Справа № 22- ц- 6365/2006 р. Головуючий 1 інст. - Бондаренко В.В.
Категорія: договірні Доповідач - Маміна О.В.
25 грудня 2006 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Крилової Т.Г. Суддів - Цвірюка В.О., Маміної О.В. при секретарі - Каменковій C.O., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: державний нотаріус 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Кухтенко Тетяна Анатоліївна, про визнання договору довічного утримання недійсним,
встановила:
У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання, укладеного між відповідачем та ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, недійсним, посилаючись на те, що ОСОБА_4 при укладенні договору внаслідок тяжкої хвороби не розуміла значення своїх дій.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 08.11.2006 року в задоволенні позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачки просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апелянт посилається на неповне зясування судом обставин справи, неправильне та неповне дослідження доказів, неналежну їх оцінку, неправильне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що укладений договор довічного утримання між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено без будь - яких порушень закону з додержанням форми.
Судова колегія вважає такий висновок суду обгрунтованим, оскільки він відповідає обставинам справи.
З матеріалів справи вбачається, що сторони по справі є рідними братом та сестрою. Померла ОСОБА_4 - була їх матір"ю. 27 липня 2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 уклали договір довічного утримання, відповідно до якого ОСОБА_4 передала у власність відповідачу належну їй на праві власності однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 зобов'язався довічно утримувати ОСОБА_4, забезпечувати її харчуванням, одягом, доглядом, необхідною допомогою та залишивши безкоштовне довічне проживання у зазначеній квартирі. Договір було посвідчено державним нотаріусом 2-ї Харківської державної нотаріальної контори Кухтенко Т.А.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Причиною смерті зазначено карциному (рак) правої слинної залози.
З долучених до справи медичних документів вбачається, що ОСОБА_4 з 11.07.2005 року по 05.08.2005 року знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні променевої діагностики.
Згідно висновків судово-медичної експертизи (а.с.128 -130) вбачається, що під час знаходження у лікарні ОСОБА_4 отримувала медичні препарати, які за їх фармакологічною дією не могли впливати на психічний та розумовий стан. Судово-медичних даних про те, що ОСОБА_4 переносила сильні больові відчуття, матеріали справи не містять.
Відповідно до довідок ПНД №16 м. Харкова ОСОБА_4 у диспансері не лікувалась, останні п'ять років за медичною допомогою не зверталась. (а.с. 140-141).
Третя особа - державний нотаріус Кухтенко Т.А. підтвердила, що при укладенні договору довічного утримання ОСОБА_4 вела себе нормально, адекватно оцінювала ситуацію, і за власним бажанням вирішила оформити договір на сина. Ще за два місяці до укладення договору ОСОБА_4 з сином приходили до нотаріальної контори на консультацію, а за кілька днів - для визначення дати укладення договору.
Свідок ОСОБА_5 - сусідка ОСОБА_4, підтвердила про відсутність у померлої ознак порушень психіки.
Матеріали справи свідчать про те, що з моменту укладення договору до смерті ОСОБА_4, догляд за нею здійснював ОСОБА_3, що підтверджується листами Дорожньої клінічної лікарні від 21.10.2005 року та 14.11.2005 року (а.с.147, 148) та показами свідків про те, що мати після виписки з лікарні і до смерті мешкала разом із сином.
З позовом про розірвання договору довічного утримання ОСОБА_4 за життя не зверталась.
За таких обставин судова колегія вважає, що висновок суду про відсутність підстав для визнання договору довічного утримання недійсним, є обґрунтованим.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги виводи суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -
Апеляційну скаргу представника позивачки ОСОБА_1 -ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 08 листопада 2006 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий суддя -
Судді