Справа № 128/3071/14-ц Провадження № 22-ц/772/3188/2014Головуючий в суді першої інстанції Карпінська Ю. Ф.
Категорія 58Доповідач Береговий О. Ю.
"03" грудня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Берегового О.Ю.,
суддів: Іванюка М.В., Панасюка О.С.,
за участю секретаря: Руденко О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, Староміського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ВАТ «Універсал Банк», про звільнення майна з-під арешту,
ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 27.10.2006 року між ним та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно з яким банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 78731 доларів США.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 30.10.2006 року було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_2 надала в іпотеку цілий житловий будинок з прибудовою та спорудами, загальною площею 258,7 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 30.10.2006 року.
Постановою про відкриття виконавчого провадження № 16264688 державного виконавця Староміського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Сауляк І.В. від 07.12.2009 року при примусовому виконанні виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Універсал Банк» було накладено арешт на вищезазначене майно.
Також, на вказане майно було накладено арешт і постановою про відкриття виконавчого провадження № 25386303 державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мельника А.К. від 25.03.2011 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк».
В зв'язку з відсутністю підстав для накладення арешту, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив звільнити з-під арешту цілий житловий будинок з прибудовою та спорудами, загальною площею 258,7 кв.м та земельну ділянку площею 0,1655 га, кадастровий номер 0520682803:02:005:0060, які розташовані по АДРЕСА_1.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 10.10.2014 року клопотання представника позивача - Молодецького О.С. задоволено, позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, Староміського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції, відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ВАТ «Універсал Банк», про звільнення майна з-під арешту в частині звільнення з-під арешту земельної ділянки, належної відповідачеві ОСОБА_2, залишено без розгляду.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2014 року позов задоволено. Звільнено з-під арешту, накладеного на нерухоме майно, належне ОСОБА_2, а саме: цілий житловий будинок з прибудовою та спорудами, загальною площею 258,7 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1, який накладено постановою про відкриття виконавчого провадження № 16264688 державного виконавця Староміського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Сауляк І.В. від 07.12.2009 року при примусовому виконанні виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Універсал Банк» та постановою про відкриття виконавчого провадження № 25386303 державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мельника А.К. від 25.03.2011 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк».
Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила зазначене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судо чинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухва лене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказа ми, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обґрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відповідність вис новків суду обставинам справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає цим вимогам.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 7.10.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згідно з яким банк надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 78731 доларів США (а.с.4-5). В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 30.10.2006 року було укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_2 надала в іпотеку цілий житловий будинок з прибудовою та спорудами, загальною площею 258,7 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 30.10.2006 року (а.с.6-8).
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 18.02.2011 року стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 27.10.2006 року в розмірі 555533 грн. 22 коп., а також звернуто стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 30.10.2006 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 258,7 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1, з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (а.с.70-71).
Постановою про відкриття виконавчого провадження № 16264688 державного виконавця Староміського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції Сауляк І.В. від 07.12.2009 року при примусовому виконанні виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Універсал Банк» було накладено арешт на цілий житловий будинок з прибудовою та спорудами, загальною площею 258,7 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1 (а.с.11). Крім того, на вказане майно було накладено арешт і постановою про відкриття виконавчого провадження № 25386303 державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції Мельника А.К. від 25.03.2011 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.10).
Відповідно ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до п.п. 5.13, 5.13.1, 5.13.2, Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 р. за № 865/4158 з наступними змінами, звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється відповідно до умов іпотечного договору. На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати».
Аналізуючи викладене, колегія суддів вважає, що накладення арешту державними виконавцями Староміського відділу ДВС Вінницького МУЮ та відділу ДВС Вінницького РУЮ на житловий будинок з прибудовою та спорудами, загальною площею 258,7 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки, порушує право ПАТ КБ «Приватбанк», як іпотекодержателя, на задоволення своїх вимог за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема у спосіб визначений рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 18.02.2011 року.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача.
В поданій апеляційній скарзі, поряд з іншими доводами апелянт ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду посилаючись на те, що воно ухвалене без врахування ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», так як наслідком задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» буде стягнення належного їй на праві власності житлового будинку з прибудовою та спорудами, загальною площею 258,7 кв.м, які розташовані по АДРЕСА_1.
Зазначені посилання апелянта не заслуговують на увагу з огляду на те, що норми не стосуються накладення чи звільнення нерухомого майна з-під арешту, оскільки питання про стягнення (відчуженння без згоди власника) житлового будинку, судом першої інстанції, під час ухвалення оскаржуваного рішення, не вирішувалось.
Інші посилання ОСОБА_2 носять формальний характер та не знайшли підтвердження в матеріалах справи, а тому, не заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дотримався норм матеріального та процесуального права, під час ухвалення оскаржуваного рішення.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія cуддів ,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/
Судді : /підпис/ /підпис/
З оригіналом вірно: О. Ю. Береговий