОБА_3 повідомив, що за вплив на нотаріуса, ОСОБА_7 повинен передати йому неправомірну вигоду в сумі 4000 євро, що згідно курсу Національного банку України, станом на 27 березня 2014 року, становило 42688,4 гривень, оскільки у іншому випадку, ОСОБА_7 не зможе терміново вирішити питання щодо набуття права власності на квартиру, у зв'язку із тим, що його матір померла, а набути право власності на квартиру можна лише після спливу строку на прийняття спадщини.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 29 квітня 2014 року ОСОБА_3 близько 12 години на території подвір'я, що знаходиться біля будинку АДРЕСА_3 , одержав від ОСОБА_7 частину неправомірної вигоди в сумі 2000 гривень, за вплив на нотаріуса з метою прийняття ним в користь ОСОБА_7 позитивного рішення щодо термінового оформлення та посвідчення правовстановлюючого документу для набуттям ним права власності на житлову квартиру, яка належить його покійній матері, що знаходиться в АДРЕСА_2 та повідомив, що решту суми неправомірної вигоди той повинен передати йому згодом, після отримання правовстановлюючих документів.
Однак, решту суми неправомірної вигоди ОСОБА_3 не отримав від ОСОБА_7 з причин, які не залежали від його волі, при цьому не виконавши усі дії, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, оскільки був 29 квітня 2014 року близько 16 години викритий працівниками правоохоронного органу поблизу приміщення кафе «Сицилія» по вул. Чорновола в м. Тернополі.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.3 ст. 15 ч. 2 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України N 222-VII ( 222-18 ) від 18 квітня 2013 року) - незакінчений замах на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.".
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланнями на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювння обвинувачення .
Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбачененого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку встановленому КПК України.
Також, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику у справах про хабарництво" , злочини, передбачені статтями 368,369 КК України ,вважаються закінченими коли службова особа прийняла хоча б частину хабара.
Так само, за ч. 2 ст. 369-2 КК України карається злочин із формальним складом, який вважається закінченим у разі одержання неправомірної вигоди - з моменту фактичного отримання особою хоча б частини такої вигоди.
Також положеннями п. 1 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України на прокурора покладено обов"язок доказування події кримінального правопорушення, часу, місця , способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення .
Разом з тим, стверджуючи в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_3 отримав частину неправомірної вигоди, органом досудового слідства дії ОСОБА_3 кваліфіковані не як закінчений злочин, а як незакінчений замах на вчинення злочину, що суперечить вимогам закону.
За наведених обставин суд, не переходячи до оцінки доказів та з"ясування наявності чи відсутності в діях ОСОБА_3 складу інкримінованого злочину, вважає ,що відсутність в обвинувальному акті визначення правильної правової кваліфікації його дій , унеможливлює якісно і в повній мірі реалізувати особі її право на захист від пред"явленого обвинувачення .
Наведені істотні порушення вимог КПК України не дають суду підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувальнного акта у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12014210000000086 від 10 квітня 2014 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України N 222-VII ( 222-18) ) від 18 квітня 2013 року) у зв'язку з чим обвинувальний акт необхідно повернути прокурору.
Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 291, ч. 2 - ч. 4 ст. 314, п. 1 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, суд,-
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12014210000000086 від 10 квітня 2014 року про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України N 222-VII ( 222-18) ) від 18 квітня 2013 року) , повернути прокурору прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 .
На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду ОСОБА_1