27 жовтня 2014 рокусправа № 2а/0470/11611/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолютний Альянс" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолютний Альянс" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетрвоської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0101242301, № 0101252301 від 01.04.2011 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолютний альянс" (далі позивач або ТОВ "Абсолютний альянс") звернулось з адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетрвоської області Державної податкової служби (далі відповідач або Лівобережна МДПІ), в якому просило визнати неправомірним та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетрвоської області Державної податкової служби № 0101252301 від 01.04.2011 року про донарахування ТОВ "Абсолютний Альянс" податкових зобов'язань по податку на прибуток на загальну суму 156 518 грн. 75 коп. (в тому числі 125 215 грн. - за основним платежем, 31 303 грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями), № 0101932301 від 05.07.2011 р. про донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток на загальну суму 187 821 грн. 75 коп. (в тому числі 150 257 грн. 40 коп. - за основним платежем, 37 564 грн. 35 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями), та № 0101912301 від 05.07.2011 р. про донарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 125 214 грн. 50 коп. (в тому числі 100 171 грн. 60 коп. - за основним платежем, 25 042 грн. 90 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач вказує на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Абсолютний Альянс" зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 14.08.2009 р. (т. 1 а.с. 69), та перебуває на податковому обліку в Лівобережній МДПІ м. Дніпропетровська.
У період з 02.03.2011 р. по 12.03.2011 р., на підставі наказів № 313 від 01.03.2011 р., № 361 від 10.03.2011 р. (т. 1 а.с. 212, 213, ), та відповідно до направлень № 144 від 02.03.2011 р., № 163 від 11.03.2011 р. (т. 1 а.с. 210, 211), службовими особами Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Абсолютний Альянс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності з ТОВ "Дніпро-Бріг" за відповідні періоди 2010 року, за результатами якої складено акт № 832/23-2/36639536 від 18.03.2011 р. (т. 1 а.с. 10-46).
Акт перевірки підписано директором ТОВ "Абсолютний Альянс" ОСОБА_1. без заперечень, а також останнім підтверджено, що всі документи, надані до перевірки, є достовірними, та надані в повному обсязі, а додаткові (інші) документи, що свідчать про діяльність суб'єкта господарювання (спростовують викладені в акті перевірки факти) за період, що перевірявся, відсутні (т. 2 а.с. 99).
Перевірку проведено згідно постанови про проведення позапланової виїзної перевірки слідчого слідчої групи з розслідування кримінальної справи № 99106210 - старшого слідчого по СВ ПМ ДПА у Дніпропетровській області майора податкової міліції Бабенка М.А. від 25.01.2011 р. (т. 1 а.с. 215).
Підстави та порядок проведення перевірки позивачем в межах даної справи не оскаржуються.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Абсолютний Альянс" ч. 1 ст. 203, ст. ст. 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених з ТОВ "Е-Восток Україна", ТОВ "Елфра Дисплей" та ТОВ "Дніпро-Бріг", внаслідок чого платником податків порушено п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97/ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2010 року на загальну суму 153 505 грн., а також порушення платником податків п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету за ІІІ квартал 2010 року на загальну суму 125 215 грн.
Зокрема, перевіркою встановлено, що 17.03.2010 р. між ТОВ "Абсолютний Альянс" (покупець) та ТОВ "Дніпро-Бріг" (постачальник) було укладено договір № 17/03 про систематичне постачання продукції, а саме, шлаку титанового алюмотермічного (флюсу стабілізованого) (т. 1 а.с. 72-73). Згідно п. 1.2 договору, найменування, асортимент, кількість, якість, марка згідно ДСТУ та ціна кожної партії продукції зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Партії продукції формуються згідно заявки від покупця, яка надходить не пізніше 25-го числа на наступний місяць (п. 1.3 договору). Поставка продукції відбувається на склад покупця (пункт 3.1 договору). Повна сплата за поставлений товар відбувається шляхом перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 15-ти банківських днів з дати прийому товару на склад покупця (п. 5.1 договору).
До перевірки надано специфікацію № 2 від 01.08.2010 р., у якій визначено найменування товару - шлак титановий алюмотермічний (флюс стабілізаційний), його кількість - 40 т., вартість за тону - 1 333 грн. 33 коп., та вартість усієї партії - 64 000 грн., у тому числі ПДВ - 10 666 грн. 67 коп. (т. 1 а.с. 74).
Поставка продукції за даним договором здійснена на підставі наступних документів: рахунків-фактури № 03/08-11 від 03.08.2010 р. на суму 48 911 грн. 88 коп., № 30/08-25 від 30.08.2010 р. на суму 319 999 грн. 20 коп., видаткових накладних № 03/08-11 від 03.08.2010 р. на суму 48 911 грн. 88 коп., № 30/08-25 від 30.08.2010 р. на суму 319 999 грн. 20 коп., податкових накладних № 30811 від 03.08.2010 р. на суму 48 911 грн. 88 коп., № 300825 від 30.08.2010 р. на суму 319 999 грн. 20 коп. (т. 1 а.с. 80-82, 86-88).
Оплата за придбані товари на виконання умов договору № 17/03 від 17.03.2010 р. здійснена на розрахунковий рахунок ТОВ "Дніпро-Бріг" згідно платіжних доручень: № 28 від 06.10.2010 р., № 31 від 12.10.2010 р., № 41 від 22.10.2010 р., № 46 від 02.11.2010 р., № 64 від 22.11.2010 р., на загальну суму 38 372 грн. 97 коп.
Також, 01.08.2010 р. між ТОВ "Дніпро-Бріг" (продавець) та ТОВ "Абсолютний Альянс" (покупець) було укладено договір № 01-08/10 купівлі-продажу товару, а саме, продукту переробки сталеплавильних шлаків (ППСШ) на умовах, визначених в доповненнях до договору, які є його невід'ємною частиною (т. 1 а.с. 75-78). Згідно п. 2.1 договору, оплата товару здійснюється в українських гривнях протягом 10 днів з моменту переходу права власності на партію товару у відповідності до п. 1.3 договору прямим банківським переказом. Поставка товару здійснюється на склад покупця, датою поставки кожної партії товару вважається дата, зазначена в товарно-транспортній накладній, кількістю поставленої партії товару вважається кількість, зазначена у відповідності до товарно-транспортної накладної (п. 3.1, п. 3.2, п. 3.3 договору). Пунктом 3.5 договору передбачено, що разом з відвантаженою партією товару продавець передає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, сертифікат якості, податкову накладну.
До перевірки надано специфікацію № 1 від 01.08.2010 р., у якій визначено найменування товару - продукт переробки сталеплавильних шлаків (ППСШ), його кількість - 40 т., вартість за тону - 1 416 грн. 67 коп., та вартість усієї партії - 68 000 грн. , у тому числі ПДВ - 56 666 грн. 67 коп. (т. 1 а.с. 79).
Поставка продукції за даним договором здійснена на підставі наступних документів: рахунків-фактури № 03/08-12 від 03.08.2010 р. на суму 62 118 грн. 14 коп., № 30/08-24 від 30.08.2010 р. на суму 170 000 грн. 40 коп., видаткових накладних № 03/08-12 від 03.08.2010 р. на суму 62 118 грн. 14 коп., № 30/08-24 від 30.08.2010 р. на суму 170 000 грн. 40 коп., податкових накладних № 30812 від 03.08.2010 р. на суму 62 118 грн. 14 коп., № 300824 від 30.08.2010 р. на суму 170 000 грн. 40 коп. (т. 1 а.с. 83-85, 89-90).
Оплата за придбані товари на виконання умов договору № 01-08/10 від 01.08.2010 р. здійснена на розрахунковий рахунок ТОВ "Дніпро-Бріг" згідно платіжного доручення № 23 від 20.09.2010 р. на суму 10 353 грн. 02 коп.
Витрати, понесені ТОВ "Абсолютний Альянс" у зв'язку з придбанням товарів у ТОВ "Дніпро-Бріг" згідно договорів № 17/03 від 17.03.2010 р., № 01-08/10 від 01.08.2010 р., віднесені позивачем до складу валових у ІІІ кварталі 2010 року (рядок 04.1 декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2010 року) (т. 1 а.с. 18).
Суми ПДВ згідно податкових накладних № 30811, № 30812 від 03.08.2010 р., № 300824, № 300825 від 30.08.2010 р. в розмірі 153 504 грн. 80 коп. включені ТОВ "Абсолютний Альянс" до складу податкового кредиту серпня 2010 року згідно податкових декларацій з ПДВ № 70517 від 13.09.2010 р., № 10335 від 15.12.2010 р., № 6595 від 21.02.2011 р.(розрахунок коригування податку на додану вартість) (т. 1 а.с. 44).
