26 листопада 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого Кузнєцова В.О.,
Суддів:Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,Мартинюка В.І., Наумчука М.І.,
розглянувши справу за позовом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_6, Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, треті особи: Інспекція ДАБК у Львівській області, ЛКП «Затишне», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, відновлення становища, яке існувало до порушення, а також за позовами третіх осіб із самостійними позовними вимогами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_6, Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, треті особи: Інспекція ДАБК у Львівській області, ЛКП «Затишне», про визнання незаконним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, відновлення становища, яке існувало до порушення, за касаційними скаргами Франківської районної адміністрації Львівської міської ради та ОСОБА_9 на рішення апеляційного суду Львівської області від 25 березня 2014 року,-
У грудні 2011 року Франківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, треті особи: Інспекція ДАБК у Львівській області, ЛКП «Затишне», ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а також зобов'язати ОСОБА_6. за власні кошти привести переплановану квартиру до переднього стану.
Треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 звернулись до суду із самостійними позовними вимогами до ОСОБА_6, Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, треті особи: Інспекція ДАБК у Львівській області, ЛКП «Затишне» та просили, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а також зобов'язати ОСОБА_6. за власні кошти привести переплановану квартиру до переднього стану.
Вимоги за позовом обґрунтовували тим, що ОСОБА_6, якій на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, здійснила будівельні роботи з реконструкції вказаної квартири без дозволу на виконання будівельних робіт та належним чином погодженої проектної документації, чим порушила ст. 152 ЖК України, Закон України «Про планування і забудову територій», Закон України «Про архітектурну діяльність».
Також треті особи, які звернулися із самостійними позовними вимогами зазначали, що проведення ОСОБА_6, без згоди всіх співвласників багатоквартирного будинку, реконструкції своєї квартири шляхом розібрання частини несучої стіни, демонтування віконного прорізу та на його місці встановлення дверного блоку із встановленням сходів до цих дверей, порушує їх права, як співвласників, оскільки конструктивні елементи будинку, тобто фундамент, міжповерхові перекриття, несучі стіни є спільною власністю власників, мешканців квартир цього будинку.
Крім того, позивачі просили визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане 29 січня 2013 року, оскільки реєстрація Декларації про початок виконання будівельних робіт та реєстрація Декларації про готовність об'єкта до експлуатації по приміщенню (квартири) АДРЕСА_1, на підставі яких було видано вказане свідоцтво було визнано протиправним та скасовано згідно постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2013 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - приміщення квартири (магазину) АДРЕСА_1, від 29 січня 2013 року. Зобов'язано ОСОБА_6, за власні кошти, привести квартиру АДРЕСА_2 до попереднього стану, що існував станом на 20 вересня 2011 року, тобто на час укладення договору купівлі-продажу від 20 вересня 2011 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Львівської області від 25 березня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
У касаційних скаргах Франківська районна адміністрація Львівської міської ради та ОСОБА_9 просять скасувати ухвалене судове рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що не може бути підставою для визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 29 січня 2013 року постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року, якою визнано протиправною і скасовано реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки підставою для визнання протиправним та скасування є відсутність в декларації інформації про серію та номер кваліфікаційного сертифіката особи, яка відповідала за виконання робіт, яка була на той час необов'язковою.
Крім того, апеляційний суд вважав, що Франківська районна адміністрація Львівської міської ради та треті особи із самостійними вимогами довели в чому полягає порушення їхніх прав, та якої шкоди заподіяла їм ОСОБА_6 реконструкцією вказаної квартири.
Апеляційний суд також вважав, що розпорядження Франківської районної адміністрації Львівської міської ради № 38 «Про приведення до попереднього стану самочинного будівництва перепланованої квартири АДРЕСА_1 з влаштованим окремим дверним прорізом» видане без наявності відповідних на те повноважень, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису, а в даному випадку матеріали справи не містять жодних приписів інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області щодо порушення нею державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини при здійсненні реконструкції.
Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Дані рішення не відповідають вищезазначеним вимогам закону.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 20 вересня 2011 року належить нежитлове приміщення (квартира) АДРЕСА_1
Розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27 січня 2012 року № 38 «Про приведення до попереднього стану самочинного будівництва перепланованої квартири АДРЕСА_1 з влаштованим окремим дверним прорізом» власника нежитлового приміщення (квартири) № 7 ОСОБА_6 зобов'язано у місячний термін за власні кошти привести до попереднього стану самочинно переплановану квартиру.
В справі наявний проект реконструкції та пристосування зазначеного нежитлового приміщення (квартири) під магазин, який виготовлений ПП «Універсал проект».
Крім того, матеріалами справи підтверджено реєстрацію 26 березня 2012 року декларації про початок виконання будівельних робіт та реєстрацію 06 вересня 2012 року декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Реєстраційна служба Львівського міського управління юстиції 29 січня 2013 року видала ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на нерухоме майно - на реконструйоване приміщення.
Згідно Постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року, реєстрацію декларації Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровану 06 вересня 2012 року визнано протиправною та скасовано (т.1 а. с. 169-174).
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що оспорюване свідоцтво про право власності від 29 січня 2013 року необхідно визнати незаконним та скасувати, оскільки підставою для реєстрації права власності на реконструйований об'єкт є, зокрема, зареєстрована у встановленому законом порядку декларація про готовність об'єкта до експлуатації, а у випадку відсутності такої реєстрації (скасування в судовому порядку), свідоцтво про право власності не може бути видане, а вже видане підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, в цій частині, та ухвалюючи нове про відмову в задоволенні позовних вимог, помилково виходив із того, що вказана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року не може бути підставою для скасування свідоцтва про право власності, так як не врахував положення ст. 14 ЦПК України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Однак, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не перевірили чи набрало законної сили рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року, яким визнано протиправним та скасовано реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, у зв'язку з чим прийшов до передчасного висновку щодо вирішення позовних вимог про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 29 січня 2013 року.
Що стосується позовних вимог, в частині зобов'язання ОСОБА_6 за власні кошти привести до попереднього стану переплановане нежитлове приміщення (квартиру), то колегія суддів також не погоджується з висновками судів.
Згідно ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Згідно п. п. 1, 8, 15 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ № 466 від 13 квітня 2011 року (далі - Порядок), будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту. Для отримання права на початок будівельних робіт замовник повинен надати декларацію до дозвільного органу відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Безпідставним є посилання суду на те, що Франківська районна адміністрація Львівської міської ради не довела в чому полягає порушення її прав, оскільки Розпорядженням Франківської районної адміністрації Львівської міської ради від 27 січня 2012 року № 38 «Про приведення до попереднього стану самочинного будівництва перепланованої квартири АДРЕСА_1 з влаштованим окремим дверним прорізом» власника квартири № 7 ОСОБА_6 зобов'язано у місячний термін за власні кошти привести до попереднього стану самочинно переплановану квартиру. Дане розпорядження є чинним, доказів його скасування чи відміни у встановленому законом порядку у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до п.п. 1.4.1, 1.4.3 Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу Виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства. До елементів перепланування жилих приміщень належать:
перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування
дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів,
прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових
будинків.
В порушення зазначених вимог закону, суд апеляційної інстанції не з'ясував фактичні обставини, що мають важливе значення для правильного вирішення справи, а саме, чи було отримано ОСОБА_6 дозвіл на перепланування нежитлового приміщення (квартири), а також відсутні докази про її звернення за вказаним дозволом, у зв'язку з чим прийшов до передчасного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.
Крім того, колегія суддів не може погодитися і з висновками суду першої інстанції, оскільки задовольняючи позовні вимоги суд не визначився з характером спірних правовідносин та не застосував норму матеріального права, яка підлягала застосуванню, а саме ст. 376 ЦК України та взагалі не з'ясував фактичні обставини справи, щодо вказаних вимог та не зазначив, яке само право ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 порушене ОСОБА_6 реконструкцією квартири.
За таких обставин, ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
Касаційні скарги Франківської районної адміністрації Львівської міської ради та ОСОБА_9 задовольнити частково.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 серпня 2013 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 25 березня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: Т.Л. Ізмайлова В.І. Мартинюк Г.І. Мостова М.І. Наумчук