"24" жовтня 2014 р. справа № 208/743/14-а (2-а/208/61/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 19 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської област в якому просив зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 14.11.2012 року.
Постановою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 19 травня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, визначеного Постановою Органів влади СРСР № 10 від 26.01.1991 року "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення".
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно запису у трудовій книжці позивача, останній, у період з 19.08.1983 року по 18.09.1989 року працював слюсарем по ремонту технологічного обладнання хімічного виробництва на підприємстві ВАТ «Дніпрохімремонт» з особливо шкідливими умовами праці. У період з 19.09.1989 року по 30.10.1990 року позивач працював на посаді майстра по ремонту технологічного обладнання хімічного виробництва на вказаному підприємстві, а у період з 01.11.1990 року по 01.03.1994 року працював слюсарем по ремонту технологічного обладнання хімічного виробництва.
Згідно довідки № 09/39, наданої 20.10.2003 року ВАТ «Дніпрохімремонт» щодо уточнення особливого характеру роботи, умов праці, потрібних для нарахування пільгової пенсії, позивач, у період з 19.08.1983 року по 01.03.1994 року, а саме 10 років 04 місяці та 24 дні працював у цехах зі шкідливими умовами праці на посаді слюсаря та майстра по ремонту технологічного обладнання хімічного виробництва згідно шифру 108ОА010 пункту №1 розділу № УШ Списку №1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р.
Як вбачається з Витягу протоколу засідання комісії по розгляду звернень громадян управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 16.08.2013 р., відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. «а» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та п.2 розділу 15 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обґрунтовуючи своє рішення тим, що, надана позивачем довідка ВАТ «Дніпрохімремонт» від 20.10.2003 року не відповідає вимогам п.20 Постанови КМУ № 637 від 12.08.1993р. «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».
Згідно п.а ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 р., на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п. 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого Наказом Міністерство праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно записів у трудовій книжці позивача, останній, з 19.08.1983 року по 01.03.1994 року працював на посаді слюсаря та майстра по ремонту технологічного обладнання хімічного виробництва на роботах з особливо шкідливими умовами праці в підрозділах ВАТ «Дніпрохімремонт», відповідно до чого, у вказаний період чинними були Списки, визначені Постановою Органів влади СРСР № 10 від 26.01.1991 р. «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», згідно яких посада позивача зазначена у Списку № 1, Розділ 8 п.1080А010.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 19 травня 2014 року у справі № 208/743/14-а (2-а/208/61/14) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання протиправними дій - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: А.В. Шлай