20 жовтня 2014 року
справа № 808/3783/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства «Епоха», Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Епоха» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій,-
Приватне підприємство «Епоха» (далі - позивач або ПП «Епоха») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач або ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області) в якому просило визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» № 0001452303/0 від 04.09.2006 року
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці позивача відповідачем був складений акт від 18.08.2006 року № 0800359/2308-082801552308 (далі - Акт перевірки), відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог т. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (далі - Закон №98/96-ВР), а саме порушення порядку використання торгового патенту на одному карточному столу та відсутності торгових патентів на два карточних стола та стіл-рулетку. Позивач вважає висновки відповідача, викладені в акті перевірки необґрунтованими, безпідставними, а оскаржуване рішення протиправним, а тому таким, що підлягає скасуванню.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” № 0001452303/0 від 04.09.2006 року в частині нарахування ПП “Епоха” штрафних фінансових санкцій в сумі 12 000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, позивач і відповідач звернулися з апеляційними скаргами, в яких вказують на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останніх, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 18.08.2006 року відповідачем на підставі ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, Закону України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом, етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами”, Закону України “Про підприємництво”, Указів Президента України та інших нормативно-правових актів було проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці позивача.
За наслідками зазначеної перевірки 18.08.2006 року відповідачем був складений Акт перевірки, згідно якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем:
1. п. 13 ст. 3 Закону № 1776-III, встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначених у денному звіті РРО;
2. ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону № 98/96-ВР, встановлено порушення порядку використання торгового патенту на одному карточному столу та відсутності торгових патентів на два карточних стола та стіл-рулетку.
На підставі Акту перевірки 04.09.2006 року відповідачем було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” № 0001452303/0, яким за порушення вимог ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону №98/96-ВР до позивача було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій - 14 630,14 грн.
У зв'язку з порушенням норм ст. 22 Закону № 1776-III, не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі коштів, яка зазначена у денному звіті PPO у розмірі 34,00 грн. 04.09.2006 року було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” № 0001442303/0, яким до позивача було застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій - 170,00 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням позивач 18.09.2006 року подав відповідачу скаргу на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” № 0001452303/0. Рішенням від 22.09.2006 року № 11440/10/23 про результати розгляду скарги оскаржуване рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погодившись з прийнятим рішенням позивач 04.10.2006 року подав скаргу до ДПІ у Запорізькій області на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” № 0001452303/0. Рішенням від 17.11.2006 року № 3899/10/25-020 про результати розгляду повторної скарги оскаржуване рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погодившись з прийнятим рішенням позивач 01.12.2006 року подав скаргу до ДПІ України на рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” № 0001452303/0. Рішенням від 12.01.2007 року № 148/6/25-0415 про результати розгляду скарг оскаржуване рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідач у висновках Акту перевірки посилається на недотримання, позивачем вимог ст. 5 та ч. 1 ст. 7 Закону № 98/96-ВР.
Відповідно до ст. 5 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.
Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.
Казино, інші гральні місця (дома) повинні займати окремі приміщення або будівлі та мати гральний зал для відвідувачів (крім гральних автоматів та більярдних столів).
Надання послуг у сфері грального бізнесу поза межами відведених на ці цілі приміщень або будівель, а також у приміщеннях, що не мають грального залу для відвідувачів, не дозволяється.
У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця).
Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік):
для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем - 4200 гривень;
для використання грального столу з кільцем рулетки - 192000 гривень;
для використання інших гральних столів (спеціальних столів для казино, крім столів для більярду) - 144000 гривень за кожний стіл;
для використання кегельбанів, що вводяться у дію за допомогою жетона, монети або без них, - 6000 гривень за кожний гральний жолоб (доріжку);
для використання столів для більярду, що вводяться в дію за допомогою жетона, монети або без них, крім столів для більярду, що використовуються для спортивних аматорських змагань, - 1800 гривень за кожний стіл для більярду;
для провадження інших видів грального бізнесу, включаючи розіграші з видачею грошових виграшів у готівковій формі поза банківські установи або у майновій формі на місці, - 7200 гривень за кожний окремий вид (місце) грального бізнесу.
Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).
Торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу не дає права на здійснення грального бізнесу, не зазначеного у такому патенті.
Термін дії торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу становить 60 календарних місяців.
Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.
Під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.
Суб'єкт підприємницької діяльності може здійснити попередню оплату вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу за весь термін дії торгового патенту. При цьому суб'єкт підприємницької діяльності звільняється від обов'язків додаткового внесення вартості торгового патенту в разі, якщо прийнятими після цього актами законодавства збільшується його вартість.
Судом першої інстанції встановлено, що у позивача в казино знаходилися 3 карточних стола та 1 стіл-рулетка. У позивача був наявний патент на 1 карточний стіл, що підтверджується даними журналу обліку заявок на придбання та видачу торгових патентів на право здійснення діяльності, наявного у відповідача, патенти на 2 карточні столи та на 1 стіл-рулетку були відсутні. Оригінал торгового патенту знаходився у папці з іншими документами у кабінеті касира. Встановлено, що на всіх 4-х гральних столах, в доступному для огляду місці, знаходилася копія патенту.
В порушення вимог ст. 5 Закону № 98/96-ВР, яка визначає, що торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл), позивач мав лише 1 патент на 1 карточний стіл.
Згідно ст. 8 Закону № 98/96-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть відповідальність за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням;
Отже, у зв'язку з відсутності торгових патентів на два карточних стола та стіл-рулетку, відповідачем до позивача було правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі - 1578,08 грн. (за 2 карточні столи) + 1052,06 грн. (за 1 стіл-рулетку) = 2 630,14 грн.
Що стосується застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення порядку використання торгового патенту на одному карточному столі у сумі 12 000,00 грн., слід зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону № 98/96-ВР торговий патент повинен бути розміщений:
на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності - біля касового апарату;
на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;
на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;
у пунктах обміну іноземної валюти;
у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.
Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.
Встановлено, що в залі, безпосередньо на столах, були наявні копії торгового патенту. Зазначеною нормою не передбачено розміщення у залі саме нотаріально завірених копій патенту.
Отже, при розміщенні ксерокопії торгового патенту на гральному столі дотримується вимога ст. 7 Закону №9 8/96-ВР щодо відкритості та доступності торгового патенту для огляду, тобто інформаційної функції патенту. Ця норма не передбачає обов'язку розміщувати для огляду саме оригінали торгового патенту або їх нотаріально засвідченої копії.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 21-262а11.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми “С” №0001452303/0 від 04.09.2006 року в частині нарахування позивачу штрафних фінансових санкцій в сумі 12 000 грн.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Приватного підприємства «Епоха», Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Епоха» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про застосування штрафних санкцій - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай