"24" жовтня 2014 р. справа № 209/5566/13-а (2-а/209/51/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в якому просив:
- визнати дії управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними.
- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області призначити йому пенсію зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 21 березня 2013 року з моменту звернення за призначенням пенсії.
Постановою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 травня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії управління пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 28 березня 2013 року.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 28.01.1985 року по 26.12.1988 року працював в Дніпропетровському автотранспортному підприємстві 03662 на посаді водія, яке 05.11.2012 року Дніпропетровським міськвиконкомом перейменовано в Товариство з додатковою відповідальністю автотранспортне підприємство 11262 «Важавтотранс», що підтверджується копією трудової книжки та довідкою від 05.06.2013 р. вих. №36 (а.с. 7-11, 12).
Отже, позивач має понад 20 років трудового стажу та статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії на підтвердження чого надав суду посвідчення серії НОМЕР_1, видане Дніпропетровською обласною державною адміністрацією 20.08.2002 року (а.с.11).
Факт виконання позивачем робіт на Чорнобильській АЕС в період з 11.06. по 27.06.1986 року підтверджується довідкою Дніпропетровського спеціалізованого автопідприємства 11262 «Дніпроважтранс» № 143 від 23.03.1993 року згідно до тексту якої, позивачу за час перебування на ЧАЕС була нарахована заробітна плата у подвійному розмірі за 13,16,18,23,25 червеня1986 року в сумі 426 крб. та за вересень 1986 року з 10.09. по 21.09. в сумі 323,93 крб. (а.с. 13).
Роботи позивача на Чорнобильській АЕС в період з 11.06. 1986 р. по 27.06.1986 р. підтверджується також довідкою від 05 червня 1997 року виданою ВАТ автопідприємство 11262 «Важавтотранс», згідно якої позивачу була нарахована зарплата в подвійному розмірі: червні 1986 року за місцем роботи 536,51 крб. та зарплата на ЧАЕС з 11.06.по 27.06.1986 року в сумі 426 крб.; у вересні - зарплата за основним місцем роботи - 402,85 крб. та зарплата на ЧАЕС з 8.09. по 26.09.1986 р. - 323,93 крб. (а.с. 14)
Позивач також надав суду копію довідки, виданої Печерським монтажним управлінням від 31.05.1991 року № 394-04 про те, що він був відряджений у 30-ти км зону ЧАЕС в 1986 році, де працював по забезпеченню аварійно-відновлюваних робіт ЧАЕС 13,16,18,23,25 червня 1986 року, перебуваючи у населених пунктах с. Россоха, с. Діброва (а.с.16), та копію довідки № 861/01, видану Печерським монтажним управлінням від 26.06.1986 року про те, що з 11.06.по 27.06.1986 року працював по забезпеченню аварійно-відновлювальних робіт Чорнобильської АЕС (а.с. 140), пояснивши, що оригінали цих довідок у нього відсутні.
Згідно наданого суду акту передачі документів на працівників ВАТ автопідприємство 11262, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 17.06.1997 рок, облдержадміністрації на постійне зберігання були передані оригінали документів (довідки, табелі обліку робочого часу) працівників автопідприємства 11262, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в тім числі довідка Печерського монтажного управління відносно ОСОБА_2
21.03.2013 року позивач звернувся до УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заявою про призначення пільгової пенсії по віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач відмовив позивачу у призначені пільгової пенсії, що підтверджується наданими на його адресу листами УПФУ в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02.07.2013 р. № Я-85/7 та від 05.08.2013 № 3298/05-23 (а.с. 22, 23, 24).
В зазначених листах відповідач посилався на Порядок подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року №1566/11846, яким передбачено, що до заяви на призначення пенсії додається довідка про періоди участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122 для ліквідаторів, які працювали в складі підприємства, або довідки про періоди роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати. До управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська були надані ксерокопій довідок Дніпропетровського автотранспортного підприємства 11262 від 23.03.1993 № 143 про перебування в 30 км зоні та від 05.06.1997 б/н про заробітну плату, а також копії відомостей про заробітну плату за червень 1986 року, але в цій відомості не зазначено, що заробітна плата нараховувалася за роботи в зоні відчуження у кратних розмірах. Управлінням було зроблено запит про проведення зустрічної перевірки в Товариство з додатковою відповідальністю автотранспортне підприємство 11262 «Важавтотранс» про витребування будь-яких підтверджуючих документів, але згідно відповіді від 14.06.2013 № 5066/05/25 управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська повідомило, що документи робітників «АТП 11262», які приймали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, відповідно до Акту від 17.06.1997р. передані документів до архіву Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Але листом від 21.05.2013 Я-12-2013 державної адміністрації повідомлено, що архіви підприємства на зберігання не надходили.
Згідно ч. 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 року по 31.12.1986 року - не менше 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років, а учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.
Відповідно до вимог Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-11 «Про затвердження Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, визначеного Законом України «Про соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особи повинні надати: посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, яке повинно мати штамп про його перереєстрацію, дату її проведення; довідку форми 122, яка затверджена Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питань № 122 від 09.03.1988 року. У разі неможливості подання довідки за формою №122 для призначення пенсії надаються інші первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу тощо.
Згідно п.7 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. N22-1, замість довідки про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N122, можуть надаватись довідки архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС тощо.
Як встановлено судом першої інстанції, у позивача відсутня довідка про періоди участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 року № 122 для ліквідаторів, які працювали в складі підприємства. Не збереглися на підприємстві й табелі обліку робочого часу за період роботи позивача в зоні та подорожні листи для водіїв.
Але позивач має посвідчення учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, копії відомостей на виплату заробітної плати за період червень, вересень 1986 року, довідки в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розмір заробітної плати, яка була йому нарахована та виплачена у подвійному розмірі за червень, вересень 1986 року. Вказані документи були надані відповідачеві при звернені позивача 21.03.2013 року за призначенням йому пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Зазначені вище докази підтверджують, що позивач працював у зоні відчуження в червні 1986 року, а також більше 5 днів у вересні 1986 року, а тому, відповідно п.1 ч.1 ст. 55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», він має право на отримання пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років.
Відповідно ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
З урахуванням зазначеного вище, позивач має право на призначення пенсії за віком після досягнення ним 50 років.
21.03.2013 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області з заявою про призначення йому пенсії, а дізнався про те, що йому відмовлено в цьому з направленого на його адресу листа від 02.07.2013 року (а.с. 22).
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції вірно вважав, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправними дій - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай