Справа № 22-Ц-6569/2006 p. Головуючий 1 інст. - Савченко Г.М. Доповідач: Шаповал Н.М. Категорія: договірні
21 грудня 2006 р. судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого - Шаповал Н.М.
Суддів - Хребтова В.П., Цвірюка В.О.,
за участю секретаря - Дмитренко А. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 31.10.2006 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відновлення порушеного права та визнання договору довічного утримання дійсним та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, Покотилівської селищної ради, 3-я особа - Перша державна нотаріальна контора Харківського району, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
12 вересня 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вищевказаним позовом і просив визнати дійсним договір довічного утримання, укладений 11.09.2005 року між ним та ОСОБА_5. На підставі цього договору також просив визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Свої позовні вимоги мотивує тим, що комунальним підприємством «Харківське районне БТІ" на підставі договору про право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою за ОСОБА_5 зареєстровано спірний житловий будинок. На протязі останніх років він, будучи племінником ОСОБА_5, займався його утриманням, а тому 11.09.2005 року між ними був укладений письмовий договір довічного утримання, який не був посвідчений
нотаріально.
Посилаючись на те, що він виконав умови цього договору, але не оформив його належним чином, просив визнати його дійсним.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов не визнали.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2006 року
- визнано право власності за ОСОБА_5 на жилий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору про право забудову будинку та безстрокового користування земельною ділянкою, - визнано дійсним договір довічного утримання, укладений 11 вересня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2, та визнано за ОСОБА_4 право власності на вказаний жилий будинок,
· зобов'язано КП «Харківське районне БТІ» зареєструвати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання від 11.09.2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2,
· відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, ОСОБА_6, померлої ІІНФОРМАЦІЯ_1.
В апеляційних скаргах ОСОБА_1, ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 -ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду за тих підстав, що воно постановлено з порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства.
На їх думку, суд не дав належної правової оцінки договору - заповіту, від 11.09.2005 року, та безпідставно визнав право власності за позивачем. Не прийняв до уваги, що спірний жилий будинок був збудований подружжями у період шлюбу.
Матір відповідачів, ОСОБА_6, померла ІІНФОРМАЦІЯ_1, заповідала все своє майно сину - ОСОБА_1. Крім нього на обов'язкову частину спадщини мав право ще один син, ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, та на його частку має право спадкоємиця, ОСОБА_2 - позивачка по справі.
Всім цим обставинам суд не дав належної оцінки та постановив рішення, яке не відповідає вимогам матеріального права.
Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що відносно свого позову він має намір відмовитись від нього.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про відмову від позову з закриттям провадження по справі, відповідно до вимог ч.1 п.З ст. 205 ЦПК України.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 21 грудня 2006 року провадження по справі у цій частині закрито.
Судова колегія вважає, що рішення суду у частині визнання дійсним договору довічного утримання та набуття права власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його вимог за таких підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_4 про визнання дійсним договору довічного утримання, укладеного 11 вересня 2005 року з ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2, суд виходив із того, що на протязі тривалого часу позивач доглядав за останнім, виконав умови договору, а тому, набув право власності на спірний жилий будинок.
Судова колегія вважає, що приймаючи таке рішення, суд допустив помилку в застосуванні норм матеріального права, яка відповідно до вимог ч.1 п.4 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
Згідно ч.1 ст. 745 ЦК України, договір довічного утримання ( догляду ) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
За змістом ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_5 11 вересня 2005 року був укладений договір - заповіт, який за формою і змістом не відповідає договору довічного утримання.
Він не передбачає передачу у власність ОСОБА_4 житлового будинку взамін забезпечення відчужувача утриманням та доглядом, що відповідно до вимог ст. 744 ЦК України, є одним із істотних умов договору довічного утримання.
Із договору вбачається, що ОСОБА_5 дозволив ОСОБА_4 проживати у його будинку, надавати матеріальну допомогу та після смерті визнати за ОСОБА_4 право на спадщину. (а.с. 14)
З позовом про визнання дійсним договору довічного утримання, ОСОБА_4 звернувся після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2. Доказів про воєвиявлення ОСОБА_5 на передачу у власність жилого будинку позивачу не надано як до районного суду так і до суду апеляційної інстанції. ( а.с. 3)
За таких підстав, рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з відмовою позивачу у задоволенні його вимог.
Також судова колегія не погоджується з висновками суду щодо визнання права власності на спірний будинок за померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, оскільки такий позов не був заявлений ОСОБА_4. Суд у порушення вимог ст. 11 ЦПК України вийшов за межі заявлених позивачем ОСОБА_4 вимог.
Керуючись ст. ст. 303, 304, ч.1 п.2 ст. 307, ч.ч.1 п.2, 4 ст. 309, ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 31 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відновлення порушеного права та визнання договору довічного утримання дійсним, скасувати. Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову щодо,
· визнання права власності за ОСОБА_5 на жилий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору про право забудови будинку та безстрокового користування земельною ділянкою,
· визнання дійсним договору довічного утримання, укладеного 11 вересня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2, та визнання за ОСОБА_4 права власності на вказаний жилий будинок,
- зобов'язання КП «Харківське районне БТІ» зареєструвати за ОСОБА_4 право
власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання
від 11.09.2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення набуває чинності негайно, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий - /підпис/ Судді: - /підписи/
З оригіналом згідно: Суддя