25 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/2835/14
Категорія: 9.2 Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Танасогло Т.М.,
суддів - Бойка А.В.,
- Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Одеській області до Любашівської центральної районної лікарні про зобов'язання вчинити певні дії,
Державна фінансова інспекція в Одеській області (далі ДФІ в Одеській області) звернулась до суду з позовом до Любашівської центральної районної лікарні (далі Любашівська ЦРЛ) про зобов'язання відповідача виконати п.п.15,17,19 вимоги Любашівської міжрайонної державної фінансової інспекції (далі Любашівська МДФІ) від 16.10.2013 року №710-27/1417.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року адміністративний позов - задоволено частково.
Зобов'язано Любашівську центральну районну лікарню виконати пункт 15 вимоги Любашівської міжрайонної державної фінансової інспекції від 16.10.2013 року № 710-27/1417 в частині проведення перерахунку та відповідних взаємозвірок щодо сум внесків до державних цільових фондів та повернення зайво сплачених коштів в сумі 9188,16 грн., або зарахування цієї суми в рахунок майбутніх платежів.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі Державної фінансової інспекції в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача виконати п.19 вимоги Любашівської державної фінансової інспекції від 16.10.2013 року № 710-27/1417 про відрахування з головного лікаря ОСОБА_2 кошти у сумі 12107,49 грн., в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм процесуального права, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи та постановити нове рішення яким задовольнити позов в цій частині.
Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної фінансової інспекції в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини справи.
Посадовими особами Любашівської МДФІ Державної фінансової інспекції в Одеській області в період з 27.06.2013 року по 20.09.2013 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Любашівської ЦРЛ за період з 01.10.2009 року по 30.06.2013 року.
За результатами ревізії складено акт ревізії №710-61/5 від 27.09.2013 року, у якому відображено виявлені під час ревізії комунального закладу порушення фінансово-господарської діяльності. Акт ревізії був підписаний головним лікарем та в.о.головного бухгалтера Любашівської ЦРЛ без зауважень та вручений відповідачу 02.10.2013 року.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов'язання Любашівську ЦРЛ виконати п. 19 вимоги Любашівської МДФІ про усунення порушень, виявлених під час ревізії фінансово-господарської діяльності від 16.10.2013 року №710-27/1417, суд першої інстанції виходив з відсутності законних підстав щодо виконання відповідачем пункту 19 вимоги позивача.
Судова колегія погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими, враховуючи наступне.
Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби (реорганізованої в Державну фінансову інспекцію України), є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", держава гарантує безоплатне надання медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров'я.
Переліком платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 року №1138, не передбачено платного надання послуг зі стаціонарного лікування хворих.
Як вбачається із матеріалів справи, під час ревізії ДФІ в Одеській області було встановлено, що порушення Любашівською ЦРЛ вимог п. 2.9 Наказу МОЗ України від 05.06.2000 року №124/345 «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів»; п. 4 Порядку видачі медичної довідки для отримання дозволу (ліцензії) на об'єкт дозвільної системи, затвердженого Наказом МОЗ України від 20.10.1999 року №252; п. 5 «Інструкції про профілактичний наркологічний огляд та його обов'язків обсяг» затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я від 28.11.1997 року №339 «Про вдосконалення системи профілактичних протиалкогольних та проти наркотичних заходів та обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів»; п. 3 Інструкції «Порядку проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності» затвердженого Постановою КМУ від 27.09.2000 року №1465 надавались пільги певним категоріям громадян в розмірі 100% при проходженні ними медичних оглядів, в результаті чого лікарнею недоотримано грошових коштів за проведені медичні огляди на загальну суму 12107,49 грн.
У зв'язку з цим Любашівською міжрайонною державною фінансовою інспекцією у п.19 висунуто вимогу Любашівській ЦРЛ: відрахувати (за наявністю заяви працівника) з головного лікаря ОСОБА_2 кошти у сумі 12107,49 грн. у порядку та розмірах встановлених ст.130-136 КЗпП.
Основними доводами апелянта є посилання на вищезазначені Накази МОЗ України,якими медичні огляди зазначеної категорії проводяться за рахунок замовника й відповідно лікарнею незаконно проведено медичні огляди у 2009-2013 роках безоплатно певним категоріям громадян: пенсіонерам, постраждалим від аварії на ЧАС, інвалідам праці та війни, учасникам бойових дій, а також співробітникам лікарні.
Однак, колегія суддів критично оцінює висновки апелянта викладені у п. 19 вимоги, оскільки викладені в ньому висновки спростовані дослідженими у ході розгляду справи в суді першої інстанції доказами.
Зокрема, головним лікарем Любашівської ЦРЛ ОСОБА_2 було затверджено перелік осіб, послуги яким надаються безкоштовно, серед них: інваліди Великої Вітчизняної війни; учасники бойових дій; воїни-інтернаціоналісти; інваліди Радянської армії; ліквідатори наслідків Чорнобильської катастрофи (1,2,3 групи); діти Чорнобильців; медичні працівники; діти до 14 років; діти - інваліди дитинства; багатодітні сім'ї; діти інтернатів.
Правовим обґрунтуванням зазначеного переліку пільгових категорій громадян слугували Закони України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку», «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та інші законодавчі акти України якими встановлені пільги для відповідних категорій громадян на першочергове безоплатне особисте і членів їх сімей медичне обслуговування.
Крім того, судом першої інстанції вірно прийнято до уваги розпорядження Одеської обласної ради від 14.04.1997 року №ІІ/Р-97 з приводу встановлення зазначених пільг; розпорядження Любашівської районної державної адміністрації від 06.11.1997 року №501 про визначення переліку категорій населення, яким гарантується безкоштовна медична допомога, до повноважень яких згідно ст.ст. 13, 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та ст. 32 «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесено організація та забезпечення медичного обслуговування населення, у тому числі надання пільг на безоплатне медичне обслуговування та медичні огляди.
Отже, ані в ході ревізії, ані в ході судового розгляду ДФІ не спростовано твердження Любашівської центральної районної лікарні, що забезпечення медичного обслуговування населення, у тому числі надання пільг на безоплатне медичне обслуговування та медичні огляди, зумовлені виконанням норм діючого законодавства.
Стосовно твердження апелянта про правомірність вимоги п.19, що серед іншого, безкоштовні медичні послуги надавались медичним працівникам відповідача, статус яких як пільгової категорії є законодавчо невизначеним, то колегія суддів зазначає, що акт ревізії не містить конкретного переліку медичних працівників, якими було отримано у перевіряємий період безкоштовно медичні послуги із визначенням вартості відповідних послуг, а також доказів того, що зазначені особи не відносяться до законодавчо визначених пільгових категорій населення.
Таким чином, колегія суддів не знаходить підстав для виконання п. 19 вимоги, на чому помилково наполягає ДФІ.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в ході розгляду справи суб'єкт владних повноважень за правилами ч.1 ст.71 КАС України не довів правомірності та обґрунтованості мотивів, покладених в основу рішення за даним епізодом, зміст складеного акту ревізії не містить належних та достатніх фактичних даних, які б достеменно засвідчували факт наявності події протиправного діяння, вчиненого суб'єктом господарювання.
Натомість викладені в акті судження суб'єкта владних повноважень мають характер припущень, бо не підкріплені належними висновками та не доведені відповідними документами.
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія погоджуючись з правовим обґрунтуванням висновків суду першої інстанції і вважає,вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Т.М. Танасогло
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: О.В. Яковлєв