12.11.2014 Справа №607/16692/14-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі судове провадження № 607/16692/14-к про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово не працює, судився:
вироком від 30 серпня 1991 року Тернопільського міського суду за ч.2 ст. 141 КК України на 2 роки позбавлення волі , на підставі ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 1 рік 6 місяців;
вироком від 31 березня 1997 року Тернопільськго міськрайонного суду за ч.1 ст.142 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі ;
вироком 29 листопада 2002 року Тернопільського міськрайонного суду за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1ст.70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі ;
вироком від 25 грудня 2006 року Тернопільського міськрайонного суду за ч.3 ст. 186 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі ;
вироком від 29 листопада 2011 року Тернопільського міськрайонного суду за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, 70 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі , звільнився 19 березня 2012 року після відбуття призначеного строку покарання ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України.
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_5
Постановою від 03 березня 2014 року Миколаївського районного суду Львівської області стосовно ОСОБА_3 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік із застосуванням обмежень: заборони виходу з будинку (за обраним місцем проживання - АДРЕСА_2 ) з 22.00 год. до 06.00 год. ранку; заборона перебувати в місцях підприємств торгівлі і громадського харчування де продають спиртні напої на розлив; заборона виїзду в особистих справах за межі району без дозволу органу внутрішніх справ; з покладанням на нього обов'язків: періодично реєструватися у відділі міліції; у разі виїзду з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби, зареєструватися у місцевому органі внутрішніх справ.
У встановленому законом порядку ОСОБА_3 було роз"яснено порядок та умови відбуття адміністративного нагляду та попереджено про кримінальну відповідальність за ухилення від адміністративного нагляду , передбачену ст. 395 КК України.
Однак, на початку липня 2014 року у ОСОБА_3 який перебував за місцем постійного проживання по АДРЕСА_2 та мав можливість поїхати з метою відпочинку в с Касперівці Заліщицького району Тернопільської області, виник злочинний намір, спрямований на умисне порушення правил адміністративного нагляду, а саме: виїзд за межі міста без поважних на те причин та без повідомлення про це правоохоронних органів.
Реалізовуючи вказаний намір ОСОБА_3 06 липня 2014 року, зібрав свої особисті речі самовільно, без поважних на те причин, не повідомивши працівників Тернопільського MB УМВС України в Тернопільській області, не написавши заяви про дозвіл на виїзд за межі м. Тернополя, умисно залишив місце свого проживання квартиру АДРЕСА_2 з метою відпочинку.
В с Касперівці Заліщицького району Тернопільської області ОСОБА_3 перебував з 06 липня 2014 року до 25 серпня 2014 року, з метою ухилення від адміністративного нагляду, після чого, повернувся до місця постійного проживання.
Обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 395 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами зі сторони обвинувачення, які підтверджують його винність у вчиненні кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників процесу щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також їм роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За вказаних обставин суд приходить до висновку, що відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.
ОСОБА_3 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 395 КК України визнав повністю, щиро покаявся, пояснивши, що , дійсно, на початку липня 2014 року , будучи підданим адміністративному нагляду та повідомленим про кримінальну відповідальність за ухилення від адміністративного нагляду, без дозволу дільничного інспектора , самовільно поїхав в с. Касперівці Тернопільського району Тернопільської області , повернувшись у серпні 2014 року зразу ж прийшов до працівників міліції . Просить не позбавляти волі, оскільки, щиро розкаюється, позитивно характеризується за місцем проживання , хворіє на тяжку хворобу, на даний час має тимчасове місце роботи .
За вказаних обставин, судом установлено, що своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив злочин , передбачений ст. 395 КК України, тобто порушення правил адміністративного нагляду - самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
При призначенні покарання ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, суд , враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, який є злочином середньої тяжкості;
- особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання , має незняті та непогашені судимості за вчинення інших злочинів, хворіє на тяжку хворобу;
- наявність обставин, що пом'якшують покарання, зокрема щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину .
З урахуванням зазначеного суд приходить до переконання що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у виді арешту на мінімальний строк установлений в санкції статті звинувачення, оскільки саме таке покарання відповідає меті його призначення, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд ,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) місяця арешту.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1