Водночас, при проведенні перевірки позивача встановлено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ "Дніпро-Бріг" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правильності та обґрунтованості формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з ПДВ за відповідні періоди 2010 року, у тому числі по операціям формування податкового кредиту в схемі штучного нарощування, документального оформлення як операції придбання товарів, робіт та послуг по правовим відносинам з платниками податків ТОВ "Елфра Дисплей" та ТОВ "Е-Восток Україна", складеного службовими особами Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (акт № 86/23-5/36574373 від 24.01.2011 р.), встановлено порушення ТОВ "Дніпро-Бріг" ч. 5 ст. 203, ч.ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених платником податків при придбанні та продажу товарів (послуг). З огляду на це, операції з продажу товарів (послуг) ТОВ "Дніпро-Бріг" на адресу його покупців (у тому числі, ТОВ "Абсолютний Альянс"), порушують ч.ч. 1, 5 ст. 203, ч.ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства (т. 2 а.с. 62-84).
З огляду на наявність вказаного акту, під час проведення перевірки позивача на його адресу податковим органом було направлено запит (лист від 01.03.2011 р.) про надання письмових пояснень та документальних підтверджень фінансово-господарських операцій підприємства з ТОВ "Дніпро-Бріг" та висвітлення питання щодо умов зберігання та транспортування придбаної продукції. Станом на кінець перевірки, платником податків витребувані документи надані не були, що відображено у тексті акту перевірки (т. 1 а.с. 18).
Враховуючи висновки акту перевірки ТОВ "Дніпро-Бріг", а також відсутність документального підтвердження факту транспортування та зберігання платником податків товару, отриманого від ТОВ "Дніпро-Бріг", Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів дійшла висновку про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ "Абсолютний Альянс" та ТОВ "Дніпро-Бріг", наслідком чого є безпідставне віднесення ТОВ "Абсолютний Альянс" у ІІІ кварталі 2010 року до складу валових витрат на загальну суму 500 858 грн., понесених у зв'язку з придбанням товару у ТОВ "Дніпро-Бріг", та безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ серпня 2010 року сум ПДВ в розмірі 153 505 грн., сплачених у складі вартості товарів, отриманих від ТОВ "Дніпро-Бріг". Внаслідок цього, платником податків у відповідному періоді занижено базу оподаткування податком на прибуток, та, відповідно, занижено податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, на 125 215 грн. (25 % від бази оподаткування), а також завищено податковий кредит з ПДВ серпня 2010 року на суму 153 505 грн., що призвело до заниження у відповідному періоді ПДВ, який підлягає сплаті до державного бюджету, на 153 505 грн.
На підставі зазначених висновків, Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів були винесені податкові повідомлення-рішення від 01.04.2011 р. № 0101252301 про донарахування позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток на загальну суму 156 518 грн. 75 коп. (в тому числі 125 215 грн. - за основним платежем, 31 303 грн. 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями), та № 0101242301 про донарахування позивачу податкових зобов'язань по ПДВ на загальну суму 191 881 грн. 25 коп. (в тому числі 153 505 грн. - за основним платежем, 38 376 грн. 25 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями) (т. 1 а.с. 8, 9).
Не погодившись із зазначеними рішеннями податкового органу, ТОВ "Абсолютний Альянс", відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, оскаржило їх в адміністративному порядку (т. 1 а.с. 47-49). За результатами розгляду скарги платника податків, рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області № 18903/25-008 від 23.06.2011 р. скаргу останнього було задоволено частково: залишено без змін податкове повідомлення-рішення № 0101252301 від 01.04.2011 р. в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 156 518,75 грн.; збільшено на 150 257,40 грн. суму основного платежу і на 37 564,35 грн. суму штрафних (фінансових) санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням № 0101252301 від 01.04.2011 р.; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0101242301 від 01.04.2011 р. в частині донарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 53 333,4 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 13 333,35 грн. (т. 1 а.с. 53-56). При цьому, підставою для часткового скасування податкового повідомлення-рішення № 0101242301 від 01.04.2011 р. стало встановлення при розгляді скарги ТОВ "Абсолютний Альянс" факту допущення Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів помилки при визначенні сум ПДВ, віднесених платником до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся. Зокрема, податковим органом встановлено, що у 2010 році ТОВ "Абсолютний Альянс" віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку, сплачені у складі вартості товарів, отриманих від ТОВ "Дніпро-Бріг" - в розмірі 100 171 грн. 60 коп., а саме, у серпні 2010 року - 18 505 грн., у листопаді 2010 року - 81 667 грн. Таким чином, сума грошового зобов'язання по ПДВ, донарахована платнику податків за результатами перевірки, має складати 125 214 грн. 50 коп. (замість 153 505 грн.), у тому числі 100 171 грн. 60 коп. - за основним платежем, 25 042 грн. 90 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (замість 153 505 грн. та 38 376 грн. 25 коп., відповідно). Крім того, посилаючись на твердження позивача щодо використання товару, придбаного у ТОВ "Дніпро-Бріг", у власній господарській діяльності, Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області за результатами розгляду скарги ТОВ "Абсолютний Альянс" збільшила валовий дохід підприємства на суму доходу, отриманого ним за результатами використання зазначеного товару у власній господарській діяльності, а саме на 601 029 грн. 62 коп., що призвело до збільшення бази оподаткування податком на прибуток на зазначену суму, та, відповідно, до донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 150 257 грн. 40 коп. (25 % від 601 029 грн.), та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 37 564 грн. 35 коп. (25 % від 150 257 грн. 40 коп.). Обґрунтування протиправності збільшення податковим органом валового доходу ТОВ "Абсолютний Альянс" у періоді, що перевірявся, на суму 601 029 грн. 62 коп. позивачем у позовній заяві не наведено.
Враховуючи зазначене рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів 05.07.2011 р. прийняла податкові повідомлення-рішення № 0101912301 про донарахування ТОВ "Абсолютний Альянс" податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 125 214 грн. 50 коп., у тому числі 100 171 грн. 60 коп. - за основним платежем, 25 042 грн. 90 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0101932301 про донарахування податкових зобов'язань по податку на прибуток в сумі 187 821 грн. 75 коп., у тому числі 150 257 грн. 40 коп. - за основним платежем, 37 564 грн. 35 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 216).
Рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 23.06.2011 р. № 18903/25-008 було оскаржено ТОВ "Абсолютний Альянс" до Державної податкової адміністрації України (т. 1 а.с. 57-61). Рішенням ДПА України від 02.09.2011 р. № 15954/6/25-0115 оскаржуване рішення ДПА у Дніпропетровській області було залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів - залишені без змін (т. 1 а.с. 62-68).
Не погодившись із вказаними рішеннями органів державної податкової служби, ТОВ "Абсолютний Альянс" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська по податку на прибуток від 01.04.2011 р. № 0101252301, від 05.07.2011 р. № 0101932301, та по податку на додану вартість від 05.07.2011 р. № 0101912301.
Нормою ч.ч. 1, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначеними ст. 228 ЦК України, є:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу-землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Нормами ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.
Водночас, вирішуючи питання стосовно правомірності висновків відповідача про відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників через їх безтоварність, а також відсутність у позивача права на формування валових витрат по операціях з підприємствами-постачальниками через їх безтоварність та непідтвердження факту використання товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, суд виходить з наступного.
Так, розглядаючи питання щодо відповідальності особи за несплату ПДВ по ланцюгу придбання, Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі від 20.07.2010 року за № 1112/11/13-10 "Про проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" дійшов висновку про те, що відповідальною за сплату ПДВ до бюджету є особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Разом з тим, наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. У разі підтвердження доводів податкового органу про безтоварність операцій, визначення податкового кредиту є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.
З огляду на це, Вищим адміністративним судом зроблено висновок про необхідність дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податків, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.
Аналогічна позиція викладена й у листі Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, доведеному до судів нижчого рівня у зв'язку з набранням чинності 01.01.2011 р. Податковим кодексом України, на який посилався позивач у своїх письмових запереченнях від 26.01.2012 р.
Враховуючи зазначену позицію Вищого адміністративного суду, судом при вирішенні даного спору прийняті до уваги наступні обставини.
В обґрунтування своєї позиції, позивачем до матеріалів позовної заяви були долучені первинні документи, які, на його думку, є належними та достатніми доказами реальності виконання угод № 17/03 від 17.03.2010 р., № 01-08/10 від 01.08.2010 р. Зокрема, це копії зазначених договорів, специфікації до них, рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні.
Проте, дослідивши оригінали зазначених документів суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони не є достатніми доказами реальності виконання вказаних правочинів, укладених між ТОВ "Абсолютний Альянс" та ТОВ "Дніпро-Бріг".
Так, під час проведення перевірки, листом від 01.03.2011 р. документи щодо підтвердження факту зберігання та транспортування ТМЦ згідно зазначених договорів були витребувані податковим органом. Лист-запит вручено під розписку особисто директору позивача (т. 1 а.с. 214). Проте, як вже зазначалося вище, витребувані документи підприємством надані не були, про що прямо зазначено у тексті акту перевірки (т. 1 а.с. 18), і не заперечувалося позивачем в судовому засіданні.
Натомість, на зазначений запит податкового органу від 01.03.2011 р. позивачем замість документів щодо підтвердження факту зберігання та транспортування ТМЦ згідно договорів з ТОВ "Дніпро-Бріг" були надані лише калькуляції вартості виробництва продукції за серпень-грудень 2010 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку № 361, та перелік платіжних доручень (т. 1 а.с. 218-219).
Керуючись принципом офіційного з'ясування обставин справи, у відповідності до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, під час розгляду справи судом у позивача також були витребувані документи на підтвердження факту транспортування та зберігання придбаних згідно договорів № 17/03 від 17.03.2010 р., № 01-08/10 від 01.08.2010 р. ТМЦ.
На вимогу суду першої інстанції, позивачем було надано копії документів, зокрема: договору 30/07 від 30.07.2010 р. транспортного експедирування між ТОВ "Абсолютний Альянс" та ТОВ "Еко-Модуль", акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2010 р., від 03.08.2010 р., від 20.08.2010 р., від 27.08.2010 р., від 23.08.2010 р., від 24.08.2010 р., від 27.08.2010 р., від 30.08.2010 р., від 31.08.2010 р., та інші (дати збігаються з вищенаведеними) (т. 1 а.с. 111-114, 116, 120, 123, 125. 127, 129, 131, 133, 136 - 184), а також протоколи погодження договірної ціни на експедиційні послуги та доручення на організацію перевезення (т. 1 а.с. 117-119, 121-122, 124, 126, 128, 130, 132, 134-135).
Проте, дослідивши зазначені документи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вони не є доказами фактичного транспортування придбаного у ТОВ "Дніпро-Бріг" товару, з огляду на наступні обставини.
Договір транспортного експедирування № 30/07 від 30.07.2010 р., а також додані до нього первинні документи (податкова накладна від 31.08.2011 р. № 310811, акт здачі-приймання робіт № 310811, протоколи погодження договірної вартості, доручення на організацію перевезення, акти прийомки-здачі транспортно-експедиційних послуг) не є належними доказами фактичного перевезення товару, який був придбаний у ТОВ "Дніпро-Бріг" від м. Дніпродзержинськ до м. Вільногірськ, оскільки зазначені документі підтверджують лише організацію перевезення вантажу (т. 1 а.с. 111-184).
Так, ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Згідно п. 1.1 договору транспортного експедирування № 30/07 від 30.07.2010 р., укладеного між ТОВ "Еко-Модуль" (експедитор) та ТОВ "Абсолютний Альянс" (клієнт), клієнт доручає, а експедитор приймає на себе зобов'язання за винагороду, визначену даним договором, від свого ім'я та за рахунок клієнта організувати виконання визначених даним договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів клієнта автотранспортом або інших послуг, пов'язаних з обслуговуванням вантажів клієнта, в межах території України. Проте, зі змісту договору не вбачається обов'язку експедитора перевезти конкретний товар з конкретного пункту відправки до конкретного пункту призначення (т. 1 а.с. 111-114).
З акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 310811 також не вбачається, що ТОВ "Еко-Модуль" були виконані послуги саме з перевезення товару, зазначеного у даному акті. Так, вказаний акт підтверджує передачу ТОВ "Абсолютний Альянс" товару, найменування якого зазначено в акті, на адресу ТОВ "Еко-Модуль" для виконання транспортного експедирування, без конкретизації, які саме послуги транспортного експедирування (організація перевезення або саме перевезення товару) належать до виконання ТОВ "Еко-Модуль" (т. 1 а.с. 116). Те ж стосується і актів приймання-передачі від 03.08.2010 р., від 20.08.2010 р., від 21.08.2010 р., від 23.08.2010 р., від 24.08.2010 р., від 27.08.2010 р., від 30.08.2010 р., від 31.08.2010 р. (т. 1 а.с. 137-184).
Решта актів приймання-передачі транспортно-експедиційних послуг складені про виконання перевезення товарів згідно договору транспортно-експедиційних послуг № 30/07 від 30.07.2010 р., але без зазначення, ким саме, та на підставі яких супровідних документів здійснюється перевезення вказаних товарів.
При цьому, товарно-транспортні накладні, довіреності на уповноважених осіб щодо прийняття товару, акти зважування товару позивачем на вимогу суду надані не були, хоча акти містять зазначення ваги (в тонах) товару, що переданий для виконання умов договору транспортного експедирування. Також із зазначених документів не зрозуміло, з якого місця зберігання, яким транспортом, та до якого місця зберігання було перевезено товари в рамках договорів № 17/03 від 17.03.2010 р., № 01-08/10 від 01.08.2010 р., а також, яка особа та яким транспортом здійснювала таке перевезення. Натомість, як вже зазначалося раніше, за умовами п. 1.2 договору № 01-08/10 від 01.08.2010 р., датою передачі товару вважається дата, зазначена у товарно-транспортній накладній, дата поставки та кількість фактично поставленого товару також зазначається у товарно-транспортній накладній.
Крім того, встановлено, що всі акти приймання-передачі товару підписані лише директорами ТОВ "Абсолютний Альянс" та ТОВ "Еко-Модуль" без зазначення місця складання актів, а отже, залишається незрозумілим, яким чином та де саме директори підприємств особисто проводили приймання товару, перевіряли його вагу, найменування, відповідність супровідним документам (якщо вони були), тощо.
За викладених обставин, а також з огляду на те, що документи на підтвердження факту зберігання та транспортування товарів в межах виконання договорів № 17/03 від 17.03.2010 р., № 01-08/10 від 01.08.2010 р. (товарно-транспортні накладні, оформлення яких передбачено умовами договору, довіреності на прийняття товарів, складські квитанції) до перевірки на вимогу податкового органу надані не були, факт перевезення товару, придбаного ТОВ "Абсолютний Альянс" у ТОВ "Дніпро-Бріг", матеріалами справи не підтверджений.
Стосовно наданих позивачем документів на підтвердження факту зберігання придбаного у ТОВ "Дніпро-Бріг" товару (шлаку титанового алюмотермічного (флюсу стабілізаційного), матеріалу ППСШ та брикетів кольорових руд), суд зазначає наступне.
На підтвердження зазначених обставин, позивачем в судове засідання 26.01.2012 року були надані договір № 30-а від 01.03.2010 р. відповідального зберігання матеріальних цінностей від 01.03.2010 р., та договір виготовлення продукції № 71Б від 02.08.2010 р., укладені між позивачем та ВАТ "Буддеталь" (т. 1 а.с. 185-186, 193-196).
При дослідженні оригіналів вказаних договорів, а також доданих до них документів, судом першої інстанції встановлено, що акти приймання-передачі матеріальних цінностей на зберігання згідно договору № 30-а від 01.03.2010 р. №№ 2-6 містять фотокопії печатки ТОВ "Буддеталь", виконаної на кольоровому принтері. Це ж стосується й договору № 71Б від 02.08.2010 р., та доданих до нього специфікації № 1 та акту № 1 приймання-передачі обладнання (т. 1 а.с. 193-198).
У зв'язку з наявністю сумнівів у достовірності наданих позивачем доказів, в судовому засіданні 13.09.2012 року під час дослідження оригіналів документів судом було вилучено наданий позивачем в якості оригіналу примірник договору підряду № 71Б від 02.08.2010 р., додаток № 1 до нього (специфікація), та акт № 1 від 02.08.2010 року приймання-передачі обладнання до договору підряду № 71Б від 02.08.2010 р. (який містить посилання на договір від 28 січня 2011 року, тобто, з датою, яка ще не настала). Вилучені документи долучено судом першої інстанції до матеріалів справи (т. 2 а.с. 90-95).
З огляду на викладені обставини, зазначені вище документи, укладені між позивачем та ВАТ "Буддеталь", не можуть бути прийняті судом першої інстанції в якості доказів, що є належними та підтверджують реальність виконання угод (зокрема, щодо зберігання придбаного у ТОВ "Дніпро-Бріг" товару).
Також, суд першої вірно зазначив, що всі надані позивачем договори: № 30/07 від 30.06.2010 р., № 30-А від 01.03.2010 р., № 71 Б від 02.08.2010 р., № 20/2010/1158 від 22.06.2010 р., № 71 від 02.08.2010 р. та додані до них документи містять адресу ТОВ "Абсолютний Альянс" (м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 15) (т. 1 а.с. 111-205), яка не відповідає юридичній адресі підприємства, зазначеній у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 054928, та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копії яких долучені до матеріалів справи (т. 1 а.с. 69, 71).
При вирішенні спору, прийнято до уваги також факт анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Елфра Дисплей" та ТОВ "Е-Восток Україна", що підтверджено актами про анулювання реєстрації платника ПДВ № 271/1/15-3 від 05.05.2010 р., № 173/1/15-7 від 05.05.2010 р., відповідно (т. 2 а.с. 58-61).
Зазначені обставини свідчать про неможливість взаємовідносин ТОВ "Дніпро-Бріг" із зазначеними підприємствами у серпні 2010 року.
Крім того, з рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Дніпро-Бріг" № 446/290 від 28.03.2011 р. вбачається, що повідомленням № 1893/7/26-205 від 19.08.2010 року підтверджено неможливість встановити місцезнаходження платника податків, а з жовтня 2010 року ТОВ "Дніпро-Бріг" не подає податкові декларації (т. 2 а.с. 98-99).
Отже, твердження податкового органу щодо сумнівності реального виконання фінансово-господарських операцій ТОВ "Дніпро-Бріг" у серпні 2010 року підтверджено матеріалами справи.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з твердженням податкового органу, що правочини, укладені між ТОВ "Абсолютний Альянс" та ТОВ "Дніпро-Бріг" № 17/03 від 17.03.2010 р., № 01-08/10 від 20.09.2010 р., не були фактично виконані сторонами. Відповідно, не підтверджено і факт використання товару, придбаного позивачем у ТОВ "Дніпро-Бріг", у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.
З огляду на вищевикладені обставини, а також норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", погоджено з висновком податкового органу, що витрати, понесені платником податків на виконання умов договору, щодо якого відсутні докази його реального виконання, не мають господарського (економічного) обґрунтування. Такі витрати не повинні відноситись на результати саме господарської діяльності платника податків, оскільки відсутні обставини витрат, заснованих на компенсації вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, що визначені у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" як валові витрати. Сума таких витрат, віднесена підприємством до валових витрат, не є компенсацією вартості товару (робіт, послуг), втратами у господарській діяльності підприємства, та не містить ознак отримання прибутку від укладення такої угоди (отримання таких послуг). Розумні економічні причини можуть бути лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект за результатами підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок необґрунтованого завищення валових витрат. Намір одержання доходу лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не може розглядатися як самостійна ділова мета підприємства.
Отже, витрати, понесені ТОВ "Абсолютний Альянс" згідно договорів № 17/03 від 17.03.2010 р., № 01-08/10 від 01.08.2010 р., які не були фактично виконані сторонами, не є витратами в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Також, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено ставку податку на рівні 20 відсотків.
Враховуючи зазначені норми Закону, а також викладений вище висновок суду про те, що факт придбання товарів згідно умов договорів № 17/03 від 17.03.2010 р., № 01-08/10 від 01.08.2010 р. матеріалами справи не підтверджений, суд погоджується з позицією податкового органу щодо порушення платником податків п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97/ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за серпень 2010 року на суму 100 171 грн. 60 коп., а також про порушення платником податків п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за ІІІ квартал 2010 року на загальну суму 275 472 грн. 40 коп.
Також, визначено можливість застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 25-ти відсотків від суми нарахованих згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зобов'язань, що відповідає нормам п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України. При цьому, не беручи до уваги посилання позивача на неправомірне застосування відповідачем норм законодавства, яке набрало чинності після вчинення ним порушень, що стали підставою для застосування таких санкцій, оскільки податковим органом при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 01.04.2011 р. № 0101252301, від 05.07.2011 р. № 0101932301, № 0101912301 було правомірно застосовано законодавство, яке діяло на час їх прийняття, а саме, норми Податкового кодексу України, який набув чинності з 01.01.2011 р., а не норми законодавства, яке на час винесення зазначених рішень вже втратило чинність (зокрема, Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолютний Альянс" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолютний Альянс" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетрвоської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0101242301, № 0101252301 від 01.04.2011 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай