Провадження № 22-ц/774/9470/14 Справа № 200/16925/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шевцова Т. В. Доповідач - Котушенко С.П.
Категорія 53
03 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Котушенко С.П.
суддів Петренко І.О., Романюк М.М.
при секретарі Шило С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 серпня 2014 року за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес», ліквідатора - арбітражного керуючого відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» Барановського Олександра Миколайовича про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та про спонукання до вчинення певних дій,-
В листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з уточненим в ході розгляду справи позовом (а.с.103-110) до ВАТ «Завод «Дніпропрес», ліквідатора - арбітражного керуючого ВАТ «Завод «Дніпропрес» Барановського О.М. про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, компенсації за невикористану відпустку, вихідної допомоги та про спонукання до вчинення певних дій. Позивач вказувала на те, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року її поновлено на роботі слюсарем - електромонтажником 4 розряду виробництва середніх пресів ВАТ «Завод «Дніпропрес» з 31 серпня 2010 року, визнано наказ про її звільнення незаконним, стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду.
22 листопада 2011 року Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ закінчено виконавче провадження, відкрите на підставі виданого за вказаним рішенням виконавчого листа, оскільки постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2011 року ВАТ «Завод «Дніпропрес» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Барановського О.М.
Посилаючись на те, що зобов'язання ВАТ з виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди ліквідатор включив до реєстрів вимог кредиторів, а питання щодо поновлення її на роботі до цих пір не вирішено, ОСОБА_2 просила стягнути з ВАТ «Завод «Дніпропрес» на її користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду з 09 жовтня 2012 року по 31 травня 2014 року в сумі 29 653,65 грн. та в подальшому, що буде накопичуватись з розглядом справи; зобов'язати ВАТ «Завод «Дніпропрес» виплатити їй грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з 30 серпня 2010 року по 30 серпня 2014 року в сумі 7 792,20 грн.; зобов'язати відповідачів негайно виконати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року щодо поновлення її на роботі та визнання наказу про звільнення її з роботи незаконним; зобов'язати ВАТ «Завод «Дніпропрес» звільнити її з роботи з моменту винесення судом остаточного рішення по справі; зобов'язати ліквідатора внести запис до трудової книжки з приводу поновлення її на роботі та видати наказ про звільнення її з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства; зобов'язати ВАТ «Завод «Дніпропрес» виплатити їй вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку при припиненні трудового договору з підстави п.1 ст.40 КЗпП України та провести остаточний розрахунок всіх належних їй сум від підприємства на день звільнення.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення, як незаконного та необґрунтованого, постановленого з порушенням норм матеріального і процесуального права та про ухвалення нового рішення.
Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.
Зі справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року ОСОБА_2 поновлено на роботі слюсарем-електромонтажником 4 розряду виробництва середніх пресів ВАТ «Завод «Дніпропрес» з 31 серпня 2010 року, визнано незаконним наказ про звільнення з роботи, стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2010 року по 14 листопада 2011 року в розмірі 21 878,91 грн. та на відшкодування моральної шкоди 1 000 грн.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12 липня 2011 року ВАТ «Завод «Дніпропрес» було визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, яка до цього часу не завершена.
22 листопада 2011 року Бабушкінським ВДВС Дніпропетровського МУЮ закінчено виконавче провадження, відкрите на підставі виданого за вищезазначеним рішенням виконавчого листа, котрий було направленню на адресу арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопад 2011 року.
У березні 2012 року ОСОБА_2 зверталася до суду з позовом до ВАТ «Завод «Дніпропрес» та ліквідатора - арбітражного керуючого ВАТ «Завод «Дніпропрес» Барановського О.М. в якому просила про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення, компенсації за невикористану відпустку за період з 30 серпня 2010 року по 30 серпня 2012 року, та моральної шкоди, а також просила зобов'язати арбітражного керуючого ВАТ «Завод «Дніпропрес» Барановського О.М.: негайно виконати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року про поновлення її на роботі та визнання наказу про звільнення з роботи незаконним; внести запис до трудової книжки з приводу поновлення її на роботі та видати наказ про звільнення її з роботи за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства; виплатити всі належні їй суми від підприємства на день звільнення та вихідну допомогу у розмірі середнього місячного заробітку, видати належно оформлену трудову книжку.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2012 року вказаний позов в частині стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення, зобов'язання виконати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року про поновлення ОСОБА_2 на роботі та вчинення відповідного запису у трудовій книжці задоволено, а у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2013 року вищевказане рішення в частині задоволення позовних вимог було скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні цих вимог, а в іншій частині - залишено без змін.
В подальшому, після декількох переглядів рішення Бабушкінського районного суду від 16 листопада 2012 року вищими інстанціями, остаточно апеляційним судом Дніпропетровської області винесено ухвалу від 30 вересня 2013 року, якою це рішення в частині стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення суду залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2014 року зобов'язано ліквідатора ВАТ «Завод «Дніпропрес» Барановського О.М. виконати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року, поновити ОСОБА_2 на роботі та звільнити її з роботи в порядку, передбаченому чинним законодавством; визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ВАТ «Завод «Дніпропрес» на суму 16 540,20 грн. з віднесенням їх до 2-ої черги задоволення.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року вказану ухвалу в частині визнання грошових вимог було змінено, а в частині зобов'язання ліквідатора ВАТ «Завод «Дніпропрес» виконати рішення апеляційного суду - скасовано та відмовлено в задоволенні вимог в цій частині.
Вищий господарський суд України постановою від 18 листопада 2014 року скасував постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 червня 2014 року та залишив в силі ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14 травня 2014 року.
Оскільки виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року про поновлення ОСОБА_2 на роботі покладено на ліквідатора ВАТ «Завод «Дніпропрес», суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову щодо зобов'язння ВАТ «Завод «Дніпропрес» негайно виконати вказане судове рішення.
Відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні позову в частині стягнення середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення суду з 09 жовтня 2012 року по 31 травня 2014 року в сумі 29 653,65 грн. та в подальшому, що буде накопичуватись з розглядом справи, суд виходив з відсутності вини ВАТ «Завод «Дніпропрес» у невиконанні рішення суду, а також з того, що виконання рішення покладається на органи державної виконавчої служби та ліквідатора банкрута, а не на боржника за виконавчим документом.
Погодитись повністю з таким висновком не можна з огляду на наступне.
Виходячи зі змісту ст.ст.24, 31, ч.5 ст.235 КЗпП України, ст.77 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) негайне виконання рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника означає обов'язок, а не право власника не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення видати наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі і фактично допустити його до виконання попередніх обов'язків.
Відповідно до ст.8 Закону боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.34 постанови від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Відповідно до ст.236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
У відповідності з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника юридичної особи - банкрута, тому на саме на ліквідатора покладено обов'язок виконання рішення суду. Проте виплата середнього заробітку за затримку виконання судового рішення покладається на банкрута.
Враховуючи те, що суд не взяв до уваги наведені обставини та норми закону, що регулюють встановлені правовідносини, висновки суду суперечать матеріалам справи, постановлене судове рішення в зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням рішення про задоволення даної частини позову.
Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2012 року з ВАТ «Завод «Дніпропрес» стягнуто на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки виконання рішення в період з 14 листопада 2011 року по 09 жовтня 2012 року. Таким чином стягненню підлягає середній заробіток за період з 10 жовтня 2012 року по 03 грудня 2014 року, тобто за 541 день у розмірі 39 033,15 грн. (розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 72,15 грн.).
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з ВАТ «Завод «Дніпропрес» компенсації за невикористану відпустку в період з 30 серпня 2010 року по 30 серпня 2012 року, а також про зобов'язання ліквідатора - арбітражного керуючого ВАТ «Завод «Дніпропрес» Барановського О.М. виконати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року, внести запис до трудової книжки про поновлення на роботі та видати наказ про звільнення суд виходив з того, що ця частина заявлених ОСОБА_2 вимог вже була предметом розгляду судами з ухваленням рішень.
В цій частині рішення також не може залишатися в силі, оскільки не відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч.2 ст.223 ЦПК України після набранням рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
За правилами п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих саме підстав.
За позовними вимогами ОСОБА_2 в зазначеній частині вже були ухвалені рішення Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська від 16 листопада 2012 року та апеляційним судом Дніпропетровської області від 22 березня 2013 року, які набрали чинності. Незважаючи на це ОСОБА_2 знову звернулася до суду з таким же позовом.
Оскільки даний позов в частині, що стосується стягнення компенсації за невикористану відпустку в період з 30 серпня 2010 року по 30 серпня 2012 року, а також в частині зобов'язання ліквідатора - арбітражного керуючого ВАТ «Завод «Дніпропрес» Барановського О.М. виконати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року, внести запис до трудової книжки про поновлення на роботі та видати наказ про звільнення за суб'єктивним складом, предметом спору та його підставами є тотожним з позовом, за яким ухвалено зазначені рішення, оскаржене рішення в зазначеній частині підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку в період з 31 серпня 2012 року по 30 серпня 2014 року, а також в частині зобов'язання «Завод «Дніпропрес» звільнити ОСОБА_2 з роботи з моменту винесення судом остаточного рішення по справі; виплатити їй вихідну допомогу та провести остаточний розрахунок всіх належних їй сум від підприємства на день звільнення, суд обґрунтовано посилався на те, що ці вимоги заявлені передчасно, оскільки рішення щодо поновлення позивача на роботі ще не виконано.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, рішення суду в цій частині відповідає встановленим обставинам та вимогам закону, що регулює зазначені правовідносини, підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст.303, 307 - 310, 313, 316, ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 07 серпня 2014 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення та компенсації за невикористану відпустку в період з 30 серпня 2010 року по 30 серпня 2012 року, а також в частині зобов'язання ліквідатора - арбітражного керуючого відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» Барановського Олександра Миколайовича виконати рішення суду, внести запис до трудової книжки про поновлення на роботі та видати наказ про звільнення скасувати.
Провадження у справі в частині позову ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» про стягнення компенсації за невикористану відпустку в період з 30 серпня 2010 року по 30 серпня 2012 року та до ліквідатора - арбітражного керуючого відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» Барановського Олександра Миколайовича про зобов'язання виконати рішення суду, внести запис до трудової книжки про поновлення на роботі та видати наказ про звільнення закрити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Завод «Дніпропрес» на користь ОСОБА_2 заробітну плату за час затримки виконання рішення у розмірі 39 033,15 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 390,33 грн. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Котушенко С.П.
Судді Петренко І.О.
Романюк М.М.