Справа № 192/2186/14
Провадження № 1-кп/192/176/14
Іменем України
"10" грудня 2014 р.
смт.Солоне
СОЛОНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ в особі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014040570000379 від 03.06.2014 року відносно
ОСОБА_6 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у лісопункті Сплавний Коношського району Архангельської області Російської Федерації, громадянина України, з середньою освіту, невійськовозобов'язаного, одруженого, непрацевлащтованого, що зареєстрований та мешкає у АДРЕСА_1 , судимого Солонянським районним судом Дніпропетровської області:
1) 28.01.1980 року за ч.2 ст.140, ч.2 ст.141, ст.42 КК України 1960 р. до позбавлення волі строком на 5 років;
2) 27.04.1989 року за ст.17, ч.3 ст.81, ч.2 ст.140, ч.1 ст.206, ч.2 ст.188-1, 42 КК України 1960 р. до позбавлення волі строком на 6 років 6 місяців з конфіскацією майна та штрафом 200 руб.;
3) 23.10.1997 року за ч.2 ст.140 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;
4) 05.03.2001 року за ч.3 ст.206, ч.3 ст.101, 42 КК України до позбавлення волі строком на 10 років. Звільнений 19.10.2010 року по закінченні строку покарання;
5) 28.02.2014 року за ч.1 ст.309 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
02 червня 2014 року обвинувачений ОСОБА_4 разом з дружиною ОСОБА_7 та знайомими - потерпілим у справі ОСОБА_5 , та ОСОБА_8 розпивали спиртні напої у будинку потерпілого по АДРЕСА_2 .
Під час застілля близько 15-ї години між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виникла сварка.
ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в кімнаті вищезазначеного будинку, заступаючись за дружину, втрутився у сварку. Узявши зі столу керамічну тарілку, ОСОБА_4 умисно наніс нею ОСОБА_5 не менше п'яти ударів в область голови спереду, спричинивши йому колото-різані рани на лобі.
Узявши в руки кухонний ніж, діючи з умислом на спричинення ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень, на грунті особистих неприязних стосунків, ОСОБА_4 наніс потерпілому удар ножем в область черевної порожнини.
Внаслідок нанесеного ОСОБА_4 удару колото-ріжучим предметом - ножем потерпілому ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення черевної порожнини з ушкодженням великого сальника та сигмовидної кишки, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав частково.
Пояснив, що 2 червня 2014 року до нього додому прийшов ОСОБА_9 та запросив його з дружиною у гості, щоб випити горілки. Крім нього та дружини, у ОСОБА_5 в гостях були ОСОБА_10 Геннадій та жінка на ім'я ОСОБА_11 (свідок ОСОБА_8 ). Разом вони випили 1 літр самогону, після чого купили та випили ще стільки ж. ОСОБА_10 Геннадій пішов від них.
Під час застілля між ОСОБА_5 та його дружиною - ОСОБА_12 виник конфлікт, під час якого ОСОБА_5 вдарив його дружину рукояткою ножа по голові, потім схопив її за шию та почав душити. Вона у відповідь вдарила його тарілкою по голові. Захищаючи дружину, він накинувся на ОСОБА_5 , обидва впали на ліжко. Як саме він поранив потерпілого у живіт, вихвативши ніж з його рук, він не може пояснити, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння. Пам'ятає, що 2-3 рази вдарив його тарілкою, по голові, поранивши лоб. Після цього потерпілий заспокоївся, попросив води, щоб умити обличчя від крові. Вони з дружиною подали йому води та пішли додому.
Цивільний позов потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди визнав повністю в частині відшкодування витрат на придбання ліків.
Свої показання ОСОБА_4 підтвердив під час слідчого експерименту за участю судово-медичного експерта, у присутності понятих, що відображено в протоколі даної слідчої дії.
(а.с.73-74).
Окрім показань обвинуваченого, який фактично не заперечував, що поранив ОСОБА_5 ножем у живіт та спричинив тяжке тілесне ушкодження, вина обвинуваченого підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Потерпілий ОСОБА_5 при допиті у судовому засіданні показав, що 2 червня 2014 року до нього в гості прийшли ОСОБА_13 - Геннадій та Єсенія. Вдома у нього вже був ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Разом вони випили близько літру самогону. Тендітні попросили в нього грошей, щоб купити ще самогону, він відмовив їм у грубій формі, оскільки він вже давав їм 50 грн. Тендітна Єсенія вдарила його по голові сковорідкою. Від удару він упав на ліжко і у нього запаморочилося в голові. Тендітний почав наносити йому удари по всьому тілу, бив у живіт, по голові, з голови текла кров. Скільки саме було ударів і чим його бив ОСОБА_4 , він не пам'ятає, оскільки був дуже п'яним. Він не одразу зрозумів, що його поранено в живіт, але після цього ОСОБА_16 почала плакати. Тендітні забрали її і вони разом пішли геть. Він залишився на ліжку. Через деякий час повернувся ОСОБА_14 , якого він попросив викликати швидку допомогу. Що було потім, він не пам'ятає, отямився він у реанімації після операції. Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди у розмірі 5042,42 грн. підтримує у повному обсязі. ОСОБА_17 він не бив та не душив.
Дані показання ОСОБА_5 підтвердив під час слідчого експерименту за участю судово-медичного експерта, в присутності понятих, що відображено в протоколі даної слідчої дії.
(а.с.70-72).
Свідок ОСОБА_7 - дружина обвинуваченого, у судовому засіданні показала, що 2 червня 2014 року вона разом з чоловіком, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 були в гостях у ОСОБА_20 . Усі пили самогон і були дуже п'яними. У неї з ОСОБА_5 виниклка сварка з приводу розподілу спиртного. ОСОБА_5 схопив ніж і вдарив її по голові рукояткою, потім почав душити. Захищаючись, вона взяла зі столу керамічну тарілку, і вдарила його по голові. Сутичку побачив її чоловік, та накинувся на ОСОБА_5 . Разом вони впали на ліжко. Геннадій розбив на голові потерпілого тарілку, потім наніс її уламками декілька ударів в область лоба. Чи наносив її чоловік удар ножем у живіт ОСОБА_5 , вона не бачила, бачила лише, як ОСОБА_4 держав руку потерпілого, у якій ОСОБА_5 тримав ніж.
Свідок ОСОБА_21 показав суду, що 2 червня 2014 року він разом з подружжям ОСОБА_13 та ОСОБА_18 пили самогон вдома у ОСОБА_5 . Захмелівши, він пішов додому відіспатися. Приблизно через 2,5 години він повернувся до ОСОБА_5 і побачив, що у нього біла рана на животі, з якої текла кров. Він викликав швидку медичну допомогу.
Свідок ОСОБА_8 показала суду, що разом з подружжям ОСОБА_13 вони випивали вдома у ОСОБА_5 . Під час застілля ОСОБА_5 почав сваритися з ОСОБА_7 . ОСОБА_7 взяла зі столу тарілку та нанесла ОСОБА_5 , який лежав на ліжку, декілька ударів в обличчя. Від ударів тарілка розлетілася на уламки, з лоба ОСОБА_5 потекла кров та залила йому очі. Коли ОСОБА_5 став осідати на ліжко, ОСОБА_4 схопив зі столу ніж та вдарив потерпілого у живіт. Коли саме ОСОБА_4 брав зі столу ніж, вона не бачила, однак, після нанесення удару в живіт ОСОБА_5 , він почав стогнати від болю. На столі ленало декілька ножів, тому вона уважає, що ніж ОСОБА_4 схопив зі столу.
У протоколі огляду від 02.06.2014 року, який проводився за участю експерта-криміналіста, та таблиці зображень до нього, зафіксовано місце вчинення злочину - будинок ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 .
У вітальні та спальні на підлозі виявлені плями бурого кольору, зовні схожі на кров, на ліжку - згустки червоного кольору, зовні схожі на кров та уламки керамічної тарілки білого кольору. Зі столу вилучений ніж загальною довжиною 363 мм, довжиною клинка 210 мм, клинок ножа однолезовий, на його поверхні наявна речовина червоного кольору, зовні схожа на кров.
(а.с.52-69).
Згідно висновку судово-медичного експерта №80 Е від 23.06.2014 року, виявлені у ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення черевної порожнини з ушкодженням великого сальника та сигмовидної кишки, виникли від дії гострого предмету, що володіє ріжучими властивостями, в термін та, можливо, при обставинах, які вказані у постанові слідчого, тобто 02.06.2014 року та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
(а.с.76-78).
Згідно висновку судово-медичного експерта №116 Е від 27.08.2014 року, тілесні ушкодження, виявлені на лобі у ОСОБА_5 , є колото-різаними ранами. Вони не могли утворитися від удару дном сковороди чи керамічною тарілкою, а могли утворитися від ударів залишками керамічної тарілки з гострим ріжучим краєм.
Враховуючи характер, локалізацію та ступінь вираженості тілесних ушкоджень, а також показання потерпілого, які він дав в ході проведення слідчого експерименту від 20.08.2014 року, можна стверджувати, що тілесні ушкодження в області черева потерпілого могли утворитися за обставин, на які вказує ОСОБА_5 , а тілесні ушкодження в області лоба протирічать судово-медичним даним про механізм утворення тілесних ушкоджень, на які вказує ОСОБА_5 (сковорідкою).
(а.с.79-82)
Перевіривши доводи обвинуваченого та його дружини ОСОБА_7 в тій частині, що ОСОБА_4 умисно не наносив потерпілому удару ножем, від якого в нього виникли тяжкі тілесні ушкодження, суд знаходить їх неспроможними, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів: показаннями потерпілого та свідків обвинувачення, висновками судово-медичного експерта, протоколами слідчих експериментів, що узгоджуються між собою
Суд уважає, що зазначені доводи обумовлені бажанням уникнути відповідальності ОСОБА_4 за скоєне.
Судом достовірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 , які були знайомими між собою, 2 червня 2014 року вживали алкогольні напої, дійшовши до стану сильного алкогольного сп'яніння. В результаті між дружиною обвинуваченого ОСОБА_7 , яка теж була учасником застілля, та потерпілим у справі, виник конфлікт. ОСОБА_4 , з метою захистити дружину, втрутився у сварку. Наніс удари тарілкою в область голови потерпілого та ножем - в живіт. Факт нанесення ОСОБА_4 удару ножем в область черевної порожнини потерпілого, що спричинило нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень, знайшов своє підтвердження у судовому засіданні вищезазначеними доказами.
У судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи обвинуваченого та свідка ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_4 міг діяти у стані необхідної оборони, оскільки встановлені судом обставини справи свідчать про те, що не мало місце суспільно-небезпечне посягання потерпілого ОСОБА_5 на життя чи здоров'я ОСОБА_7 , тому і немає пістав уважати, що ОСОБА_4 знаходився у стані необхідної оборони, і оцінювати, чи були дотримані або перевищені межі оборони.
Судом достовірно встановлено, що мав місце конфлікт між потерпілим та ОСОБА_7 , в ході якого вона наносила удари потерпілому, що показав як потерпілий, так і свідок ОСОБА_8 , яка не підтвердила того факту, що ОСОБА_5 бив ОСОБА_7 рукояткою ножа та душив її.
Показання потерпілого щодо механізму заподіяння тяжких тілесних ушкодженнь підтверджуються показанням свідка ОСОБА_8 , узгоджуються з письмовими доказами, тому суд їх приймає за достовірні.
Оцінюючи спрямованість умислу ОСОБА_4 , суд приймає до уваги знаряддя, яке використовувалося ним при вчиненні злочину - завідомо небезпечне для життя людини - ніж, механізм нанесення удару: з близької відстані, зі значною силою, про що свідчить характер ушкодження: проникаюче у черевну порожнину, та вважає, що умисел обвинуваченого був спрямований на спричинення потерпілому саме тяжкого тілесного ушкодження.
Проаналізувавши та оцінивши надані сторонами та досліджені у судовому засіданні докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_4 в умисному тяжкому тілесному ушкодженні за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, його дії кваліфікуються за ч.1 ст.121 КК України.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується негативно, як особа, яка веде асоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, суспільно-корисною працею не зайнятий.
Обставиною справи, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд уважає те, що ОСОБА_4 не заперечував, що саме він поранив потерпілого ножем, визнав цивільний позов, що свідчить про те, що він критично оцінив свій вчинок та не ухилявся від слідства та суду.
Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Із обвинувачення ОСОБА_4 суд виключає обтяжуючу покарання обставину: вчинення злочину повторно, як зайво інкриміновану.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 повинно бути призначене у виді позбавлення волі у межах санкції ч.1 статті 121 КК України.
Оскільки злочин вчинений ОСОБА_4 у період іспитового строку, на який його звільнено від призначеного покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28.02.2014 року, покарання йому повинно бути призначене за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України.
Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 5042,42 гривні.
Обвинувачений ОСОБА_4 позов визнав в частині відшкодування витрат на придбання ліків.
Розв'язуючи питання цивільного позову, суд приходить до наступного.
Статтями 1166 ЦК України обов'язок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної неправомірними діями особи, покладається на цю особу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, проводиться особою, яка завдала шкоду. Така особа зобов'язана відшкодувати потерпілому витрати на придбання ліків та посилене харчування.
У судовому засіданні було встановлено, що потерпілий з приводу нанесених йому тілесних ушкоджень з 02 по 16 червня 2014 року перебував на стаціонарному лікуванні у лікарні (а.с.25).
За час лікування позивачем були понесені певні витрати, які ним визначено у розмірі 5042,42 грн.
Як убачається з наданих суду чеків, позивачем було сплачено 99,34 грн. на придбання квитків на проїзд у громадському транспорті, 3539,70 грн. - на придбання ліків, 1403,38 грн. - на придбання продуктів харчування.
Суд уважає, що витрати, пов'язані з лікуванням внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень, підлягають відшкодуванню у розмірі 3539,70 грн., оскільки вони обґрунтовані та підтверджені копіями фіскальних чеків.
Епікризом стаціонарного хворого: потерпілого ОСОБА_5 підтверджується, що придбані лікарські засоби, відповідно до чеків, наданих суду, відповідають призначеному лікуванню. Дати придбання ліків відповідають періоду проходження лікування.
Позовні вимоги ОСОБА_5 в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1403,38 грн. - за придбані продукти харчування, які він спожив під час знаходження на стаціонарному лікуванні, задоволенню не підлягають, оскільки, відповідно до ст.1195 ЦК України, у разі ушкодження здоров'я підлягають відшкодування витрати на посилене, додаткове харчування.
Доказів того, що позивач потребував посиленого, додаткового харчування, потерпілим-цивільним позивачем, суду не надано.
Посилання позивача на те, що в лікарні він не отримував належного середньодобового набору продуктів, а тому змушений був харчуватися за власний кошт, не можуть бути прийняті до уваги, як підстава для відшкодування їх вартості. При цьому суд враховує, що ця вимога заявлена не про витрати на посилене (додаткове) харчування, а на забезпечення нормального повноцінного харчування, однак доказів про те, що в лікарні не було повного харчування, суду не надано.
Не підлягають відшкодуванню і витрати на проїзд у громадському транспорті у розмірі 99,34 грн., які були витрачені сестрою потерпілого, що відвідувала потерпілого у лікарні, оскільки ці вимоги не віднесятьтся до матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на підставі ст.1195 ЦК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд
Визнати винуватим ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28.02.2014 року, остаточно за сукупністю вироків призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 місяців з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту фактичного виконання вироку.
Цивільний позов ОСОБА_20 до ОСОБА_4 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_20 3539 гривень 70 копійок на відшкодування шкоди, відмовивши в решті позову.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд протягом 30 діб з дня його проголошення, а ОСОБА_4 - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий