13 жовтня 2014 року
справа № 2а/0470/10548/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.
суддів: Нагорної Л.М. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будбізнессервіс» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Будбізнессервіс» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені, -
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Будбізнессервіс», в якому просило стягнути з відповідача адміністративно - господарські санкції у розмірі 9464,00 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 51,03 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено.
Стягнуто з Приватного підприємства «Будбізнессервіс» на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції в розмірі 9 464,00 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій в розмірі 51,03 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначену постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, за підсумками роботи відповідача у 2011 році позивачем було нараховані адміністративно-господарські санкції в сумі 9 464,00 грн. та пеню в сумі 51,03 грн., за незайняті інвалідами робочі місця.
За приписами ч.ч. 1 - 3, 5 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон № 875-ХІІ) для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць
для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів, а також самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно з частинами 1, 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
У відповідності з частиною 4 статті 20 Закону України від "Про зайнятість населення" (далі - Закон № 803-ХІІ) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності щомісяця подають центрам зайнятості населення адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
З матеріалів справи вбачається, що у 2011 році відповідач належним чином виконував покладені на нього обов'язки щодо створення на підприємстві робочих місць для працевлаштування інвалідів, подання до центру зайнятості звітів про наявність на підприємстві вільних вакансій, передбачених для працевлаштування інвалідів (а.с. 26-34).
За правилами частин 1, 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З аналізу приведених норм вбачається, що законодавець передбачив для роботодавця обов'язок із забезпечення вакантних місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок з пошуку для подальшого їх працевлаштування.
Таким чином, оскільки відповідачем у 2011 році було дотримано вимоги закону щодо забезпечення необхідної кількості робочих місць, передбачених для працевлаштування інвалідів, та організацію їх заповнення (у межах наданих прав та покладених обов'язків), у його діях відсутні ознаки правопорушення.
Разом з тим, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв'язку із скоєнням правопорушення. То ж такі санкції не можуть застосовуватись у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб'єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом № 875-ХІІ заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.
З огляду на зазначене, та враховуючи те, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Будбізнессервіс» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Будбізнессервіс» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: С.М. Іванов
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: Д.В. Чепурнов