"24" жовтня 2014 р. справа № 201/6404/14-а(2а/201/162/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій,-
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просила визнати протиправними дії відповідача та зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська здійснити нарахування та виплатити з урахуванням у складі заробітної плати інших виплат, до яких віднесені суми матеріальної допомоги та оздоровлення, вирішення соціально - побутових питань та індексації заробітної плати в розмірі 90 відсотків заявлених довідкою УПФУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська від 19.03.2014 року № 2182/04/28 з 09.08.2009 року.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська щодо неврахуванняпри розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 "Інших виплат", на які нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язано УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця з 01 квітня 2014 року з урахування у складі заробітної плати заявлених довідкою УПФУ в Ленінському районі м. Дніпропетровська від 19.03.2014 року № 2182/04/28.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська з 10 серпня 2009 року та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». При призначенні пенсії позивачем була надана довідка управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська № 2674/08-28 про складові заробітної плати за останні 24 календарні
місяці роботи перед зверненням за період з серпня 2007 року по липень 2009 року.
31 березня 2014 року позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок
пенсії на підставі довідки 2182/04/28 від 19 березня 2014 року з урахуванням інших виплат, з яких сплачувались страхові внески.
Листом від 11 квітня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська позивачу відмолено в перерахунку пенсії з посиланням на ст. 33 Закону України «Про державну службу».
Частиною 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплат за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок, а отже зазначені суми є частиною заробітної плати позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про державну службу» державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. При цьому за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу», враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Частиною 2 ст. 35 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державним службовцям надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, з виплатою допомоги для оздоровлення у розмірі посадового окладу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 встановлено, що керівникам надано право, в межах встановленого фонду оплати праці, надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати. Враховуючи, що джерелом виплати матеріальної допомоги на оздоровлення є фонд заробітної плати, то матеріальна допомога, яка виплачувалася відповідно до ст. 35 ЗУ «Про державну службу» і з якої нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є складовою частиною фонду заробітної плати, а тому являється об'єктом для призначення і перерахунку пенсії відповідно до ст. 37 вказаного закону.
Відповідно до п.1 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які відповідно до Закону України
«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу, сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються страхову внески до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку.
Постановою УПФУ від 14 лютого 2011 року № 5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва» визнано такими, що втратили чинність п.п. 1, 1.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 30 жовтня 2008 року № 19-11 «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2008 року за № 1161/15852», форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу». При цьому, постановою затверджено нову форму довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу», в якій передбачена графа як «інші виплати», до якої включається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога на оздоровлення, грошові винагороди, індексація та інші надбавки, на які нараховані були страхові внески.
Як вбачається з матеріалів справи, довідка про складові заробітної плати № 2182/04/28 була отримана позивачем 19 березня 2014 року та надана ОСОБА_1 до пенсійного органу 31 березня 2014 року разом із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням наданої довідки. Зазначене свідчить про те, що до 31 березня 2014 року у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для врахування сум матеріальної допомоги та індексації, оскільки довідка про складові заробітної плати позивача № 2674/08-28, що надавалась до пенсійного фонду таких відомостей не містила.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
До складу заробітної плати відносяться також інші виплати. При цьому слід враховувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження. Отже, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація є складовою заробітної плати.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій - залишити без змін.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай