"24" жовтня 2014 р. справа № 804/2060/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
У лютому 2014 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області, в якому просила:
- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області Скороход Анни Вікторівни від 31 серпня 2013 року за № 5466299, яким їй було відмовлено у державній реєстрації прав на земельну ділянку, що входить до складу садиби та розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 1221881400:07:001:0092;
- зобов'язати Криворізьке районне управління юстиції в особі Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції визнати її право приватної власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язати відповідача визнати її право приватної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 1221881400:07:001:0092;
- зобов'язати Криворізьке районне управління юстиції в особі Реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції зареєструвати в укрдержреєстрі її право приватної власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1;
- зобов'язати відповідача зареєструвати в укрдержреєстрі її право приватної власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 12218 81400:07:001:0092.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області Скороход Анни Вікторівни від 31 серпня 2013 року за № 5466299, яким було відмовлено ОСОБА_1 у державній реєстрації прав на земельну ділянку, що розташована за
адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 1221881400:07:001:0092.
Зобов'язано Реєстраційну службу Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 13.08.2013 року, за реєстраційним номером 2488893 та прийняти по ній відповідне рішення, згідно до норм чинного законодавства України.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 31 серпня 2013 року за №5466299, прийнятим державним реєстратором прав на нерухоме майно Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області Скороход Анною Вікторівною від 31 серпня 2013 року за № 5466299 було відмовлено у державній реєстрації права власності: приватної власності на земельну ділянку, що розташована: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 1221881400:07:001:0092, за суб'єктом ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1. /а.с.12/.
Дане спірне рішення від 31 серпня 2013 року за № 5466299 було мотивоване ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктами 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 9 даного Закону, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
В силу ст.15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно до ч. 3 ст. 17 Закону, документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1, 2 ст.26 Закону, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Пунктом 4 ч.1 ст. 24 Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.
Згідно до п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п. 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Враховуючи положення п.26 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно - необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.
Статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пп.1 та пп.9 п.27. Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є:
- укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат;
- державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою.
Так, право приватної власності позивача на нерухомість - садибу, в тому числі земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 1221881400:07:001:0092 підтверджується договором дарування, посвідченим державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори, в.о.державного нотаріуса Криворізької районної державної нотаріального контори Н.М. Уколовою від 27.09.2005 року за реєстровим номером 1-1901.
Підпунктом 1.2 Договору дарування встановлюється, що майном, що відчужується на користь ОСОБА_1 за договором дарування є садиба, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Так, абз.2 пп.1.2. Договору дарування характеризує частину об'єкта дарування як земельну ділянку, що дарується, та належить дарувальнику на підставі державного акту на право приватної власності на землю ДП № 039549, виданого 02 липня 2004 року Гейківською сільською радою народних депутатів та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010412102696.
На підставі вищевказаного Договору дарування, відповідно до редакції Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", що діяв у редакції до 01 січня 2013 року, обдарованою особою, а саме ОСОБА_1, на вимогу приписів законодавства, в тому числі ст.182 ЦК України, було зареєстровано право на об'єкти нерухомості, результатом чого було отримання витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 8669585 від 18.10.2005 року, виданий Комунальним підприємством "Криворізьке бюро технічної інвентаризації", реєстраційний номер об'єкту 11601057, а також зроблено відповідну відмітку на зворотній стороні державного акту на право власності на земельну ділянку №ДП 039549, виданого Гейківською сільською радою 02 липня 2004 року зі змінами, внесеними 01 листопада 2011 року. Згідно даної документації, єдиним власником садиби (житлового будинку, господарських споруд та земельної ділянки) - є ОСОБА_1
Стаття 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає, що у разі виникнення, переходу або припинення права власності на житловий будинок, будівлю або споруду з одночасним виникненням, переходом або припиненням речових прав на земельну ділянку, на якій вони розташовані, подається одна заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на такі об'єкти. При цьому одна заява подається лише у разі, якщо права на житловий будинок, будівлю, споруду та земельну ділянку, на якій вони розташовані, стосуються щодо однієї особи.
Будь-яких обтяжень на об'єкти нерухомості, що розташовані за вищевказаною адресою - немає. Доказів зворотнього відповідачем не надано, а матеріали справи не містять.
Підставою для проведення державної реєстрації прав є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав, нотаріусу як спеціальному суб'єкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, разом із заявою (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
В період встановлення нової системи державної реєстрації прав відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" така реєстрація проводиться на підставі документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, видані чи оформлені до 01 січня 2013 року.
Частиною 4 ст. 24 Закону встановлено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Частиною першою ст. 6 Закону встановлено, що систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав.
Безпосереднє здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно покладено на районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції (підпункт 4.33 пункту 4 Положення про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2011 р. № 1707/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 р. за № 760/19498).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд першої інстанції вірно вважав за необхідне визнати протиправним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Криворізького РУЮ Дніпропетровської області Скороход А.В. від 31 серпня 2013 року за № 5466299, яким було відмовлено позивачу у державній реєстрації прав на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 1221881400:07:001:0092.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Криворізького районного управління юстиції Дніпропетровської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай